Справа № 760/705/24 Головуючий у І інстанції Демидовська А.І.
Провадження № 22-ц/824/2956/2024 Головуючий у ІІ інстанції Таргоній Д.О.
Іменем України
08 липня 2024 року Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Таргоній Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Тимошенка Владислава Владиславовича на постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 02 квітня 2024 року щодо притягнення
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає по АДРЕСА_1 ,
до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, -
Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 02 квітня 2024 року провадження по справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП закрито на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю в її діях складу вказаного адміністративного правопорушення.
Не погоджуючись з даною постановою, представник ОСОБА_1 - адвокат Тимошенко В.В. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду встановленим по справі обставинам, порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 02 квітня 2024 року скасувати та прийняти нову постанову, якою визнати винною ОСОБА_2 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
В доводах апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції був допущений спрощений підхід до розгляду справи, а докази оцінені невірно та упереджено, в інтересах ОСОБА_2 , що призвело до помилкових висновків щодо обставин справи та кваліфікації дій правопорушника всупереч об'єктивним обставинам справи та наявним доказам.
Постанова суду першої інстанції не містить конкретного обґрунтування прийнятого рішення із посиланням на матеріали, докази, результати їх оцінки та значення для встановлення обставин ДТП.
Вказує на упередженість суду першої інстанції, оскільки потерпілий не був присутнім під час розгляду справи та оголошення судового рішення, не мав можливості висловлювати свою правову позицію та звертати увагу суду на якість доказів сторони захисту. Він взагалі не викликалася судом у судові засідання, незважаючи на не визнання ОСОБА_2 своєї вини.
Звертає увагу в апеляційній скарзі на те, що відеозаписи, надані захисником ОСОБА_2 та на які посилається суд у своєму рішенні, не містять доказової інформації, даних про механізм ДТП на спростування вини останньої, чи хоча б її пояснень по суті пригоди.
Крім того, перехрестя, на якому сталося зіткнення, не містить умов для розвороту, який нібито за показами ОСОБА_2 збиралася здійснити остання, так як місцем ДТП є перехрещення доріг з одностороннім рухом, і здійснити розворот технічно неможливо, що підтверджується дорожньою розміткою у вигляді нанесеної суцільної смуги перед перехрестям, яку заборонено перетинати.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Тимошенко В.В. звертає увагу апеляційного суду на те, що фотознімки, надані захисником з вибірковими ракурсами, явно не досліджувалися судом належним чином, оскільки не встановлено точку зіткнення автомобілів.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Тимошенко В.В. порушує питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, зокрема зазначає, що потерпілий про судовий розгляд не повідомлявся і до участі не залучався, а в матеріалах справи наявні виклики лише ОСОБА_2 . Оскаржувана постанова була видана судом лише 25 квітня 25 квітня 2024 року.
В судовому засіданні 24.06.2024 року в суді апеляційної інстанції представник ОСОБА_1 - адвокат Тимошенко В.В. підтримав клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, а також доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.
Захисник ОСОБА_2 - адвокат Майоров С.В. в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити постанову суду без змін, як законну та обґрунтовану.
В судове засідання, призначене на 08 липня 2024 року учасники справи не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.
Від представника ОСОБА_1 - адвоката Тимошенко В.В. надійшла заява про розгляд справи без його участі.
Захисник ОСОБА_2 - адвокат Майоров С.В. про причини неявки у судове засідання не повідомляв.
З огляду на вказане, апеляційний суд вважав за можливе закінчити розгляд даної справи за відсутності її учасників, з огляду на їх належне повідомлення про судове засідання та відсутність поважних причин для його відкладення.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до наступних висновків.
Щодо поновлення строку на апеляційне оскарження.
Порядок оскарження постанов суду у справах про адміністративні правопорушення передбачений ст. 294 КУпАП, яка є спеціальною нормою закону і розширеному тлумаченню не підлягає.
У відповідності з ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Відповідно до ст. 269 КУпАП потерпілим є особа, якій адміністративним правопорушенням заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду.
ОСОБА_1 , як власник транспортного засобу «Renault» д.р.н. НОМЕР_1 , у відповідності до положень ст. 269 КУпАП у даному провадженні є потерпілим.
Відповідно до ст. 289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 не був присутнім під час ухвалення оскаржуваного рішення, про розгляд справи судом першої інстанції не повідомлявся. Докази вручення постанови останньому в день її винесення, тобто 02 квітня 2024 року, в матеріалах справи відсутні.
За результатами перевірки доводів апеляційної скарги потерпілого, апеляційним судом враховується наступне.
З метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, права на апеляційне оскарження, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, з огляду на викладені вище обставини суд апеляційної інстанції вважає за необхідне клопотання задовольнити, поновити представнику ОСОБА_1 - адвокату Тимошенку В.В. строк на апеляційне оскарження постанови Солом'янського районного суду м. Києва від 02 квітня 2024 року, як такий, що пропущений з поважних причин.
За результатами перевірки доводів апеляційної скарги потерпілого, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративні правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів даної справи, зокрема протоколу про адміністративне правопорушення серії ААд №725011 від 27.12.2023 року, 27 грудня 2023 року о 21 год. 00 хв. ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом «Lancia Ypsilon», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , по вул. Кільцева дорога у м. Києві, була не уважною, при зміні напрямку руху не переконалась у безпеці та скоїла зіткнення з транспортним засобом «Renault», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який рухався у попутньому напрямку зліва, чим порушила п.2.3 (б), 10.1 Правил дорожнього руху, скоївши адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП. Унаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Закриваючи провадження у даній справі, суд першої інстанції виходив з того, що вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення за обставин, які наведені у протоколі про адміністративне правопорушення, не доведена достатніми та беззаперечними доказами, оскільки обставини порушення ПДР, викладені в протоколі, поставлені під сумнів наявними доказами, не ґрунтуються на інших достатніх доказах у справі.
Апеляційний суд з такими висновками суду першої інстанції не погоджується.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, виражається у порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна (матеріальний склад).
Згідно п. 10.1 Правил дорожнього руху, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатись, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Відповідно до п. 2.3 б ПДР України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що ОСОБА_2 , даючи пояснення на місці оформлення матеріалів дорожньо-транспортної пригоди, вказала, що вона їхала з лівої сторони з включеним лівим поворотом, виконувала розворот, коли автомобіль, який рухався позаду, ударив її автомобіль зліва в бампер, в результаті чого її автомобіль розвернуло, вона проїхала декілька метрів, так як ударилась головою об бокову стійку автомобіля і не одразу зрозуміла, що сталось.
З письмових пояснень ОСОБА_1 вбачається, що він, керував транспортним засобом «Renault», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , звертаючи з Кільцевої дороги на вул. Чорновола біля заправки «Манго», перед ним виїхало авто повертаючи наліво, де рух заборонений, в ліву сторону. Рухаючись він включив поворот на ліво і перед ним повернула машина ліворуч номер НОМЕР_2 , перегородивши йому дорогу, рухаючись різко з правої сторони в ліву, після чого сталось зіткнення.
Зі схеми місця ДТП від 27 грудня 2023 року, на якій відображено розташування автомобілів-учасників ДТП після зіткнення, точка удару, вбачається, що дорога по якій рухались автомобілі «Renault», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , та «Lancia Ypsilon», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , є з'їздом з кільцевої дороги, має дві смуги руху в односторонньому напрямку, з виїздом на головну дорогу з одностороннім рухом (рух ліворуч заборонено). Точка зіткнення автомобілів відображена на схемі в правій смузі руху. Автомобіль «Lancia Ypsilon», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , на схемі розташований на головній дорозі з одностороннім рухом, зустрічно по відношенню до напрямку руху. Автомобіль «Renault», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , на схемі знаходиться на дорозі, яка є з'їздом з кільцевої дороги, в лівій смузі руху.
Відповідно до даних схеми ДТП, автомобіль «Renault», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , має наступні пошкодження: ЛФП, деформація капоту, розбита решітка радіатора, розбита ліва фара, деформація лівого крила, деформація переднього номерного знака.
Пошкодження автомобіля «Lancia Ypsilon», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 : ЛФП, деформація заднього бампера.
Дана схема ДТП підписана ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без зауважень.
В матеріалах справи наявні фото-копії з'їзду з кільцевої дороги, з розміткою на дорожньому покритті, по якій рухались автомобілі-учасники ДТП та фото-копії пошкодження автомобілів.
З долучених фото-копій вбачається, що дорога по якій рухались автомобілі «Renault», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , та «Lancia Ypsilon», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , є з'їздом з кільцевої дороги, має дві смуги руху в односторонньому напрямку, яка є виїздом на головну дорогу з одностороннім рухом (рух ліворуч заборонено).
У випадку виникнення ДТП за участю декількох водіїв наявність чи відсутність і їхніх діях складу адміністративного правопорушення, потребує встановлення причинного зв'язку між діянням кожного з них та наслідками, що настали, тобто з'ясування ступені участі кожного з них у спричиненні наслідку у виді пошкодження транспортних засобів.
Закриваючи провадження у даній справі за відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого положеннями статті 124 КУпАП, суд першої інстанції вказав на відсутність достатніх та достовірних доказів, які в вказували на наявність вини останньої.
Поряд із цим, належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, таким як схема ДТП, письмові пояснення учасників, фотоматеріали, ні кожному окремо, ні в їх сукупності та взаємозв'язку, суд першої інстанції не дав, обмежившись формальним висновком про не доведення зазначених у протоколі обставин та наявність сумнівів щодо наданих потерпілим пояснень.
Відповідно до роз'яснень, які містяться в пунктах 3, 7 постанови № 14 Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", при розгляді як кримінальних проваджень, так і справ про адміністративні правопорушення на транспорті, суди повинні ретельно з'ясовувати не лише те, норми яких правил, інструкцій чи інших нормативних актів не додержано винною особою, а й чи існує причинний зв'язок між учиненими порушеннями та передбаченими законом суспільно небезпечними наслідками.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що місцем ДТП є перехрещення доріг з одностороннім рухом, і здійснити розворот ліворуч, як це зазначено в письмових поясненнях ОСОБА_2 технічно неможливо, що підтверджується дорожньою розміткою у вигляді нанесеної суцільної смуги перед перехрестям, яку заборонено перетинати.
ОСОБА_2 в своїх поясненнях, які в неї відібрали працівники поліції відразу після ДТП, чітко вказала, що їхала з включеним лівим поворотом для здійснення розвороту, тобто мала намір здійснити розворот ліворуч.
Поряд із цим, характер пошкоджень транспортних засобів вказує на те, що автомобіль ОСОБА_2 в момент зіткнення знаходився під кутом відносно автомобіля «Renault», що відповідає поясненням водія ОСОБА_1 , який зазначив, що автомобіль «Lancia Ypsilon», який рухався попереду, різко змінив напрямок руху з правої смуги в ліву, перегородивши йому дорогу та намагаючись здійснити розворот.
Розташування транспортного засобу «Lancia Ypsilon» після зіткнення, відображене на схемі ДТП, у сукупності з даними про технічні пошкодження, завдані обом транспортним засобам, також вказує на неспроможність з технічної точки зору пояснень ОСОБА_2 про те, що її автомобіль розвернуло від удару, тому він виїхав на зустрічну смугу головної дороги.
Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, підтверджують порушення ОСОБА_2 саме п. 10.1 ПДР, оскільки вимога цього пункту передбачає, що перед перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатись, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Дослідивши під час апеляційного розгляду матеріали справи про адміністративне правопорушення, фото-копії з місця ДТП, врахувавши дані схеми ДТП (місце зіткнення, розташування автомобілів після ДТП), зафіксовані пошкодження автомобілів у результаті зіткнення, механізм їх утворення, локалізацію, оцінивши наведені докази у їх сукупності, апеляційний суд вважає, що у діях ОСОБА_2 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки саме зміна напрямку руху водієм автомобіля «Lancia Ypsilon», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , який не переконався в безпечності свого маневру, є в прямому причинному зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою.
В свою чергу, доказів порушення водієм ОСОБА_1 ПДР, (протокол про адміністративне правопорушення, постанова про притягнення до адміністративного правопорушення) матеріали справи не містять.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Водночас, положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Сукупність наведених вище доказів підтверджує факт того, що дії водія автомобіля «Lancia Ypsilon», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , не відповідали вимогам п. 10.1 ПДР України, а відтак висновок суду першої інстанції про відсутність достатніх та достовірних доказів для встановлення в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП є такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.
Разом з тим, пунктом 7 ст. 247 КУпАП визначено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Правовий аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що застосування п.7 ч.1 ст.274 КУпАП можливе лише у випадку встановлення судом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, адже у разі відсутності вини особи в скоєнні такого правопорушення провадження у справі підлягає припиненню на підставі п.1 ч.1 ст.274 КУпАП через відсутність події і складу адміністративного правопорушення, відтак така обставина як закінчення на момент розгляду справи строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених ст. 38 КУпАП, не є реабілітуючою обставиною, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в скоєнні адміністративного правопорушення.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07 лютого 2018 року у справі № 910/18319/16, від 16 квітня 2019 року у справі №927/623/18.
Отже, аналіз положень ст.38 та п.7 ч.1 ст.247 КУпАП свідчить про те, що наслідком закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення є лише звільнення особи від накладення адміністративного стягнення.
При цьому суд звертає увагу і на те, що закриття справи із підстав, вказаних у п.7 ч.1 ст.247 КУпАП не передбачає звільнення особи від адміністративної відповідальності, наслідком чого була б відсутність підстав для визнання вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
Аналогічні висновки містяться у рішеннях ЄСПЛ, який, здійснюючи тлумачення положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вказує, що встановлення вини особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, є правильним навіть при закритті провадження у справі за строками давності і не порушує презумпції невинуватості особи (рішення ЄСПЛ від 25 серпня 1987 року «Лутц проти Німеччини»).
З урахуванням наведеного встановлення вини особи є обов'язковим при доведеності вчинення нею будь-якого адміністративного правопорушення, в тому числі, і у випадку закриття справи із нереабілітуючих підстав.
Виходячи з вищевикладеного вбачається, що винуватість ОСОБА_2 у вчиненні нею адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП підтверджується матеріалами справи, а відтак постанова судді суду першої інстанції в частині закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 за ст.124 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, підлягає скасуванню з прийняттям судом апеляційної інстанції в цій частині нової.
Оскільки адміністративне правопорушення було вчинене 27 грудня 2023 року, а відтак на момент розгляду справи судом апеляційної інстанції строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ч. 2 ст. 38 КУпАП строки, закінчилися, провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП підлягає закриттю на підставі п.7 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
Поновити представнику ОСОБА_1 - адвокату Тимошенку Владиславу Владиславовичу строк на апеляційне оскарження постанови Солом'янського районного суду м. Києва від 02 квітня 2024 року.
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Тимошенка Владислава Владиславовича задовольнити.
Постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 02 квітня 2024 року, якою провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Провадження у справі закрити на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Постанова апеляційного суду є остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду Д.О.Таргоній