25 липня 2024 року м. Чернівці Справа № 600/848/23-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Левицького В.К., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування рішення.
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просить: визнати протиправними та скасувати винесені Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області 05.09.2022 податкові повідомлення-рішення № 00000/3283/Ж10/24-13-24-04, № 00000/3282/Ж10/24-13-24-04, № 00000/3273/Ж10/24-13-24-04, № 00000/3274/Ж10/24-13-24-04, № 00000/3275/Ж10/24-13-24-04, № 00000/3272/Ж10/24-13-24-04, вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-00000/3281/Ж10/24-13-24-04.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що висновки відповідача викладені в акті перевірки щодо заниження задекларованих ним показників не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки спростовуються первинними документами.
За вказаною позовною заявою відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).
Головне управління ДПС у Чернівецькій області (далі - відповідач) подало до суду відзив на позовну заяву, в якому посилалося на безпідставність та необґрунтованість заявлених позивачем вимог.
В обґрунтування заперечень відповідач вказував, що посадові особи контролюючого органу при проведенні перевірки позивача та оформленні її результатів діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України. Викладені в акті перевірки порушення встановлені з урахуванням фактичних обставин, тому оскаржувані рішення є законним та таким, що не підлягає скасуванню.
З'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстрована як фізична особа - підприємець 06.12.2005 та взята на облік в контролюючому органі 06.12.2005.
Згідно відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основним видом діяльності позивача є: 47.11 роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.
06.10.2020 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності позивача.
З матеріалів справи видно, що Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, дотримання норм законодавства щодо ввезення, виробництва чи реалізації підакцизних товарів з 01.01.2017 по 06.10.2020, а також з питань обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 06.10.2020, за результатами якої 10.08.2022 складено акт № 2029/Ж5/24-13-07-09-13/2627705065 (а.с. 114-150).
За результатами проведеної перевірки, відповідачем зроблено висновок про порушення позивачем, в т.ч.:
п.п. 49.18.5, п. 49.18 ст. 49, п. 177.11 ст. 177 Податкового кодексу України в частині несвоєчасного подання декларації про майновий стан та доходи (ліквідаційна) за 2020 рік;
п. 44.1 ст. 44, п. 176.1 ст. 176, п. 177.10 ст. 177 Податкового Кодексу України, а саме: не надано для перевірки книгу обліку доходів та витрат, внаслідок чого, в деклараціях про майновий стан та дані. доходи, платником податків - фізичною особою ОСОБА_1 зазначено неправдиві дані;
п.п. 164.1.1, п.п. 164.1.3 п. 164.1 ст. 164, п. 177.2 ст. 177 Податкового Кодексу України - невірне визначення суми чистого (оподатковуваного) доходу за період з 01.01.2017 по 06.10.2020 донараховано податок з доходів фізичних осіб від здійснення господарської діяльності за період з 01.01.2017 по 06.10.2020 в сумі 105420,66 грн, в тому числі за період з 01.01.2017 по 31.12.2017 у сумі 26320,60 грн, за період з 01.01.2018 по 31.12.2018 в сумі 56904,08 грн, за період з 01.01.2019 по 31.12.2019 в сумі 22195,98 грн;
- п.п. 1.2, 1.4 п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, з урахуванням змін, внесених Законом №71-III Про внесення змін до Податкового Кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи від 28.12.2014, - не нараховано та не утримано військовий збір з оподатковуваного (чистого доходу) за період з 01.01.2017 по 06.10.2020 в сумі 8785,07 грн, в тому числі за період з 01.01.2017 по 31.12.2017 в сумі 2193,39 грн, за період з 01.01.2018 по 31.12.2018 в сумі 4742,01 грн, за період з 01.01.2019 по 31.12.2019 в сумі 1849,67 грн;
п.п. 2 п. 7.1 ст. 7 розділу III Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов?язкове державне соціальне страхування", платником податків-фізичною особою ОСОБА_1 занижено єдиний внесок, який підлягає нарахуванню з чистого оподатковуваного доходу за період з 01.01.2017 по 06.10.2020 в сумі 116450,76 грн, в тому числі за період з 01.01.2017 по 31.12.2017 в сумі 25385,76 грн, за період з 01.01.2018 по 31.12.2018 в сумі 72594,24 грн, за період з 01.01.2019 по 31.12.2019 в сумі 18470,76 грн;
п.п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213, п.п. 214.1.4 п. 214.1 ст. 214, п.п. 215.3.10 п. 215.3 ст. 215, п. 216.9 ст. 216 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено акцизний податок всього на 1942,87 грн, в тому числі за період серпень 2017 року в сумі 844,60 грн, січень 2018 року в сумі 1025,03 грн, липень 2019 року в сумі 73,24 грн;
п. 49.2-1 п.п. 49.18.1 п. 49.18 cт. 49 та п. 223.2 ст. 223 України, а саме: не подано Декларації акцизного податку за серпень 2017 року (1 шт).
11.08.2022 відповідач надіслав рекомендованим поштовим відправленням на адресу позивача акт перевірки від 10.08.2022 № 2029/Ж5/24-13-07-09-13/2627705065. Згідно довідки Укрпошти від 18.08.2022, поштове відправлення адресоване позивачу повернуто відповідачу з відміткою «адресат відмовився» (а.с. 111 на звороті, 112, 113).
На підставі висновків акту перевірки, 05.09.2022 відповідачем винесено наступні рішення:
- податкове повідомлення-рішення № 00000/3273/Ж10/24-13-24-04, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції за платежем податок на доходи з фізичних осіб у розмірі 340,00 грн (а.с. 95);
- податкове повідомлення-рішення № 00000/3274/Ж10/24-13-24-04, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи з фізичних осіб у розмірі 131775,82 грн, у тому числі 105420,66 грн за податковими зобов'язаннями та 26355,16 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 96);
- податкове повідомлення-рішення № 00000/3275/Ж10/24-13-24-04, яким позивачу визначено грошове зобов'язання за платежем військовий збір на загальну суму 10981,33 грн, у тому числі 8785,07 грн за податковими зобов'язаннями та 2196,26 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 98);
- податкове повідомлення-рішення № 00000/3282/Ж10/24-13-24-04, яким позивачу визначено грошове зобов'язання за платежем акцизний податок на загальну суму 2428,58 грн, у тому числі 1942,87 грн за податковими зобов'язаннями та 485,71 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 100);
- податкове повідомлення-рішення № 00000/3283/Ж10/24-13-24-04, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції за платежем акцизний податок у розмірі 340,00 грн (а.с. 99);
- податкове повідомлення-рішення № 00000/3272/Ж10/24-13-24-04, яким до позивача застосовано адміністративні штрафи та інші санкції у розмірі 1020,00 грн (а.с. 101);
- вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-00000/3281/Ж10/24-13-24-04, в якій вимагалося сплатити недоїмку зі сплати єдиного внеску в сумі 116450,76 грн (а.с. 97).
Вказані вище рішення, 05.09.2022 відповідачем направлено рекомендованим поштовим відправленням на адресу позивача. Згідно довідки Укрпошти від 14.09.2022, поштове відправлення адресоване позивачу повернуто відповідачу з відміткою «адресат відмовився» (а.с. 94, 109, 110).
Не погоджуючись з винесеними рішеннями, позивач звернувся із скаргою до ДПС України (а.с. 48-49).
11.01.2023 ДПС України прийняла рішення № 990/6/99-00-06-01-04-06, яким скаргу позивача залишено без розгляду (а.с. 50-51).
Не погоджуючись із прийнятими рішеннями, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.
Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши письмові докази по справі, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню частково, з таких підстав.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755- IV (далі - ПК України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Пунктом 164.1 ст. 164 ПК України встановлено, що базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
Базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської або незалежної професійної діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до пункту 177.2 статті 177 та пункту 178.3 статті 178 цього Кодексу.
Підпунктами 164.1.1, 164.1.3 п. 161.1 ст. 164 ПК України передбачено, що загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом. Загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 цього Кодексу, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із статтею 178 цього Кодексу.
Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування врегульовано ст. 177 ПК України.
Так, п. 177.1 ст. 177 ПК України в становлено, що доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.
Відповідно до п. 167.1 ст. 167 ПК України ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.6 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами, якщо база оподаткування для місячного оподатковуваного доходу не перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року (далі у цьому пункті - мінімальна заробітна плата).
Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм пункту 164.6 статті 164 цього розділу щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, до суми такого перевищення застосовується ставка 20 відсотків.
Платники податку, які подають податкові декларації за податковий (звітний) рік згідно із статтями 177 і 178 цього розділу, застосовують ставку 20 відсотків до частини середньомісячного річного оподатковуваного доходу, що перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати. Розмір середньомісячного річного оподатковуваного доходу розраховується як сума загальних місячних оподатковуваних доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, поділена на кількість календарних місяців, протягом яких платником податку було одержано такі доходи у податковому (звітному) році, за який здійснюється декларування.
Об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця. Для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, не включаються до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг) (п. 177.2, 177.3 ст. 177 ПК України).
Згідно п.п. 177.4.1, 177.4.2, 177.4.3, 177.4.4 п. 177.4 ст. 177 ПК України до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать
- витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат;
- витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу); обов'язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов'язкове страхування життя або здоров'я працівників у випадках, передбачених законодавством;
- суми податків, зборів, які пов'язані з проведенням господарської діяльності такої фізичної особи - підприємця (крім податку на додану вартість для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, та акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, податку на майно); суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом; платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності фізичною особою - підприємцем, одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, які пов'язані з господарською діяльністю фізичної особи - підприємця;
- інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов'язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1-177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв'язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.
Підпунктом 177.4.5 п. 177.4 ст. 177 ПК України встановлено, що не включаються до складу витрат підприємця: витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності такою фізичною особою - підприємцем; витрати на придбання, самостійне виготовлення основних засобів та витрати на придбання нематеріальних активів, які підлягають амортизації; витрати на придбання та утримання основних засобів подвійного призначення, визначених цією статтею; документально не підтверджені витрати.
Із змісту акту перевірки від 10.08.2022 видно, що платник податків - фізична особа ОСОБА_1 оподаткування одержаних доходів від провадження діяльності в період 01.01.2017 по 06.10.2020 здійснювала на загальній системі оподаткування. Була платником податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності, платником військового збору, єдиного соціального внеску. Вид діяльності - Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. 1, 2 ст. 72 КАС України).
У відповідності до ч. 1 ст. 101 КАС України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством.
Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 90 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивованим у судовому рішенні (ч. 1 ст. 108 КАС України).
З матеріалів справи видно, що на замовлення позивача судовим експертом Перепелюк С.М. проведено судово-економічну експертизу.
У матеріалах справи міститься висновок судового експерта Перепелюк С.М. № 03 від 11.04.2023 за результатами проведення судово - економічної експертизи на зверненням ОСОБА_1 .
Дослідженням висновку судово - економічної експертизи № 03 від 11.04.2023 встановлено, що вказана експертиза проведена судовим експертом Перепелюк С.М., який внесений до реєстру атестованих судових експертів та попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від покладених на нього обов'язків, у відповідності до ст. ст. 384 та 385 КК України (а.с. 159-168).
На вирішення судово-економічної експертизи поставлено наступне питання:
чи підтверджуються документально та нормативно висновки зазначені в акті Головного управління ДПС у Чернівецькій області від 10.08.2022 № 2029/15//24-13-07-09-13/2627705065 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, дотримання норм законодавства щодо ввезення, виробництва чи реалізації підакцизних товарів за період з 01.01.2017 по 06.10.2020, з питань обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 06.10.2020», щодо:
- невірного визначення ФОП ОСОБА_1 суми чистого (оподатковуваного) доходу за період з 01.01.2017 по 06.10.2020 та донарахування ПДФО від здійснення господарської діяльності за період з 01.01.2017 по 06.10.2020 в сумі 105420,66 грн, в т.ч. за 2017 рік 26320,60грн, за 2018 рік - 6904,08 грн, за 2019 рік - 22195,98 грн;
- не нарахування та неутримання військового збору з оподатковуваного (чистого доходу) за період з 01.01.2017 по 06.10.2020 в сумі 8785,07 грн, в т.ч. за 2017 рік - 2193,39 грн, за 2018 рік - 4742,01 грн, за 2019 рік - 1849,67 грн;
- заниження єдиного внеску, який підлягає нарахуванню з чистого оподатковуваного доходу за період з 01.01.2017 по 06.10.2020 в сумі 116450,76 грн., в т.ч. за 2017 рік - 25385,76 грн, за 2018 рік - 72594,24 грн, за 2019 рік - 18470,76 грн;
- заниження акцизного податку на суму 1942,87 грн, в т.ч. за серпень 2017 року - 844,60 грн, січень 2018 року - 1025,03 грн, липень 2019 року - 73,24 грн?
У висновку № 03 судово-економічної експертизи від 11.04.2023 зазначено, що донарахування на підставі акту перевірки від 10.08.2022 № 2029/15//24-13-07-09-13/2627705065, в т.ч.: ПДФО в сумі 105420,66 грн, військового збору в сумі 8785,07 грн та єдиного внеску в сумі 116450,76 грн за період з 01.01.2017 по 06.10.2020, виникли в наслідок того, що перевіряючими включено до доходу ФОП ОСОБА_1 , за перевіряємий період, суму 53175,82 грн на підставі наявних в інформаційних базах даних ДПС України та виключено з витрат ФОП ОСОБА_1 , за перевіряємий період, суму 532494,59 грн, в зв?язку із ненаданням підтверджуючих документів. Донарахування акцизного податку в сумі 1942,87 грн за період з 01.01.2017 по 06.10.2020, виникло в наслідок порівняння даних Декларації акцизного податку та періодичних звітів по РРО.
Окрім того, в дослідженому висновку вказано, що в наданих на дослідження документах наявні видаткові накладні ТОВ «Рома», ТОВ «Тедіс Україна», ТОВ «ТД «Львівська тютюнова фабрика», ЧФ ТОВ «АДК ЛЛІР», ТОВ «АНД-ГРУП» на загальну суму 359971,57 грн з ПДВ, відповідно до записів яких ФОП ОСОБА_1 було придбано у ТОВ «Рома», ТОВ «Тедіс Україна», ТОВ «ТД «Львівська тютюнова фабрика», ЧФ ТОВ «АДК ЛЛІР», ТОВ «АНД-ГРУП» товарно-матеріальні цінності.
Судовим експертом у висновку також зазначено що в акті перевірки № 2029/Ж5/24-13-07-09-13/2627705065 від 10.08.2022, аркуші 6 та 7, наведено інформацію щодо нарахованих та сплачених ФОП ОСОБА_1 податків і зборів за період з 01.01.2017 по 06.10.2020, а саме:
- сплачено податків, єдиного внеску всього за 2017 рік - 29324,00 грн, в т.ч.: ПДФО від здійснення діяльності - 1590,00 грн; єдиний внесок самозайнятої особи - 8063,00 грн; єдиний внесок самозайнятої особи як роботодавця - 9071,00 грн; військовий збір - 831,00 грн; акцизний податок - 9 769,00 грн;
- сплачено податків, єдиного внеску всього за 2018 рік - 32666,80 грн, в т.ч.: ПДФО від здійснення діяльності - 2576,00 грн; єдиний внесок самозайнятої особи - 984000 грн; єдиний внесок самозайнятої особи як роботодавця 17958,80 грн; військовий збір - 1698,00 грн; акцизний податок - 594,00 грн;
- сплачено податків, єдиного внеску всього за 2019 рік - 31851,00 грн, в т.ч.: ПДФО від здійснення діяльності - 2300,00 грн; ПДФО з найманих працівників - 4358,00 грн; єдиний внесок самозайнятої особи - 11029,00 грн; єдиний внесок самозайнятої особи як роботодавця - 5326,00 грн; військовий збір із заробітної плати - 1024,00 грн; акцизний податок - 7814,00 грн;
- сплачено податків, єдиного внеску всього за 2020 рік - 5993,00 грн, в т.ч.: ПДФО від здійснення діяльності - 600,00 грн; єдиний внесок самозайнятої особи - 4160,00 грн; військовий збір - 766,00 грн; акцизний податок - 467,00 грн.
З огляду на наведене, судовим експертом зазначено, що вищевказану інформацію про сплату ФОП ОСОБА_2 податків та зборів, необхідно було врахувати у складі витрат підприємця відповідно до п.п. 177.4.3 п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України.
Беручи вищенаведене, судовим експертом у висновку № 03 судово-економічної експертизи від 11.04.2023 зазначено, що висновки зазначені в акті Головного управління ДПС у Чернівецькій області від 10.08.2022 № 2029/25//24-13-07-09-13/2627705065 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, дотримання норм законодавства щодо ввезення, виробництва чи реалізації підакцизних товарів за період з 01.01.2017 року по 06.10.2020 року, з питань обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 року по 06.10.2020 року», щодо:
- невірного визначення ФОП ОСОБА_1 суми чистого (оподатковуваного) доходу за період з 01.01.2017 по 06.10.2020 та донарахування ПДФО від здійснення господарської діяльності за період з 01.01.2017 по 06.10.2020 в сумі 105420,66 грн, в т.ч. за 2017 рік 26320,60грн, за 2018 рік - 6904,08 грн, за 2019 рік - 22195,98 грн;
- не нарахування та неутримання військового збору з оподатковуваного (чистого доходу) за період з 01.01.2017 по 06.10.2020 в сумі 8785,07 грн, в т.ч. за 2017 рік - 2193,39 грн, за 2018 рік - 4742,01 грн, за 2019 рік - 1849,67 грн;
- заниження єдиного внеску, який підлягає нарахуванню з чистого оподатковуваного доходу за період з 01.01.2017 по 06.10.2020 в сумі 116450,76 грн., в т.ч. за 2017 рік - 25385,76 грн, за 2018 рік - 72594,24 грн, за 2019 рік - 18470,76 грн;
- заниження акцизного податку на суму 1942,87 грн, в т.ч. за серпень 2017 року - 844,60 грн, січень 2018 року - 1025,03 грн, липень 2019 року - 73,24 грн,
документально та нормативно не підтверджуються.
Надаючи оцінку вказаному висновку експерта разом із іншими доказами за правилами, встановленими ст. 90 КАС України, суд зазначає наступне.
Під час розгляду справи по суті, в порушення вимог ст. ст. 73 - 77 КАС України, відповідач не надав до суду належні та допустимі докази на спростування встановлених обставин по справі стосовно неврахування у складі витрат позивача, відповідно до п.п. 177.4.3 п. 177.4 ст. 177 ПК України, інформації про сплату ним податків та зборів на загальну суму 89834,80 грн, понесених витрат на придбання товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 359971,57 грн, а також висновку експерта щодо не підтвердження нормативно та документально висновку акту перевірки стосовно порушення позивачем п.п. 164.1.1, п.п. 164.1.3 п. 164.1 ст. 164, п. 177.2, ст. 177 ПК України, п.п. 1.2, 1.4 п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, п.п. 2 п. 7.1 ст. 7 розділу III Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", п.п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213, п.п. 214.1.4 п. 214.1 ст. 214, п.п. 215.3.10 п. 215.3 ст. 215, п. 216.9 ст. 216 Податкового кодексу України, внаслідок чого донараховано податок з доходів фізичних осіб від здійснення господарської діяльності в сумі 105420,66 грн, військовий збір в сумі 8785,07 грн, єдиний внесок в сумі 116450,76 грн та акцизний податок в сумі 1942,87 грн.
Враховуючи наведене, суд вважає, що відповідач за наслідками позапланової невиїзної перевірки необґрунтовано зробив висновок про заниження позивачем оподатковуваного доходу на суму 585670,41 грн, без урахування всіх обставин справи, зокрема: не врахував у складі витрат позивача сплачені податки та збори на загальну суму 89834,80 грн, а також понесені витрати на придбання товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 359971,57 грн.
Статтею 108 КАС України встановлено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 90 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивованим у судовому рішенні.
Суд звертає увагу, що під час розгляду справи по суті, відповідач не заперечував проти висновку експерта, правом передбаченим ст. 111 КАС України щодо заявлення клопотань про призначення додаткової або повторної експертизи, відповідач не скористався, хоча був повідомлений 20.04.2023 позивачем про складання висновку експерта № 03 від 11.04.2023 (а.с. 158).
Враховуючи наведене, суд погоджуються з висновком експерта щодо не підтвердження документально та нормативно акту позапланової невиїзної перевірки від 10.08.2022.
З матеріалів справи видно, що на підставі висновків акту перевірки від 10.08.2022, 05.09.2022 відповідачем винесено наступні рішення:
- податкове повідомлення-рішення № 00000/3274/Ж10/24-13-24-04, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи з фізичних осіб у розмірі 131775,82 грн, у тому числі 105420,66 грн за податковими зобов'язаннями та 26355,16 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 96);
- податкове повідомлення-рішення № 00000/3275/Ж10/24-13-24-04, яким позивачу визначено грошове зобов'язання за платежем військовий збір на загальну суму 10981,33 грн, у тому числі 8785,07 грн за податковими зобов'язаннями та 2196,26 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 98);
- податкове повідомлення-рішення № 00000/3282/Ж10/24-13-24-04, яким позивачу визначено грошове зобов'язання за платежем акцизний податок на загальну суму 2428,58 грн, у тому числі 1942,87 грн за податковими зобов'язаннями та 485,71 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 100);
- вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-00000/3281/Ж10/24-13-24-04, в якій вимагалося сплатити недоїмку зі сплати єдиного внеску в сумі 116450,76 грн (а.с. 97).
З огляду на встановлені по справі обставини та наведені норми матеріального права, суд вважає, що в спірних правовідносинах відповідач оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями від 05.09.2022 № 00000/3274/Ж10/24-13-24-04, № 00000/3275/Ж10/24-13-24-04, № 00000/3282/Ж10/24-13-24-04 та вимогою про сплату боргу (недоїмки) № Ф-00000/3281/Ж10/24-13-24-04 протиправно збільшив позивачу суму грошового зобов'язання з податку на доходи з фізичних осіб, військового збору, акцизного податку та єдиного внеску. Тому, суд визнає протиправними та скасовує оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 05.09.2022 № 00000/3274/Ж10/24-13-24-04, № 00000/3275/Ж10/24-13-24-04, № 00000/3282/Ж10/24-13-24-04 та вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 05.09.2022 № Ф-00000/3281/Ж10/24-13-24-04.
Стосовно позовних вимог позивача про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень форми “ПС” ГУ ДПС у Чернівецькій області від 05.09.2022 № 00000/3273/Ж10/24-13-24-04, № 00000/3283/Ж10/24-13-24-04 та № 00000/3272/Ж10/24-13-24-04, суд зазначає наступне.
Згідно п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Пунктом 177.10 ст. 177 ПК України встановлено, що фізичні особи - підприємці зобов'язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.
Відповідно до п. 49.1, 49.2 ст. 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.
Підпунктами 49.18.1, 49.18.5 п. 49.18. ст. 49 ПК України встановлено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.
Згідно п. 177.11 ст. 177 ПК України фізичні особи - підприємці подають річну податкову декларацію у строк, визначений підпунктом 49.18.5 пункту 49.18 статті 49 цього Кодексу, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого на доходи від підприємницької діяльності в розмірах, визначених відповідно до закону.
Платники, визначені підпунктом 212.1.15 пункту 212.1 статті 212 цього Кодексу, а також платники, які мають діючі (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов'язані за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді (п. 49.2-1 ст. 49 ПК України).
Відповідно до п. 223.2 ст. 223 ПК України платники податку, визначені пунктом 212.1 статті 212 цього Кодексу (крім імпортерів підакцизних товарів, зазначених у підпунктах 215.3.4, 215.3.5, 215.3.5-1, 215.3.5-2, 215.3.6, 215.3.7, 215.3.8 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу), подають щомісяця не пізніше 20 числа наступного звітного (податкового) періоду контролюючому органу за місцем реєстрації декларацію з акцизного податку за формою, затвердженою у порядку, встановленому статтею 46 цього Кодексу.
В акті перевірки зафіксовано, що в порушення п. 44.1 ст. 44 ПК України платником податків-фізичною особою ОСОБА_1 не представлено для перевірки книгу обліку доходів та витрат, первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Крім того, в акті перевірки зафіксовано, що платником податків фізичною особою ОСОБА_1 порушено п.п. 49.18.1, 49.18.5 п. 49.18, п. 49.2-1 ст. 49, п. 223.2 ст. 223 ПК України в частині несвоєчасного подання декларації про майновий стан та доходи (ліквідаційна) за 2020 рік, а також не подання Декларації акцизного податку за серпень 2017 року.
Судом встановлено, що на підставі висновків акту перевірки, 05.09.2022 відповідачем, серед іншого, винесено наступні податкові повідомлення-рішення:
- № 00000/3273/Ж10/24-13-24-04, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції за платежем податок на доходи з фізичних осіб у розмірі 340,00 грн за несвоєчасне подання декларації про майновий стан та доходи (ліквідаційна) за 2020 рік (а.с. 95, 102);
- № 00000/3283/Ж10/24-13-24-04, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції за платежем акцизний податок у розмірі 340,00 грн за неподання Декларації акцизного податку за серпень 2017 року (а.с. 99, 108);
- № 00000/3272/Ж10/24-13-24-04, яким до позивача застосовано адміністративні штрафи та інші санкції у розмірі 1020,00 грн за неподання для перевірки книги обліку доходів та витрат (а.с. 101, 103).
Під час судового розгляду справи представник позивача не зазначив жодних обставин щодо наведеної частини спірних правовідносин та не надав до суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження представлення для перевірки книгу обліку доходів та витрат, первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, своєчасне подання декларації про майновий стан та доходи (ліквідаційна) за 2020 рік та подання Декларації акцизного податку за серпень 2017 року. Відтак, позовні вимоги позивача в цій частині задоволенню не підлягають.
Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
В ході розгляду справи по суті, судом встановлено порушення відповідачем вищезазначених критеріїв під час збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на доходи з фізичних осіб, донарахування військового збору, акцизного збору, нарахування недоїмки зі сплати єдиного внеску, а тому позов підлягає до часткового задоволення.
Відповідно до ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно ст. 74 та ст. 75 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Як зазначено ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінюючи докази, які є в справі, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд приходить до висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів належними засобами доказування правомірність прийняття оскаржуваних рішень, які визнані судом протиправними та скасовані.
Доводи відповідача щодо правомірності прийняття оскаржуваних рішень суд відхиляє, оскільки вони спростовується матеріалами справи.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (ч. 3 ст. 139 КАС України).
З матеріалів справи видно, що за подання вказаного позову позивачем понесено судові витрати (судовий збір) у розмірі 7850,23 грн (Т. 1 а.с. 1, 56).
Враховуючи рішення суду про часткове задоволення позовних вимог, а також те, що у справі міститься документальне підтвердження сплати позивачем судового збору у розмірі 7850,27 грн, суд вважає за необхідне розподілити судові витрати позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.
Відтак, стягненню на користь позивача підлягають судові витрати (судовий збір) у розмірі 4629,43 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 9, 14, 72 - 77, 90, 139, 241 - 243, 246 та 250 КАС України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернівецькій області від 05.09.2022 № 00000/3274/Ж10/24-13-24-04.
3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернівецькій області від 05.09.2022 № 00000/3275/Ж10/24-13-24-04.
4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернівецькій області від 05.09.2022 № 00000/3282/Ж10/24-13-24-04.
5. Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДПС у Чернівецькій області від 05.09.2022 № Ф-00000/3281/Ж10/24-13-24-04.
6. Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати (судовий збір) в сумі 4629,43 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернівецькій області.
7. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Згідно ст. 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У відповідності до ст. ст. 293, 295 КАС України рішення суду першої інстанції може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Повне найменування учасників справи:
позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );
відповідач - Головне управління ДПС у Чернівецькій області (вулиця Героїв Майдану, 200-А, місто Чернівці, код ЄДРПОУ 44057187).
Суддя В.К. Левицький