Справа № 752/11283/22
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/8830/2024
26 липня 2024 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді - доповідача Слюсар Т.А.,
суддів: Голуб С.А., Таргоній Д.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію акціонерного товариства «Банк Форвард» на додаткове рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 23 листопада 2023 року у складі судді Мазура Ю.Ю.,
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Банк Форвард», треті особи: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяна Леонідівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Незнайко Євген Вікторович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-
У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернувся у суд із позовом до АТ «Банк Форвард» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, в якому просив: визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис за реєстровим № 5968, вчинений 21 серпня 2019 року приватним нотаріусом Незнайко Є.В. про стягнення із ОСОБА_1 на користь АТ «Банк Форвард» заборгованості у сумі 33 614 грн 16 коп.
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 07 листопада 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
У листопаді 2023 року адвокат Павлюк С.О. в інтересах ОСОБА_1 звернулася у до суду першої інстанції із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просила ухвалити додаткове рішення, яким стягнути із АТ «Банк Форвард» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу адвоката у сумі 6 542 грн 25 коп.
Додатковим рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 23 листопада 2023 року заяву про ухвалення додаткового рішення - задоволено. Стягнуто з АТ «Банк Форвард» на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 6 542 грн 25 коп.
В апеляційній скарзі уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Банк Форвард», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати додаткове рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 23 листопада 2023 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено про порушення судом принципу змагальності сторін, остільки розглянув заяву, копія якої на адресу банку не надходила.
Указує, що сторона позивача звернулася у суд з пропуском строку на подання заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу.
Зазначає, що суд може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог в тому випадку, коли сторона не може з поважних причин вчасно подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат.
Проте позивач в порушення вимог ст.246 ЦПК України не зазначив поважних причин, які є підставою того, що докази подані після ухвалення рішення по суті, що свідчить про незаконність оскаржуваного судового рішення.
Вказує, що районний суд у мотивувальній частині рішення належним чином не аргументував свою позицію та не довів наявність достатніх підстав для задоволення заяви позивача про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у повному обсязі в розмірі 6 542 грн 25 коп, не застосував критерії розумності розміру витрат та реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Вважає, що за своєю категорією справа про визнання виконавчого напису нотаріусу таким, що не підлягає виконанню, не є складною для адвоката, який за своїм правовим статусом має достатню правову кваліфікацію.
Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.
У порядку ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Установлено, що предметом розгляду по справі є апеляційна скарга на додаткове рішення, ухвалене за результатами вирішення поданої по справі заяви про ухвалення додаткового рішення.
Зважаючи на вищевикладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без виклику сторін.
Задовольняючи заяву представника позивача та ухвалюючи додаткове рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката у сумі 6 542 грн 25 коп, районний суд виходив з того, що вказані витрати є доведеними.
Апеляційний суд не може погодитися із вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно з статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Згідно частина 1 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 статті 263 ЦПК України).
У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 в справі № 755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19) зазначено, що:
"Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства.
Відповідно до пунктів 1, 2, 4, 5, 6, 12 частини 3 статті 2 ЦПК України, основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Зі змісту статей 10, 11, 12, 13 ЦПК України в узагальненому вигляді, при вирішенні цивільного спору, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.
При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина 1 статті 182 ЦПК України).
Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Це підтверджується і такими нормами ЦПК України.
Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин 5 та 6 статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності".
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина 1 статті 81 ЦПК України).
Звертаючись у суд із позовом представник ОСОБА_1 долучила лише копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
Подаючи заяву про ухвалення додаткового рішення до суду першої інстанції адвокат Павлюк С.О. долучила договір про надання правової допомоги бн від 15.08.2022, акт приймання-передачі виконаної роботи № 1 від 08.11.2023, розрахунок наданих послуг (детальний опис робіт) від 08.11.2023, прибутковий касовий ордер № 0811 від 08.11.2023.
Разом з тим, відповідно до частини 1 статті 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку якщо сторона з поважних причин до закінчення судових дебатів не могла подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, та подає ці докази разом з відповідною заявою після прийняття рішення по суті позовних вимог, то така сторона повинна обґрунтувати поважність причин не подання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі; у разі відсутності обґрунтування поважних причин чи їх неповажності суд відмовляє в задоволенні заяви про стягнення витрат (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 січня 2024 року у справі № 285/5547/21.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду № 346/2744/21 від 22 квітня 2024 року.
Убачається, що справу розглянуто без виклику сторін у порядку письмового провадження.
Разом з тим, до закінчення судових дебатів (в разі розгляду в письмовому провадженні після долучення всіх необхідних доказів) сторона має подати заяву про відшкодування витрат на правничу допомогу разом з додатками, які підтверджують отримання таких послуг. Якщо з поважних причин особа не може подати такі докази до закінчення судових дебатів, суд може вирішити питання про відшкодування витрат на правничу допомогу після ухвалення рішення по суті, але за умови подання заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу (без долучення всіх наявних доказів)/заявлення відповідного клопотання до закінчення судових дебатів (ч. 8 ст. 141 ЦПК України).
Якщо своєчасній подачі зазначених доказів перешкоджають поважні причини, сторона повинна повідомити суд про такі причини, обґрунтувати їх поважність та неможливість подати докази у визначений процесуальний строк, а також, до закінчення судових дебатів, зробити заяву про зобов'язання подати докази про понесення судових витрат протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Убачається, що під час подачі позову та до ухвалення рішення представником позивача не заявлено про те, що має понести витрати на правничу допомогу.
Суд з урахуванням викладеного та правових висновків, викладених Верховним Судом у постановах від 10 січня 2024 року у справі № 285/5547/21 та від 22 квітня 2024 року у справі № 346/2744/21, звертає що доказів понесення судових витрат до закінчення судових дебатів позивач в особі представника не подав.
Також всупереч положенням статті 246 ЦПК України, позивачка та її представник не навели суду жодних поважних причин щодо неможливості подання доказів, що підтверджують розмір судових витрат під час провадження справи в районному суді.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 83 ЦПК України, сторони та інші учасники подають докази у справі безпосередньо до суду, у строк, визначений законом або судом.
Отже, усі докази, які підтверджують заявлені вимоги, мають бути подані у визначені процесуальними нормами строки, а неможливість подання доказів у такі строки повинна бути письмово доведена до суду та належним чином обґрунтована.
З аналізу наведених норм процесуального закону видно, що витрати на професійну правничу допомогу належать до судових витрат, що, однак, не зумовлює висновку про їх обов'язкову наявність у кожній справі.
За загальним правилом, питання про стягнення таких витрат має вирішуватися судом одночасно із вирішенням спору у відповідному судовому рішенні. Разом з тим, суд може розглянути це питання і після вирішення справи, але лише за наявності визначених законом передумов: неможливості своєчасно подати докази розміру понесених витрат внаслідок поважних причин; подачі відповідної заяви про це до закінчення судових дебатів; наявності належного обґрунтування поважності причин, що перешкоджають подачі доказів до закінчення судових дебатів.
Таким чином, апеляційний суд доходить висновку про скасування додаткового рішення суду першої інстанції, та ухвалення нового судового рішення про відмову у задоволенні заяви представника позивача про стягнення витрат на правову допомогу, оскільки подана представником заява не містить обґрунтування поважних причин неподання ним доказів, що підтверджують розмір судових витрат до розгляду справи по суті.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію акціонерного товариства «Банк Форвард» задовольнити.
Додаткове рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 23 листопада 2023 року скасувати.
Ухвалити по справі нове судове рішення, яким заяву адвоката Павлюк Світлани Олександрівни в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення залишити без задоволення.
Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя-доповідач:
Судді: