Справа № 420/27202/23
26 липня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, збереження стаду, стягнення середнього заробітку,-
встановив:
05.10.2023 року до суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, в якому з урахуванням додатково поданих заяв про уточнення позовних вимог позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Одеській області №1279 о/с від 20.09.2023 р. в частині звільнення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України “Про Національну поліцію” (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби);
- визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Одеській області №2385 від 15.09.2023 р. в частині стосовно ОСОБА_1 на підставі якого було винесено наказ ГУНП в Одеській області №1279 о/с від 20.09.2023 p.;
- поновити ОСОБА_1 на посаді дільничного офіцера поліції сектору превенції відділення поліції №3 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області з моменту фактичного звільнення, тобто з 20.09.2023 р., зарахувавши час вимушеного прогулу до вислуги років;
- зобов'язати ГУНП в Одеській області зберегти за ОСОБА_1 вислугу років у календарному обчисленні, які на день звільнення складали 14 років 02 місяців 10 днів, та зберегти спеціальне звання працівника національної поліції;
- стягнути з ГУНП в Одеській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу поновлення на посаді з 20.09.2023 р.
Ухвалою суду від 20 грудня 2023 року залучений до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 , який після звільнення позивача зайняв його посаду.
Справа розглядається у письмовому провадженні за заявами сторін.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що проходив публічну службу на посаді дільничого інспектора відділення поліції №3 Одеського РУП №1 ГУНП в Одеській області. 20.09.2023 р. звільнений зі служби в поліції у зв'язку із застосуванням дисциплінарного стягнення. Наказ про звільнення є протиправним, оскільки фактично звільнено за пред'явлення повідомлення про підозру у вчинені кримінального правопорушення. У кримінальному провадженні триває розслідування, а тому до встановлення вини в судовому порядку у вчиненні кримінального правопорушення будь-яке дисциплінарне стягнення не може бути накладено. Просить задовольнити позовні вимоги.
ГУПН в Одеській області заперечувало проти задоволення позовних вимог і у відзиві зазначило, що за результатами службового розслідування було встановлено, що ОСОБА_3 будучи співробітником поліції створив організовану групу, яка забезпечувала діяльність з надання сексуальних послуг особами жіночої статі, створення і утримання місць розпусти та отримання систематичного протиправного прибутку від такої діяльності. Крім того, встановлено факт відсутності на робочому місці без поважних причин Р. Боднара 09, 10, 17- 19.08.2023 р. Вказані дії дискредитували звання поліцейського та є порушенням присяги поліцейського. Просять відмовити у задоволенні позовних вимог.
Судом встановлені такі обставини по справі.
ОСОБА_3 проходив службу в органах Національної поліції України на посаді дільничого офіцера поліції сектору превенції відділенні поліції №3 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області.
11.08.2023 на адресу керівника ГУНП в Одеській області надійшла доповідна записка УГІ ГУНП в області вих. № 55/2343 за фактом можливого порушення службової дисципліни окремими посадовими особами ВнП №3 та ВП № 5 Одеського районного управління поліції (далі - ОРУП) № 1 ГУНП в області, у тому числі неналежного виконання службових обов'язків дільничним офіцером поліції сектору превенцїї старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 .
З метою перевірки відомостей, викладених у доповідній записці УГІ ГУНП в області та листі Одеського управління ДВБ НПУ, наказом ГУНП в області від 14.08.2023 № 2040 призначене службове розслідування, термін проведення якого двічі продовжувався відповідними наказами. (т. 2. а.с. 16-17, 33)
ОСОБА_1 був ознайомлений з наказом ГУНП в області від 14.08.2023 № 2040, про що особисто виклав у поясненні на ім'я Голови дисциплінарної комісії ГУНП в Одеській області та зазначив, що відмовляється згідно ст. 63 Конституції України давати покази або пояснення. (т. 2, а.с. 369-371, 396)
За результатами службового розслідування складено висновок відповідно до якого встановлено наступне.
10.08.2023 старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 працівниками Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві, в межах досудового розслідування за №42022160000000203, повідомлено про підозру за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 302, частиною третьою статті 303 КК України.
11.08.2023 Ухвалою Київського районного суду міста Одеси до підозрюваного ОСОБА_1 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. (т. 2 а.с. 78-82)
Наказом ГУНП в Одеській області від 14.08.2023 №1072 о/с ОСОБА_1 відсторонено від виконання службових обов'язків на час проведення службового розслідування.
16.08.2023 у зв'язку з внесенням визначеної слідчим суддею суми застави, ОСОБА_1 було звільнено з під варти, запобіжний захід автоматично змінено. Досудове слідство по справі триває.
Службовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , спільно з іншими підібраними ним особами для організації діяльності з надання сексуальних послуг особами жіночої статі створив організовану групу, яка займалась пошуком та підбором приміщень для надання платних послуг сексуального характеру, осіб жіночої статі для зайняття проституцією, їх транспортування до місць надання сексуальних послуг та до клієнтів, забезпечення охорони, отримання та розподіл від такої діяльності коштів. Учасникам організованої групи, ОСОБА_1 було доведено про можливість безперешкодного здійснення злочинної діяльності, у силу займаної ним посади в структурному підрозділі ГУНП в області, а також про можливість вирішення будь-яких проблемних питань, що можуть виникнути з боку інших правоохоронних органів Одеської області.
Під час службового розслідування було виявлено факти безпідставної відсутності на службі старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 09.08.2023,10.08.2023, 17.08.2023, 18.08.2023, 19.08.2023 року.
За висновками службового розслідування старший лейтенант поліції ОСОБА_5 особистою недисциплінованістю, умисним порушенням норм чинного законодавства України не дотримався законів та інших нормативно-правових актів, які регламентують діяльність поліції, учинив дії, які підривають авторитет Національної поліції України, порушив Присягу працівника Поліції в частині дотримання законів України та особистого зобов'язання з гідністю нести високе рвання поліцейського, самоусунувся від виконання службових обов'язків, займався протиправною діяльністю, що підриває авторитет Національної поліції України, використовував свої службові повноваження та пов'язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе та інших осіб, розголошував і використовував службову інформацію, що стала йому відома у зв'язку з виконанням своїх службових повноважень та професійних обов'язків у неслужбових цілях, не вжив заходів для реєстрації інформації щодо протиправної діяльності, про яку йому було відомо, в ІТС «ІПНП» для її припинення, не повідомив безпосереднього керівника про допущені ним та капітаном поліції ОСОБА_6 порушення, не стримував останнього від учиненій правопорушення, безпідставно був відсутній на службі 09.082023, 10.082023, 17.08.2023, 18.08.2023 та 19.08.2023, надав керівнику недостовірні відомості щодо свого перебування на лікарняному, не проінформував останнього про причини відсутності на службі, не надав письмових доказів законних підстав своєї відсутності на службі, не допомагав керівникові в організації дотримання службової дисципліни, не сприяв проведенню службового розслідування, не зазначив у протоколах серії ВАБ №93639 та серії ВАБ №936381 ім'я та по батькові посадової особи, яка склала протокол, а також дані документа, що посвідчував особу правопорушника.
Дисциплінарна комісія прийшла до висновку, що за скоєння дисциплінарного проступку застосувати до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби з поліції. Здійснити заходи, щодо відрахування із заробітної плати кошти за прогули 09.082023, 10.082023, 17.08.2023, 18.08.2023 та 19.08.2023. (т. 2. а.с. 500-551)
Відповідно до Наказу ГУНП в Одеській області №2385 від 15,09.2023 року за скоєння дисциплінарного проступку, що виразився в грубому порушенні вимог пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 18, пунктів 1, 2, 3, 5 частини першої статті 23, частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», частини першої статті 22, частини першої статті 38 та частини першої статті 43 Закону України «Про запобігання корупції», пунктів 1, 2, 3, 4, 5, 6, 8, 9, 11, 13 частини третьої статті І, частини п'ятої статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, абзаців другого, третього, шостого, дванадцятого та тринадцятого пункту І розділу П Правил епічної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, пунктів 6, 7 розділу II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 № 100, абзаців другого, четвертого пункту 9 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Національної поліції України від 06.11.2015 № 1376, пункту 4 розділу IV Інструкції з організації щільності дільничних офіцерів поліції та поліцейських офіцерів громад, затвердженої наказом МВС України від 28.07.2017 № 650. підпункту 2 пункту 2 наказу ГУНП в області від 03.01.2023 №7 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції», пунктів 2.1,3.2,4.1, 4.3 Правил внутрішнього службового (трудового) розпорядку Головного управління Національної поліції в Одеській області, затверджених наказом ГУНП в області від 24.04.2023 № 1000, пунктів 2.1, 2.2, 2.5, 2.20, 2.21 функціональних обов'язків дільничного офіцера поліції сектору превенції ВнП №З ОРУП №1 ГУНП в області від 09.01.2023 № 60.8/вн87, до старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 (0018003Х дільничного офіцера поліції сектору превенції відділення поліції №З Одеського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Одеській області, застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції. (п. 2 наказу)
Відрахувати із заробітної плати старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 кошти за час прогулів 09.08.2023, 10.08.2023.17.08.2023,18.08.2023 та 19.08.2023. (п. 9 наказу, т. 2, а.с. 558-568)
Наказом від 20.09.2023 року № 1279 о/с ОСОБА_1 відповідно до ЗУ «Про національну поліцію» звільнено зі служби за п. 6 ч. 1 ст. 77 у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції. (т. 2, а.с. 599)
Накази ГУНП в Одеській області №2385 від 15.09.2023 р. та №1279 о/с від 20.09.2023 p. в частині стосовно ОСОБА_1 є предметом оскарження у цій справі з підстав наведених у позові.
26.09.2023 р. ОСОБА_1 подав до ГУНП в Одеській області заяву про надання можливості ознайомитись з матеріалами службового розслідування на яку йому надана відповідь та роз'яснено про можливість ознайомлення у будь-який робочий день попередньо погодивши час прибуття за номером телефону. Позивач такою можливістю не скористався.
В судовому засіданні представником позивача було заявлено клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та матеріалами службового розслідування, яке судом було задоволено та у зв'язку з чим оголошено перерву. Після ознайомлення з матеріалами справи представником позивача подана заява про розгляд справи у письмовому провадженні, інших заяв чи клопотань не надходило.
Аналізуючи встановлені всі вищенаведені обставини справи, суд зазначає, що процедура призначення та проведення службового розслідування ГУНП в Одеській області судом перевірена і вона не була порушена. На цьому не наголошує і позивач у своєму позові.
Правові засади організації та діяльності НП України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України «Про Національну поліцію» № 580-VIII.
Відповідно до частини 1 статті 18 Закону № 580-VIII поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Частиною першою статті 64 Закону № 580-VIII передбачено, що особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки".
Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Статтею 2 Дисциплінарного статут визначено, що дисциплінарний проступок - це невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
Приписами статті 5 Дисциплінарного статуту передбачено, що за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. Особи рядового і начальницького складу, яких в установленому законодавством порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або матеріальної відповідальності, водночас можуть нести і дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. Особи рядового і начальницького складу не несуть дисциплінарної відповідальності в разі, якщо шкода завдана правомірними діями внаслідок сумлінного виконання наказу начальника або виправданого за конкретних умов службового ризику.
Частиною першою статті 7 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.
Згідно із статтею 12 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.
Частиною першою статті 14 Дисциплінарного статуту передбачено, що з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.
Згідно із частиною п'ятнадцятою статті 14 Дисциплінарного статуту звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.
Частиною другою статті 16 Дисциплінарного статуту, визначено, що у разі проведення за фактом учинення проступку службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення на осіб рядового і начальницького складу дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше одного місяця з дня закінчення службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці.
Порядок проведення службового розслідування стосовно особи (осіб) рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у разі надходження до органів та підрозділів внутрішніх справ України, навчальних закладів та науково-дослідних установ системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про вчинення нею (ними) дій, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, оформлення результатів службового розслідування та прийняття за ними рішення, а також компетенцію структурних підрозділів та посадових осіб органів внутрішніх справ України (далі - ОВС) при його проведенні визначено Інструкцією № 230 .
Службове розслідування відповідно до пункту 1.2 Інструкції № 230 - комплекс заходів, які здійснюються у межах компетенції з метою уточнення причин і умов подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, ступеня вини особи (осіб), якою (якими) вчинено дисциплінарний проступок, а також з'ясування інших обставин.
Відповідно до пункту 2.1. Інструкції № 230 підставами для проведення службового розслідування є порушення особами РНС (особами рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України) службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами РНС діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс.
Відповідно до пункту 2.5. Інструкції № 230 підстави для призначення службового розслідування можуть міститися в службових документах осіб РНС, … заявах і повідомленнях інших правоохоронних органів, підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації або в інших документах, отриманих в установленому законодавством України порядку.
Пунктом 2.6. Інструкції № 230 встановлено, що підставою для проведення службового розслідування є належним чином письмово оформлений наказ уповноваженого на те начальника.
Спір у цій справі виник у зв'язку із застосуванням до позивача найсуворішого виду дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби за порушення службової дисципліни та наявність і у його діях складу порушення Присяги поліцейського за наслідками службового розслідування, проведеного у зв'язку повідомленням ОСОБА_1 та іншим особам про підозру за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 302, частиною третьою статті 303 КК України.
Крім того встановлено, що ОСОБА_3 вчинив прогули 09.08.2023, 10.08.2023, 17.08.2023, 18.08.2023 та 19.08.2023 року.
З аналізу норм законодавства, яке регулює особливості проходження служби в поліції вбачається, що однією з підстав для звільнення зі служби в поліції є реалізація дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту НП України. Іншою підставою звільнення є набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, або кримінального правопорушення.
Притягнення особи до кримінальної відповідальності або до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, на підставі судового рішення, що набрало законної сили, є підставами для звільнення зі служби в поліції. Проте, ці підстави не слід ототожнювати із підставами для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності за наслідками службового розслідування, яким встановлено склад дисциплінарного проступку у вигляді порушення службової дисципліни та порушення Присяги поліцейського.
Суд звертає увагу на те, що вчинення працівником поліції діяння, за яке передбачено одночасно різні види юридичної відповідальності, зокрема дисциплінарну, кримінальну та/або адміністративну, не у всіх випадках ставить їх у залежність одне від одного. (п. 72, Постанова ВС КАС від 21.01.2021 р. справа №826/4681/18)
Види дисциплінарних стягнень, які можуть застосовуватися до працівників органів поліції, установлені у статті 12 Дисциплінарного статуту.
Підставою для застосування цих стягнень є вчинення дій, що порушують службову дисципліну. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини працівника органів поліції, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого прямий начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні порушника складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтувавши при цьому своє рішення у відповідному наказі, зокрема, в частині обрання виду стягнення серед установлених законом.
У свою чергу, адміністративний суд у силу вимог частини третьої статті 2 КАС України в порядку судового контролю за рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єктів владних повноважень повинен дослідити, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, розсудливо, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, пропорційно тощо.
Водночас, правова оцінка судом правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинна полягати насамперед в тому, чи таке рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією України та законами України, чи дійсно у діях особи є встановлені законом підстави для застосування до неї дисциплінарного стягнення.
При цьому, слід ураховувати, що на відміну від звільнення зі служби в поліції у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, або кримінального правопорушення, звільнення у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби не пов'язано з кримінально-правовою кваліфікацією тих самих діянь, які водночас стали підставою для службового розслідування та кримінального провадження.
Вирішення питання про правомірність притягнення працівника органів поліції до дисциплінарної відповідальності, передбачає необхідність з'ясовувати склад саме дисциплінарного проступку в його діях, незалежно від того, яку кримінально-правову кваліфікацію, ці ж самі дії особи отримали в рамках кримінального провадження та які наслідки, у підсумку, настали для такої особи.
У позовній заяві позивач наголошує, що його фактично звільнено за пред'явлення повідомлення про підозру у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 1, 2, ст. 302, ч. 2 ст. 303 КК України, яке не закінчене і він не визнаний винним.
Оцінюючи доводи позивача суд враховує, що службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку та правил, що такими нормативними актами передбачені.
Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожного працівника поліції, зокрема, дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.
З тексту Присяги поліцейського, неухильне дотримання якої визначено законом, вбачається, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, поліцейський покладає на себе не тільки певні службові зобов'язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.
Порушення Присяги слід розуміти як скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Тобто, порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов'язків поліцейським. Про несумлінність дій (бездіяльності) поліцейського свідчить невиконання обов'язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.
Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності.
Обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб'єкта його накладення, який, приймаючи рішення про обрання конкретного виду дисциплінарного стягнення, повинен урахувати, зокрема, тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, попередню поведінку особи, її ставлення до виконання посадових обов'язків тощо. При цьому, застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в НП України є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.
Аналіз змісту висновку службового розслідування, який став підставою для винесення оспорюваних у цій справі наказів голови НП України, дозволяє дійти висновку, що результати цього службового розслідування ґрунтуються на самостійних правових підставах, заснованих на дослідженні службової документації та відібраних поясненнях працівників поліції, причетних до досліджуваних подій, а також учасників кримінального провадження.
Суд зазначає, що частина матеріалів службового розслідування дійсно має матеріали кримінального провадження отримані від слідчого, які були предметом оцінки комісії, але при цьому комісією під час проведення службового розслідування проведена значна робота по встановленню обставин дисциплінарного проступку за власною ініціативою з метою встановлення всіх обставин справи.
Крім того, суд вважає, що використання матеріалів кримінального провадження під час службового розслідування не є порушенням зі сторони дисциплінарної комісії і не свідчить про її упередженість чи необ'єктивність, оскільки комісія самостійно має право їх оцінювати на рівні з іншими зібраними матеріалами з метою повного, об'єктивного та всебічного з'ясування всіх обставин.
Висновок службового розслідування, як результат проведеного розслідування містить посилання на здійснені відповідачем можливі заходи, направлені на встановлені порушення, а саме, опитування працівників поліції та інших осіб, які були обізнані щодо обставин, що стали підставою для призначення службового розслідування, одержання від них письмових пояснень, вивчення матеріалів та процесуальних документів кримінального провадження щодо обставин оголошеної підозри позивачу та вчинення ним прогулів, досліджені акти про відсутність на роботі без поважних причин.
Так, відповідно до листа ДУ «ТМО МВС України по Одеській області» ОСОБА_1 знаходився на амбулаторному лікуванні в установі з 02.08.2023 по 08.08.2023 року.
Відповідно до Актів складених уповноваженими особами ОСОБА_3 був відсутній на робочому місці 17-19 серпня. (т.2, а.с. 355-358)
В ході службового розслідування була опитана ОСОБА_8 , яка зазначила, що поліцейські ОСОБА_9 та ОСОБА_10 є організаторами та керівниками діяльності салону по наданню інтимних послуг, разом з якими приймала участь у його організації та здійснені такої діяльності. (т. 2, а.с. 497-498)
Суд відхиляє доводи позивача про протиправність висновку службового розслідування через проведення перевірки з підстав наявного кримінального провадження, підозри у вчиненні злочину, за недоведеності його вини у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки відсутність кримінальної відповідальності за вчинення певних дій не є тотожним із застосуванням до позивача дисциплінарної відповідальності за вчинення дій, які дискредитують звання працівника поліції.
Натомість Суд зазначає, що підставою для висновків службового розслідування стали обставини вчинення позивачем дій, що порочать звання поліцейського і можуть викликати сумнів у її об'єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності поліцейських.
Суд вважає, що матеріалами службового розслідування доведено, що ОСОБА_1 особистою недисциплінованістю, умисним порушенням норм чинного законодавства України не дотримався законів та інших нормативно-правовнх актів, які регламентують діяльність поліції, учинив дії, які підривають авторитет Національної поліції України, порушив Присягу працівника Поліції в частині дотримання законів України та особистого зобов'язання з гідністю нести високе рвання поліцейського, самоусунувся від виконання службових обов'язків, займався протиправною діяльністю, що підриває авторитет Національної поліції України, використовував свої службові повноваження та пов'язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе та інших осіб, розголошував і використовував службову інформацію, що стала йому відома у зв'язку з виконанням своїх службових повноважень та професійних обов'язків у неслужбових цілях, безпідставно був відсутній на службі 09.082023, 10.082023, 17.08.2023, 18.08.2023 та 19.082023.
Судом в рамках розгляду даної справи не досліджує питання наявності або відсутності вини в діях позивача у вчиненні злочину, а надається лише правова оцінка обставинам наявності або відсутності вчинення ним дисциплінарного проступку.
Суд погоджується з висновками дисциплінарної комісії, що встановлений дисциплінарний проступок та факти виявлені під час службового розслідування у своїй сукупності дають підстави визнати, що ОСОБА_1 допустив порушення Присяги поліцейського та вчинив дії які підривають авторитет Національної поліції України, дискредитують честь держави та є несумісними із подальшим проходженням служби в Національній поліції України.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини не є порушенням статті 6 Конвенції притягнення до дисциплінарної відповідальності на основі відомостей про факти, що встановлені у кримінальному провадженні, якщо такі відомості аналізувалися під кутом зору правил службової етики, навіть якщо особа була у кримінальному провадженні виправданою чи таке провадження було закрите
Такий підхід було застосовано Великою Палатою Верховного Суду, зокрема у постановах від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, від 02.10.2018 у справі № 9901/454/18 та від 26.03.2019 у справі № 9901/544/18 та інш., а також Верховним Судом, зокрема у постанові від 26.07.2019 у справі № 815/5156/16, у постанові від 02.10.2019 р. №821/2137/15-а та інш.
Суд зазначає, що у відповідності до ч. 1. ст. 77 КАС України позивачем не доведені ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.
В той же час, відповідач надав суду належні та допустимі докази, виклав правові обґрунтування правомірності прийнятого рішення, яке на думку суду відповідає вимогам зазначеним у ч. 2 ст. 2 КАС України.
У підсумку, з урахуванням вищезазначеного, у сукупності суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позову.
Керуючись ст.241-246 КАС України, суд
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Попов В.Ф.
.