Апеляційне провадження
№ 22-ц/824/2427/2024 Доповідач - Ратнікова В.М.
м. Київ Справа № 754/4439/20
25 липня 2024 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Ратнікової В.М.
суддів - Борисової О.В.
- Кашперської Т.Ц.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника позивача Моторно (транспортне) страхове бюро України Прими Анни Павлівни на рішенняШевченківського районного суду міста Києва від 07 липня 2023 року, ухвалене під головуванням судді Мальцева Д.О., у цивільній справі за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_2 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з регламентною виплатою, -
У квітні 2020 року Моторне (транспортне) страхове бюро України звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з регламентною виплатою.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначало, що 23.05.2017 року, о 07:25 год., в АДРЕСА_1 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля ГАЗ, державний номерний знак НОМЕР_1 , яким керував водій ОСОБА_2 (власник автомобіля - ОСОБА_3 ); та автомобіля Geely AC-GECK-CMD державний номерний знак НОМЕР_2 , яким керував водій ОСОБА_4 (власник автомобіля - КО "Київмедспецтранс"), внаслідок чого було пошкоджено автомобіль Geely AC-GECK-CMD, державний номерний знак НОМЕР_2 , та завдано шкоди власнику зазначеного транспортного засобу.
Зазначало, що згідно довідки № 3017146391851714 про ДТП та постанови Шевченківського районного суду міста Києва від 04.07.2017 року, вказана ДТП сталася внаслідок порушення водієм ОСОБА_2 п. 13.1 ПДР України.
В порушення умов Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», цивільно-правову відповідальність ОСОБА_2 за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на момент ДТП застраховано не було, про що свідчить відсутність інформації щодо страхування даного транспортного засобу в Єдиній централізованій базі даних МТСБУ.
Зазначало, що потерпіла особа (власник транспортного засобу Geely AC-GECK-CMD державний номерний знак НОМЕР_2 , звернулась до МТСБУ з заявою про відшкодування заподіяної шкоди.
Відповідно до наказу № 3305 від 05.04.2018 року, наказу № 3306 від 05.04.2018 року та вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір регламентної виплати склав 13 598,85 грн. (тринадцять тисяч п'ятсот дев'яносто вісім гривень 85 коп.), яку МТСБУ було сплачено потерпілій особі згідно платіжних доручень № 903539 від 06.04.2018 року та №903536 від 06.04.2018року.
Зазначало, що розмір витрат на збір документів та визначення розміру шкоди щодо зазначеного страхового випадку склав 550,00 гри., які МТСБУ були сплачені особам, які надавали послуги по врегулюванню по справі, здійснювали збір документів та визначення розміру завданої шкоди, що підтверджується платіжним дорученням № 42091рв від 11.07.2017 року.
Розрахунок регламентної виплати МТСБУ за зазначеним вище страховим випадком наступний:13 598,85 грн. + 550,00 грн.= 14 148,85грн, де: 13 598,85 грн. - вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу відповідно до Звіту № 1509 від 16.06.2017 року та за мінусом ПДВ на запасні частини, 550,00 грн.- витрати позивача на послуги по врегулюванню по справі та визначення розміру шкоди.
Вказувало на те, що з метою досудового врегулювання спору позивачем 01.02.2019 року було направлено на адресу відповідача претензію простим листом. Лист не повернувся, отже був отриманий. Однак, жодних дій з боку відповідача щодо відшкодування витрат не було вчинено.
З урахуванням викладеного, просило суд позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_2 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з регламентною виплатою задовольнити. Стягнути з ОСОБА_2 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України 14 148, 85 грн. шкоди. завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, та судовий збір.
Ухвалою Деснянського рай онного суду міста Києва від 09 квітня 2020 року позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_2 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з регламентною виплатою передано за підсудністю до Шевченківського районного суду міста Києва.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 07 липня 2023 року відмовлено у задоволенні позову Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_2 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з регламентною виплатою.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, 14 грудня 2023 року представник позивача Моторного (транспортного) страхового бюро України Прима Анна Павлівна подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 07 липня 2023 року та ухвалити нове судове рішення про задоволенні позовних вимог.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що позивачем було подано позовну заяву № СУ/42091/5 від 06.04.2020 року з належним чином засвідченими копіями документів, які було зазначено в додатках до Деснянського районного суду м. Києва. На кожній копії документів стоїть відмітка «Копія» у правому верхньому кутку, а внизу аркуша у правому нижньому кутку стоїть відмітка «З оригіналом згідно», прізвище, ім'я, по батькові представника позивача, дата засвідчення та підпис представника позивача.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 09.04.2020 року позовну заяву було передано за підсудністю на розгляд Шевченківському районному суду м. Києва.
У травні 2020 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.05.2020 року матеріали позову передані на розгляд судді Мальцева Д.О.
01.06.2020 року ухвалою судді Шевченківського районного суду міста Києва Мальцева Д.О. позовну заяву було залишено без руху та наданий строк позивачу для усунення недоліків.
06.08.2021 року на адресу суду від позивача надійшла заява про виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 09.08.2021 року було відкрито провадження у справі, прийнято рішення про розгляд справи за правилами позовного провадження в спрощеному порядку, без повідомлення сторін.
Звертає увагу суду, що відповідно до ухвали від 09.08.2021 року Шевченківським районним судом міста Києва було встановлено, що недоліки позивачем було усунуто в повному обсязі та позовна заява СУ/42091/5 від 06.04.2020 року відповідає вимогам, встановленим ст. 175, 177 ЦПК України, подана з дотриманням правил підсудності, підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження в цивільній справі немає.
Звертає увагу суду, що у переліку додатків до позовної заяви № СУ/42091/5 від 06.04.2020 року позивачем було вказано такі додатки як: платіжне доручення № 903539 від 06.04.2018 року, платіжне дорученням № 903536 від 06.04.2018 року та платіжне доручення №42091рв від 11.07.2017 року. Також зауважує, що в тексті позовної заяви у частині розрахунку виплати МТСБУ вказуються ті самі платіжні доручення (як докази сплати позивачем коштів) що і в додатках.
Отже, на думку апелянта, висновок Шевченківського районного суду м. Києва про те, що позивачем не було надано докази, які підтверджують понесення витрат на регламентну виплату МТСБУ у розмірі - 13 598,85 грн. та витрат на послуги по врегулюванню по справі у розмірі - 550,00 грн. не відповідають дійсності.
Також, позивач не заперечує можливості втрати таких додатків, як копії платіжних доручень під час передачі позовної заяви за підсудністю з одного суду до іншого.
Окрім того, зазначає, що в рішенні Шевченківського районного суду від 07.07.2023 року не було зазначено про складання Акту про відсутність таких додатків до позовної заяви, як платіжні доручення № 903539 від 06.04.2018 року, № 903536 від 06.04.2018 року та №42091рв від 11.07.2017 року.
Враховуючи вищевикладене, вважає, що позовні вимоги позивача мають бути задоволені в повному обсязі і суд першої інстанції неправомірно відмовив у стягненні з відповідача здійснених позивачем витрат на сплату регламентної виплати потерпілій особі.
Відзиву на апеляційну скаргу відповідачем не подано.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши наявні у справі докази, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно з протоколом від 23 травня 2017 року, ОСОБА_2 , 23 травня 2017 року, о 07:25 год., в м. Києві, по вул. О.Теліги, перехрестя вул. Щусєва, керуючи автомобілем марки «ГАЗ», державний номерний знак НОМЕР_1 , не дотримався безпечної дистанції, чим допустив зіткнення з автомобілем марки, AC-GECK-CMD державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_4 , що призвело до механічних пошкоджень обох транспортних засобів. Крім того, ОСОБА_2 , 23 травня 2017 року, о 07:25 год., в м. Києві на перехресті вул. вул. О.Теліги та вул. Щусєва, керуючи автомобілем марки «ГАЗ», державний номерний знак НОМЕР_1 , здійснив зіткнення з автомобілем AC-GECK-CMD державний номерний знак НОМЕР_2 та поїхав з місця дорожньо-транспортної пригоди, чим порушив пункти 2.10а, 2.10 д, 13.1 Правил дорожнього руху України. (а.с. 8).
Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 04 липня 2017 року визнано ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтею 122-4 та статтею 124 КУпАП і застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340,00 грн.
Стягнуто із ОСОБА_2 судовий збір на користь держави у розмірі 320 (триста двадцять) гривень. ( а.с. 8).
Встановлено, що автомобіль марки AC-GECK-CMD, державний номерний знак НОМЕР_2 ,є власністю «Київмедспецтранс» комунальної організації.
Відповідно до централізованої бази даних МТСБУ, інформація щодо страхування транспортного засобу «ГАЗ», державний номерний знак НОМЕР_1 відсутня ( а.с. 27).
23 травня 2017 року Комунальна організації «Київмедспецтранс» подала до МТСБУ повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (а.с. 6).
Згідно звіту № 1509 про оцінку автомобіля «Geely»1.5 і , номерний знак НОМЕР_2 від 16 червня 2017 року, вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу становить у розмірі 14 572, 93 грн. (а.с. 15-24).
25 січня 2018 року Комунальна організації «Київмедспецтранс» звернулась до МТСБУ із заявою про виплату страхового відшкодування (а.с. 12).
Згідно наказів МТСБУ № 3305 від 05 квітня 2018 року та № 3306 від 05 квітня 2018 року вирішено сплатити КО «Київмедспецтранс» суму страхового відшкодування у розмірі 13 598, 85 грн. ( 9 518, 85 грн+ 4080 грн) за шкоду, заподіяну в результаті дорожньо-транспортної пригоди (а.с. 25-26).
Згідно рахунку № 42091 від 26 травня 2017 року вартість послуг фізичної особи-підприємця аварійного комісара ОСОБА_5 становить 550 грн.( а.с. 24).
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_2 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з регламентною виплатою, суд першої інстанції зазначає, що позивачем не надано докази , які підтверджують понесення ним витрат на регламентну виплату МТСБУ у розмірі 13 598,85 грн., та витрат на послуги по врегулюванню по справі та визначення розміру шкоди у розмірі 550,00 грн., з огляду на це суд прийшов до висновку, що позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_2 , про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з регламентною виплатою є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ч.ч.1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права та із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Частиною 1 ст. 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Тобто нормами ч. 2 ст. 1187 ЦК України визначено особливого суб'єкта, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, це є його законний володілець.
Деліктне зобов'язання виникає з факту завдання шкоди (зокрема майнової) і триває до моменту її відшкодування потерпілому в повному обсязі особою, яка завдала шкоди (ст. 11, 599, 1166 ЦК України). Сторонами деліктного зобов'язання зазвичай виступають потерпілий (кредитор) і заподіювач шкоди (боржник). Разом з тим, правила регулювання таких зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо заподіювачем, а іншою особою, за умови, що законом передбачено такий обов'язок іншої особи, хоч вона шкоди й не заподіювала.
Статтею 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Таким чином, після виконання особою, що не завдавала шкоди, свого обов'язку з відшкодування потерпілому шкоди, завданої іншою особою, потерпілий одержує повне задоволення своїх вимог, і тому первісне деліктне зобов'язання припиняється його належним виконанням (ст. 599 ЦК України).
Відповідно до положень ч. 1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик або МТСБУ відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
За змістом підпункту «а» п. 41.1. ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння: транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).
Згідно з положеннями ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Судом встановлено, що23 травня 2017 року, ОСОБА_2 , 23 травня 2017 року, о 07:25 год. в м. Києві, по вул. О.Теліги, перехрестя вул. Щусєва, керуючи автомобілем марки «ГАЗ», державний номерний знак НОМЕР_1 , не дотримався безпечної дистанції, чим допустив зіткнення з автомобілем марки, AC-GECK-CMD, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_4 , що призвело до механічних пошкоджень обох транспортних засобів. Крім того, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , о 07:25 год. в м. Києві на перехресті вул. вул. О.Теліги та вул. Щусєва керуючи автомобілем марки «ГАЗ», державний номерний знак НОМЕР_1 , здійснив зіткнення з автомобілем AC-GECK-CMD державний номерний знак НОМЕР_2 та поїхав з місця дорожньо-транспортної пригоди, чим порушив пункти 2.10а, 2.10 д, 13.1 Правил дорожнього руху України. (а.с. 8).
Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 04 липня 2017 року визнано ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтею 122-4 та статтею 124 КУпАП і застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340,00 грн.
Стягнуто із ОСОБА_2 судовий збір на користь держави у розмірі 320 (триста двадцять) гривень. ( а.с. 8).
Відповідно до централізованої бази даних МТСБУ, інформація щодо страхування транспортного засобу «ГАЗ», державний номерний знак НОМЕР_1 відсутня ( а.с. 27).
Згідно з підпунктом 38.2.1 п. 38.2 ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника транспортного засобу, який спричинив ДТП, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 ст. 13 цього Закону.
Регресом є право особи, яка здійснила відшкодування шкоди, заподіяної не її діями, звернутися з вимогою про повернення виплаченого до боржника, з вини якого заподіяно шкоду. При регресі основне (деліктне) зобов'язання припиняється та виникає нове (регресне) зобов'язання, в межах якого у кредитора (третьої особи, що виконала обов'язок замість винної особи перед потерпілим) виникає право регресної вимоги до такої винної особи. Це виходить із змісту статей 559 та 1191 ЦК України, згідно яких зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином; особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Зважаючи на зміст наведених норм ЦК України, право зворотної вимоги (регресу) не переходить від однієї особи до іншої, як у випадку заміни сторони (кредитора) у вже існуючому зобов'язанні (при суброгації у страхових відносинах). При регресі право регресної вимоги виникає, тобто, є новим правом кредитора за новим в даному випадку регресним зобов'язанням, що виникло внаслідок припинення основного (деліктного) зобов'язання шляхом виконання обов'язку боржника (винної особи) у такому деліктному зобов'язанні третьою особою (пункти 44-46 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 910/2603/17).
Отже, законом встановлено порядок стягнення коштів, виплачених МТСБУ на відшкодування шкоди особі, потерпілій у ДТП, саме в порядку регресу, якщо така шкода спричинена власником транспортного засобу, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Також відповідно до п. 40.3. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ має право залучати аварійних комісарів, експертів або юридичних осіб, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти у порядку, встановленому Уповноваженим органом, для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків у випадках, визначених у статті 41 цього Закону.
Як вбачається із матеріалів справи, 23 травня 2017 року Комунальна організація «Київмедспецтранс» подала до МТСБУ повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (а.с. 6).
Згідно звіту № 1509 про оцінку автомобіля «Geely»1.5 і , номерний знак НОМЕР_2 від 16 червня 2017 року, вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу становить у розмірі 14 572, 93 грн. (а.с. 15-24).
25 січня 2018 року Комунальна організація «Київмедспецтранс» звернувся до МТСБУ із заявою про виплату страхового відшкодування (а.с. 12).
Згідно наказів МТСБУ № 3305 від 05 квітня 2018 року та № 3306 від 05 квітня 2018 року вирішено сплатити КО «Київмедспецтранс» суму страхового відшкодування у розмірі 13 598, 85 грн. (9 518, 85грн. + 4080 грн) за шкоду, заподіяну в результаті дорожньо-транспортної пригоди (а.с. 25-26).
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції зазначив, що до матеріалів позовної заяви не надані платіжні документи, які мають враховуватися, як належні та допустимі докази підтвердження понесених позивачем витрат, а саме: щодо регламентної виплати МТСБУ у розмірі 13 598,85 грн., та витрат на послуги по врегулюванню по справі та визначення розміру шкоди у розмірі 550,00 грн.
Однак, таке посилання суду першої інстанції є помилковим з огляду на наступне.
В переліку додатків до вказаної позовної заяви було зазначено, що до неї додаються копії платіжних доручень № 903539 від 06.04.2018 року, № 903536 від 06.04.2018 року та платіжне доручення № 42091рв від 11.07.2017 року, однак такі платіжні доручення в матеріалах відсутні.
Відповідно до ч.4 розділу ІІ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, яка затверджена Наказом Державної судової адміністрації України №814 від 20 серпня 2019 року, відповідальний працівник суду у день надходження кореспонденції перевіряє цілісність конверта (пакета), відповідність адресування, із дотриманням правил безпеки розкриває конверт (пакет), перевіряє відповідність вкладень опису (наявність додатків до документа).
У разі одержання документів у пошкодженій упаковці, або якщо при відкритті конверта (пакета) виявлено відсутність будь-якого документа чи додатка до нього, про це складається акт у двох примірниках, один з яких надсилається відправнику, а другий додається до вхідних документів (ч.6 розділу ІІ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, яка затверджена Наказом Державної судової адміністрації України №814 від 20 серпня 2019 року).
Відповідно до ч.7 розділу ІІ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України при надходженні до суду судової справи (матеріалів кримінального провадження) перевіряється наявність додатків, зазначених у супровідному листі суду, здійснюється огляд стану справи (наявність томів, повнота підшивання матеріалів справи, наявність опису, відповідність змісту опису фактичній наявності документів, належність оформлення і засвідчення підписами опису справи).
У разі виявлення недоліків у формуванні судової справи канцелярія (відповідний структурний підрозділ) складає акт про стан справи, що надійшла до суду, і долучає його до матеріалів справи.
При цьому, в матеріалах даної справи відсутній акт, який би підтверджував факт того, що при надходженні до Деснянського районного суду міста Києва позовної заяви Моторного (транспортного) страхового бюро України була виявлена відсутність будь-якого додатка до позову, зокрема, платіжних доручень № 903539 від 06.04.2018, № 903536 від 06.04.2018 та платіжного доручення № 42091рв від 11.07.2017.
Окрім того, при отриманні матеріалів справи за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_2 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з регламентною виплатою, що була направлена за підсудністю, Шевченківським районним судом міста Києва також не було складено відповідного акту.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає помилковим висновок суду про відсутність платіжних документів, які мають враховуватися, як належні та допустимі докази підтвердження понесених позивачем витрат, а саме: щодо регламентної виплати МТСБУ у розмірі 13 598,85 грн., та витрат на послуги по врегулюванню по справі та визначення розміру шкоди у розмірі 550,00 грн.
На підтвердження здійснених виплат на користь потерпілої сторони, представником позивача Моторного (транспортного) страхове бюро України Примою Анною Павлівною були надані копії платіжних доручень № 903539 від 06.04.2018, № 903536 від 06.04.2018 та платіжне доручення № 42091рв від 11.07.2017, які були вказані як додатки до позовної заяви.
Відповідно до платіжного доручення № 42091рв від 11.07.2017 МТСБУ здійснило оплату у розмірі 550 грн. з призначенням платежу оплата послуг аваркома ( експерта) у справі № 42091, згідно рахунку № 42091 від 26.05.2017 , ФОП ОСОБА_5 .
Відповідно до платіжного доручення № 903536 від 06.04.2018 МТСБУ здійснило оплату на рахунок Комунальної організації «Київмедспецтранс» у розмірі 4080 грн, з призначенням платежу виплата по справі № 42091, згідно наказу № 3306 від 05.04.2018 року.
Відповідно до платіжного доручення № 903539 від 06.04.2018 МТСБУ МТСБУ здійснило оплату на рахунок Комунальної організації «Київмедспецтранс» у розмірі 9 518, 85 грн, з призначенням платежу виплата по справі № 42091, згідно наказу № 3305 від 05.04.2018 року.
Долученими до справи доказами доведено факт сплати МТСБУ на користь Комунальної організації «Київмедспецтранс» страхового відшкодування за наслідками ДТП, що відбулася з вини ОСОБА_6 та яка мала місце 23 травня 2017 року.
З огляду на це доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час розгляду справи в апеляційній інстанції.
Отже, суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване рішення, належно не дослідив всі обставини справи та наявні в матеріалах докази, не перевірив доводи позовної заяви та дійшов до помилкового висновку про те, що позивачем МТСБУ не надано доказів, які підтверджують понесення ним витрат на регламентну виплату.
Згідно ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю та ухвалення нового рішення є:1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права
Враховуючи зазначене, оцінивши в сукупності докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника позивача Моторного (транспортного) страхового бюро України Прими Анни Павлівни підлягає задоволенню, рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 07 липня 2023 року підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення вимог позивача Моторного (транспортного) страхового бюро України та стягнення з ОСОБА_2 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро Українивідшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з регламентною виплатою у розмірі 14 148, 85 грн.
Згідно ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 1 цієї статті, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача в разі задоволення позову.
При поданні позовної заяви позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2 102 грн.
Після перегляду справи в суді апеляційної інстанції позов було задоволено повністю.
При подачі апеляційної скарги позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 3 153 грн.
За результатами апеляційного перегляду справи апеляційну скаргу було задоволено, рішення суду першої інстанції було скасовано та ухвалене нове судове рішення про задоволення позовних вимог, а тому з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача Моторного (транспортного) страхового бюро України підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги у сумі 2 102 грн + 3 153 грн = 5 255 грн.
Керуючись ст.ст. 11, 599, 1166, 1187, 1191 ЦК України, ст. ст. 22, 40,41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. ст. 81, 82, 141, 263, 367, 374, 376, 382 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу представника позивача Моторного (транспортного) страхового бюро України Прими Анни Павлівни задовольнити.
Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 07 липня 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_2 , про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з регламентною виплатою задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (ЄДРПОУ 21647131, 02154, м. Київ, Русанівський бульвар, 8) відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з регламентною виплатою у розмірі 14 148, 85 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (ЄДРПОУ 21647131, 02154, м. Київ, Русанівський бульвар, 8) витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 2 102 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (ЄДРПОУ 21647131, 02154, м. Київ, Русанівський бульвар, 8) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 3 153грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України.
Головуючий: Судді: