про повернення заяви про перегляд
судового рішення за нововиявленими обставинами
26 липня 2024 року м. Рівне №460/22982/22
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді К.М.Недашківської, розглядаючи матеріали заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Рівненській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач, заявник) до Головного управління Національної поліції в Рівненській області (далі - відповідач), в якому позивач просив суд визнати протиправними дії відповідача щодо відмови виготовити оновлену довідку та зобов'язати відповідача підготувати та надати Головному управлінню Пенсійного фонду України в Рівненській області нову довідку про розмір грошового забезпечення станом на 19.11.2019 для перерахунку пенсії з 01.12.2019; зобов'язати відповідача скласти нову довідку про розмір грошового забезпечення станом на 19.11.2019 та направити позивачу і Головному управлінню Пенсійного фонду України в Рівненській області для перерахунку пенсії з 01.12.2019.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 19.09.2022 постановлено: «Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Рівненській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення».
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.12.2022 вирішено: «Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2022 року (у справі № 460/22982/22 - без змін».
Постановою Верховного Суду від 11.06.2024 вирішено: «Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 19.09.2022 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.12.2022 залишити без змін».
11 липня 2024 року позивач подав до суду заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, відповідно до якої просить суд: скасувати рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 19.09.2022, скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.12.2022, та скасувати постанову Верховного Суду від 11.06.2024; ухвалити рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Ухвалою суду від 12.07.2024 заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами залишено без руху.
Заявнику спосіб усунення недоліків заяви шляхом фактичного подання до суду: доказів сплати суми судового збору у розмірі 1488,60 грн (оригінал платіжного документа) (перерахування коштів здійснюється за реквізитами зазначеними на сайті суду: https://adm.rv.court.gov.ua/sud1770/gromadyanam/tax/), або ж доказів на підтвердження наявності підстав для звільнення, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору; письмових обґрунтувань щодо наявності правових підстав для звернення до суду першої інстанції із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами судових рішень апеляційної та касаційної інстанцій; письмових обґрунтувань наявності підстав, які згідно законодавства можуть бути нововиявленими; обґрунтованого клопотання про поновлення строку на подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами, зазначити з якого моменту заявник дізнався про істотну для справи обставину, що не була встановлена судом та не була і не могла бути відома заявнику на час розгляду справи, дату їх відкриття або встановлення, а також надати докази, що підтверджують наявність цих обставин та поважність причин пропуску строку.
22 липня 2024 року заявник подав до суду клопотання про усунення недоліків заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами; надав суду докази сплати судового збору та подав заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами в новій редакції, відповідно до якої просить суд:
скасувати рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 19.09.2022 у справі №460/22982/22; ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов ОСОБА_1 в повному обсязі.
Також, заявник подав до суду заяву про поновлення строку звернення із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, в якій зазначив, що ним 11.02.2024 надіслано до Верховного Суду лист з додатками Наказ Національної поліції України від 14.05.2019 №455 та лист Національної поліції України від 24.02.2021 №2388/09/48-2021 (такі документи визначаються нововиявленими обставинами), однак суд касаційної інстанції не взяв до уваги такі документи. Заявник вказує, що лише 11.06.2024 він дізнався про те, що суд касаційної інстанції не дослідив подані ним документи. Просив поновити строк звернення із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
За правилами пункту 1 частини першої статті 363 КАС України, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано: підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 361 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про існування таких обставин.
Заявник посилається як на нововиявлені обставини: Наказ Національної поліції України від 14.05.2019 №455 та лист Національної поліції України від 24.02.2021 №2388/09/48-2021.
Як вбачається з матеріалів справи, заявник подавав такі документи до суду касаційної інстанції листом від 11.02.2024 (вх. Від 15.02.2024).
Отже, строк звернення до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами пропущений.
Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Суд зазначає, що вказані у заяві від 22.07.2024 обґрунтування щодо причин пропуску строку звернення до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, не є поважними та обґрунтованими.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 1 статті 32 зазначеної Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами №22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства», пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»).
Аналіз практики Європейського суду з прав людини свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного:
1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим;
2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, внаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин;
3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі;
4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку;
5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.
Верховний Суд у постанові від 18 січня 2024 року (справа №520/10732/21, адміністративне провадження №К/990/35062/23) виснував:
«Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин та є процесуальним засобом перевірки правильності судових постанов, ухвал, що має забезпечувати їх законність і обґрунтованість, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними своїх повноважень на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, а також і на виконання завдань і досягнення мети адміністративного судочинства»;
«Однією із підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, визначених статтею 361 КАС України, є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (пункт 1 частини другої статті 361 КАС України)»;
«Своєю чергою, пункт 1 частини першої статті 363 КАС України визначає, що заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 361 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про існування таких обставин»;
«Форму та зміст заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами визначає стаття 364 КАС України.
Зокрема відповідно до цієї норми, до заяви, серед іншого, додається клопотання про поновлення строку на подання заяви, разі пропуску такого»;
«Водночас згідно із частиною четвертою статті 366 КАС України, крім випадків, визначених статтею 169 цього Кодексу, заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами також повертається заявникові без розгляду, якщо заява подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 363 цього Кодексу, і суд відхилив клопотання про його поновлення»;
«Отже зміст наведених норм права дає підстави дійти висновку, що заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, обумовлена наявністю підстав, визначених пунктом 1 частини другої статті 361 КАС України, подається протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про існування таких обставин»;
«Тобто, законодавцем допускається можливість поновлення строків звернення із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами за наявності на те поважних причин»;
«Водночас якщо заява подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 363 КАС України, і суд відхилив клопотання про його поновлення, така заява підлягає поверненню без розгляду»;
«У контексті наведеного вище колегія суддів зазначає, що оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду із заявою, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування»;
«Одночасно із цим, в межах кожної конкретної справи, суд повинен надати оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності».
Заявник вказує, що ним 11.02.2024 надіслано до Верховного Суду лист з додатками Наказ Національної поліції України від 14.05.2019 №455 та лист Національної поліції України від 24.02.2021 №2388/09/48-2021 (такі документи визначаються нововиявленими обставинами), однак суд касаційної інстанції не взяв до уваги такі документи. Заявник вказує, що лише 11.06.2024 він дізнався про те, що суд касаційної інстанції не дослідив подані ним документи.
Суд зазначає, що факт врахування чи не врахування судом касаційної інстанції поданих Заявником 11.02.2024 документів жодним чином не впливає на питання дотримання строку звернення до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами (тридцяти денний строк з моменту коли Заявник дізнався про такі документи), з посиланням саме на такі документи.
За правилами частини четвертої статті 366 КАС України, крім випадків, визначених статтею 169 цього Кодексу, заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами також повертається заявникові без розгляду, якщо заява подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 363 цього Кодексу, і суд відхилив клопотання про його поновлення.
Враховуючи установлені обставини, суд дійшов висновку, що причини пропуску строку звернення до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами, не є поважними, а пропущений строк не підлягає поновленню, оскільки така дія суперечила б принципу правової визначеності та остаточності судового рішення, яке набрало законної сили.
Керуючись статтями 169, 243, 248, 361, 363, 366 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами - відхилити.
Заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Рівненській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - повернути без розгляду.
Копію ухвали надіслати ОСОБА_1 .
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст ухвали складений 26 липня 2024 року
Суддя К.М. Недашківська