Справа № 560/6801/24
іменем України
26 липня 2024 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області , Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому просить:
1. Визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, від 26.01.2024 року № 220350004291 про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , період роботи з 10.03.1991 по 30.09.1992 кафе «Десертне».
3. Зобов'язати головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , період роботи з 30.09.1992 по 28.02.1994 у Волочиському міськкоопторзі.
4. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити та здійснити нарахування та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , з дати звернення до головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії за віком, тобто з 19.01.2024 року, відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач, приймаючи спірне рішення про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 , діяв протиправно та порушив його право на пенсійне забезпечення. Отже, це право підлягає поновленню в судовому порядку.
Ухвалою від 07.05.2024 суд відкрив провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначив за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області подала до суду відзив на позовну заяву, у якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує. Зазначає, що згідно поданих документів страховий стаж позивача складає 12 років 5 місяців 17 днів, що недостатньо для призначення пенсії за віком. Звертає увагу суду, що уточнюючі довідки позивачем надано не було. Вказує, що навіть за умови зарахування спірних періодів роботи у позивача буде відсутній страховий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком (30 років). На підставі викладеного просить у задоволенні позову відмовити.
У відзиві на позов відповідач просить розглянути справу в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін з метою з'ясування всіх обставин справи.
Вирішуючи зазначене клопотання, суд враховує, що частиною шостою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Враховуючи те, що ця справа є незначної складності, характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання, тому у задоволенні клопотання необхідно відмовити.
Представник Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області подала до суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує. Вважає, що приймаючи рішення про відмову позивачу у призначенні пенсії та незарахуванні спірних періодів до страхового стажу, діяв правомірно. Просить відмовити у задоволенні позовних вимоги.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.
19.01.2024, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії за віком згідно Закону № 1058-IV.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 19.01.2024 №220350004291 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відмовлено у призначенні пенсії за віком згідно Закону №1058-IV у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу (30 років).
Згідно поданих документів страховий стаж позивача складає 12 років 5 місяців 17 днів, що недостатньо для призначення пенсії за віком.
До страхового стажу не враховано періоди роботи згідно записів трудової книжки НОМЕР_2 від 14.07.1986:
- з 10.03.1991 по 30.09.1992 та з 30.09.1992 по 28.02.1994, оскільки дати звільнення містять виправлення, що не завірені належним чином.
- з 10.03.1994 по 28.12.1999 в фермерському господарстві, оскільки відсутні дані про сплату страхових внесків, що передбачено ст. 34 Закону України «Про фермерське господарство».
Позивач, вважаючи, що вищевказане рішення відповідача є протиправним та таким, що порушує його право на пенсійне забезпечення, звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
Згідно з ст. 26 Закону № 1058-IV, особи, які досягли віку 60 років у період з 01.01.2023 по 31.12.2023 мають право на призначення пенсії за віком за наявності не менше 30 років страхового стажу.
Відповідно до ст. 24 Закону № 1058-IV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Законом (до 01.01.2004). Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до 01.01.2004, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.
Частиною 1 ст. 62 Закону №1788-XII визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктами 1-2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
У пункті 3 Порядку №637 встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.
Таким чином, лише за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Суд встановив, що спірним рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, від 26.01.2024 року № 220350004291 до страхового стажу позивача не зараховано періоди з 10.03.1991 по 30.09.1992 та з 30.09.1992 по 28.02.1994, оскільки дати звільнення містять виправлення, що не завірені належним чином.
Суд критично оцінює такі підстави незарахування періодів роботи позивача до страхового стажу оцінку, адже формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист. Це також підтверджує зарахування відповідачем інших періодів роботи позивача на підставі Трудової книжки, що стверджено матеріалами справи.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30 вересня 2019 року у справі №638/18467/15-а (адміністративне провадження № К/9901/17572/18).
Суд враховує, що працівник не відповідає за правильність записів у трудовій книжці та не повинен контролювати роботодавця щодо її заповнення. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у трудовій книжці.
В свою чергу, неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії.
Правова позиція щодо того, що недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, викладена в постанові Верховного Суду від 06.02.2018 по справі № 677/277/17.
Також Верховний Суд у постановах від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а та від 04.09.2018 у справі № 423/1881/17 висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно не зараховано до страхового стажу позивача спірні періоди роботи з 10.03.1991 по 30.09.1992 та з 30.09.1992 по 28.02.1994.
Щодо підстав для незарахування до страхового стажу позивача періоду роботи з 10.03.1994 по 28.12.1999 в фермерському господарстві через відсутність даних про сплату страхових внесків, суд зазначає таке.
Згідно з абз. 37, 39 ст. 1 Закону №1058-IV, страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.
Відповідно до ст. 20 Закону №1058-IV, страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі. Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Згідно з ч. 16 ст. 106 Закону №1058-IV, виконавчі органи Пенсійного фонду накладають на посадових осіб, які вчинили правопорушення, адміністративні стягнення у разі, зокрема, несплати або несвоєчасної сплати страхових внесків, у тому числі авансових платежів.
За змістом вищезазначених норм, обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.
При цьому, суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 17.07.2019 у справі №144/669/17 та від 20.03.2019 у справі № 688/947/17, згідно з якою, несплата страхувальником страхових внесків не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу позивача періодів його роботи на такому підприємстві, оскільки працівник не несе відповідальності за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку сплати страхових внесків.
Позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу позивача періоду його роботи.
Таким чином, внаслідок невнесення відповідних відомостей на виконання роботодавцем обов'язку по сплаті страхових внесків у систему реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, позивач позбавлений соціальної захищеності та стажу за час роботи у вищезгаданий період, що є недопустимим.
З вищенаведеного суд дійшов висновку, що Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області протиправно не зарахувало до стажу позивача період роботи з 10.03.1994 по 28.12.1999 в фермерському господарстві.
Отже, необхідно зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 10.03.1991 по 30.09.1992, з 30.09.1992 по 28.02.1994 та з 10.03.1994 по 28.12.1999.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити та здійснити нарахування та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з дати звернення до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії за віком, тобто з 19.01.2024 року, відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд зазначає наступне.
Як уже зазначалось судом, згідно ст. 26 Закону № 1058-IV право на призначення пенсії за віком обумовлене не лише досягненням відповідного віку, а й наявністю відповідного страхового стажу, так зокрема, частиною 1 зазначеної статті встановлено, що з 01.01.2023 по 31.12.2023 право на призначення пенсії за віком мають особи віком 60 років за наявності страхового стажу не менше 30 років.
Страховий стаж позивача, розрахований Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області у рішенні від 26.01.2024 року № 220350004291 становить 12 років 5 місяців 17 днів.
Разом з тим, суд зазначає, що навіть при зарахуванні спірних періодів до страхового стажу ОСОБА_1 , все одно буде відсутній страховий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком (30 років).
Отже, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 26.01.2024 року № 220350004291 в частині незарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи з 10.03.1991 по 30.09.1992, з 30.09.1992 по 28.02.1994 та з 10.03.1994 по 28.12.1999.
З огляду на зазначене, правових підстав для зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 19.01.2024 року немає.
Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню.
Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною 3 статті 139 КАС України встановлено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки за результатами розгляду адміністративної справи суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, то з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 605,60 грн.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 26.01.2024 року № 220350004291 в частині незарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи з 10.03.1991 по 30.09.1992, з 30.09.1992 по 28.02.1994 та з 10.03.1994 по 28.12.1999.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 10.03.1991 по 30.09.1992, з 30.09.1992 по 28.02.1994 та з 10.03.1994 по 28.12.1999.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29013 , код ЄДРПОУ - 21318350) Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10,м. Львів,Львівська обл., Львівський р-н,79016 , код ЄДРПОУ - 13814885)
Головуючий суддя В.К. Блонський