Апеляційне провадження Доповідач- Кафідова О.В.
№ 22-ц/824/10822/2024
м. Київ Справа № 759/29286/21
25 липня 2024 року Київський апеляційний судв складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Кафідової О.В.
суддів - Оніщука М.І.
- Шебуєвої В.А.
при секретарі - Смолко А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами позивача ОСОБА_1 та представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Томіної Олени Володимирівни на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 13 березня 2024 року, ухвалене під головуванням судді Твердохліб Ю.О. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва», третя особа - ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-
У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з вищезазначеним позовом, в якому просила стягнути солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та Комунального підприємства Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» (далі - КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва») вартість ремонтно-будівельних робіт проведення яких необхідне для усунення пошкоджень унаслідок залиття її квартири АДРЕСА_1 у розмірі 85 115,00 грн, моральну шкоду у розмірі 85 115,00 грн, вартість проведення будівельно-технічної експертизи у розмірі 15 000,00 грн, а також судовий збір у розмірі 908,00 грн та 2 270,00 грн
В обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 посилалася на те, що вона та її мати ОСОБА_6 є співвласниками квартири АДРЕСА_1 . Протягом тривалого часу її квартиру заливають сусіди з квартири АДРЕСА_2 , в зв'язку з чим вона намагалась поговорити з сусідами для мирного вирішення проблеми спричинення їй збитків та усунення проблеми з залиттям та пошкодженням квартири, однак сусіди на контакт не йшли. В зв'язку з чим вона неодноразово зверталась до КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва», однак ніяких заходів останні не застосовували та пояснювали, що мешканці квартири АДРЕСА_2 не дають їм доступу до місця залиття у вказаній квартирі. У зв'язку із обставинами, які склалися вона зверталась до різних організацій та установ.
На її виклики КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» фіксувала залиття шляхом складання актів 30.07.2021 року, 30.08.2021 року,13.09.2021 року, 14.09.2021 року, 27.09.2021 року, 26.10.2021 року, згідно з якими мешканці квартири АДРЕСА_2 в категоричній формі відмовляються надати доступ в квартиру до стоякових інженерних внутрішньо-будинкових мереж ХВП, ГВП та каналізації для проведення ремонтних робіт по усуненню залиття нижчерозташованих квартир, оскільки в квартирі виконані ремонтні роботи з переплануванням, а саме об'єднано ванну кімнату та туалет. Інженерні мережі замуровані та облицьовані кахельною плиткою, оглядові вікна відсутні, що є порушенням норм по утриманню та обслуговуванню стоякових інженерних мереж в квартирі, що не відповідає технічному проекту будинку. Збитки заподіяні залиттям квартири АДРЕСА_3 повинні компенсувати власники квартири АДРЕСА_2 . Також вказано, що для того, щоб усунути витоки на каналізаційному стояку в зв'язку з виявленою тріщиною на хрестовині та трубі необхідний доступ до кв. АДРЕСА_4 , мешканцям квартири АДРЕСА_2 неодноразово було надіслано попередження поштою.
З метою встановлення стану квартири, визначення пошкоджень та вартості відновлювального ремонту позивач зверталася до судового експерта для проведення експертизи.
Отже, протягом тривалого часу відповідачі - мешканці квартири АДРЕСА_2 продовжують заливати її квартиру. Вважає, в залитті також винними КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва», оскільки вони не вчиняли ніяких дій для отримання доступу до квартири АДРЕСА_2 . Вона 20.08.2021 року, 27.08.2021 року, 13.09.2021 року, 30.09.2021 року зверталась до КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» з проханням відповісти чому не проводяться ремонтні робити, на що отримувала відповіді, що мешканці квартири АДРЕСА_2 не допускають до комунікацій для ремонту та припинення залиття.
Від постійної вологості стін, стелі, підлоги, під ламінатом в усіх затоплених приміщеннях розповсюджується пліснява та грибок, які є збудниками різних хвороб та прямою загрозою для здоров'я мешканців квартири, у зв'язку з чим вважає, що мешканцями квартири АДРЕСА_2 » створено умови, які унеможливлюють проживання в її квартирі, її мати страждає на обструктивний бронхіт, а син школяр є алергіком. Більш того, побачивши стан квартири і орендувати її ніхто не хоче, вона змушена сплачувати комунальні послуги не маючи змоги проживати в квартирі, приступити до ремонту теж не може, оскільки затоплення тривають і до цього часу і відповідно стан квартири погіршується та спричиняє великі незручності та матеріальні збитки, коштів орендувати квартиру вона не має та змушена проживати за межами м. Києва.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 13 березня 2024 року позов задоволено частково.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 -Д. матеріальну шкоду у розмірі 85 115,00 грн.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 10 000,00 грн.
Вирішено питання про розподіл судових витрат. В іншій частині позов залишено без задоволення.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що залиття квартири позивача сталось з квартири АДРЕСА_5 , власниками якої є відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , за наявності їх вини, а саме ненадання доступу до інженерної мережі, яка замурована та облицьована кахельною плиткою, відсутністю оглядового вікна, що є порушенням норм по утриманню та обслуговуванню стоякових інженерних мереж в квартирах та не відповідає технічному проекту будинку. Відтак, саме відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 мають відшкодувати завдану позивачу в результаті залиття шкоду.
Вирішуючи питання щодо розміру завданої шкоди, суд прийняв до уваги висновок, складений експертом ТОВ "ПАРТНЕР_ЕКС" № 6-11-2021 за результатами проведення будівельно-технічного дослідження від 15.11.2021 року згідно якого вартість ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідне для усунення пошкоджень унаслідок залиття приміщень квартири за адресою: АДРЕСА_6 , становить 85 115,00 грн.
Оскільки стороною відповідача не надано жодних належних та допустимих доказів на спростування вказаного розміру шкоди, то суд прийняв його як достовірний та вважав за можливе стягнути з відповідачів завдані позивачу матеріальні збитки в розмірі 85 115,00 грн, а також витрати за проведення експертизи в розмірі 15000,00 грн.
З огляду на встановлені в справі фактичні обставини суд визнав обґрунтованими доводи позивача про завдання їй моральної шкоди. Враховуючи глибину душевних страждань і переживань позивача, при цьому, дотримуючись принципів розумності, виваженості та справедливості суд дійшов висновку про необхідність зменшення заявленого до стягнення розміру моральної шкоди у сумі з 85 115 000,00 грн до 10 000,00 грн.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, 10 квітня 2024 року представник ОСОБА_2 - адвокат Томіна О. В. подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Святошинського районного суду м. Києва від 13 березня 2024 року та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог заявлених до ОСОБА_2 та задовольнити позовні вимоги заявлені до КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва».
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, внаслідок неповного з'ясування фактичних обставин, які мають суттєве значення для правильного вирішення справи, без належної оцінки наявних в матеріалах справи доказів.
Зазначає, що позивач не довела, що залиття її квартири сталося з вини ОСОБА_2 та інших співвласників квартири АДРЕСА_5 , а відтак є необґрунтованими заявлені нею вимоги про відшкодування майнової та моральної шкоди.
На думку заявника залиття квартири позивача сталося з вини КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва», до обов'язків якого, зокрема, входить утримання в належному стані внутрішньобудинкових мереж та вжиття заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій. Жодних дій, спрямованих на профілактичні огляди або капітальний ремонт мереж будинку, в якому знаходяться квартири сторін, КП не здійснювала, відтак свої обов'язки виконувала неналежно, що призвело до несправності таких мереж та завдання збитків позивачу.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, 12 квітня 2024 року ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Святошинського районного суду м. Києва від 13 березня 2024 року в частині недоведеності вини КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва», та постановити нове яким визнати вину КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» в залиттях у вигляді бездіяльності. Скасувати рішення Святошинського районного суду м. Києва від 13 березня 2024 року у визнанні моральної шкоди у розмірі 10 000 грн, стягнути моральну шкоду у заявленому розмірі 85 115 грн з КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва».
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Зазначає, що працівники КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва в актах огляду її квартири фіксували, що їм необхідний доступ до квартири АДРЕСА_2 , проте жодних дій для отримання такого доступу не вчиняли. Саме тому, позивач вважає, що в залитті її квартири винні не лише мешканці квартири АДРЕСА_2 , яка повинна обслуговувати будинок, проте не робила цього. Тобто їй завдано шкоду як в результаті протиправних дій мешканців квартири АДРЕСА_2 , так і протиправною бездіяльністю комунального підприємства.
В судове засідання з'явився представник позивача ОСОБА_1 адвокат Аністратенко Олександр Іванович, який підтримав доводи апеляційної скарги позивача та просив її задовольнити, також представник заперечував проти задоволення апеляційної скарги представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Томіної Олени Володимирівни.
Також в судове засідання з'явився представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Томіна Олена Володимирівна, яка підтримала доводи апеляційної скарги відповідача та просила її задовольнити, також представник заперечувала проти задоволення апеляційної скарги позивача.
В судове засідання з'явився представник Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» Новак Дем'на Іванівна, яка заперечувала проти задоволення апеляційних скарг та просила рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Інші учасники в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, що квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , що підтверджується свідоцтвом про право власності від 18.03.1996 року № 1149 та інформаційною довідкою Комунального підприємства Київської міської ради «КМБТІ» від 22.09.2017.
25 лютого 2003 року ОСОБА_8 змінила прізвище на « ОСОБА_9 », що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 25.02.2003 року.
Згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за законом від 30.05.2018 року ОСОБА_7 залишив у спадок ОСОБА_1 Д. 1/3 частки вищевказаної квартири.
20 серпня 2021 року ОСОБА_1 направила до КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» заяву про залиття її квартири та просила здійснити заходи для припинення залиття.
13 та 30 вересня 2021 року ОСОБА_1 зверталась з заявою до начальника ЖКД № 3 про обстеження та надання акту проведення робіт, актів залиття.
10.09.2021 року, 24.09.2021 року, 27.09.2021 року, 29.09.2021 року, 06.10.2021 року, 07.10.2021 року, 04.11.2021 року на адресу ОСОБА_1 направлені відповіді на її звернення до КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» щодо залиття квартири.
Згідно актів комісії КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» від 30.07.2021 року, 30.08.2021 року,13.09.2021 року, 14.09.2021 року, 27.09.2021 року, 26.10.2021 року, мешканці квартири АДРЕСА_2 в категоричній формі відмовляються надати доступ в квартиру до стоякових інженерних внутрішньо-будинкових мереж ХВП, ГВП та каналізації для проведення ремонтних робіт по усуненню залиття нижчерозташованих квартир, оскільки в квартирі виконані ремонтні роботи з переплануванням, а саме об'єднано ванну кімнату та туалет. Інженерні мережі замуровані та облицьовані кахельною плиткою, оглядові вікна відсутні, що є порушенням норм по утриманню та обслуговуванню стоякових інженерних мереж в квартирі, що не відповідає технічному проекту будинку.
Актом комісії КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» від 27.08.2021 року зафіксовано, що мешканці квартири АДРЕСА_2 в категоричній формі відмовили надавати доступ працівникам ЖЕД № 3, викликано наряд поліції. Інженерні мережі замуровані та облицьовані кахельною плиткою, оглядові вікна відсутні, що є порушенням норм по утриманню та обслуговуванню стоякових інженерних мереж в квартирах, що не відповідає технічному проекту будинку, при надані доступу мешканцями квартир АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 виявлено витоки на каналізаційному стояку квартир АДРЕСА_2 , АДРЕСА_8 в зв'язку з виявленою тріщиною на хрестовині та раструбі в квартирі АДРЕСА_2 .
27.07.2021 року, 29.07.2021 року, 04.08.2021 року, 25.08.2021 року ЖЕД № 3 направлена на адресу ОСОБА_4 попередження про демонтування кахельної плитки та забезпечення доступу до труб для з'ясування причин та проведення ремонтних робіт у зв'язку з залиттям.
Відповідно до листа Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації щодо капітального ремонту житлового будинку АДРЕСА_9 підприємством роботи з капітального ремонту внутрішньо будинкових інженерних мереж внесені в автоматизовану Єдину інформаційну систему управління бюджетом міста Києва на 2022 рік, за умови належного фінансування, роботи з капітального ремонту інженерних мереж холодного, гарячого водопостачання та водовідведення в під'їзді № НОМЕР_2 житлового будинку АДРЕСА_9 будуть включені до адресного переліку об'єктів для виконання робіт із капітального ремонту в межах затверджених бюджетних призначень на 2022 рік.
Відповідно висновку експерта ТОВ «ПАРТНЕР-ЕКС» № 6-11-2021 за результатами проведення будівельно-технічного дослідження від 15.11.2021 року вартість ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідне для усунення пошкоджень унаслідок залиття приміщень квартири за адресою: АДРЕСА_6 , згідно проведеного дослідження та наданих на дослідження матеріалів становить на час проведення дослідження 85 115,00 грн у тому числі ПДВ (20%) 14 186 грн.
Ршенням Святошинського районного суду м. Києва від 27.09.2022 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 09.02.2023 року, зобов'язано ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 провести демонтаж плитки та надати доступ до інженерних мереж у квартирі АДРЕСА_5 (т.2 а.с. 211-221).
Актом старшого державного виконавця ОСОБА_10 від 14.11.2023 року встановлено, що боржник рішення не виконує.
Відповідно до акту від 10.10.2020 року була обстежена квартира АДРЕСА_1 та у квартирі не проживають ОСОБА_1 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 (т. 2 а.с. 101).
Згідно зі статтею 319 ЦК України власність зобов'язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.
Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 322 ЦК України).
Відповідно до статті 151 ЖК Української РСР, громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов'язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку прибудинкову територію. Безгосподарне утримання громадянином належного йому будинку (квартири) тягне за собою наслідки, передбачені Цивільним кодексом України.
Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Системний аналіз зазначених положень законодавства дає підстави для висновку, що власник квартири зобов'язаний утримувати дане майно, у тому числі інженерно-технічне обладнання, у належному стані і своєчасно усувати недоліки у його роботі. Майнова шкода, завдана іншим особам у зв'язку з невиконанням таких обов'язків, підлягає відшкодуванню власником.
Відповідальність за завдану шкоду настає за наявності таких підстав як наявність шкоди, протиправна поведінка заподіювача шкоди, причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача і вина останнього.
З урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі (стаття 1192 ЦК України).
Відповідно до частини другої статті 11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, а отже, підставою цивільно-правової відповідальності як обов'язку відшкодувати шкоду, є заподіяння майнової шкоди.
Зобов'язання із заподіяння шкоди - це правовідношення, у силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов'язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.
Згідно із статтею 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазначала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
При цьому, особливістю деліктної відповідальності за завдану шкоду є презумпція вини.
Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) шкоди та її розміру; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; 4) вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою потерпілою сторони. Необхідно довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки.
При цьому, з урахуванням визначених цивільно-процесуальним законодавством принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства, законодавством не покладається на позивача обов'язок доказування вини відповідача у заподіянні шкоди. Разом з тим потерпілий має довести належними доказами факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також факт того, що відповідач є заподіювачем шкоди.
Виходячи з визначених цивільним процесуальним законодавством принципів змагальності й диспозитивності цивільного судочинства, саме на відповідача покладений обов'язок доведення відсутності його вини у завданні шкоди позивачеві.
Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року № 927/11207 (далі - Правила), передбачено, що у разі залиття квартири складається відповідний акт (пункт 2.3.6 Правил).
На підтвердження факту залиття та його причин позивачем надано акти комісії КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» від 30.07.2021 року, 30.08.2021 року,13.09.2021 року, 14.09.2021 року, 27.09.2021 року, 26.10.2021 року.
Відповідно до положень статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - балансоутримувач) - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.
Виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору.
Внутрішньобудинкові системи - мережі, арматура на них, прилади та обладнання, засоби обліку та регулювання споживання житлово-комунальних послуг, які знаходяться в межах будинку, споруди.
Утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.
Частиною другою статті 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що виконавець зобов'язаний, серед іншого: забезпечувати своєчасність та відповідну якість житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору, в тому числі шляхом створення систем управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів; здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень; своєчасно проводити підготовку жилого будинку і його технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період; утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових мереж, вживати заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг у терміни, встановлені договором та/або законодавством; своєчасно за власний рахунок проводити роботи з усунення виявлених неполадок, пов'язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з його вини.
Враховуючи викладене, належним чином встановивши фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи, суд першої інстанції дійшов правильних висновків про те, що залиття квартири позивача сталося саме з вини власників квартири АДРЕСА_5 - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , а тому саме вони мають відшкодувати завдану позивачу в результаті залиття шкоду.
При цьому, судом враховано, що стороною позивача не доведено факту невиконання обов'язків саме КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва», що виключає можливість покладення на останнього відповідальності за залиття квартири позивача.
Вирішуючи питання щодо розміру завданої позивачу шкоди, суд першої прийняв до уваги висновок, складений експертом ТОВ «ПАРТНЕР_ЕКС» № 6-11-2021 за результатами проведення будівельно-технічного дослідження від 15.11.2021 року.
Враховуючи, що відповідачами не надано жодних належних та допустимих доказів на спростування розміру такої шкоди, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції в цій частині.
Крім того, враховуючи глибину душевних страждань і переживань позивача, завданих внаслідок залиття її квартири, дотримуючись принципів розумності, виваженості та справедливості суд першої інстанції дійшов правильних висновків про зменшення заявленого до стягнення розміру моральної шкоди з 85 115 000,00 грн до 10 000,00 грн.
Доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції. Судом першої інстанції повно встановлено обставини, що мають значення для справи, висновки суду відповідають наявним у матеріалах справах доказам.
Колегія суддів не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.
Згідно з пунктом 1 частиною першою статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до частин першої статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційні скарги без задоволення, а рішення Святошинського районного суду м. Києва від 13 березня 2024 року - без змін, оскільки підстави для скасування судового рішення відсутні.
Керуючись статтями 268, 367, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргупозивача ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Апеляційну скаргупредставника відповідача ОСОБА_2 адвоката Томіної Олени Володимирівни залишити без задоволення.
Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 13 березня 2024 рокузалишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена
в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повний текст постанови складено 26 липня 2024 року
Головуючий: Судді: