26 липня 2024 року справа № 580/4633/24
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гайдаш В.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у приміщенні суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТРИДААГРО» до Житомирської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,
До Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю «ТРИДААГРО» (далі - позивач) до Житомирської митниці (далі - відповідач), в якому позивач просить:
- визнати протиправними та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів рішення від 15.04.2024 №UA101000/2024/000115/2 та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товару транспортних засобів комерційного призначення №UA101020/2024/006637.
В обґрунтування позовних вимог зазначено те, що у митного органу були відсутні жодні підстави для відмови у митному оформленні товару на підставі поданих у відповідності до частини 2 статті 53 Митного кодексу України товариством документів та для витребування додаткових документів, перелік яких наведений в частині 3 статті 53 Митного кодексу України, оскільки наданими документами повністю підтверджується і числове значення митної вартості і відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Позивач зазначив, що надані ним документи не містять розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, не містять ознаки підробки та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Ухвалою суду від 27.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Відповідач позов не визнав, просив у його задоволенні відмовити повністю, надав до суду письмовий відзив на позов, в якому зазначив, що перевіркою поданих документів було встановлено, що відомості, які містяться в наданих декларантом документах є необ'єктивними, не підтвердженими належним чином документально, чим порушено вимоги ч. 2 ст. 52, ч. 21 ст. 58 та ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України. Декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару та обраний метод її визначення за ціною договору не відповідає умовам визначеним в статті 58 Митного кодексу України, у зв'язку з чим застосування методу за ціною договору було неможливим, тому визначення митної вартості товару відбулось за методом визначення митної вартості щодо подібних товарів використовуючи наявну у митниці інформацію. Таким чином відповідач вважає, що рішення митного органу є правомірними та відповідають вимогам законодавства.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.
Із наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що 15.04.2024 до відділу митного оформлення №1 митного поста «Житомир центральний» з метою імпорту товару «Обприскувач навісний, господарства для розприскування рідких речовин, б/в, марка Tecnoma, тип TX 1200, об'єм бака - 1200 л., рік випуску - 2002», що ввозився на адресу ТОВ «ТРИДААГРО», подано митну декларацію №24UA101020013988U6. Заявлена митна вартість товару становила 7000 PLN (злотих).
За результатами перевірки поданої митної декларації відповідачем проведено порівняння рівня заявленої митної вартості товару з інформацією, наявною в автоматизованій системі митного оформлення «Інспектор», а також з рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено та за результатами перевірки встановлено, що заявлена митна вартість товарів є нижчою за вартість ввезених на митну територію України схожих товарів.
Рішенням Житомирської митниці було відмовлено у митному оформленні товарів за вищевказаною митною декларацією разом із оформленням картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товару транспортних засобів комерційного призначення від №UA101020/2024/006637 та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 15.04.2024 №UA101000/2024/000115/2.
Позивач не погоджуючись з прийнятими рішеннями відповідача звернувся до суду з цим позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що Митний кодекс України визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб'єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.
Відповідно до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з ч. 2 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Згідно ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Відповідно до ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, наведений в ч. 2 ст. 53 МК України. Такими документами є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Судом із матеріалів справи встановлено, що 01 квітня 2024 року між позивачем (як покупцем) та фірмою AUTO HANDEL KUBIAK JOZEF (Польща) як продавцем було укладено Контракт №32 МАТ відповідно до якого Продавець зобов'язується продавати, а Покупець приймати та оплачувати сільськогосподарську техніку, далі - товар. Згідно з інвойсами за кожною окремою поставкою (п. 1.1 контракту). Терміни та умови поставки, ціна товару визначаються в інвойсах, що зазначено у п.3.1, 3.2, 4.1 Контракту.
На виконання вимог вищевказаного контракту продавець AUTO HANDEL KUBIAK JOZEF (Польща) надав позивачу проформу-інвойс від 01.04.2024 №02 на придбання позивачем навісного оприскувача бувшого у використанні, модель Tecnoma TXI 1200, 2002 року випуску, № кузова НОМЕР_1 , вартістю 7000 PLN (злотих). Умови оплати: передоплата.
Вартість вказаного оприскувача визначена продавцем та погоджена покупцем з урахуванням того, що вказаний обприскувач є таким, що був у використанні з урахуванням зносу та дати випуску, а поставка товару здійснюється на виконання договору №32 МАТ від 01.04.2024, умови оплати: передоплата.
Також, продавцем надано позивачу фактуру-інвойс №02/04/2024/Т від 09.04.2024, яка містить назву товару з його характеристиками, а також ціну товару.
На виконання зобов'язань по оплаті обприскувача, позивачем здійснено повну попередню оплату: 09.04.2024 у розмірі 7 000 злотих.
15.04.2024 до відділу митного оформлення №1 митного поста «Житомир центральний» з метою імпорту товару «Обприскувач навісний, господарства для розприскування рідких речовин, б/в, марка Tecnoma, тип TX 1200, об'єм бака - 1200 л., рік випуску - 2002», що ввозився на адресу ТОВ «ТРИДААГРО», подано митну декларацію №24UA101020013988U6. Заявлена митна вартість товару становила 7000 PLN (злотих).
На підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем до митної декларації від 15.04.2024 №24UA101020013988U6 було надано:
- договір купівлі-продажу товарів №32 МАТ від 01.04.2024;
- рахунок-проформа №01 від 01.04.2024;
- рахунок-фактура №02/04/2024/T від 09.04.2024;
- автотранспортна накладна №A №808496 від 11.04.2024;
- платіжний документ, що підтверджує вартість товару від 09.04.2024;
- документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 15.04.2024;
- договір (контракт) про перевезення №10/04 від 10.04.2024;
- договір (контракт) про перевезення №11/03/2024 від 11.03.2024;
Додатково позивачем до митної декларації долучено копію митної декларації країни відправлення №24HU1062002C6C0EC9.
За результатами перевірки поданої митної декларації відповідачем проведено порівняння рівня заявленої митної вартості товару з інформацією, наявною в автоматизованій системі митного оформлення «Інспектор», а також з рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено та за результатами перевірки встановлено, що заявлена митна вартість товарів є нижчою за вартість ввезених на митну територію України схожих товарів.
Рішенням Житомирської митниці було відмовлено у митному оформленні товарів за вищевказаною митною декларацією разом із оформленням картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товару транспортних засобів комерційного призначення від №UA101020/2024/006637 та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 15.04.2024 №UA101000/2024/000115/2.
Так, підставою для прийняття вищезазначених рішень слугували наступні обставини:
- проформа-рахунок від 01.04.2024 №01 та фактура-інвойс №02/04/2024/Т від 09.04.2024 не містять підпису уповноваженої особи покупця або інших відміток, які б свідчили, що даний документ є узгоджений сторонами;
- довідка про вартість міжнародного перевезення вантажу від 15.04.2024 не містить інформацію про товар, що транспортувався, його опис, кількість, вагу, посилання на реквізити автотранспортного документа (СМЯ), договір на перевезення, інформація про замовника послуг тощо;
- відсутність окремої заявки до договору про транспортно-експедиційне обслуговування від 10.04.2024 №10/04, що позбавило митний орган перевірити достовірність декларування витрат на транспортування, які є складовою митної вартості;
- відомості про ціну товару, зазначену у митній декларації країни відправлення №24НІЛ066002С0ЕС9 від 12.04.2024 не перекладені на українську мову, тому не використовувалися під час перевірки числових значень заявленої митної вартості.
Однак суд зазначає, що надана позивачем при декларуванні декларація країни відправлення 12.04.2024 №24НU062002С6С0ЕС9 має форму електронного документа та містить усі необхідні ідентифікатори створення цього електронного документу країною відправлення, зокрема, штрих-кодовий ідентифікатор та QR код, що в свою чергу надає митному органу, відповідно до приписів п. 5 ч. 5 ст. 54 МК України перевірити її автентичність, а в разі наявності відповідних сумнівів, звернутися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості.
Крім того, судом встановлено, що позивачем до складу митної вартості товару включено додаткові витрати, пов'язані з перевезенням обприскувача, яке здійснювалось на підставі укладеного між ФОП ОСОБА_1 та позивачем договору №10/04 від 10.04.2024.
Так, відповідно до заявки б/н від 10.04.2024 позивач замовив у ФОП ОСОБА_1 транспортно-експедиційні послуги для переміщення по маршруту Польща-Україна Навісного обприскувача Tecnoma, тип TX 1200, об'єм бака - 1200 л., рік випуску - 2002, висота 300 см., довжина - 600 см., ширина 230 см., вага 1270 кг. Вартість перевезення становила 33574 грн., вантажовідправник - AUTO HANDEL KUBIAK JOZEF (Польща), номер автомобіля НОМЕР_2 . Також позивачем було отримано від експедитора рахунок-фактуру №20 від 15.04.2024 на оплату послуг у розмірі 33574 грн (16000 грн транспортні послуги з перевезення за маршрутом Przykona (Польща) - м/п Чоп + 16574 грн транспортні послуги м/п Чоп - Звенигородка (Україна) + 1000 грн - експедиційні послуги з міжнародного перевезення).
Відповідно до довідки про транспортні витрати від 15.04.2024 вартість транспортних послуг з перевезення за маршрутом 62-731 Przykona (Польща) - м/п Чоп, м/п Чоп - Звенигородка (Україна), наданої ФОП ОСОБА_1 для пред'явлення в митні органи, вартість перевезення складає 16000 грн та 16 574 грн відповідно, а факт перевезення товару також підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) з відмітками митниць країн відправлення та доставки.
Таким чином, на підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем до митної декларації 15.04.2024 №UA101000/2024/000115/2 було надано у повній мірі належним чином оформленні документи, відповідають переліку документів, визначених ч.2 ст.53 МК України та відображають дійсну вартість поставленого товару, відсутність будь-яких розбіжностей щодо складових ціни, повна відповідність документів, наданих нерезидентом щодо вартості товару та його повна попередня оплата позивачем
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що надані позивачем документи, перелік яких наведений в частині 2 та 3 ст. 53 МКУ, в достатній (розумній) мірі підтверджували вартісні та кількісні показники митної вартості товару, вказаних товариством у митній декларації №24UA101020013988U6. Вказані документи, не містили розбіжностей, які б мали вплив на правильність визначення митної вартості за основним методом, не містили ознаки підробки та містили всі необхідні відомості, що підтверджують числові та кількісні значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, що дозволяла визначити митну вартість за основним методом.
Отже, у рішенні Житомирської митниці про коригування митної вартості товарів від 15.04.2024 №UA101000/2024/000115/2 відсутні посилання на належні та допустимі докази того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару ніби то є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, а витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.04.2018 по справі №820/2014/17, в якій Верховний Суд також вказав, що формальне виконання процедури консультацій, надлишкове узагальнення причини невизнання задекларованої позивачем митної вартості свідчать про відсутність практичної реалізації в діяльності відповідача принципу належного урядування і принципів адміністративної практики, рекомендованих Резолюцією Комітету Міністрів Європи 77 (31) від 28,09.1977 «Про захист особи відносно актів адміністративних органів».
Судом під час вирішення спору враховано висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 05.02.2019 у справі № 816/1199/15-а у подібних правовідносинах, відповідно до яких наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому, наявність таких обставин повинна бути обґрунтована та підтверджена відповідними доказами. Встановивши відсутність достатніх відомостей, митний орган має зазначити, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, з яких причин із поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Дослідивши вказані вище докази суд встановив, що задекларована ТОВ «Тридаагро» вартість товару відповідала даним щодо дати операції, її розміру та вартості, виду товару наданими до митної декларації та доданими до матеріалів справи доказами, однак відповідач не надав жодного належного та допустимого доказу в обґрунтування обставин, що надані до МД документи позивача є підробленими або містили неправдиву чи неповну інформацію.
Отже, обґрунтованих сумнівів у правильності визначення митної вартості з поданих позивачем документів відповідач не довів, а суд не встановив.
Проаналізувавши наведені вище норми права у постанові від 05.02.2019 у справі №816/1199/15-а Верховний Суд дійшов висновку, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов'язкових відомостей визначених ч. 2 ст. 55 МК України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), має бути доведено, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.
Суд встановив, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів не містить порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, а відповідач не довів, що вартість товару, яку взято за основу для коригування вартості згідно зі спірним рішенням, визначено з урахуванням індивідуальних ознак (фірми-виробника, якості тощо).
Проте, відповідно до частин 2 та 3 ст. 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Таким чином, позивачем були надані для митного оформлення товару документи, що містять достовірні та об'єктивні відомості, які підтверджують числові значення складових митної вартості товару саме за ціною договору.
На підставі вищевикладених обставин суд дійшов висновку визнати протиправним та скасувати рішення Житомирської митниці про коригування митної вартості товарів від 15.04.2024 №UA101000/2024/000115/2 та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товару транспортних засобів комерційного призначення №UA101020/2024/006637.
За таких обставин, Черкаський окружний адміністративний суд, за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до повного задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. ст. 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд,
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Житомирської митниці про коригування митної вартості товарів від 15.04.2024 №UA101000/2024/000115/2 та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товару транспортних засобів комерційного призначення №UA101020/2024/006637.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської митниці на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ТРИДААГРО» сплачений судовий збір в сумі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп.
Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Віталіна ГАЙДАШ