Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про повернення заяви без розгляду
26 липня 2024 року Справа № 520/19650/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бадюкова Ю.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про усунення недоліків у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо переведення виплати пенсії ОСОБА_1 через відділення поштового зв'язку;
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не поновлення виплати пенсії на визначений пенсіонером банківський рахунок;
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходу;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області поновити виплату пенсії ОСОБА_1 на визначений пенсіонером банківський рахунок за заявою поданою представником відповідно зазначеним банком в заяві реквізитам;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплатити компенсацію втрати частини доходу за весь період невиплати пенсії та за період невиплати пенсії у встановленому Законом розмірі.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 16 липня 2024 року клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишено без задоволення.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 16 липня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишено без руху та запропоновано позивачу надати до суду: оригінал документу про сплату судового збору, у розмірі 2906, 88 грн. та заяву про поновлення строку звернення до суду з даним позовом та докази поважності причин його пропуску.
Встановлено позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з моменту отримання копії ухвали.
23 липня 2024 р. від ОСОБА_1 через систему «Електроний суд» надійшла заява про усунення недоліків, у якій просить поновити строк звернення до суду у зв'язку із завідомо неконституційними статтями 122 та 123 Кодексу адміністративного судочинства України, а також зменшити розмір судового збору до розміру за одну вимогу та відстрочити виплату у зв'язку з непов'язаністю отримання доходу з місцем проживання та не визначенням судом кількості судових зборів.
При цьому, заявник висловив суду свої негативні емоції, образливі та принизливі висловлювання.
Дослідивши матеріали позову, перевіривши доводи заяви, суд дійшов висновку, що подану заяву слід залишити без розгляду, з огляду на наступне.
Згідно ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства (п.9 ч.3 ст.2 КАС України).
Згідно п.1 ч.5 ст.44 КАС України, учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу.
Відповідно до ч.1 ст.45 КАС України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Перевіряючи зміст заяви, суд установив, що ОСОБА_1 використала образливі висловлювання на адресу Харківського окружного адміністративного суду та його судді, інші висловлювання, які не відповідають офіційно-діловому стилю спілкування з судом і принижують авторитет правосуддя в Україні, а саме : - “В наслідок змови суду з ГУПФУ та саботажу суду із забезпечення виконання судового рішення позивач змушена втретє звертатися до суду.
Таке тваринне поводження Харківського окружного адміністративного суду не переслідує законної мети та суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції.
Вимоги про сплату судового збору в потрійному обсязі є навмисним обмеженням у доступі до правосуддя. ”.
Суд наголошує, що учасник судового процесу має користуватися процесуальними правами саме з метою виконання завдання адміністративного судочинства, сприяючи тим самим суду у здійсненні правосуддя. Якщо ж такий учасник здійснює певну процесуальну дію не з цією метою, а для досягнення інших цілей (образити, принизити суд, його суддів, інших посадових осіб, виявити до них і до їхніх дій власні негативні емоції тощо), він виходить за межі дійсного змісту відповідного процесуального права, тобто зловживає ним. Правова система має бути спроможною ефективно захистити себе від цих дій. І саме на такий захист спрямовані заходи, які суд застосовує через зловживання учасником судового процесу процесуальними правами. Відповідні заходи передбачені у частинах третій і четвертій статті 45, частині восьмій статті 139, частині першій статті 144, пункті 5 частини першої статті 145, статті 149 КАС України (див. постанова п.20 Великої Палати Верховного Суду від 08.07.2021 по справі № 9901/235/20).
За змістом частини третьої статті 45 КАС України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.04.2021 по справі №9901/23/21 дійшла висновку, що дії учасників судового процесу та їхніх представників мають не лише за формою, але й за змістом відповідати завданню адміністративного судочинства. Зміст права на справедливий суд несумісний зі свідомим виявом учасником судового процесу чи його представником неповаги до честі, гідності, репутації іншого учасника, представника, суду тощо. Тому суди не повинні розглядати справи, в яких особа, яка ініціювала судовий процес, використовує свої процесуальні права на шкоду іншим учасникам судового процесу й інтересам правосуддя. Вказане стосується і тієї особи, яка подала апеляційну скаргу.
У процесуальних відносинах, намагаючись донести певну думку до суду, учасники судового процесу, їхні представники, інші особи мають ретельно підбирати слова, а також з обережністю виявляти емоції щодо інших учасників, їхніх представників, суду, осіб, які не беруть участі в судовому процесі.
Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах від 07.04.2021 по справі №9901/23/21, від 08.07.2021 по справі №9901/235/20.
Суд не повинен толерувати використання образливих слів чи символів, зокрема для надання характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям). Такі слова та символи не можна використовувати ні в заявах по суті справи, ні в заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їхніх представників (такі висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 по справі №199/6713/14-ц (п.22), від 14.03.2019 по справі №9901/34/19, від 07.11.2019 по справі №9901/324/19).
Також Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), застосовуючи п.п.“а” п.3 ст.35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на її подання. Для прикладу, ЄСПЛ констатує зловживання правом на подання заяви, коли заявник під час спілкування з ЄСПЛ вживає образливі, погрозливі або провокативні висловлювання проти уряду-відповідача, його представника, органів влади держави-відповідача, проти ЄСПЛ, його суддів, Секретаріату ЄСПЛ або його працівників (див. mutatis mutandis ухвали щодо прийнятності у справах “Ржегак проти Чеської Республіки” від 14.05.2004 (Rehak v. the Czech Republic, заява №67208/01), “Дюрінже та Грандж проти Франції” від 04.02.2003 (Duringer and Grunge v. France, заяви № 61164/00 і №18589/02)).
Таким чином, суд зазначає, що використання образливих, зокрема принизливих, висловлювань є неприпустимим при оформленні скарги, заяви, клопотання, іншого процесуального документа.
Така ж позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 01.02.2023 по справі №9901/97/21.
Приклад неприпустимості висловлювань у бік суду у офіційних документах є, зокрема, обставини, встановлені у Рішенні по справі Lutgen v. Luxembourg (36681/23, 16.05.2024), згідно якого:
«Далі заявник поскаржився до Міністерства юстиції та Міністерства економіки, а також копію скарги надіслав Головному державному прокурору, в якому поінформував їх про ситуацію, а також висловив певну критику на адресу судді.
«Будь ласка, знайдіть нижче електронний лист, який я щойно надіслав судді [про якого йдеться].
Це вже не перший випадок з ним.
Зайве говорити, що це абсолютно неприйнятно.
О 15:20 я намагався додзвонитися до нього на його пряму лінію, потім на загальну лінію до кабінету слідчого судді, але відповіді не було.
О 16:00 мені відповів секретар, який сказав, що він буде за чверть години.
Я щойно знову зателефонував на його пряму лінію, а також на загальну довідкову лінію, але ніхто не відповів.
Ви можете собі уявити, що я про це думаю.».
У цій справі ЄСПЛ відзначив, що навіть вказані вище вирази, використані заявником, можна охарактеризувати як абсолютно неприйнятні.
Відповідно до ч. 3 ст. 45 КАС України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Згідно з ч. 4 ст. 45 КАС України суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що образливі висловлювання ОСОБА_1 на адресу Харківського окружного адміністративного суду та його суддю свідчать про зловживання нею процесуальними правами, а відтак її заява про усунення недоліків підлягає залишенню без розгляду на підставі ч.3 ст.45 КАС України.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 11.06.2024 по справі № 750/3192/14.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 45, 243. 256 КАС України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 про усунення недоліків від 22.07.2024 визнати зловживанням процесуальними правами та залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів до Другого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст ухвали складено 26.07.2024 року.
Суддя Бадюков Ю.В.