26 липня 2024 року Справа № 480/3398/24
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Савицької Н.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в м. Суми адміністративну справу №480/3398/24 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної полції про визнання протиправним та скасування наказу,-
ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправним та скасування наказу, і просить визнати протиправним та скасувати наказ Управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України № 57 від 28.03.2024 в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності командира роти №2 батальйону управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції капітана поліції ОСОБА_1 у вигляді догани.
В обгрунтування позовних вимог посилається на те, що з 23.11.2018 по теперішній час позивач проходить службу в Управлінні патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції (далі по тексту - УПП в Сумській області ДПП). Пунктом 1 наказу Департаменту патрульної поліції від 28.03.2024 за №57 «Про застосування до працівників УПП в Сумській області ДПП дисциплінарних стягнень» за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог п.п.1,2 ч.І, ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п.п.І,2,4,5 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту; п.І ч.3 розділу IV «Інструкції з організації забезпечення, зберігання та експлуатації озброєння в Національній поліції» затвердженої наказом Міністерством внутрішніх справ України № 70 від 10.02.2016, підпункту 9, пункту 10 Розділу І «Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю» затвердженої наказом Міністерством внутрішніх України № 70 від 10.02.2016, підпункту 2.2.1 пункту 2.2 розділу 2 посадової інструкції командира роти №2 батальйону УПП в Сумській області ДПП, затвердженої наказом ДПП № 2007 від 28.09.2022 відповідно до пункту 2 частини 3 ст.13 Дисциплінарного статуту до капітана поліції ОСОБА_1 (№ 0013373), застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани.
Зазначає, що наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинен містити чітке формулювання суті та обставин допущеного працівником проступку, підстави прийняття рішення про притягнення до відповідальності, однак такі посилання в оскаржуваному наказі відсутні. Зауважує, що в наказі, що оскаржується не встановлено, які шкідливі наслідки (вид та розмір завданої шкоди) настали внаслідок дій, зазначених відповідачем як дисциплінарний проступок. Також, застосовуючи до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді догани, відповідач не врахував попередню бездоганну службу позивача. Вважає, що під час проведення службового розслідування відповідачем не було належним чином встановлено обставини проступку, не доведено причинно-наслідковий зв'язок між діями посадової особи та шкідливими наслідками порушень, а тому спірний наказ є протиправним і таким, що підлягає скасуванню.
Ухвалою суду відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідачі заперечують проти задоволення позовних вимог, пославшись на обставини, викладені у відзивах на адміністративний позов, та зазначають, що оскаржуваний в даній справі наказ Управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України № 57 від 28.03.2024, в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності командира роти №2 батальйону управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції капітана поліції ОСОБА_1 у вигляді догани, є цілком законним та обґрунтованим, винесеним відповідно до чинного законодавства, а позовні вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими, у зв'язку з чим задоволенню не підлягають.
Суд, перевіривши матеріали справи, повно та об'єктивно оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, враховуючи наступне.
З матеріалів справи судом встановлено, що наказом Департаменту патрульної поліції № 1126 о/с від 23.11.2018 позивача призначено на посаду командира роти № 2 батальйону Управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції (а.с.19).
Наказом УПП в Сумській області ДПП від 27.02.2024 № 37 призначено службове розслідування, а наказом № 45 від 12.03.2024 продовжено строки проведення службового розслідування, з метою встановлення причин та обставин можливого порушення службової дисципліни командиром роти № 2 батальйону УПП в Сумській області ДПП капітаном поліції Олександром Цинкою та заступником командира роти № 2 батальйону УПП в Сумській області ДПП Євгеном Легким, що виразилося у залишенні закріпленої за ними на постійне зберігання та носіння автоматичної зброї разом з боєкомплектом до неї у особистому транспортному засобі, який перебував на парковці навпроти УПП в Сумській області ДПП без нагляду під час проведення стройового огляду 22.02.2024 (а.с.20-22), за результатами якого 22.03.2024 затверджено висновок службового розслідування (а.с.128-142).
Наказом УПП в Сумській області ДПП від 28.03.2024 №57 «Про застосування до працівників УПП в Сумській області ДПП дисциплінарних стягнень» за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1,2,4,5 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту, пункту першого частини 3 розділу VI «Інструкції з організації забезпечення, зберігання та експлуатації озброєння в Національній поліції», затвердженої наказом МВС від 11.10.2018 № 828, підпункту шостого, пункту 10 Розділу І «Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 70 від 10.02.2016, підпункту дев'ятого, пункту 10 Розділу І «Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 70 від 10.02.2016, підпункту 2.2,1 пункту 2.2. розділу 2 посадової інструкції командира роти №2 батальйону УШІ в Сумській області ДІЛІ, затвердженої наказом ДПП № 2007 від 28.09.2022 відповідно до пункту 2 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту до позивача було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани (а.с.23-24).
Вважаючи наказ № 57 від 28.03.2024 «Про застосування до працівників УПП в Сумській області дисциплінарних стягнень» в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності командира роти №2 батальйону УГІП в Сумській області ДПП капітана поліції ОСОБА_1 у вигляді догани протиправним і таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Правовідносини, пов'язані з проходженням та звільненням з посад публічної служби ОВС, регулюються нормативно-правовими актами у сфері проходження служби, а саме Законом України «Про Національну поліцію», Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15 березня 2018 року № 233 7-VIII (в редакції від 01.05.2022 ) (далі - Дисциплінарний статут Національної поліції України), та іншими нормативно-правовими актами.
Частиною 1 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службова дисципліна визначається як дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Відповідно до частини 2 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Дисциплінарного статуту Національної поліції України за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Отже, підставою притягнення до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого визначена в ст. 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України та полягає в порушенні поліцейським службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
З приводу встановлення в ході проведення службового розслідування обставин вчинення позивачем дисциплінарного проступку, що стало підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани, суд зазначає наступне.
Позиція позивача з цього приводу, викладена ним в позовній заяві, зводиться до того, що оскаржуваний у даній справі наказ не містить чітке формулювання суті та обставин допущеного ним проступку, не зазначено підстави прийняття рішення про притягнення до відповідальності, а також, які шкідливі наслідки (вид та розмір завданої шкоди) настали внаслідок проступку та не враховано попередню бездоганну службу позивача.
Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII, поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Частиною третьої статті 1 Статуту передбачено, що службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського:
1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;
2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки;
3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;
4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;
5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;
6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;
7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини;
8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку;
9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень;
10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів;
11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень;
12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення;
13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції;
14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Частиною другою статті 19 Закону України "Про Національну поліцію" встановлено, що підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Відповідно до статті 12 Статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Згідно з частинами першою, другою статті 14 Статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Відповідно до частини четвертої статті 14 Статуту підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Так, за результатами проведення службового розслідування встановлено, що 22.02.2024 до відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Сумській області ДПП надійшов рапорт т.в.о. заступника начальника управління - начальника відділу чергової служби УПП в Сумській області ДПП капітана поліції Олександра Кулінки (а.с.97), в якому вказано, що 22.02.2024 відповідно до розстановки сил та засобів, заступила до несення служби в першу зміну рота № 2 батальйону УПП в Сумській області ДПП, керівництвом роти було проведено цільовий інструктаж із застосуванням портативного відеореєстратора, доведено орієнтування та націлено на виконання обов'язків у відповідності до посадових інструкцій.
Разом з цим, капітаном поліції ОСОБА_2 та т.в.о. заступника командира батальйону УПП в Сумській області ДПП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_3 було проведено стройовий огляд особового складу роти № 2 батальйону УПП в Сумській області ДПП перед заступанням на службу. Під час проведення стройового огляду особового складу поліції, було виявлено, що командир роти № 2 батальйону УПП в Сумській області ДПП капітан поліції ОСОБА_4 та заступник командира роти № 2 батальйону УПП в Сумській області ДПП капітан поліції ОСОБА_5 перебували без бронежилету, а також не мали при собі автоматичної зброї, яка у відповідності до наказу ДПП була закріплена за ними на постійне зберігання та носіння.
Після зауваження щодо відсутності автоматичної зброї у капітана поліції ОСОБА_6 та капітана поліції ОСОБА_7 , було встановлено, що бронежилет, автоматична зброя разом з боєкомплектом до неї та спеціальні засоби знаходились в особистих транспортних засобах вказаних працівників, що перебували на місцях для стоянки транспортних засобів навпроти УПП в Сумській області ДПП.
Таким чином проведеним службовим розслідуванням було встановлено, що 22.02.2024 позивач вчинив дисциплінарний проступок, що виразився у залишенні закріпленої за ними на постійне зберігання та носіння автоматичної зброї разом з боєкомплектом до неї у особистому транспортному засобі, який перебував на парковці навпроти УПП в Сумській області ДПП без нагляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 Дисциплінарного статуту Національної поліції України під час проведення службового розслідування уповноважена особа зобов'язана запропонувати поліцейському або іншій особі, обізнаній з обставинами вчинення дисциплінарного проступку, надати пояснення.
Так, під час проведення службового розслідування, з метою дотримання прав позивача та з метою повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин, позивачем були надані письмові поясненні від 01.03.2024 (а.с.109-110), у яких останній, зокрема пояснив: "22.02.2024, перед заступанням до несення служби в денну зміну, ввірений йому підрозділ роти № 2 батальйону УПП в Сумській області ДІДІ, близько 06:45, було вишиковано, проведено інструктаж особового складу підрозділу, а також доведено розстановку сил та засобів роти № 2 батальйону УПП в Сумській області ДПП стосовно місць несення служби.
....Про проведення стройового огляду я дізнався увечері перед заступанням в денну зміну від безпосереднього керівника - командира батальйону УШІ в Сумській області ДПП капітана поліції ОСОБА_8 , проте мені не було повідомлено особу, яка буде проводити стройовий огляд та комплектність однострою для стройового огляду згідно з пунктом п'ятим Розділу II наказу МВС № 287 від 11.05.2022 «Про правила носіння однострою поліцейських» та відповідно до організаційно-розпорядчого акту, який видається особою, яка проводить (організовує) даний захід. Тому, за вказаних обставин, комплектність однострою для стройового огляду для підпорядкованого особового складу я визначив одноосібно. У той же час, я особисто був присутній біля особового складу та слідкував за проведенням перевірки рівня знань особовим складом роти та недоліками, які були виявлені під час опитування та проведення стройового огляду."
Також у наданих поясненнях позивач вказує, що на інструктажі він знаходився з табельною вогнепальною зброєю «Форт-17», яка знаходиться у нього на постійному носінні та зберіганні відповідно до наказу начальника Департаменту патрульної поліції «Про закріплення табельної та автоматичної вогнепальної зброї на постійне зберігання та носіння особовим складом УПП в Сумській області ДПП» № 603 від 27.03.2023 та згідно наказу МВС «Про затвердження Інструкції з організації забезпечення, зберігання та експлуатації озброєння в Національній поліції України» № 828 від 11.10.2018 розділу VI, пункту десятого. У той же час автоматична зброя, яка також закріплена за ним на постійному носінні та зберіганні згідно наказу начальника Департаменту патрульної поліції «Про закріплення табельної та автоматичної вогнепальної зброї на постійне зберігання та носіння особовим складом УПП в Сумській області ДПП» № 603 від 27.03.2023, у даний момент була не при ньому, а знаходилась в його особистому транспортному засобі, як і бронежилет, який знаходився на стоянці МВС біля УПП в Сумській області, у полі його зору та постійного візуального контролю, транспортний засіб при цьому був зачинений та поставлений на сигналізацію для забезпечення безпеки та без стороннього доступу в багажному відділенні, всередині зверху закритий шторкою багажника, що унеможливлює ідентифікацію знаходження там зброї, що є, на його думку, дотриманням «Інструкції із заходів безпеки при поводженні із зброєю» затвердженої наказом МВС України від 01.02.2016 № 70.
Як вказує позивач, вказане місце в багажному відділенні спеціально було обладнано для тимчасового тримання там зброї, всередині знаходиться камера відеонагляду з виведенням відеофіксації на його персональний телефон, а також має сигналізатор руху. Окрім цього сама стоянка МВС обладнана засобами відеофіксації.
Позивач повідомив, що автоматичну зброю він там залишив через те, що має систематичні проблеми зі здоров'ям, а саме хребтом, час від часу звертається за допомогою до лікаря та проходить курс лікування. Також останній зазначив, що автоматична зброя заважає йому під час проведення інструктажу та при виконанні його функціональних обов'язків у приміщенні УПП в Сумській області.
Позивач зазначив, що Інструкцією із заходів безпеки при поводженні із зброєю, затвердженої наказом МВС України від 01.02.2016 № 70, а також іншими нормативними документами не регулюється питання правил зберігання автоматичної вогнепальної зброї для поліцейських, у яких вона закріплена на постійне носіння та зберігання, а в підпункті шостому пункту десятого Розділу І «Інструкцією із заходів безпеки при поводженні із зброєю», затвердженої наказом МВС України від 01.02.2016 № 70 термін «залишати зброю без нагляду» не роз'яснений у повній мірі, що дало б чіткість в розумінні, де саме заборонено зберігати автоматичну вогнепальну зброю, яка закріплена за поліцейськими на постійне носіння та зберігання.
Після проведеного стройового огляду, капітан поліції ОСОБА_9 повернувся до позивача та запитав про місце знаходження його заступника і наказав покликати його. Після прибуття капітана поліції ОСОБА_7 , ОСОБА_9 запитав про місце знаходження закріпленої за позивачем та ОСОБА_10 автоматичної зброї, на що позивач відповів, що закріплений за ним автомат «АКС-74У» знаходиться у його особистому транспортному засобі. Все це він фіксував на нагрудну портативну камеру в присутності підпорядкованого капітану поліції ОСОБА_11 особового складу, а саме: ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , а також присутнього там ОСОБА_15 , що, на думку ОСОБА_6 , є некоректним згідно з пунктом 5 Розділу V наказу МВС № 1179 від 09.11.2016 «Правил етичної поведінки поліцейських». Після цього ОСОБА_9 поставив завдання ОСОБА_3 , яка так само знаходилась з увімкненою портативною камерою, пройти з капітаном поліції ОСОБА_10 та зафіксувати факт знаходження автоматичної зброї, а позивачу сам наказав разом з ним йти показати йому, де знаходиться його автоматична зброя. Причини знаходження в особистому транспортному засобі, закріпленої за позивачем автоматичної зброї, капітан поліції ОСОБА_9 не запитав. Також він не повідомив позивача про здійснення відеофіксації згідно статті 40 Закону України «Про Національну поліцію».
Після того, як позивач відчинив свій особистий транспортний засіб, ОСОБА_9 наказав йому прочитати на закріпленому за ним «АКС-74У» його реєстраційний номер. Після цього, капітан поліції ОСОБА_9 наказав позивачу забрати з автомобіля автоматичну вогнепальну зброю та помістити її у відповідності до вимог Інструкції із заходів безпеки при поводженні із зброєю, затвердженої наказом МВС України від 01.02.2016 № 70, після чого позивач запитав, чи вдягати повністю все спорядження, на що ОСОБА_9 відповів згодою.
Позивач вказує, що жодних зауважень від ОСОБА_16 до нього не надходило. Після цього позивач повернувся в приміщення УПП в Сумській області ДПП та пішов заступати до несення служби, про що, відповідно, зробив запис в книзі інструктажів УПП в Сумській області ДПП та в подальшому продовжив виконання своїх функціональних обов'язків.
Опитана під пас службового розслідування старший інспектор з особливих доручень відділу чергової служби УШІ в Сумській області ДПП, яка відповідно до наказу ДПП від 10.01.2024 № 45 о/с тимчасово виконує обов'язки заступника командира батальйону УПП в Сумській області ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_17 (а.с.113), яка в письмовому поясненні від 11.03.2024 пояснила, що 22.02.2024, відповідно до затвердженого графіку несення служби, вона прибула до УПП в Сумській області ДПП, де відповідно розстановки сил та засобів з 07.00 повинна була заступати до несення служби рота № 2 батальйону УШІ в Сумській області ДПП у період часу з 7.30 до 19.30 22.02.2024.
Перед заступанням на службу, керівництвом роти № 2 батальйону УПП в Сумській області ДПП капітаном поліції ОСОБА_18 та капітаном поліції ОСОБА_10 було проведено цільовий інструктаж, доведено орієнтування, наголошено на дотриманні дисципліни та законності особовому складу, проведено стройовий огляд та усне опитування особового складу.
Разом з цим, стройовий огляд здійснював безпосередньо т.в.о. заступника начальника управління - начальник ВЧС УПП в Сумській області ДПП капітан поліції ОСОБА_19 .
Після проведеного стройового огляду підпорядкованого особового складу роти № 2 капітаном поліції ОСОБА_2 та старшим лейтенантом поліції ОСОБА_3 було проведено стройовий огляд керівництва роти, при цьому старший лейтенант поліції ОСОБА_3 зазначає, що до командирів взводів цієї роти жодних зауважень не було, натомість у командира роти № 2 та його заступника було виявлено відсутність автоматичної зброї та боєприпасів до неї, яка у відповідності до наказу ДПП була закріплена на постійне носіння.
На питання щодо встановлення місця знаходження автоматичної зброї, останні пояснили, що вона разом з бронежилетом, спецзасобами знаходиться у власних автомобілях на місцях для стоянки транспортних засобів біля УПП в Сумській області ДПП. У подальшому разом з керівниками роти №2 вони прослідували до транспортних засобів, де було виявлено автоматичну зброю останніх.
Також командиру роти № 2 було роз'яснено, що своїми діями він порушив вимоги пункту третього розділу IV наказу №70 від 01.02.2016 «Про затвердження Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю».
Факт відсутності закріпленої на постійне зберігання та носіння зброї «АКС-74У», а також магазинів та боєприпасів до автоматичної зброї ОСОБА_1 під час проведення інструктажу особовому складу роти № 2 батальйону УПП в Сумській області ДПП також підтверджуються відеозаписами з пристроїв № 471727, № 470842, які містяться в матеріалах справи та були переглянуті судом метою повного та всебічного з'ясування обставин справи (а.с.143).
У наданих під час службового розслідування поясненнях позивач вказував на те, що особистий транспортний засіб, в якому перебувала закріплена за ним на постійне зберігання та носіння зброя «АКС-74У», знаходились на стоянці біля УПП в Сумській області в полі його зору та постійного візуального контролю.
Однак вказане твердження спростовується тим, що позивач у період часу з 07.10 год до 07.21 год 22.02.2024 перебував на першому поверсі будівлі УПП в Сумські області ДПП та займався проведенням інструктажу та перезмінкою підпорядкованого особового складу, що унеможливлює постійний візуальний контроль за вказаним транспортним засобом.
У ході проведення службового розслідування, дисциплінарною комісією було досліджено наказ Департаменту патрульної поліції «Про закріплення табельної та автоматичної вогнепальної зброї на постійне зберігання і носіння особовим складом УПП в Сумській області ДПП » № 603 від 27.03.2023 року, на підставі якого за позивачем було закріплено пістолет, 9-мм «Форт-17» №122556, 2 (два) магазини та 28 (двадцять вісім) патронів до нього, 5.45-мм автомат АКС-74У №516376, 4 (чотири) магазини та 300 (триста) патронів до нього (а.с.161).
Так, пунктом першим даного наказу передбачено, що дозвіл на постійне зберігання і носіння автоматичної та табельної вогнепальної зброї з боєприпасами до неї, а також забезпечення їх видачі поліцейським УПП в Сумській області ДПП надається за наявності належних умов зберігання за місцем постійного проживання та після складання заліків щодо передбачених законодавством вимог до порядку зберігання, носіння, використання і застосування зброї, заходів безпеки під час повноваження з нею та матеріальної частини зброї, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2024 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні" згідно з вимогами Інструкції з організації забезпечення, зберігання та експлуатації озброєння в Національній поліції України, затвердженої наказом МВС від 11.11.2018 № 828, з огляду на несення служби поліцейськими із забезпечення публічної безпеки і порядку та участі у відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації.
Відповідно до пункту першого розділу І «Інструкції з організації забезпечення, зберігання та експлуатації озброєння в Національній поліції», затвердженої наказом МВС від 11.10.2018 № 828, під терміном «Озброєння» у Національній поліції України, законотворець має на увазі зброю, боєприпаси, спеціальні засоби, засоби індивідуального захисту, прилади та інше захисне спорядження».
Так відповідно до підпункту шостого, пункту 10 Розділу І «Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю» затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 70 від 10.02.2016 категорично забороняється залишати зброю без нагляду, а також передавати іншим особам, а відповідно до підпункту дев'ятого, пункту 10 Розділу І Інструкції при поводженні з боєприпасами - допускати їх пошкодження, забруднення тощо.
У пункті третьому розділу IV Інструкції зазначено, що у однострої необхідно пістолет носити в кобурі з пістолетним ремінцем на надійно застебнутому поясному ремені, при цьому кобура повинна знаходитися спереду, з лівого або правого боку; автомат носити на автоматному ремені в положенні «на плечі», «на грудях», «на ремні», «за спиною».
Відтак, враховуючи вищевказані положення Інструкції та наказу ДПП «Про закріплення табельної та автоматичної вогнепальної зброї на постійне зберігання і носіння особовим складом УПП в Сумській області ДПП» № 603 від 27.03.2023, дисциплінарна комісія дійшла висновку, що належними умовами зберігання закріпленої за поліцейським зброї є: за місцем постійного проживання поліцейського - це прикріплений до стіни або підлоги металевий ящик із внутрішнім замком, який виключив би можливість доступу сторонніх осіб до озброєння, боєприпасів та спеціальних засобів; а у разі перебування поліцейського на службі - видана йому зброя має знаходитися при ньому або у службовому сейфі, який виключає можливість доступу до озброєння інших осіб.
Тобто, зазначені у поясненні від 01.03.2024 позивача умови зберігання закріпленої за ним на постійне носіння та зберігання зброю «АКС-74У», а також магазинів та боєприпасів до неї, у разі перебування позивача на службі, а саме 22.02.2024, не відповідають умовам «Інструкції з організації забезпечення, зберігання та експлуатації озброєння в Національній поліції», затвердженої наказом МВС від 11.10.2018 №828.
У наданих позивачем письмових поясненнях від 01.03.2024 останній вказує, що має систематичні проблеми зі здоров'ям, а саме хребтом, час від часу звертаються за допомогою до лікаря та проходять курс лікування, а також зазначає, що автоматична зброя заважає йому під час проведення інструктажу, а також при виконанні його функціональних обов'язків в приміщенні УПП в Сумській області ДПП.
У свою чергу, підпунктом другим пункту другого наказу ДПП «Про закріплення табельної та автоматичної вогнепальної зброї на постійне зберігання і носіння особовим складом УПП в Сумській області ДПП» № 603 від 27.03.2023 зазначається про своєчасну здачу табельної та автоматичної вогнепальної зброї та боєприпасів до неї, виданих для постійного зберігання і носіння, до відділу чергової служби підрозділу в разі переміщення по службі поліцейських, зазначених у додатку до цього наказу, їх переведення до іншого органу (підрозділу) поліції, звільнення зі служби, направлення на стаціонарне лікування, навчання, під час виїзду за межі України, а також якщо тимчасово немає потреби в табельній та автоматичній вогнепальній зброї та боєприпасах до неї.
У відзиві на позовну заяву з приводу цього відповідач вказує на те, що жодної інформації стосовно медичних протипоказань, а також неможливості постійного носіння виданої на постійне зберігання і носіння зброї у зв'язку з тим, що вона заважає, станом на 22.02.2024 від позивача керівництву УПП в Сумській області ДПП не надходило. Доказів протилежного позивачем суду надано не було.
Відповідно до ст. 19 Закону України "Про Національну поліцію", у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Згідно ст. 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції (частини 2 та 3 статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України).
Відповідно до ч.7 ст. 19 Дисциплінарного статуту НП України, у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Відтак, у разі протиправних діянь та вчинення дисциплінарного проступку, поліцейський несе дисциплінарну відповідальність у вигляді стягнення, вид якого визначається в залежності від характеру вини та скоєного проступку. При цьому, характер вини та ступень тяжкості дисциплінарного проступку (неналежне виконання посадових обов'язків, вчинення дій або бездіяльності під час несення служби, що підривають авторитет поліції, тощо) визначається під час проведення у відношенні поліцейського службового розслідування, в результаті чого і обирається вид дисциплінарного стягнення, який застосовується до винної особи.
Отже, у процедурі дисциплінарного провадження відносно поліцейських законодавець наділив свободою адміністративного розсуду одразу двох учасників, а саме: дисциплінарну комісію та керівника, дискреція кожного з яких є вільною, самостійною і незалежною один від одного (тобто межі дискреції цих суб'єктів дисциплінарного провадження не перетинаються, а вчинені адміністративні волевиявлення не мають безумовно імперативного характеру).
Європейський суд з прав людини зазначив, що від держав очікується встановлення високих професійних стандартів у рамках їх правоохоронних систем і забезпечення того, щоб особи, які перебувають на службі в таких системах, відповідали необхідним критеріям (рішення від 12 січня 2012 року у справі «Горовенки та Бугара проти України» (Заяви №№ 36146/05 та 42418/05) п. 38).
В основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки. Застосування дисциплінарного стягнення здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.
На переконання суду, дисциплінарна комісія у даному конкретному випадку обставини діяння поліцейського з'ясувала повно, оцінила правильно, вчинене поліцейським діяння кваліфікувала правильно, норму закону визначила неналежну, зміст норми права витлумачила відповідно до її дійсної суті, а, відтак, забезпечила дотримання процедури притягнення особи до відповідальності.
Враховуючи вищевикладене, дисциплінарна комісія дійшла до обгрунтованого висновку, що дії позивача хоч і не потягнули за собою настання негативних наслідків, проте наслідком їх дій є порушення нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, наказів та доручень керівництва, що є неприпустимим для працівника поліції, а також може слугувати негативним прикладом для підлеглого особового складу позивача.
Вирішуючи даний спір, суд також враховує, що відповідно до підпункту 2.2.1 пункту 2.2. розділу 2 посадової інструкції командира роти №2 батальйону УПП в Сумській області ДПП, затвердженої наказом ДПП № 2007 від 28.09.2020 (а.с.149-152) командир роти у своїй діяльності неухильно дотримується Конституції України, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, нормативно- правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України, актів Департаменту патрульної поліції, своїх функціональних обов'язків.
Відповідно до підпункту 2.2.2 пункту 2.2. розділу 2 посадової інструкції командир роти показує приклад дисциплінованості, неухильного виконання вимог законодавства, наказів і розпоряджень начальника Управління, начальника Департаменту патрульної поліції та їх заступників; вживає заходів з виявлення та усунення порушень особовим складом службової дисципліни (дотримання вимог щодо зовнішнього вигляду, наявність при собі службового посвідчення, нагрудного знаку, посвідчення водія тощо).
Суд також зауважує, що така подія може призвести до заволодіння невідомими особами табельною вогнепальною зброєю поліцейських, їх спеціальними засобами та іншими матеріальними цінностями, переданими їм у користування департаментом патрульної поліції.
Таким чином, враховуючи встановлені у справі обставини та вищезазначене, суд доходить висновку про те, що службовим розслідуванням підтверджено факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог п.п.1,2 ч.1, ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п.п.1,2,4,5 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту; п.1 ч.3 розділу IV «Інструкції з організації забезпечення, зберігання та експлуатації озброєння в Національній поліції» затвердженої наказом Міністерством внутрішніх справ України № 70 від 10.02.2016, підпункту 9, пункту 10 Розділу І «Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю» затвердженої наказом Міністерством внутрішніх України № 70 від 10.02.2016, підпункту 2.2.1 пункту 2.2 розділу 2 посадової інструкції командира роти №2 батальйону УПП в Сумській області ДПП, затвердженої наказом ДПП № 2007 від 28.09.2022, а, відтак, на переконання суду, до позивача правомірно було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани.
На переконання суду, застосований до позивача вид дисциплінарного стягнення відповідає характеру вчиненого ним дисциплінарного проступку, обставинам, за яких він був вчинений, враховано особу порушника, ступінь її вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність.
Враховуючи встановлені обставини у справі та досліджені докази, суд доходить висновку, що обставини, що передували притягненню позивача до дисциплінарної відповідальності, знайшли своє повне обґрунтування та підтвердження в матеріалах справи та досліджених судом доказах, дисциплінарне стягнення у вигляді догани в даному випадку є прямо пропорційним та виправданим по відношенню до вчиненого ним проступку, а, відтак, оскаржуваний наказ відповідає критеріям правомірності, встановленим в ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим суд не вбачає підстав для задоволення позову.
Суд також враховує, що Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі «Трофимчук проти України» ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Враховуючи зазначену позицію Європейського суду з прав людини, суд надав відповідь на всі аргументи сторін, які мають значення для правильного вирішення справи.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає, що у зв'язку з відмовою у задоволенні позову розподіл судових витрат (судовий збір) відповідно до статті 139 КАС України не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 2, 77, 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправним та скасування наказу - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.В. Савицька