Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
26 липня 2024 року Справа № 520/20688/24
Cуддя Харківського окружного адміністративного суду Садова М.І., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача у якому просить визнати протиправними дії Харківської міської ради з приводу бездіяльності в укладанні відповідно до вимог діючого законодавства з фізичною особою підприємець ОСОБА_1 договору оренди землі, на користування земельною ділянкою комунальної власності площею 0,0377 га (кадастровий номер 6310136300:01:012:0019) за рахунок земель житлової та громадської забудови для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. “В-2” (спортивно-оздоровчий комплекс) за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до рішення 4 сесії Харківської міської ради 8 скликання “Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок” від 21.04.2021 № 102/21, що призвело до порушення законних прав та інтересів ОСОБА_1 .
Вважаю, що у відкритті провадження у справі необхідно відмовити, виходячи з наступних мотивів.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Термін "суб'єкт владних повноважень" відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Тому, кваліфікуючою істотною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Натомість однією з кваліфікуючих ознак приватноправових відносин є наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Участь у спорі суб'єкта владних повноважень є лише одним із критеріїв класифікації спору як публічно-правового, проте не кожен спір за участю суб'єкта владних повноважень є публічно-правовим.
Беручи до уваги те, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі і обов'язковість суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу, зокрема, цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися "судом, встановленим законом", у розумінні ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до правової позиції викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 (справа №814/1754/16) необхідно з'ясувати у зв'язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.
Згідно з правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду від 17.04.2018 (справа № 815/6956/15) публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з'ясовувати, у зв'язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.
Позивачем подано до суду адміністративний позов у якому просить визнати неправомірно бездіяльність відповідача щодо не укладення договору оренди землі із позивачем відповідно до рішення 4 сесії Харківської міської ради 8 скликання «Про надання юридичним і фізичним особам земельних ділянок» від 21.04.2021 № 102/21, що призвело до порушення законних прав та інтересів позивача.
Отже, у спірних правовідносинах позивач оскаржує бездіяльність відповідача з приводу неналежного виконання своїх функціональних обов'язків щодо укладання договору оренди землі відповідно до рішення від 21.04.2021 № 102/21.
Статтями 140-146 Конституції України визначені конституційні засади функціонування місцевого самоврядування в Україні, котрі деталізовані у приписах Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
Так, відповідно до ст.1, ст.5, ч.1 ст.10, ч.1 ст.11, ст.ст.12, 51, 53, 54-1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органами місцевого самоврядування є, зокрема: 1) сільські, селищні, міські ради; 2) виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи; 3) міський, селищний сільський голова як головна посадова особа територіальної громади; 4) староста.
Звідси слідує, що орган місцевого самоврядування - рада, виконавчий комітет ради, виконавчі органи ради і міський, селищний, сільський голова є різними окремими та незалежними суб'єктами владних повноважень у розумінні п.7 ч.1 ст.4 КАС України.
Водночас із цим, відносно землі як речі матеріального світу - об'єкту нерухомого майна саме орган місцевого самоврядування - рада у силу ч.5 ст.60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" може виконувати реалізацію правомочностей власника.
Так, згідно з ст.78 Земельного кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками (ч.1 ст.78); право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них (ч.2 ст.78); земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності (ч.3 ст.78).
Відповідно до ст.80 Земельного кодексу України суб'єктами права власності на землю є: а) громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; б) територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; в) держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.
Згідно з ч. 1 ст.83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам, є комунальною власністю.
Відповідно до п. «а» ч.1 ст.90 Земельного кодексу України власники земельних ділянок мають право, зокрема, продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину, довірчу власність.
За визначенням ч.1 ст.93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності, а згідно з ч.8 цієї ж статті під орендодавцями земельних ділянок розуміються їх власники або уповноважені ними особи або особи, які використовують земельні ділянки на праві емфітевзису.
У силу норми ч.2 ст.4 Закону України «Про оренду землі» орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.
Як передбачено положеннями ст.124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу (ч.1 ст.124); передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу (ч.2 ст.124); передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу (ч.3 ст.124); передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем (ч.4 ст.124).
З огляду на вказане приходжу до перекаоння про те, що на усіх етапах прийняття рішення з приводу надання земельної ділянки в оренду міська рада діє саме у правовому режимі власника земельної ділянки (від імені територіальної громади), а тому цілком законно може переслідувати як економічну мету в отримані найбільшого матеріального зиску від використання належного територіальній громаді активу, так і мету використання земельної ділянки за призначенням.
Виключення складає лише випадок потреби у задоволенні загальних публічних інтересів суспільства, але у спірних правовідносинах відсутні докази виконання відповідачами у спірних правовідносинах стосовно спірної земельної ділянки владних управлінських функцій у порядку Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011р. №3038-VI та Закону України "Про архітектурну діяльність" від 20.05.1999р. № 687-XIV.
Відповідно до правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду від 29.01.2020 (справа №822/2149/18) лише у разі, коли орган місцевого самоврядування (або в особі Ради, або в особі Виконавчого комітету Ради, або в особі іншого спеціалізованого виконавчого органу Ради) виконував функцію контролю у сфері містобудування і видавав обов'язковий до виконання припис, - спір набуває ознак справи адміністративної юрисдикції.
Таким чином, у спірних правовідносинах відповідач не діє у якості владних суб'єктів у сфері містобудування, а тому не є учасниками публічних правовідносин навіть незважаючи на ту обставину, що є органами місцевого самоврядування.
У цій справі існує невирішений спір про право оренди земельної ділянки комунальної власності площею 0,0377 га (кадастровий номер 6310136300:01:012:0019), що виключає можливість його розгляду за правилами адміністративного судочинства, адже адміністративний суд позбавлений правових (законодавчих) можливостей установлювати (визнавати) належність права власності (постійного користування) на земельну ділянку.
Відтак, якщо в результаті прийняття рішення особа набуває або позбавляється речового права на земельну ділянку, то спір стосується приватноправових відносин і підлягає розгляду в порядку цивільного чи господарського судочинства залежно від суб'єктного складу сторін спору.
З огляду на викладене, враховуючи те, що позивачем фактично оскаржується бездіяльність відповідача щодо не укладення договору оренди землі між Харківською міською радою та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 щодо земельної ділянки комунальної власності площею 0,0377 га (кадастровий номер 6310136300:01:012:0019), хоч у цій справі позивач вказав порушення свого права як фізичної особи, а не фізичної особи-підприємця, що підтверджено доданими до справи доказами, однак суд дійшов висновку про те, що спірні відносини в даній справі склались в сфері приватноправових відносин, в яких відповідач виступає не як суб'єкти владних повноважень, який здійснює владні управлінські функції, а як власник спірної земельної ділянки.
Окрім цього, суд вважає за необхідне відмітити, що аналогічна позовна вимога була заявлена у порядку адміністративного судочинства у адміністративні справі за позовом ФОП ОСОБА_1 до Харківської міської ради, які за своєю суттю є однаковими у адміністративній справі № 520/10975/24, хоч по різному висловлені, але стосуються одного і того ж предмету -укладення договору оренди землі. Ухвала суду від 10.07.2024 у цій справі закрито провадження у справі у відповідності до пункту 1 частини першої статті 238 КАС України, розгляд справи віднесено до юрисдикції господарських судів.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Згідно з ч. 6 ст. 170 КАС України у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.
З огляду на викладене вище та з метою ефективного способу захисту порушеного права позивача як фізичної особи-підприємця, приходжу до переконання про те, що ОСОБА_1 необхідно відмовити у відкритті провадження у цій справі, роз'яснивши його право, як фізичної особи-підприємця звернутися до господарського суду за захистом свого порушеного права.
Окрім цього, слід відмітити, що у цій справі суд виходить не лише з суб'єктного складу, але й підстав та предмету спірних правовідносин, у зв'язку з чим виник спір та за захистом яких прав позивач звернувся до суду.
Керуючись ст. ст. 5, 169, 170, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України,
у відкритті провадження у адміністративній справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Роз'яснити позивачу що розгляд заявлених позовних вимог відносяться до юрисдикції господарських судів.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала складена та підписана суддею 26.07.2024.
Суддя М. І. Садова