17 липня 2024 року місто Київ
справа №757/37381/20-ц
провадження№88-ц/824/34/2024
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шкоріної О.І., суддів - Поливач Л.Д., Стрижеуса А.М., за участю секретаря судового засідання - Височанської Н.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркет Універсал ЛТД" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного суду від 6 березня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркет Універсал ЛТД» про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, вихідної допомоги та відшкодування моральної шкоди, -
Рішенням Печерського районного суду м.Києва від 20 грудня 2022 року відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ "Маркет Універсал ЛТД" про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, вихідної допомоги та відшкодування моральної шкоди.
Постановою Київського апеляційного суду від 6 березня 2024 року частково задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 .. Рішення Печерського районного суду м.Києва від 20 грудня 2022 року в частині відмови у задоволенні вимог ОСОБА_1 до ТОВ "Маркет Універсал ЛТД" про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення.
Стягнуто з ТОВ "Маркет Універсал ЛТД" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у зв'язку з затримкою видачі трудової книжки в сумі 298168,78 грн., а також 500 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Стягнуто з ТОВ "Маркет Універсал ЛТД" на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 7973,26 грн.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
9 травня 2024 року відповідач ТОВ " Маркет Універсал ЛТД" подав заяву про перегляд постанови Київського апеляційного суду від 6 березня 2024 року за нововиявленими обставинами.
В обґрунтування заяви відповідач зазначає, що приймаючи рішення про стягнення середнього заробітку, судом апеляційної інстанції зроблено висновок, що відповідачем не виконано його обов'язок щодо видачі трудової книжки позивачці ОСОБА_1 ..
Суд вказав, що жодних належних та допустимих доказів на підтвердження видачі трудової книжки нарочно в день звільнення позивачки, відповідачем суду не надано.
Оскільки, затримка видачі трудової книжки відбулася з вини відповідача, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Після прийняття 6 березня 2024 року постанови Київського апеляційного суду відповідачу стали відомі обставини, які є істотними для справи, і які не були і не могли бути відомі під час розгляду цієї справи, однак такі обставини існували на час розгляду справи у суді.
8 травня 2024 року на підставі адвокатського запиту від 30 квітня 2024 року відповідачем ТОВ " Маркет Універсал ЛТД" отримана відповідь від Київського міського центру зайнятості за вих.№ 04-1-735/10-21/24 від 6 травня 2024 року, в якій зазначено про те, що за даними Єдиної інформаційно - аналітичної системи громадянка ОСОБА_1 була зареєстрована як безробітна в Печерській районній філії Київського МЦЗ з 20 серпня 2020 року по 13 липня 2021 року. Для надання статусу безробітної ОСОБА_1 пред'явила документи передбачені п.17 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2018 №792, який діяв на момент реєстрації її як безробітної.
Відтак, нововиявленими обставинами є: факт звернення позивача у серпні 2020 року за допомогою по безробіттю; факт реєстрації ОСОБА_1 як безробітної; факт отримання ОСОБА_1 допомоги по безробіттю; факт наявності у позивачки ОСОБА_1 на руках трудової книжки та подання її для реєстрації як безробітної згідно п.17 Порядку.
Оскільки, ОСОБА_1 , на наступний місяць, після її звільнення надала в центр зайнятості трудову книжку, надання якої було необхідним для її реєстрації як безробітної, то трудова книжка знаходилась у неї на руках, а не у відповідача. А відтак, усі твердження позивачки про невидачу їй при звільненні трудової книжки не відповідають дійсності.
Отримання допомоги по безробіттю в органах центру зайнятості та звернення в суд з вимогою про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, свідчить про зловживання позивачкою ОСОБА_1 наданими правами.
Вказані обставини мають значення для вирішення справи і є істотними для постановлення правильного рішення у справі, так як на їх підставі можна зробити висновок про виконання відповідачем обов'язку щодо видачі позивачці трудової книжки.
Висновок суду про затримку видачі трудової книжки ґрунтується виключно на поясненнях позивачки ОСОБА_1 , які не підтверджені жодним належним та допустимим доказом.
Зважаючи на те, що центр зайнятості не надав на адвокатський запит відповідей на всі поставлені запитання зіславшись на персональні дані (конфіденційну інформацію), ТОВ "Маркет Універсал ЛТД" не в змозі самостійно представити такі докази суду, враховуючи вжиття заходів для отримання таких доказів, просить витребувати в Київському міському центрі зайнятості інформацію щодо переліку документів, які були подані /пред'явлені ОСОБА_1 для реєстрації її як безробітної (в серпні 2020 року), з наданням копій усіх цих документів, а також загальну суму з розбивкою помісячно про нараховані та виплачені на користь ОСОБА_1 суми допомоги по безробіттю в період з серпня 2020 року по сьогоднішній день.
14 травня 2024 року позивачка ОСОБА_1 подала до суду заперечення на заяву ТОВ "Маркет Універсал ЛТД" про перегляд постанови Київського апеляційного суду від 6 березня 2024 року за нововиявленими обставинами. Зазначає, що Порядок, затверджений постановою КМУ від 24 квітня 2020 року № 307, визначав процедуру реєстрації, перереєстрації безробітних та призначення виплати допомоги по безробіттю за заявами в електронній формі. Для взяття на облік у центрі зайнятості особи, які шукають роботу необхідно було пред'явити паспорт громадянина України, е-паспорт, е-паспорт для виїзду за кордон або інший документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України; довідку про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків. Для надання статусу безробітного особа, яка шукає роботу подає заяву про надання статусу безробітного (у тому числі засобами електронної ідентифікації) до центру зайнятості, який обирає для обслуговування, пред'являє документи, зазначені в підпункті 1 пункту 4 цього Порядку, а також трудову книжку (за наявності). Вона надсилала до центру зайнятості копію паспорту та довідку про присвоєння реєстраційного номеру облікової картки платника податків. Копія трудової книжки не надсилалась у зв'язку з відсутністю такої. Відповідач намагається зменшити виплати працівникові за рахунок державної допомоги, що надається Державним центром зайнятості. Що стосується клопотання про витребування доказів, то відповідач неодноразово звертався до суду з цього приводу і отримані відповіді міського центру зайнятості нічим не відрізнялися від відповіді № 04-1-735/10-21/24 від 6 травня 2024 року. Все про що повідомив відповідач в своєму клопотанні та заяві про перегляд постанови Київського апеляційного суду від 6 березня 2024 року за нововиявленими обставинами, суду було відомо ще у 2022 році, а тому не є нововиявленими обставинами.
В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 доводи заяви підтримала в повному обсязі, просила скасувати постанову Київського апеляційного суду від 6 березня 2024 року у справі № 757/37381/20-ц та ухвалити нове рішення, яким залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 заперечувала проти доводів заяви про перегляд постанови Київського апеляційного суду від 6 березня 2024 року за нововиявленими обставинами.
Колегія суддів, розглянувши заяву про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення.
Як убачається з матеріалів справи ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ТОВ "Маркет Універсал ЛТД" про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, вихідної допомоги та відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Печерського районного суду м.Києва від 20 грудня 2022 року відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ "Маркет Універсал ЛТД" про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, вихідної допомоги та відшкодування моральної шкоди.
Постановою Київського апеляційного суду від 6 березня 2024 року частково задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 .. Рішення Печерського районного суду м.Києва від 20 грудня 2022 року в частині відмови у задоволенні вимог ОСОБА_1 до ТОВ "Маркет Універсал ЛТД" про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення.
Стягнуто з ТОВ "Маркет Універсал ЛТД" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у зв'язку з затримкою видачі трудової книжки в сумі 298168,78 грн., а також 500 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Стягнуто з ТОВ "Маркет Універсал ЛТД" на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 7973,26 грн.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Перегляд рішень, ухвал та судових наказів у зв'язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження в цивільному судочинстві.
На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї.
Тобто, перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.
Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.
Обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, в апеляційній або касаційній скарзі чи в заяві про перегляд судового рішення Верховним Судом України, не є нововиявленими обставинами; неподання стороною або особою, яка бере учать у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду у прийнятті доказів не є підставами для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами (пункт 5 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами»).
Відповідно до положень ч. 1 та ч. 2 ст. 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини другої статті 423 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.
Для визначених пунктом 3 частини другої статті 423 ЦПК України нововиявлених обставин необхідними умовами є те, що вони існували на час розгляду справи, але підстави виникли після ухвалення рішення у справі (зокрема, шляхом скасування судового рішення, яке стало підставою для його ухвалення), спростовують обставини, встановлені судом на час розгляду справи, та мають важливе значення для її розгляду.
Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
При вирішенні питання про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами суду слід виходити з визначених частиною другою статті 423 ЦПК України підстав, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом. При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову (частини четверта, п'ята статті 423 ЦПК України).
Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими учасникам справи, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.
Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду за нововиявленими обставинами судового рішення.
Крім того, у пункті 34 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі № 752/4995/17, провадження № 14-41цс21 зазначено, що процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки її учасники не знали про цю обставину та, відповідно, не могли підтвердити її у суді. Тобто перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами спрямований не на усунення судових помилок, а на перегляд судового рішення у вже розглянутій справі з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення такого рішення.
Частина третя статті 429 ЦПК України визначає, що за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.
У статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 40, ЄСПЛ, 3 квітня 2008 року).
Процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (PRAVEDNAYA v. RUSSIA, № 69529/01, § 27, 28, ЄСПЛ, 18 листопада 2004 року).
Таким чином перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок (що є прерогативою судів апеляційної та касаційної інстанції), а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.
Обставини, на які посилається заявник, як на нововиявлені, зокрема на те, що відповідачем ТОВ " Маркет Універсал ЛТД" було виконано обов'язок щодо видачі трудової книжки позивачці ОСОБА_1 , оскільки остання при оформленні допомоги по безробіттю та реєстрації як безробітної, на підставі п.17 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2018 №792, який діяв на момент реєстрації її як безробітної, повинна була подати до центру зайнятості трудову книжку, що підтверджують факт видачі відповідачем ОСОБА_1 трудової книжки, не підпадають під дію пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України (істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи), не спростовують факти, покладені в основу судового рішення апеляційного суду, й фактично зводяться до незгоди заявника з рішенням суду апеляційної інстанції від 6 березня 2024 року та переоцінки доказів, оцінених апеляційним судом у процесі розгляду справи.
Апеляційний суд звертає увагу, що неподання стороною або особою, яка бере учать у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду у прийнятті доказів не є підставами для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Жодних інших істотних для справи обставин, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі заявнику на час розгляду справи заявником не наведено.
Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що наведені заявником обставини не є нововиявленими, у розумінні п.1 ч.2 ст. 423 ЦПК України, які б могли бути підставами для перегляду постанови Київського апеляційного суду від 6 березня 2024 року за нововиявленими обставинами.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що у задоволенні заяви ТОВ "Маркет Універсал ЛТД" про перегляд постанови Київського апеляційного суду від 6 березня 2024 року у зв'язку із нововиявленими обставинами слід відмовити, а постанову Київського апеляційного суду від 6 березня 2024 року залишити в силі.
Керуючись ст. 423, 429 ЦПК України, суд, -
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Маркет Універсал ЛТД" у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та залишити постанову Київського апеляційного суду від 6 березня 2024 року в силі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Ухвала складена 26 липня 2024 року.
Суддя-доповідач: О.І. Шкоріна
Судді: Л.Д. Поливач
А.М. Стрижеус