Справа № 11-кп/824/1942/2024 Головуючий у 1-ій інстанції: ОСОБА_1
05 червня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою заступника керівника Київської обласної прокуратури ОСОБА_7 на ухвалу Фастівського міськрайонного суду Київської області від 08 листопада 2022 року щодо ОСОБА_8 , -
Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 08 листопада 2022 року залишено без задоволення заяву заступника керівника Київської обласної прокуратури про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Фастівського міськрайонного суду Київської області від 29 вересня 2021 року.
Не погоджуючись із вироком суду першої інстанції, заступник керівника Київської обласної прокуратури подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Фастівського міськрайонного суду Київської області від 08 листопада 2022 року скасувати у зв'язку з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що хоча ухвала Фастівського міськрайонного суду Київської області від 29 вересня 2021 року, якою ОСОБА_8 звільнено від відбування покарання, призначеного вироком Фастівського міськрайонного суду Київської області від 11.09.2020 у зв'язку із закінченням іспитового строку тривалістю 1 рік, і не завершує розгляд кримінального провадження по суті, однак її наявність безпосередньо впливає на законність вироку Фастівського міськрайонного суду Київської області від 29.11.2021.
Водночас апелянт ставить питання про поновлення строків на апеляційне оскарження, виходячи з наступного.
Частиною 1 ст. 117 КПК України передбачено, що строк виконання процесуальних дій поновлюється лише у тому випадку, якщо його пропущено з поважних причин.
Згідно із ч. 3 ст. 395 КПК України якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, або якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому ст. 382 КПК України, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
З урахуванням того, що судове засідання у суді першої інстанції проведено у відсутність прокурора; прокурор отримав оскаржувану ухвалу 14.11.2022, а відтак прокурор оскаржив судове рішення в апеляційному порядку в установлений КПК України строк.
У судове засідання обвинувачений ОСОБА_8 , повідомлений належним чином про дату, час і місце апеляційного розгляду, не з'явився та не повідомив суд про причини свого неприбуття; заяв та клопотань від нього не надходило. Згідно з вимогами КПК України участь обвинуваченого у даному випадку не є обов'язковою, а тому колегія суддів відповідно ч. 4 ст. 405 КПК України вважає за можливе провести апеляційний розгляд у відсутність обвинуваченого.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав апеляційну скаргу; вивчивши матеріали кримінального провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, провівши судові дебати, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Частиною 1 статті 412 КПК України передбачено, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Згідно із ст. 460 КПК України, учасники судового провадження мають право подати заяву про перегляд за нововиявленими або виключними обставинами судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної
сили.
За приписами ч. 4 ст. 36 КПК України право на подання апеляційної чи касаційної скарги, заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами мають також незалежно від їх участі в судовому провадженні прокурори вищого рівня: Генеральний прокурор, його перший заступник та заступники, керівник обласної прокуратури, його перший заступник та заступники.
Частиною 2 ст. 459 КПК України визначено перелік нововиявлених обставин, за наявності яких судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті. Зокрема, нововиявленими обставинами визнаються: штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок, зловживання слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду під час кримінального провадження; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути; визнання Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом; інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.
Як убачається із матеріалів кримінального провадження, вироком Фастівського міськрайонного суду Київської області від 11.09.2020 ОСОБА_8 засуджений за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді обмеження волі строком 2 роки зі звільненням від його відбування з іспитовим строком 1 рік.
Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 29.09.2021 ОСОБА_8 звільнено від відбування покарання, призначеного вироком Фастівського міськрайонного суду Київської області від 11.09.2020 у зв'язку із закінченням іспитового строку тривалістю 1 рік.
Відмовляючи в задоволенні заяви заступника керівника Київської обласної прокуратури ОСОБА_9 про перегляд ухвали Фастівського міськрайонного суду Київської області від 29.09.2021 за нововиявленими обставинами, суд першої інстанції виходив з того, що згідно із правовим висновком Верховного суду, викладеним у постанові від 03.02.2020 у справі № 522/14170/17, положення ч. 1 ст. 459 КПК України слід розуміти так, що передбачають можливість перегляду за нововиявленими обставинами судових рішень, що набрали законної сили та якими завершено розгляд кримінального провадження по суті в суді відповідної інстанції. Оскільки ухвала суду від 29.09.2021 не є судовим рішенням, яким розгляд справи був завершений по суті, а стосувалась порядку виконання вироку суду від 11.09.2020 в частині відбування засудженим іспитового строку, то підстави для її перегляду за нововиявленими обставинами відсутні.
Однак, як про це обґрунтовано зазначає апелянт, системний аналіз норм кримінального процесуального закону вказує на те, що висновки суду першої інстанції є помилковими.
Так, згідно із ст. 459 КК України судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Частинами 1, 2 статті 369 КПК України визначено, що судове рішення, у якому суд вирішує обвинувачення по суті, викладається у формі вироку, судове рішення, у якому слідчий суддя, суд вирішує інші питання, викладається у формі ухвали.
Тобто кримінальний процесуальний кодекс не містить жодних обмежень щодо судових рішень, які можуть бути оскаржені за нововиявленими обставинами (тим більше на стадії судового розгляду).
Крім того, сутність судового рішення полягає у тому, що воно є актом правосуддя, який захищає права сторін, правопорядок у державі шляхом вирішення правових спорів між сторонами по суті. Суть судового рішення полягає в захисті прав сторін шляхом підтвердження наявності або відсутності правовідносин, взаємних прав та обов'язків сторін і в примусі до відповідної, зазначеної в рішенні поведінки.
Таким чином, галузева сутність судового рішення характеризується сукупністю його основних ознак, та, аналізуючи сутність судового рішення в кримінальному провадженні, необхідно виходити із завдань, передбачених ст. 2 КПК України, а тому вбачається, що прийняття судового рішення в кримінальному провадженні спрямоване на: 1) захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень; 2) захист прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження; 3) забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду; 4) право кожного, хто вчинив кримінальне правопорушення, бути притягнутим до відповідальності в міру своєї вини; 5) жоден невинуватий не має бути обвинуваченим або засудженим, жодна особа не може бути піддана необґрунтованому процесуальному примусу; б) до кожного учасника кримінального провадження має бути застосована належна правова процедура.
Виходячи із завдань кримінального провадження існує сукупність судових рішень, якими безпосередньо не встановлюється об'єктивна істина в справі, і разом з тим без ухвалення яких неможливо прийняти законне та обґрунтоване рішення в справі - ухвалити законний вирок.
Крім того, законність та обґрунтованість вироку значною мірою залежить від законності та обґрунтованості тих рішень, які з різноманітних питань приймаються під час провадження в справі як на досудовому слідстві, так і під час судового розгляду.
З огляду на викладене, хоча ухвала Фастівського міськрайонного суду від 29.09.2021, якою ОСОБА_8 звільнено від відбування покарання, призначеного вироком Фастівського міськрайонного суду Київської області від 11.09.2020, у зв'язку із закінченням іспитового строку тривалістю 1 рік, і не завершує розгляд кримінального провадження по суті, проте її наявність безпосередньо впливає на законність вироку Фастівського міськрайонного суду Київської області від 29.11.2021, яким ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні під час іспитового строку умисного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України. Тобто, має правові наслідки при призначенні покарання (ч. 3 ст. 78 Розділ ХІІ «Звільнення від призначеного покарання» прямо відсилає до ст. ст. 71, 72 КК України розділу ХІ «Призначення покарання»)
З урахуванням наведеного, на переконання колегії суддів, прийняття судом першої інстанції рішення про відмову в задоволенні заяви прокурора про перегляд ухвали за нововиявленими обставинами з тих підстав, що вказане рішення не підлягає перегляду, не узгоджується із загальними засадами призначення покарання, свідчить про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Згідно п. п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК України підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Зважаючи на викладені обставини, ухвала Фастівського міськрайонного суду Київської області від 08.11.2022 про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 412 КПК України істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону є порушення, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Отже, доводи апеляційної скарги прокурора щодо наявності істотних порушень вимог кримінального процесуального закону є обґрунтованими, а відтак, підлягають задоволенню.
З огляду на допущені істотні порушення вимог КПК України, оскаржувану ухвалу суду першої інстанції не можна визнати законною, а тому вона підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 376, 392, 393, 395, 396, 404, 405, 407, 409, 413, 414, 415 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу прокурора задовольнити.
Ухвалу Фастівського міськрайонного суду Київської області від 08 листопада 2022 року щодо ОСОБА_8 - скасувати, призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: _____________ ______________ ______________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4