25 липня 2024 року справа № 580/2272/24
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кульчицького С.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії
До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправними (незаконними) дії Головного управління Державної податкової служби у м. Черкасах щодо нарахування відповідно до Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” ОСОБА_1 штрафу у сумі 45 769,60 грн та пені у сумі 185 006,74 грн за період з 01.12.2017 до 01.03.2020;
- визнати протиправним та скасувати рішення № 0015772407 від 13.02.2024 Головного управління Державної податкової служби у м. Черкасах про нарахування штрафу у сумі 45 769,60 грн та пені у сумі 185 006,74 грн за період з 01.12.2017 до 01.03.2020;
- зобов'язати Головне управління Державної податкової служби у м. Черкасах виключити з інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 відомості щодо нарахування йому штрафу в сумі 45 769,60 грн та пені в сумі 185 006,74 грн за період з 01.12.2017 до 01.03.2020, відповідно до Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 02.04.2021 у справі № 823/716/17 визнано протиправним та скасовано вимогу від 24.03.2017 № Ф-0010741301 про сплату єдиного внеску на суму 242 210,37 грн. Отже, підстав для нарахування штрафних санкцій не було.
02.04.2024 відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у її задоволенні. Зазначив, що позивачем несвоєчасно сплачено суми донарахованого єдиного внеску в сумі 242 210,37 грн. В результаті даного порушення Головним управлінням ДПС у Черкаській області винесено рішення від 13.02.2024 № 0015772407 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску. Відповідач звертає увагу, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду у справі № 823/716/17, яка набрала законної сили 16.11.2017, апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Черкаській області у справі за адміністративним позовом ФОП ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання наказу протиправним та скасування вимоги про сплату боргу № 0010741301 від 24.03.2017 і рішення про застосування штрафних санкцій задоволено. Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 05.09.2017 скасовано та постановлено нову якою в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі. 30.11.2017 поновлено скасованого донарахованого єдиного внеску за актами поточного рішення суду. Вимога про сплату боргу (недоїмки) № 0010741301 від 24.03.2017 на суму 242 210,37 грн. Позивач 17.08.2020 несвоєчасно сплатив кошти у рахунок погашення податкового боргу/заборгованості з єдиного внеску відповідно до платіжного доручення № ПН3921 від 17.08.2020, а відтак погодився з правомірністю вимоги № 0010741301 від 24.03.2017. Згідно із пунктом 2 частини 11 статті 25 Закону № 2464 за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум. Одночасно на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу (частина 10 статті 25 Закону № 2464). Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 нараховано штрафну санкцію в сумі 45 769,60 грн та пеню в сумі 185 006,74 грн.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази та оцінивши заявлені доводи, суд встановив таке.
Відповідно до ЄДРПОУ позивач зареєстрований фізичною особою-підприємцем з 07.05.2013 за адресою: АДРЕСА_1 . Основний вид його діяльності - роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах.
13.01.2017 відповідач видав наказ № 24 “Про проведення документальної планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 , з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 до 31.12.2016, єдиного внеску за період з 08.05.2013 до 31.12.2016. Термін проведення перевірки встановлений з 17.02.2017 до 02.03.2017.
Згідно з актом від 17.02.2017 № 24/23-00-13-0117/2668119871 “Про відсутність встановлення місцезнаходження” зазначені вище ревізори-інспектори здійснили вихід на податкову адресу (реєстрації) позивача: АДРЕСА_1 , але позивач був відсутній.
На вказану адресу відповідач направив листи (запити) щодо надання підтверджуючих первинних документів: від 17.02.2017 № 3389/23-00-13-0107, який вручено позивачу 18.02.2017, що підтверджується даними рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 1800193322522, а також від 21.02.2017 № 3772/23-00-13-0107, який вручено позивачу 23.02.2017, що підтверджується даними рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 1800192834201.
Відповіді та підтверджуючі документи на вищевказані запити позивач відповідачу не надавав, про що посадові особи відповідача склали акти про ненадання документів на перевірку: від 21.02.2017 № 32/23-00-13-0117/2668119871; від 22.02.2017 № 33/23-00-13-0117/2668119871; від 23.02.2017 № 40/23-00-13-0117/2668119871.
23.02.2017 позивач надав відповідачу лист за вх. № 89 про відмову в наданні документів у зв'язку з незаконним проведенням перевірки.
10.03.2017 зазначені вище посадові особи відповідача в приміщенні контролюючого органу склали акт № 99/23-00-13-0117/2668119871 про результати документальної планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 до 31.12.2016, ЄСВ за період з 08.05.2013 до 31.12.2016 (далі - акт). У його висновках зафіксовані порушення позивача вимог, зокрема, підп. 1.2 п. 1 ст. 7 та абз. 3 п. 8 ст. 9 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” (далі - Закон № 2464-VI), в результаті чого занижено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на загальну суму 242 210, 37 грн: за 2014 рік - 77 718,28 грн, за 2015 рік - 77 967,99 грн та за 2016 рік на суму 86 524,10 грн.
На підставі акту відповідач прийняв, зокрема:
- вимогу від 24.03.2017 № Ф-0010741301 про донарахування єдиного внеску на суму 242 210,37 грн;
- рішення від 24.03.2017 № 0010751301 про застосування штрафних санкцій в сумі 47 561,51 грн за донарахування органом доходів і зборів єдиного внеску.
За наслідками їх судового оскарження, постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 05.09.2017 позов задоволено повністю.
Визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-0010741301 від 24.03.2017 на суму 242 210,37 грн.
Визнано протиправним та скасовано рішення № 0010751301 від 24.03.2017 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів своєчасно не нарахованого єдиного внеску в розмірі 47 561,51 грн.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2017 апеляційну скаргу Головного управління ДФС України в Черкаській області задоволено. Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 05.09.2017 скасовано та постановлено нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.
Постановою Верховного Суду від 03.12.2020 касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 05.09.2017 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2017 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Черкаського окружного адміністративного суду.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 02.04.2021 у справі № 823/716/17, яке залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.07.2021, визнано протиправними та скасовано:
- вимогу від 24.03.2017 № Ф-0010741301 про сплату єдиного внеску на суму 242 210,37 грн;
- рішення від 24.03.2017 № 0010751301 про застосування штрафних санкцій в сумі 47 561,50 грн.
У подальшому, Головним управлінням ДПС у Черкаській області винесено спірне у цій справі рішення від 13.02.2024 № 0015772407 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким нараховано штрафну санкцію в сумі 45 769,60 грн та пеню в сумі 185 006,74 грн за період з 01.12.2017 до 01.03.2020.
Не погоджуючись із цим рішенням, позивач звернувся до суду з позовом.
Надаючи оцінку спірному рішенню, суд врахував, що відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основним нормативно-правовим актом, що визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку є Закон України від 08.07.2010 № 2464-VI “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” (у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон № 2464-VI).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464-VI єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464-VI фізичні особи-підприємці є платниками єдиного внеску.
На підставі п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464-VI єдиний внесок нараховується для фізичних осіб-підприємців, на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на суму доходу, що розподіляється між членами сім'ї фізичних осіб - підприємців, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).
Відповідно до ч. 11 ст. 8 Закону № 2464-VI (у редакції до 01.01.2016, станом на час нарахування позивачу єдиного внеску) єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.
Згідно з ч. 5 ст. 8 Закону № 2464-VI (у редакції з 01.01.2016, станом на час нарахування позивачу єдиного внеску) єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.
Порядок обчислення і сплати єдиного внеску врегульовано ст. 9 Закону № 2464-VI.
Так, згідно з частинами 2 і 3 цієї статті обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
Обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону № 2464-VI (у редакції станом на час винесення вимоги вимогу від 24.03.2017 № Ф-0010741301) орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
За змістом норм ч. 10 ст. 25 Закону № 2464-VI на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
Пунктом 2 ч. 11 ст. 25 зазначеного Закону встановлено, що податковий орган застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції. Зокрема, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) ЄВ накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Частиною 14 ст. 25 Закону № 2464-VI визначено, що про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа податкового органу у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.
Отже, нарахування штрафних санкцій та пені здійснюється за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
Як встановлено судом, рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 02.04.2021 у справі № 823/716/17, яке залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.07.2021, визнано протиправними та скасовано вимогу від 24.03.2017 № Ф-0010741301 про сплату єдиного внеску на суму 242 210,37 грн.
У цьому рішенні зазначено, що зважаючи, що база нарахування єдиного внеску пов'язана із ПДФО, податкове повідомлення-рішення щодо донарахуванням якого (від 24.03.2017 № 0010711301) було скасовано у судовому порядку, суд дійшов висновку, що спірні зобов'язання з єдиного внеску на суму 242 210,37 грн донараховані позивачу безпідставно.
Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Несвоєчасна сплата позивачем вказаної суми (242 210,37 грн) стала підставою для нарахування штрафних санкцій спірним у цій справі рішенням.
Оскільки судом встановлено безпідставність донарахування податковим органом позивачу зобов'язань з єдиного внеску на суму 242 210,37 грн, суд дійшов висновку, про безпідставність прийняття спірного у цій справі рішення про застосування штрафних санкцій.
Тому суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання його протиправним та скасування.
Позовну вимогу визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування вищевказаних штрафних санкцій, суд вважає необґрунтованою, оскільки це не забезпечить поновлення прав позивача, окільним належним способом їх захисту є визнання протиправним та скасування рішення від 13.02.2024 № 0015772407.
Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору і не надав доказів понесених судових витрат, відсутні підстави для їх розподілу.
Керуючись статтями 6, 9, 14, 241-246, 255, 295, 370 КАС України, суд,
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення від 13.02.2024 № 0015772407 про нарахування штрафу у сумі 45 769,60 грн та пені у сумі 185 006,74 грн за період з 01.12.2017 до 01.03.2020.
Зобов'язати Головне управління ДПС у Черкаській області (вул. Хрещатик 235, м. Черкаси, 18002, код ЄДРПОУ 44131663) виключити з інтегрованої картки ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) відомості щодо нарахування штрафу в сумі 45 769,60 грн та пені в сумі 185 006,74 грн за період з 01.12.2017 до 01.03.2020, відповідно до Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Копію рішення направити учасникам справи.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.
Суддя Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ