Справа № 420/11950/24
26 липня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стефанова С.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду 17 квітня 2024 року надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві в якому позивач просить суд:
- визнати відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області у поверненні збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплаченого на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 17 січня 2024 року протиправною;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області подання про повернення сплаченого збору на обов'язкове пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі у розмірі 17505,70 грн. (сімнадцять тисяч п'ятсот п'ять гривень сімдесят копійок), що підтверджується відповідною Квитанцією № 1513010004 від 17 січня 2024 року;
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області витрати на правничу допомогу в розмірі 6000 (шість тисяч) грн.;
- витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача-Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області.
Позиція позивача обґрунтовується наступним
Позивач зазначає, що 17 січня 2024 року, ОСОБА_1 , на підставі Договору купівлі-продажу квартири було придбано нерухоме майно, а саме, квартиру АДРЕСА_1 . Під час оформлення купівлі, позивачем було сплачено збори та податки, у тому числі збір на обов'язкове пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 17505,70 грн., що підтверджується відповідною Квитанцією № 1513010004 від 17 січня 2024 року. Придбана квартира, є першим об'єктом нерухомого майна, який позивач придбав, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта.
Відповідно до положень п. 9 ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" Позивач не повинна була сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, так як від сплати звільняються громадяни, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
З цього приводу позивач звернулася до відповідача, через свого представника адвоката Бондаренка С.А., з заявою про повернення коштів, які були нею сплачені. Листом від 22.03.2024 року №1500-0606-8/44797, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області відмовило у поверненні коштів.
Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернулася до суду із даним позовом.
Процесуальні дії
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2024 року, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами в порядку ст.262 КАС України.
Відповідач відзив на позов до суду не подав.
Станом на 26 липня 2024 року, будь-яких інших заяв по суті справи з боку сторін на адресу суду не надходило.
Відповідно до ч.2 ст.262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позиції позивача, відповідача та третьої особи, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.
Обставини справи встановлені судом
17 січня 2024 року, ОСОБА_1 на підставі Договору купівлі-продажу квартири було придбано нерухоме майно, а саме, квартиру АДРЕСА_1 .
Під час оформлення купівлі, позивачем було сплачено збори та податки, у тому числі збір на обов'язкове пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 17505,70 грн. (сімнадцять тисяч п'ятсот п'ять гривень сімдесят копійок), що підтверджується відповідною квитанцією № 1513010004 від 17січня 2024 року.
Придбана квартира, є першим об'єктом нерухомого майна, який позивач придбала, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта.
Оскільки, як зазначає позивач, вона придбала житло вперше, вона звернулася до ГУ Пенсійного фонду в Одеській області із заявою щодо повернення сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 17505,70 грн.
Листом від 22.03.2024 року №1500-0606-8/44797 відповідач відмовив позивачу у задоволенні заяви про повернення суми помилково (надмірно) сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та зазначив, що умовою звільнення від сплати збору є відсутність факту придбання житла, зокрема як частки в спільному майні подружжя, що не підтверджено наданими документами (а.с. 22).
Позивач, не погоджуючись з рішенням відповідача, викладеному у листі від 22.03.2024 року №1500-0606-8/44797 щодо відсутності підстав для повернення помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі - продажу нерухомого майна, звернулася з даним адміністративним позовом до суду.
Джерела права та висновки суду
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п. 9 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», платниками збору на обов'язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.
Пунктом 8 ч. 1 ст. 2 цього ж Закону передбачено, що об'єктом оподаткування для платників збору, визначених п. 9 ст. 1 цього Закону є вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.
Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» врегульовано Порядком сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1740 від 03.11.1998 року (далі - Порядок).
Згідно з абз. 1 п. 15-1 Порядку, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Відповідно до п. 15-3 Порядку, нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
З аналізу наведених норм вбачається, що нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється лише за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, однак, одночасно, вказаними нормами передбачено, що громадяни, які придбавають житло вперше, не є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Таким чином, якщо громадянин придбаває житло вперше, то сплачений збір належить поверненню.
Оцінюючи наведені підстави для відмови, суд виходить із приписів ч.2 ст.77 КАС України, відповідно до яких в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Державний реєстр речових прав на нерухоме майно як єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єкти таких прав включає в себе відомості про зареєстровані речові права лише після 01.01.2013 року та відсутній механізм перевірки про факт придбання майна до 01.01.2013 року, крім надання таких відомостей безпосередньо громадянином.
Однак надання таких відомостей не є обов'язком громадянина, у тому числі позивача, оскільки у цій справі тягар доказування покладений на суб'єкта владних повноважень.
За відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб'єкта владних повноважень зобов'язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов'язана сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше. Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.
Відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень встановити придбання квартир конкретною особою вперше не може ставитись в провину особі, оскільки не визначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може призводити до порушення чи обмеження прав громадян, які наділені такими правами.
Оскільки саме держава не виконала свій обов'язок запровадити внутрішню процедуру встановлення факту придбання нерухомого майна вперше, що сприяло б юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси особи, то негативні наслідки вказаної бездіяльності мають покладатися саме на державу.
Таким чином, посилання відповідача на неможливість перевірки інформації щодо придбання квартири конкретною особою вперше, як на підставу для відмови позивачу в поверненні помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна є необґрунтованими.
Зазначена правова позиція викладена у поставної Верховного Суду від 13.12.2018 року у справі №813/969/17 (адміністративне провадження №К/9901/30016/18).
Будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбання нею житла вперше та свідчили б про відсутність у неї права на звільнення від сплати збору, відповідачем не надано.
Також, згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 369340484 від 11.03.2024 року іншого житла у позивача немає.
З урахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача про повернення помилково сплаченого збору у розмірі 17505,70 грн. є обґрунтованими.
Процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії, визначена Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 року №787 (далі - Порядок №787).
Пунктом 5 Порядку №787 передбачено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) за ухвалою суду, яка набрала законної сили. Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. Подання за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.
Відповідно до пп.2 п.4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №215 від 15.04.2015 року, Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
Таким чином, оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом є Пенсійний фонд України, то саме на відповідне територіальне управління ПФ України покладено обов'язок щодо формування та надання до органів Державної казначейської служби подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Тому, враховуючи вищевикладені норми Порядку № 787, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача про зобов'язання відповідача підготувати і направити подання до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області для повернення ОСОБА_1 збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 17505,70 грн. (сімнадцять тисяч п'ятсот п'ять гривень сімдесят копійок), сплаченого згідно з квитанцією № 1513010004 від 17 січня 2024 року підлягають також до задоволення.
Відповідно до ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з ч.1, 3 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, оцінюючи встановлені факти, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать задоволенню в повному обсязі.
Розподіл судових витрат
Відповідно до ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на зазначене та згідно із ст.139 КАС України судові витрати ОСОБА_1 в сумі 968,96 грн., сплачені згідно квитанції № 9819-0956-9150-5121 від 17.04.2024 року підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 12, 14, 44, 139, 143, 242-246 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 викладеної у листі від 22.03.2024 року №1500-0606-8/44797 у поверненні збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплаченого на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 17 січня 2024 року у розмірі 17505 грн. 70 коп.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області підготувати і направити подання до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про повернення ОСОБА_1 збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 17505,70 грн. (сімнадцять тисяч п'ятсот п'ять гривень сімдесят копійок), сплаченого згідно з квитанцією № 1513010004 від 17 січня 2024 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору в розмірі 968 грн. 96 коп. (дев'ятсот шістдесят вісім гривень дев'яносто шість копійок).
Рішення набирає законної сили згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 та п.15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржено, згідно ст.295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385).
Суддя С.О. Cтефанов