26 липня 2024 року місто Київ
справа № 756/2074/23
провадження № 22-ц/824/4138/2024
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шкоріної О.І., суддів - Поливач Л.Д., Стрижеуса А.М.,
сторони:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - ОСОБА_2
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 , подану адвокатом Берьозкою Юрієм Володимировичем,
на рішення Оболонського районного суду м.Києва від 6 вересня 2023 року, ухвалене у складі судді Луценка О.М.,
у справі за позовом ОСОБА_1 , третя особа Акціонерне товариство «Страхова Компанія «Інго» про стягнення матеріальної шкоди, -
У лютому 2023 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 , третя особа АТ «Страхова компанія «Інго», в якому просила стягнути з відповідача на її користь відшкодування матеріальної шкоди заподіяної унаслідок ДТП в розмірі 105 872, 44 грн., сплачений судовий збір у розмірі 1073, 60 грн. та витрати пов'язані із наданням професійної правничої допомоги у розмірі 10 000, 00 грн.
Позов обґрунтовано тим, що 20.11.2022 о 19 год. 00 хв. відповідач ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Subaru Outback», д.н.з. НОМЕР_1 , по вул. Братиславській, 22, в м. Києві, не врахував дорожньої обстановки, на слизькій ділянці дороги не впорався з керуванням, виїхав на смугу зустрічного руху та скоїв зіткнення з автомобілем «Opel Vectra», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 та з автомобілем «Seat Lion», д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_3 , який рухався в зустрічному напрямку, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, чим відповідач порушив п. п. 11.3,11.4 Правил дорожнього руху України.
Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 13.12.2022 встановлено вину ОСОБА_2 , у порушенні правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів за ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності.
Внаслідок цієї дорожньо-транспортної пригоди автомобіль «Opel Vectra», д.н.з. НОМЕР_2 , отримав механічні пошкодження.
Згідно звіту про визначення вартості матеріального збитку від 13.12.2022, складеного суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_4 , вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу КТЗ, завданого автомобілю позивача в результаті його пошкодження в ДТП становить 153 315, 28 грн.
За зверненням позивачки, страхова компанія здійснила їй виплату в розмірі 47 442, 84 грн.
З огляду на вказані обставини вважає, що з відповідача підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 різниця між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою в розмірі 105 872,44грн.
Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 6 вересня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 105 872, 44 грн. та судовий збір в розмірі 1 073, 60 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_2 адвокат Бєрьозка Ю.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Вважає, що суд першої інстанції не повно з'ясував обставини справи, що мають значення, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом першої інстанції невірно застосовані норми матеріального права.
Зокрема зазначає, що суд першої інстанції не вірно розрахував суму матеріального збитку, оскільки відповідно до Звіту про визначення вартості матеріального збиту, завданого власнику колісного транспортного засобу від 13.12.2022 № 40026, вартість відновлювального ремонту КТЗ «Opel Vectra», д.н.з. НОМЕР_2 , визначена за витратним підходом, складає 326 815, 26 грн., в той час як ринкова вартість автомобіля, визначена за порівняльним методом складає 71 065, 60 грн. на момент пошкодження у ДТП. Тобто, у розумінні ст. 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» автомобіль «Opel Vectra», д.н.з. НОМЕР_2 вважається фізично знищеним, оскільки вартість відновлювального ремонту перевищує ринкову вартість транспортного засобу до ДТП. А відтак, у разі знищення автомобіля, під час розрахунку розміру збитків суд має виходити саме з різниці між вартістю автомобіля до ДТП та після ДТП, а не з вартості його відновлювального ремонту, яка перевищує ринкову вартість. У цій справі суд першої інстанції порушив наведений підхід до відшкодування збитків та не дотримався правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду у справі № 205/7747/18. У разі виконання рішення суду позивач отримує не лише компенсацію ринкової вартості автомобіля, але і додаткові кошти понад вказану вартість.
Також зазначає, що розрахунок суми збитку повинен здійснюватися за такою формулою: вартість автомобіля до ДТП, грн. - вартість автомобіля після ДТП, грн. - сума виплаченого страхового відшкодування у межах лімітів страхової відповідальності, грн. = сума відшкодуванню, що підлягає стягненню із заподіювача шкоди. Оскільки позивачкою не надано доказів вартості автомобіля після ДТП, відповідно суму завданої шкоди, яка підлягає відшкодуванню неможливо підрахувати, а тому суду першої інстанції слід було відмовити у задоволенні позову за необґрунтованістю.
Суд першої інстанції не врахував наведених обставин та норм права, а тому порушив приписи ст.ст. 6, 22 ЦК України, ст. 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та висновок щодо застосування цих норм, зазначений у постанові Верховного Суду від 14.04.2022 по справі № 205/7747/18, застосував застарілу правову позицію Верховного Суду стосовно абсолютного права потерпілої особи на вибір особи, до якої слід звертатись з позовом.
Також звертає увагу, що судом першої інстанції проігнорована та обставина, що на момент ДТП у ОСОБА_2 діяли два договори обов'язкового та добровільного страхування цивільно-правової відповідальності із загальним страховим лімітом 230 000, 00 грн. Зазначає, що належним відповідачем у спірних правовідносинах виступає «Страхова компанія «Інго» та стягнення матеріального збитку повинне здійснюватися саме із страхової компанії, а не з ОСОБА_2 .
У відзиві на апеляційну скаргу представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Філатова О.С. просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги. Зазначає, що на підставі ст. 1194 ЦК України, ОСОБА_2 повинен сплатити різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, оскільки його вина у вчиненні ДТП встановлена постановою Деснянського районного суду м.Києва від 13.12.2022. Також звертає увагу, що Звіт про визначення матеріального збитку від 13.12.2022 не оспорювався відповідачем, відповідно він погодився із сумою збитку вказаного у Звіті.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 3 листопада 2023 року відкрито апеляційне провадження у справі.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 15 січня 2024 року в складі колегії суддів справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Справу розглянуто в порядку ст. 369 ЦПК України без повідомлення учасників справи.
Згідно ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі судового рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом установлено, що 20.11.2022о 19 год.00 хв. ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом, а саме автомобілем «Subaru Outback», д.н.з. НОМЕР_1 по вул.. Братиславській, 22, в м. Києві, не врахував дорожньої обстановки, на слизькій ділянці дороги не впорався з керуванням та виїхав на смугу зустрічного руху, де скоїв зіткнення з автомобілем «Opel Vectra», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 та з автомобілем «Seat Lion», д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_3 , який рухався в зустрічному напрямку, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження.
Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 13.12.2022 встановлено вину ОСОБА_2 у порушенні правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів за ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності.
Згідно звіту про визначення вартості матеріального збитку від 13.12.2022, складеного суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_4 , вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу КТЗ, завданого автомобілю позивача в результаті його пошкодження в ДТП становить 153 315,28 грн.
АТ «Страхова компанія «Інго» за зверненням ОСОБА_1 здійснила їй страхову виплату у розмірі 47442,84 грн.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив із позиції наявності у потерпілого абсолютного права на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка її завдала, і таке право не може бути припинене чи обмежене договором, стороною якого потерпілий не був, хоч цей договір і укладений на користь третіх осіб. А тому та з урахуванням позиції Верховного Суду України від 20.01.2016 у справі № 6-2808цс15 суд не вправі відмовити в такому позові з тих підстав, що цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди застрахована. У разі задоволення такого позову заподіювач шкоди не позбавлений можливості пред'явити майнові вимоги до страхової компанії, з якою ним укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Проте, з такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна, з огляду на таке.
Відмовляючи в позові, суд першої інстанції, вважав, що позивачем в судовому засіданні надано докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов'язана відшкодувати шкоду.
Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції помилковим та приймає доводи апеляційної скарги.
Згідно із ч.1 п.1 ч. 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ч. 2 ст. 1187 ЦК України).
За вимогами ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.
Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов'язана відшкодувати шкоду.
Отже, закон містить вказівку на перерозподіл обов'язку доказування та зобов'язує саме відповідача довести, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, була спричинена внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. Разом з тим шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, завжди є неправомірною та передбачає безвинну відповідальність власника такого джерела.
Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 13.12.2022 вину ОСОБА_2 у порушенні правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів за ст. 124 КУпАП встановлено та притягнуто до адміністративної відповідальності.
Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил ст. 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що згідно із Законом № 1961-IV у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладання обов'язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону № 1961 IV). Такі висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.10.2018 у справі № 760/15471/15-ц з урахуванням постанови Великої Палати Верховного Суду від 09.08.2021 у справі №147/66/17).
Таким чином колегія суддів погоджується із доводами викладеними в апеляційній скарзі щодо неправильного застосування судом першої інстанції правової позиціїВерховного Суду України стосовно абсолютного права потерпілої особи на вибір особи, до якої слід звертатись з позовом, від якої Велика Палата Верховного Суду відступила.
Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Як убачається із матеріалів справи та не заперечується сторонами,цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 на момент вчинення ДТП була застрахована в АТ «Страхова компанія «Інго», що підтверджується Полісом № 208341667 від 14.03.2022 та Договором добровільного страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 380305886.22 від 14.03.2022 (а.с. 86 - 90).
Згідно з умовами Полісу, за шкоду заподіяну майну страхова сума на одного потерпілого складає 130 000 грн., а згідно договору Добровільного страхування - 100 000 грн. Франшиза для вказаних договорів складає 0 грн.
У ч.1 п. 22.1 ст. 22Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон 1961-IV) визначено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
У Договорі добровільного страхування № 380305886.22 від 14.03.2022 у розділі «Загальні умови страхування» зазначено, що страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування за шкоду, заподіяну третім особам, якщо відповідальність за заподіяння цієї шкоди, згідно з чинним законодавством України, несе Страхувальник, або особа допущена до керування ТЗ, відповідно до діючого законодавства, в порядку і на умовах, визначених цим Договором та Правилами страхування. У розділі «Умови здійснення страхової виплати» у п.4.5 визначений порядок розрахунку розміру страхового відшкодування за збиток, заподіяний ТЗ потерпілої третьої особи (визначається страховиком з урахуванням вимог діючого Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» та Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів).
З урахуванням наведеного колегія суддів дійшла висновку, що обов'язок з виплати страхового відшкодування потерпілій особі ОСОБА_1 за шкоду заподіяну автомобілю «Opel Vectra», д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок ДТП з вини ОСОБА_2 на підставі Полісу та Договору добровільного страхування лежить на АТ «Страхова компанія «Інго» у межах лімітів страхового відшкодування на загальну суму 230 000 грн.
Така обставина також підтверджується повідомленням про ДТП, заявою позивачки на ім'я голови правління АТ «Страхова компанія «Інго» Гордієнка І.М. про відшкодування шкоди, платіжним документом на ім'я ОСОБА_1 на суму 47 442, 84 грн., та не заперечується учасниками справи (а.с.23-26).
Щодо посилань відповідача у апеляційній скарзі на помилковість розрахунку суми матеріального збитку колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з п. 9 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні проведення оцінки майна є обов'язковим для визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 12 Закону 2658-III, звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна, зокрема, щодо розміру матеріального збитку, завданого власнику автомобіля та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору.
З матеріалів справи вбачається, що на замовлення позивачки,суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_4 складено Звіт про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу від 13.12.2022 № 40026. Як зазначено у Звіті, ринкова вартість КТЗ «Opel Vectra», д.н.з. НОМЕР_2 до моменту аварійного пошкодження складала 71 065, 60 грн., вартість відновлювального ремонту - 326 815, 26 грн., вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу - 153 315, 28 грн., що є більшим ніж ринкова вартість. У розділі «Висновок» Звіту зазначено, що на підставі виконаних досліджень та рекомендацій, зроблено висновок, що вартість матеріального збитку, заподіяного власнику після аварійного пошкодження КТЗ «Opel Vectra», д.н.з. НОМЕР_2 станом на 06.12.2022 дорівнює без урахування ВТВ (втрати товарної вартості=0 грн.) складає 71 065, 60 грн. (а.с.13-14).
Відповідно до ст. 30. Закону 1961-IV транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.
Таким чином у розумінні положень ст. 30 Закону 1961-IV а з урахуванням обставин справи та визначених у Звіті розрахунків, автомобіль «Opel Vectra», д.н.з. НОМЕР_2 вважається фізично знищеним. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди. У матеріалах справи відсутні будь які дані щодо розрахунків вартості ТЗ «Opel Vectra», д.н.з. НОМЕР_2 , після ДТП.
Відповідно до положень ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Матеріали справи не містять жодних доказів про повторне звернення позивачки до АТ «Страхова компанія «Інго» щодо доплати їй страхового відшкодування з урахуванням виконаного на її замовлення Звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу від 13.12.2022 № 40026, після проведення першого відшкодування у розмірі 47 442, 84 грн.
Отже, позивачем не доведено правомірність звернення з позовом до ОСОБА_2 , цивільно-правова відповідальність якого застрахована, ліміт страхового відшкодування за Полісом обов'язкового страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів складає 130000 грн., що більше ніж розмір завданих позивачеві збитків.
Оскільки судом першої інстанції при ухваленні рішення неправильно застосовані норми матеріального права, висновки суду не відповідають встановленим обставинам, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ч.1, п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних - з розглядом справи.
За загальним правилом судовий збір покладається на сторони пропорційно задоволених позовних вимог (ч.1 ст.141 ЦПК України).
Таким чином, з позивачки ОСОБА_1 на користь відповідача ОСОБА_2 підлягає стягненню сума судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 1610,40 грн.
Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 376, 381-384, 390 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , подану адвокатом Берьозкою Юрієм Володимировичем, задовольнити.
Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 6 вересня 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення наступного змісту.
У задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Акціонерне товариство «Страхова Компанія «Інго» про стягнення матеріальної шкоди - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 1610, 40 грн.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя-доповідач: О.І. Шкоріна
Судді: Л.Д. Поливач
А.М. Стрижеус