Апеляційне провадження Доповідач- Ратнікова В.М.
№ 22-ц/824/2791/2024
м. Київ Справа № 2-3061/11
01 липня 2024 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Ратнікової В.М.
суддів - Кирилюк Г.М.
- Ящук Т.І.
при секретарі - Уляницькій М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою заявника ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 01 листопада 2023 року, постановлену під головуванням судді Сіромашенко Н.В., у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», державний виконавець Деснянського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Горбатовський Ігор Анатолійович, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню,-
У березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
Вимоги заяви обгрунтовані тим, що на підставі кредитного договору № 2/П/27/2007-840 від 11.01.2007 ОСОБА_3 отримала у ВАТ «КБ «Надра» кредит у сумі 292050,00 доларів США зі сплатою 12,49 % на рік - на придбання чотирьох кімнатної квартири у АДРЕСА_1 , яка була оформлена згідно іпотечного договору.
11.01.2007 року ОСОБА_1 уклав з ВАТ «КБ «Надра» договір поруки, відповідно до якого поручився солідарно та в повному обсязі відповідати за зобов'язаннями ОСОБА_3 по погашенню кредиту.
У зв'язку з невиконанням позичальником ОСОБА_3 зобов'язань за кредитним договором, 21.01.2011 року заочним рішенням Шевченківського районного суду міста Києва було задоволено позов ВАТ КБ «Надра» до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості в розмірі 2 823 922, 93 грн.
13.09.2021 року Шевченківським районним судом м. Києва на виконання вказаного рішення видано виконавчий лист.
Примусове виконня виконавчого документа здійснюється Деснянським районним відділом ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ВП № НОМЕР_1 та за період з вересня 2020 року по лютий 2021 року з ОСОБА_1 стягнуто у вказаному виконавчому провадженні кошти в загальному розмірі 12 146,06 грн.
За наявною у заявника ОСОБА_1 інформацією, придбана за кредитні кошти квартира ОСОБА_3 була продана, а кошти від її продажу перераховано на погашення кредиту. При цьому квартира була виключена з Державного реєстру іпотек.
Заявник зазначав, що постановою Правління НБУ № 356 від 04.05.2015 року ПАТ «КБ «НАДРА ліквідовано. Згідно інформації, що міститься в ЄДР, стягувач ПАТ КБ «Надра» перебуває в стані припинення, 15.06.2015, 10741780121002619, внесення рішення державного органу про припинення юридичної особи в результаті ліквідації.
09.01.2020 року залишок заборгованості за кредитом ПАТ КБ «Надра» передав фінансовій компанії ТОВ «Світ Фінансів» на підставі договору № GL3N12458 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги. Правонаступником прав вимоги, в тому числі за кредитним договором № 2/П/27/2007-840 від 11.01.2007 року, що укладений між ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_3 , є Товариство з обмеженою відповідальністю «Світ Фінансів»
Надалі, на підставі договору відступлення права вимоги від 05.06.2020 року, право вимоги за кредитним договором від 11.01.2007 року № 2/П/27/2007-840 перейшло від ТОВ «Світ Фінансів» до нового кредитора ОСОБА_4 . Згідно п. 2.1 зазначеного договору первісний кредитор відступив, а новий кредитор прийняв за плату належне первісному кредитору право вимоги за кредитним договором, договором поруки та прийняв всі права та обов'язки первісного кредитора.
Новий кредитор ОСОБА_4 є донькою ОСОБА_3 (позичальника, боржника).
Згідно акту приймання-передачі до договору відступлення права вимоги від 05.06.2020 року (додаток № 2) ТОВ «Світ Фінансів» передало, а ОСОБА_4 прийняла: кредитний договір від 11.01.2007 року № 2/П/27/2007-840, договір іпотеки від 11.01.2007 року № б/н та договір поруки від 11.01.2007року№ б/н. Тобто, оригінали зазначених документів теперзберігаються у ОСОБА_4 .
Заявник вважав, у зв'язку з такою заміною кредитора відбулось вибуття первісного кредитора з виконавчого провадження і її заміна належним кредитором, а відтак, первісний кредитор ПАТ «КБ «Надра» не є належним стягувачем у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 і його обов'язок як боржника щодо виконання зобов'язання на користь ПАТ КБ «Надра» відсутній з дня укладення банком договору відступлення (купівлі- продажу) прав вимоги від 09 січня 2020 року. При таких обставинах не вжиття заходів щодо визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню буде мати наслідком виконання судового рішення на користь неналежного стягувача.
Крім того, на день вікриття виконавчого провадження 30 серпня 2016 року строк пред'явлення виконавчого листа до виконання вже сплив.
Посилаючись на те, що ПАТ КБ «Надра» не має права вимоги до нього, ОСОБА_1 , щодо стягнення заборгованості в розмірі 2 823 922, 93 грн. та судових витрат у розмірі 1 820,00 грн, оскільки відступив своє право вимоги та на день відкриття виконавчого провадження 30серпня 2016 року строк пред'явлення виконавчого листа до виконання вже сплив, заявник ОСОБА_1, уточнивши вимоги заяви, просив суд: визнати виконавчий лист № 2-3061/11, виданий Шевченківським районним судом м. Києва 13.09.2021 року у справі № 2-3061/11 за позовом ВАТ КБ «Надра» до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості таким, що не підлягає виконанню; стягнути на користь ОСОБА_1 безпідставно одержані стягувачем за виконавчим листом за період з вересня 2020 року по лютий 2021 року кошти в загальному розмірі 12 146,06 грн.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 01 листопада 2023 року заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», державний виконавець Деснянського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Горбатовський Ігор Анатолійович, ОСОБА_4 , ОСОБА_3 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, залишено без задоволення.
Не погоджуючись з такою ухвалою суду першої інстанції, заявник ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій за результатом апеляційного перегляду справи просить скасувати ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 01 листопада 2023 року та ухвалити нове судове рішення, яким визнати виконавчий лист, виданий 13.09.2011рокуШевченківським районним судом м. Києва, за № 2-3061/11 у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 таким, що не підлягає виконанню повністю.Стягнути на користь ОСОБА_1 безпідставно одержані стягувачем за виконавчим документом за період з вересня 2020 року по лютий 2021 року- кошти в загальному розмірі 12 146, 06 грн.
В обґрунтування змісту вимог апеляційної скарги зазначає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права. Судом першої інстанції неповно встановлено обставини справи.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не оцінив і не з'ясував усіх обставин, на які сторона заявника посилалась в обгрунтування своїх вимог.
Зазначає, що судом першої інстанції не враховно, що його ( ОСОБА_1 ) обов'язок, як боржника, виконати зобов'язання на користь ПАТ КБ «Надра» відсутній з дня укладення ПАТ КБ «Надра» договору відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 09 січня 2020 року. А правонаступник кредитора- новий кредиторОСОБА_4 із заявою про надання їй статусу сторони виконавчого провадження відповідно статей 512, 514 ЦК України та статті 8 Закону України «Про виконавче провадження» не зверталася.
Крім того, судом першої інстанції не досліджено питання, коли саме відкрите виконавче проводження, чи сплачена заборгованість. За його інформацією заборгованість у позичальника ОСОБА_3 перед банком відсутня, а тому і заборгованість поручителя перед банком також відсутня, так як вона є похідною від заборгованості позичальника.
Судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови не враховано висновки, викладені в постанові Верховного суду 24.06.2020 у справі 520/1466/14, в узагальненні Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 вересня 2015 року «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах», не взято до уваги те, що зобов'язання можуть припинятися за домовленістю сторін, прощенням боргу.
ОСОБА_4 (новий кредитор) надала лист-повідомлення про відсутність будь-яких претензій фінансового характеру стосовно ОСОБА_1 , щодо виконання зобов'язань, що виникли із кредитного договору від 11.01.2007 року № 2/П/27/2007-840, договору поруки від 11.01.2007 року № б/н, договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 09.01.2020 року № GL3N212458, договору відступлення права вимоги від 05.06.2020 року № б/н, укладеного між ТОВ «Світ Фінансів» і ОСОБА_4 та про припинення зобов'язань із зазначених договорів у повному обсязі на підставі ч. 1 ст. 604, ч. 1 ст. 605 ЦК України (копія листа-повідомлення ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про припинення зобов'язань додається до апеляційної скарги).
Саме на суд покладено обов'язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження. Зазначені висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 лютого 2019 року у справі № 2-4671/11, провадження № 61-45337св18.
Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.
У судовому засіданні в суді апеляційної інстанції заявник ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги та просив їх задовольнити.
Заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», державний виконавець Деснянського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Горбатовський Ігор Анатолійович, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в судове засідання не з'явились, участь своїх представник в судовому засіданні не забезпечили. Про день та час слухання справи судом апеляційної інстанції повідомлялись у встановленому законом порядку.
Відповідно до вимог статті 128, 130, 372 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, а тому колегія суддів вважає можливим слухати справу у відсутності заінтересованих осіб: Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», державного виконавця Деснянського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Горбатовського Ігоря Анатолійовича, ОСОБА_2, ОСОБА_3.
Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення заявника, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що заявник ОСОБА_1 відповідно до умов договору поруки від 11 січня 2007 року поручився перед кредитором ВАТ «КБ «Надра»за належне виконання ОСОБА_3 взятих на себе зобов?язань, що витікають з кредитного договору № 2/П/27/2007-840 від 11 січня 2007 року (а.с. 9-10 том 1).
Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 21 січня 2011 року у справі № 2-3061/11 позов ВАТ КБ «Надра» до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 2/П/27/2007-840 від 11 січня 2007 року задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на користь ВАТ КБ «Надра» заборгованість в сумі 2 823 922,93 грнта судові витрати у розмірі 1820,00, а всього 2 825 742,93 грн (а.с. 43-44 том 1).
У зв?язку з укладенням шлюбу ОСОБА_3 змінено прізвище на ОСОБА_3 (а.с. 47 том 1 копія свідоцтва про шлюб).
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від08 лютого 2012 року заяву відповідача ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 21 січня 2011 року у справі № 2-3061/11 повернуто заявникові з усіма доданими до неї матеріалами (а.с. 57 том 1).
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від26 лютого 2021 року заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 21 січня 2011 року у справі № 2-3061/11 залишено без задоволення (а.с. 91, 92-93 том 1).
Заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 21 січня 2011 року у справі № 2-3061/11 позов ВАТ КБ «Надра» до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором сторонами в загальному порядку не оскаржувалось.
Судове рішення у справі № 2-3061/11 набрало законної сили та Шевченківським районним судом м. Києва 13 вересня 2011 року видані виконавчі листи на виконання вказаного судового рішення, зі строком пред'явлення до виконання протягом одного року, які подані стягувачем до органу, який здійснює примусове виконання рішень(а.с. 74 том 1).
З відміток судового виконавця про виконання судового рішення у копії виконавчого листа № 2-3061/11, де боржником є ОСОБА_1 , вбачається, що 31 жовтня 2011 року, 01 серпня 2013 року, 27 січня 2015 року, 08 жовтня 2015 року виконавчий лист повернуто стягувачу на підставі пункту 8 статті 26, на підставі пункту 2 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV - а.с. 74 том 1.
Стягувачем повторно подано виконавчого листа № 2-3061/11 від 13 вересня 2011 року до органу, який здійснює примусове виконання рішень, та 30 серпня 2016 року державним виконавцем Деснянського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва відкрито виконавче провадження ВП НОМЕР_1 з виконання виконавчого листа № 2-3061/11 від 13 вересня 2011 року, де боржником є ОСОБА_1 , та здійснені заходи примусового виконання рішення, з прийняттям рішення (постанови) від 26 серпня 2020 року про арешт коштів боржника, постанови від 25 вересня 2020 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_1 (а.с.75, 123, 124 том 1).
Виконавчий лист щодо боржника ОСОБА_1 перебуває на примусовому виконанні у Деснянському районному відділі державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві, що підтверджується відкритою інформацією з автоматизованої системи виконавчого провадження та витребуваними судом матеріалами виконавчого провадження ВП НОМЕР_1 (а.с.1-88 том 2).
Листом від 11 серпня 2023 року Деснянський районний відділ державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві підтвердив, що на примусовому виконанні перебуває виконавче провадження ВП НОМЕР_1 з виконання виконавчого листа № 2-3061/11 від 13 вересня 2011 року. Відділом здійснються заходи примусового виконання рішення і станом на 11 серпня 2023 року від банку, небанківського надавача платіжних послуг будь-яка інформація, яка підтверджує, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення до відділу не надходила (а.с. 137 том 2).
Відповідно до довідки страхової компаніїПрАТ«УПСК» від 10.03.2021року № 5272/18 вбачається, що ПрАТ«УПСК», на виконання постанови від 25 вересня 2020 року ВП НОМЕР_1 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_1 , здійснювала відрахування із заробітної плати ОСОБА_1 , що за період з вересня 2020 року по лютий 2021 року становить всього 12 146,06 грн (а.с.128 том 1).
Із досліджених судом письмових доказів встановлено, що 09 січня 2020 року між ПАТ КБ «Надра» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Світ Фінансів» укладено договір про відступлення прав вимоги № GL3N212458, відповідно до якого первісний кредитор ПАТ КБ «Надра»шляхом продажу новому кредитору належних банку прав вимоги, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги банку до позичальників, заставодавців, поручителів, заазначених у додатку № 1 до цього договору (а.с. 129-130 том 1).
03 червня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Світ Фінансів» на підставі договору відступлення права вимоги у порядку та на умовах, визначених договором, відступило за плату новому кредитору ОСОБА_4 права вимоги за кредитним договором № 2/П/27/2007-840 від 11 січня 2007 року, що укладений між ВАТ КБ «Надра» та Валенціоновою Ольгою Олександрівою, та договором поруки б/п від 11 січня 2007 року (а.с. 131-135 том 1).
Відмовляючи в задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа № 2-3061/11 від 13 вересня 2011 року таким, що не підлягає виконанню, суд першої інстанції свій висновок мотивував тим, що заявником не доведено підстави з якими закон пов'язує можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до положень частини другої статті 432 ЦПК України, суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
За змістом вказаної норми виконавчий лист може бути визнаний судом таким, що не підлягає виконанню лише у випадку: 1) якщо його було видано помилково; 2) якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
При цьому словосполучення "або з інших причин" стосується саме припинення обов'язку боржника, який підлягає виконанню. Підстави припинення зобов'язання визначені главою 50 розділу І книги п'ятої ЦК України.
Так, зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань, переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.
Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання.
Правовий аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що законодавець встановлює підстави, за яких суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, зокрема, у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Саме на суд покладено обов'язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.
Як вбачається із матеріалів цієї справи, заявник ОСОБА_1 просить визнати виконавчий лист №2-3061/11, виданий 13 вересня 2011 року Шевченківським районним судом м. Києва таким, що не підлягає виконанню, обгрунтовуючи вимоги заяви тим, що первісний кредитор ПАТ КБ «Надра» не є належним стягувачем у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 і його обов'язок як боржника щодо виконання зобов'язання на користь ПАТ КБ «Надра» відсутній з дня укладення банком договору відступлення (купівлі- продажу) прав вимоги від 09 січня 2020 року. При таких обставинах, не вжиття заходів щодо визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню буде мати наслідком виконання судового рішення на користь неналежного стягувача.
Проте така позиція заявника (боржника за виконавчим провадженням) суперечить нормам процесуального закону, що регулює спірні правовідносини, письмовим доказам і правовим позиціям Верховного Суду.
Звертаючись до суду із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, заявник (боржник) зобов'язаний указати передбачені процесуальним законом підстави, для того щоб суд мав можливість визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню.
Зокрема, це могло би бути посилання на відсутність повністю чи частково обов'язку боржника погасити перед стягувачем борг у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням, тощо.
Проте, у заяві ОСОБА_1 не наведено жодних доводів, які б дали змогу суду вирішити питання про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
Так, сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню полягає, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов'язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.
Разом з тим, за наявності судового рішення про стягнення боргу, яке набрало законної сили та підлягає виконанню, заявником при зверненні до суду із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, не доведено, що ним було добровільно виконано рішення суду, внаслідок чого його обов'язок припинився, або його обов'язок, як боржника, припинився з інших причин, передбачених положеннями статті 432 ЦПК України.
Посилання заявника на те, що первісний кредитор ПАТ «КБ Надра» не є належним стягувачем у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 з дня укладення банком договору відступлення (купівлі- продажу) прав вимоги від 09 січня 2020 року, а тому не вжиття заходів щодо визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, буде мати наслідком виконання судового рішення на користь неналежного стягувача, не грунтуються на вимог закону, з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, за змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником.
Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», з урахуванням положень статті 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов'язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі, бути стороною виконавчого провадження (у виконавчому листі) шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.
При цьому, положеннями статті 516 ЦК України передбачено, що якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Твердження заявника ОСОБА_1 про те, що на день відкриття виконавчого провадження 30 серпня 2016 року строк пред'явлення виконавчого листа до виконання вже сплив, не можуть бути прийняті судом, оскільки порушення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання не є підставою для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
Встановлення обставин дотримання строків пред'явлення виконавчого документа до виконання підлягає з'ясуванню, зокрема, під час оскарження рішення дій чи (бездіяльності) державного чи приватного виконавця, пов'язаних з вирішенням питання про відкриття виконавчого провадження, а тому не мають правового значення під час розгляду питання про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
Доводи апеляційної скарги про те, що заборгованість у позичальника ОСОБА_3 перед банком відсутня, а тому і заборгованість поручителяОСОБА_1 також відсутня перед банком, є бездоказовими та припущеннями заявника, а на припущеннях суду заборонено ухвалювати судове рішення (частина шоста статті 81 ЦПК України).
Підтвердженням фактичного виконання в повному обсязі рішення, на виконання якого було видано виконавчий лист, є постанова державного/приватного виконавця про закінчення виконавчого провадження - пункт 9 частина 1 статті 39 Закону «Про виконавче провадження». Таких доказів заявник (боржник за виконавчим провадженням) ОСОБА_1 не надав та матеріали справи не містять.
Посилання ОСОБА_1 на лист-повідомлення ОСОБА_4 , яка, як новий кредитор, не має будь-яких претензій фінансового характеру стосовно ОСОБА_1 , щодо виконання зобов'язань, які виникли із кредитного договору від 11.01.2007 року № 2/П/27/2007-840, договору поруки від 11.01.2007 року № б/н, договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 09.01.2020 року № GL3N212458, договору відступлення права вимоги від 05.06.2020 № б/н, укладеного між ТОВ «Світ Фінансів» і ОСОБА_4 та про припинення зобов'язань із зазначених договорів, у повному обсязі на підставі ч. 1 ст. 604, ч. 1 ст. 605 ЦК України, не є належним доказом, оскільки не містить обов?язкового реквізиту документа - підпису, який надає документу юридичної сили і свідчить про відповідальність особи за його зміст.
Крім того, як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, виконавчий лист №2-3061/11, виданий 13 вересня 2011 року Шевченківським районним судом м. Києва, щодо боржника ОСОБА_1 перебуває на примусовому виконанні у Деснянському районному відділі державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юситції у місті Києві, що підтверджується відкритою інформацією з автоматизованої системи виконавчого провадження та витребуваними судом матеріалами виконавчого провадження ВП НОМЕР_1.
Реалізація прав сторін у процесі виконання, визначена положеннями статті 434 ЦПК України, якою передбачено, що мирова угода, укладена між сторонами, або заява про відмову стягувача від примусового виконання в процесі виконання рішення подається в письмовій формі державному або приватному виконавцеві, який не пізніше триденного строку передає її для затвердження до суду, який видав виконавчий документ. Питання затвердження мирової угоди у процесі виконання рішення, задоволення заяви про відмову стягувача від примусового виконання рішення вирішується судом протягом десяти днів з дня надходження до суду відповідної заяви, про що постановляється ухвала.
Інші доводизаявника, наведені в обґрунтування апеляційної скарги, не можуть бути підставами для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки вони спростовуються сукупністю досліджених при розгляді справи доказів та їх юридичною оцінкою.
Отже, доводи апеляційної скарги, матеріали справи та зміст оскаржуваного судового рішення, не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального правапід час розгляду заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
Таким чином, колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що заявником ОСОБА_1 при зверненні до суду із заявою про визнання виконавчого листа №2-3061/11, виданого 13 вересня 2011 року таким, що не підлягає виконанню, не доведено наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що ухвала Шевченківського районного суду міста Києва від 01 листопада 2023 року є законною та обґрунтованою, постановлена з дотриманням норм процесуального права, підстав для її скасування немає, а тому апеляційну скаргу заявника ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.
Відповідно до п.2 ч.2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом апеляційної скарги не відшкодовуються та покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу заявника ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 01 листопада 2023 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий Судді: