18 липня 2024 рокусправа № 380/7256/24
14 год 43 хв м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П., за участю секретаря судового засідання Шмигельської А.І., позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Панаїда В.І. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправним пункт 3 наказу командувача повітряного командування “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” від 22.02.2024 № 28дск “Про результати проведення службового розслідування” щодо накладення на позивача, заступника командира - начальника логістики військової частини НОМЕР_2 підполковника ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення - сувора догана;
- скасувати пункт 3 наказу командувача повітряного командування “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” від 22.02.2024 № 28дск “Про результати проведення службового розслідування” про накладення на позивача, заступника командира - начальника логістики військової частини НОМЕР_2 підполковника ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення - сувора догана;
- стягнути з відповідача на користь позивача 10000,00 грн моральної шкоди та покласти на відповідача судові витрати відповідно до частини першої, пункту четвертого частини другої статті 23, частини першої статті 1167 ЦК України.
В обґрунтування позовних вимог вказав, що проходить військову службу на посаді заступника командира - начальника логістики військової частини НОМЕР_2 у військовому званні підполковник та є учасником бойових дій. Повідомив, що за час проходження військової служби характеризується командиром військової частини НОМЕР_2 позитивно, як «виконавчий, вимогливий до себе офіцер; проявляє високу організованість у службовій діяльності, вміє визначити головний напрямок при вирішенні поставлених завдань, миттєво орієнтується, професійно та майстерно діє в складних обставинах». Відзначений за старанність, розумну ініціативу та сумлінне виконання службових обов'язків державними відзнаками та цінними подарунками. Вказав, що має достатній досвід (понад п'ятнадцять років) проходження військової служби на посадах в органах та підрозділах спеціального зв'язку, особисто приймав участь в розробці та впровадженні технічних завдань по створенню комплексних систем захисту інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах, які успішно функціонують.
Повідомив, що наказом командувача повітряного командування “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” від 22.02.2024 № 28дск “Про результати проведення службового розслідування” на позивача накладено дисциплінарне стягнення - сувора догана: за порушення вимог статей 12, 16, 58, 59, 77, 143 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України в частині щодо нездійснення дієвого контролю за дотриманням внутрішнього порядку підпорядкованим особовим складом, недостатньої організації контролю ведення обліку та звітності з використанням засобів електронно-обчислювальної техніки, недостатнього контролю за правильністю поводження з відкритою інформацією, яка належить до державних інформаційних ресурсів недотримання порядку обробки державних інформаційних ресурсів в інформаційній системі з доступом до мережі Інтернет, що призвело до передумов розголошення відомостей службового характеру. Вважає, що накладене на позивача дисциплінарне стягнення оголошене йому в порушення вимог статті 97 Дисциплінарного статуту Збройних Силах України, оголошено про дисциплінарне стягнення у присутності підлеглих, так як з витягом з наказу ознайомлюється підлеглий особовий склад, який також притягнутий до дисциплінарної відповідальності.
Вважає, що він визнаний винною особою до початку службового розслідування, без встановлення ступеню його вини в порушенні, яке підлягало розслідуванню. Також стверджує, що в наказі на призначення службового розслідування не зазначена особа, стосовно якої воно проводиться, незважаючи на те, що порушення було скоєно техніком відділення інформаційно-телекомунікаційних мереж комплексу автоматизованих систем управління батальйону зв'язку та автоматизованих систем управління військової частини НОМЕР_2 штаб-сержантом ОСОБА_2 , а в порушення вимог абзацу другого пункту 3 розділу III Порядку 608, в наказі на призначення службового розслідування днем початку службового розслідування визначено 24 січня 2024 року, а не день видання наказу на його призначення (25 січня 2024 року).
Повідомив, що згідно з абзацом першим пункту 12 розділу III Порядку 608 до участі у проведенні службового розслідування заборонено залучати осіб, які є підлеглими військовослужбовця, стосовно якого проводиться службове розслідування, осіб, які брали участь у правопорушенні або особисто зацікавлені у результатах розслідування, разом з тим до складу комісії з проведення службового розслідування залучено начальника відділу охорони державної таємниці та захисту інформації - помічника командира військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_3 та начальника групи технічного захисту інформації та протидії технічним розвідкам відділу охорони державної таємниці та захисту інформації військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_4 , які особисто виявили порушення та особисто зацікавлені у результатах розслідування по ньому. Крім того, вказав, що згідно з абзацом другим пункту 12 розділу III Порядку 608 розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника військовослужбовця, який вчинив дисциплінарне правопорушення, разом з тим безпосередній начальник позивача - командир військової частини НОМЕР_2 полковник ОСОБА_5 , до проведення службового розслідування не був залучений. Тому вважає, призначення службового розслідування для встановлення причин та умов, що призвели до порушень порядку обробки інформації на засобах електронно-обчислювальної техніки у військовій частині НОМЕР_2 та встановлення ступеню вини винних осіб, проведено з порушенням вимог абзацу п'ятнадцятого пункту 1 розділу II, абзацу четвертого пункту 3 розділу II, пунктів 3 та 12 розділу III Порядку 608.
Вважає дії відповідача, вчинені у вигляді притягнення його до дисциплінарної відповідальності за нездійснення дієвого контролю за дотриманням внутрішнього порядку підпорядкованим особовим складом, недостатню організацію контролю ведення обліку та звітності з використанням засобів електронно-обчислювальної техніки, недостатнього контролю за правильністю поводження з відкритою інформацією, яка належить до державних інформаційних ресурсів і недотримання порядку обробки державних інформаційних ресурсів в інформаційній системі з доступом до мережі Інтернет, що призвело до передумов розголошення відомостей службового характеру, протиправними.
Зазначив, що під час службового розслідування встановлено, що на жорстокому магнітному диску ноутбуку HP Elite Book 840 (особистий ноутбук штаб-сержанта ОСОБА_2 ) оброблялися державні інформаційні ресурси, зберігалися електронні файли документів належності військової частини НОМЕР_2 , які містять відомості про персональні дані військовослужбовців, склад сімей та місця їх фактичного проживання, службові телеграми системи електронного документообігу Збройних Сил України. Позивач стверджує, що відсутні посилання на проведення їх експертизи та достовірності. Повідомив, що до нього особисто це не доводилося, а відповідна експертиза (оцінка документів) не проводилася (документів про її проведення до матеріалів службового розслідування не долучено), все зроблено на підставі припущення, на рівні здогадок та домислів. Вказав, що під час проведення службового розслідування акта службового розслідування вказано, що підполковник ОСОБА_1 відповідно до виконання своїх функціональних обов'язків є безпосереднім начальником для всього особового складу логістики військової частини НОМЕР_2 . Разом з тим, як стверджує позивач, технік відділення інформаційно- телекомунікаційних мереж комплексу автоматизованих систем управління батальйону зв'язку та автоматизованих систем управління військової частини НОМЕР_2 штаб-сержант ОСОБА_2 не входить до штатного розподілу та списочної чисельності логістики військової частини НОМЕР_2 .
Крім того зазначив, що безпосередньо підпорядкований позивачу майор ОСОБА_6 знав про наявність особистого ноутбуку штаб-сержанта ОСОБА_7 в приміщенні № 8 будівлі № 6/1, але доповіді про це позивачу особисто не надав.
Також повідомив, що причинами та умовами, що сприяли вчиненню правопорушення, на думку дисциплінарної комісії, є відсутність дієвого контролю заступником, командира полку - начальником логістики підполковником ОСОБА_1 за дотриманням внутрішнього порядку в приміщеннях служб тилу, що зроблено на підставі припущення, на рівні здогадок та домислів, порушених фактів, що конкретизують, розтлумачують порядок здійснення відповідної форми контролю, у відповідності до" службових (функціональних) обов'язків, не доведено.
Вказав, що ним та підлеглим йому складом не допущено порушень в частині використання засобів електронно-обчислювальної техніки, правильності поводження з відкритою інформацією, яка належить до державних інформаційних ресурсів недотримання порядку обробки державних інформаційних ресурсів в інформаційній системі з доступом до мережі Інтернет, що призвело до передумов розголошення відомостей службового характеру, тому застосоване за наслідками дисциплінарного провадження дисциплінарне стягнення - сувора догана є безпідставним, а наказ про його застосування є таким, що підлягає скасуванню.
Крім того повідомив, що згідно з частиною другою статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, абзацу першого пункту 12 розділу III “Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України“, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 № 608, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2017 року (далі - Порядок 608) до участі у проведенні службового розслідування заборонено залучати осіб, які є підлеглими військовослужбовця, стосовно якого проводиться службове розслідування, осіб, які брали участь у правопорушенні або особисто зацікавлені у результатах розслідування, разом з тим до складу комісії з проведення службового розслідування залучено начальника відділу охорони державної таємниці та захисту інформації - помічника командира військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_3 та начальника групи технічного захисту інформації та протидії технічним розвідкам відділу охорони державної таємниці та захисту інформації військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_4 , які особисто виявили порушення та особисто зацікавлені у результатах розслідування по ньому.
Також зазначив, що відповідно до статті 26 і Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, військовослужбовець, що має дисциплінарні стягнення, заохочується шляхом дострокового зняття раніше накладеного дисциплінарного стягнення в порядку його черговості. Право знімати дисциплінарні стягнення належить тому командирові, який їх накладав, та його прямим начальникам. Одночасно військовослужбовцю може бути знято лише одне дисциплінарне стягнення. Військовослужбовець вважається таким, що не має дисциплінарного стягнення, якщо його нагороджено державною нагородою, заохочено шляхом дострокового зняття раніше накладеного дисциплінарного стягнення або закінчився дисциплінарного Протягом строку дії дисциплінарних стягнень до військовослужбовця не можуть застосовуватися заохочення, крім дострокового зняття раніше накладеного дисциплінарного стягнення.
Строк дії дисциплінарних стягнень з дня їх оголошення військовослужбовцю становить: зауваження - один місяць; догана - два місяці; сувора догана - три місяці. Станом на день закінчення проведення службового розслідування 22 лютого 2024 року, підполковник ОСОБА_1 вважається таким, що має одне дисциплінарне стягнення, так як не закінчився строк дії дисциплінарного стягнення (до 29.02.2024), оголошеного наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 31.12.2023 № 135 “Про результати проведення службового розслідування”, що оскаржується позивачем в судовому порядку (справа № 380/4177/24. Крім того, відповідно до абзацу шостого статті 3 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, військова дисципліна досягається шляхом: зразкового виконання командирами військового обов'язку, їх справедливого ставлення до підлеглих, що не можливо зрозуміти з рішення командира військової частини НОМЕР_1 , так як ним розглянуто та прийнято до уваги лише доводи міркування та аргументи однієї сторони.
Крім того вказав про допущення помилок в документах, якими призначено службове розслідування, зокрема, таке відповідно до наказу від 25.01.2024 призначено 24.01.2024.
Тому звернувся до суду із цим позовом.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 09.04.2024 у справі № 380/7256/24 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду, постановленою у судовому засіданні 04.06.2024, без виходу до нарадчої кімнати, закрито підготовче провадження в адміністративній справі; справу призначено до судового розгляду по суті.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позові та відповіді на відзив (вх. № 39942 від 24.05.2024), просив їх задовольнити. Позовні вимоги про стягнення моральної шкоди просив не розглядати.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, просив відмовити у задоволенні позову, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву. В обґрунтування заперечень вказав, що під час здійснення перевірки усунення порушень стану охорони державної таємниці у військовій частині НОМЕР_2 комісією відділу охорони державної таємниці та захисту інформації повітряного командування “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” в приміщені № 8 будівлі № 6/1 (служба логістики військової частини НОМЕР_2 виявлено необлікований засіб електронно- обчислювальної техніки (ноутбук) HP Elite Book 840, який експлуатувався в приміщені № 8 будівлі № 6/1 та був підключений до мережі Інтернет. Повідомив, що на вказаному ноутбуці зберігаються електронні файли документів належності військової частини НОМЕР_2 , які містять відомості про персональні дані військовослужбовців військової частини НОМЕР_2 , склад сімей та місця їх фактичного проживання під час дії в Державі правового режиму воєнного стану, зміст службових телеграм системи електронного документообігу Збройних Сил України. Протягом січня 2024 року зафіксовано неодноразове підключення ПЕОМ до мережі Інтернет. Зазначений факт є порушенням статті 8 Закону України “Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах”, статей 12, 16, 143 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України “Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України” від 24 березня 1999 року № 548-XIV, розпоряджень Головнокомандувача Збройних Сил України, командувача Повітряних Сил Збройних Сил України, командувача повітряного командування “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” щодо недопущення витоку службової інформації через мережу Інтернет. Повідомив, що в ході службового розслідування були встановлені наступні факти, які підтверджуються матеріалами службового розслідування: власником вищезазначеного ПЕОМ є технік відділення інформаційно-телекомунікаційних мереж комплексу автоматизованих систем управління батальйону зв'язку та автоматизованих систем управління штаб-сержант ОСОБА_2 . Штаб-сержант ОСОБА_2 самостійно прийняла рішення та з власної ініціативи принесла особистий ноутбук (ПЕОМ) в приміщення № 8 будівлі № 6/1 військової частини НОМЕР_2 . Зазначений ПЕОМ перебував та використовувався в приміщені № 8 будівлі № 6/1 військової частини НОМЕР_2 з вересня 2022 року. Згідно з додатком № 9 до наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 29 грудня 2023 року № 237дск/ад “Про організацію служби військ і бойового навчання у військовій частині на 2024 рік (на період правового режиму воєнного стану)” відповідальним за приміщення № 8 будівлі № 6/1 призначений заступник начальника логістики - начальник тилу логістики військової частини НОМЕР_2 майор ОСОБА_6 . Представник відповідача вказав, що на ПЕОМ оброблялись державні інформаційні ресурси без попереднього створення комплексної системи захисту інформації з підтвердженою відповідністю, а саме: електронні файли документів належності військової частини НОМЕР_2 , які містять відомості про персональні дані військовослужбовців військової частини НОМЕР_2 , склад сімей та місця їх фактичного проживання під час дії в державі правового режиму воєнного стану, зміст службових телеграм системи електронного документообігу Збройних Сил України. Протягом січня 2024 року зафіксовано неодноразове підключення ПЕОМ до мережі Інтернет порушувались вимоги Порядку використання мережі Інтернет у системі Міністерства оборони України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 28 грудня 2016 року № 727 (далі - Порядок 727), статті 8 Закону України “Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах”. Зазначив, що заступник начальника логістики - начальник тилу логістики військової частини НОМЕР_2 майор ОСОБА_6 , при виявлені ПЕОМ в приміщені № 8 будівлі № 6/1 та знаючи, що на ньому відпрацьовуються та зберігаються службові документи, заходи по припиненню та недопущенню в подальшому порушень не здійснював, доповіді безпосередньому начальнику не надавав. Контроль за порядком обробки інформації на засобах електронно-обчислювальної техніки в службах логістики військової частини НОМЕР_2 заступником командира - начальником логістики військової частини НОМЕР_2 підполковником ОСОБА_1 та заступником начальника логістики - начальником тилу логістики військової частин НОМЕР_2 майором ОСОБА_6 не здійснювався, порушувались вимоги керівних документів. Повідомив, що накладення дисциплінарного стягнення на підлеглих військовослужбовців, вибір виду дисциплінарного стягнення є дискреційним повноваженням командира військової частини або вищестояшого командира і командувача). Уникнення дисциплінарної відповідальності за вчинене порушення, невиконання обов'язку може призвести до негативних наслідків, наслідків у вигляді порушення військової дисципліни іншими військовослужбовцями, виникнення відчуття безкарності за порушення вимог законів та підзаконних актів та інших.
Вказав, що в умовах воєнного стану, витік персональних даних про військовослужбовців загрожує їхньому життю та здоров'ю, тому нездійснення дієвого контроль за дотримання підлеглими військовослужбовцями вимог Закону України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах» є неприпустимим.
Суд заслухав пояснення сторін, всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та встановив таке.
ОСОБА_1 (військове звання підполковник) проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_2 на посаді заступника командира полку - начальника логістики 76 опз та ртз.
Згідно з витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 29.12.2023 № 273 дск/од «Про організацію служби військ і бойового навчання у військовій частині на 2024 рік (на період правового режиму воєнного стану)» користування мобільними телефонами (планшетами, ноутбуками), фотоапаратами, магнітофонами, радіоприймачами, та іншою радіоелектронною технікою для військовослужбовців строкової служби та всього особового складу військової частини заборонено.
Цим же наказом заборонено зберігання та користування мобільними телефонами (планшетами, ноутбуками) фотоапаратами, магнітофонами, радіоприймачами, та іншою радіоелектронну техніку в місцях несення служби, користування нею під час несення служби в добовому наряді, під час виконання бойових (спеціальних) завдань.
Також цим наказом визначено організувати зберігання в кімнатах для зберігання майна підрозділів та особистих речей військовослужбовців. Зберігання мобільних телефонів (планшетів, ноутбуків) осіб добового наряду організувати в спеціальному ящику у чергового частини (чергового батальйону), з обов'язковим записом у книгу приймання на тимчасове зберігання засобів мобільного зв'язку військової частини (батальйону).
На виконання вимог розпорядження Начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України № 369/520/3/1720 від 03.12.2016, наказу Начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України 26.03.2016 № 123 “Про затвердження Інструкції про порядок використання мобільних телефонів та інших засобів мобільного зв'язку і передачі інформації" та з метою збереження життя та здоров'я військовослужбовців, які виконують обов'язки військової служби в умовах воєнного стану, та з метою визначення порядку використання мобільних телефонів та інших засобів мобільного зв'язку і передачі інформації військовослужбовцями наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 29.12.2023 № 297од «Про порядок використання мобільних та транкінгових засобів зв'язку у військовій частині НОМЕР_2 на 2024 рік» заборонено використання мобільних телефонів та транкінгових засобів зв'язку для ведення службових переговорів та передачі відомостей, що становлять державну таємницю або містять конфіденційну інформацію. Заборонено використання на території військової частини мобільних пристроїв зв'язку для доступу до мережі Інтернет, особистих фото та відеофіксуючих пристроїв. Заборонено внесення мобільних телефонів та транкінгових засобів до робочих кабінетів та приміщень, де проводяться наради, конференції, семінари, заняття з озвученням інформації з обмеженим доступом, а також на пункти управління, об'єкти інформаційної діяльності тощо.
Пунктом 4 затверджено та введено в дію Інструкцію про використання мобільних телефонів та інших засобів мобільного зв'язку та передачі інформації у військовій частині у військовій частині НОМЕР_2 .
Рапортом начальника відділу охорони державної таємниці та захисту інформації - помічник командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_8 23.01.2024 доповів командиру військової частини НОМЕР_1 про те, що Відділом охорони державної таємниці та захисту інформації 23.01.2024 відповідно до приписів від 23.01.2024 № 369п, 370п проведено перевірку усунення порушень стану охорони державної таємниці у військовій частині НОМЕР_2 . вказаних у довідці про перевірку від 05.12.2023 № 350/173/8/1998дск/цуо. Під час здійснення контрольних заходів в приміщенні № 8 будівлі № 6/1 (служби логістики військової частини НОМЕР_2 ) виявлено необлікований засіб електронно-обчислювальної техніки (ноутбук), власником якого є технік відділення інформаційно-телекомунікаційних мереж комплексу батальйону зв'язку та автоматизованих систем управління штаб-сержант ОСОБА_2 . На вказаному ПЕОМ зберігаються електронні файли документів належності військової частини НОМЕР_2 , які містять відомості про персональні дані військовослужбовців військової частини НОМЕР_2 , склад сімей та місця їх фактичного проживання під час дії в державі правового режиму воєнного стану, зміст службових телеграм системи електронного документообігу Збройних Сил України. Протягом січня 2024 року зафіксовано неодноразове підключення ПЕОМ до мережі інтернет. Зазначений факт є порушенням ст. 8 Закону України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах», ст. 143 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, Розпоряджень Головнокомандувача Збройних Сил України, командувача Повітряних Сил 'Збройних Сил України, командувача повітряного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » щодо недопущення витку службової інформації через мережу Інтернет. Просив рішення командира військової частини НОМЕР_1 про призначення службового розслідування для встановлення причин та умов, що призведи до порушень - порядку обробки інформації у військовій частині НОМЕР_2 та встановлення ступеня вини винних осіб, проведення якого пропонував доручити комісії військової частини НОМЕР_1 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 25.01.2024 № 25од «Про призначення службового розслідування для встановлення причин та умов, що призвели до порушень порядку оброки інформації на засобах електронно-обчислювальної техніки у військовій частині НОМЕР_2 та встановлення ступеня вини винних осіб» згідно з рапортом начальника відділу охорони державної таємниці та захисту інформації - помічника командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_9 від 23.01.2024 призначено службове розслідування для встановлення причини та умов, що призвели до порушень порядку обробки інформації на засобах електронно-обчислювальної техніки у військовій частині НОМЕР_2 та встановлення ступеня вини винних осіб, проведення якого доручено комісії.
В ході проведення службового розслідування 19.02.2024 у позивача відібрано пояснення, у яких ОСОБА_1 надав відповіді на такі питання:
1) Чи маєте Ви відношення до приміщення № 8?
Відповідь: «Так, там розміщені служби логістики військової частини: речова, продовольча, пального і мастильних матеріалів, квартирно-експлуатаційна».
2) Чи бачили Ви, що штаб-сержант ОСОБА_2 працювала на особистому ПЕОМ в приміщенні № 8?
Відповідь: «Потрібно визначитися, що таке «особистий ПЕОМ»?. Стосовно того, чи бачив я чи не бачив, пояснюю наступне: «не бачив»».
3) Чи доведені до Вас вимоги первинних документів щодо заборон внесення на територію військової частини особистих ПЕОМ та відпрацювання на них службових документів?
Відповідь: «Так».
Актом службового розслідування для встановлення причин та умов, що призвели до порушень порядку обробки інформації на засобах електронно-обчислювальної техніки та встановлення ступеня вини винних осіб, затвердженого командувачем повітряного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » 21.02.2024 встановлено, що на ПЕОМ оброблялись державні інформаційні ресурси без попереднього створення комплексної системи захисту інформації з підтвердженою відповідністю, а саме: електронні файли документів належності військової частини НОМЕР_2 , які містять відомості про персональні дані військовослужбовців військової частини НОМЕР_2 , склад сімей та місця їх фактичного проживання під час дії в державі правового режиму воєнного стану, зміст службових телеграм системи електронного документообігу Збройних Сил України. Протягом січня 2024 року зафіксовано неодноразове підключення ПЕОМ до мережі Інтернет, порушувалися вимоги Порядку 727, статті 8 Закону України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах».
Щодо заступника командира полку - начальника логістики військової частини НОМЕР_2 підполковника ОСОБА_1 у вищевказаному акті встановлено, що на військовій службі у Збройних Силах України з 27.06.1996 року по теперішній час, військову службу на даній посаді у військовій частині НОМЕР_2 проходить з 07.12.2020. Встановлено, що Наказом командувача повітряного командування ''Захід” від 31.12.2023 № 135 за порушення вимог ст. 8 Закону України “Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах”, ст. 16, 59, 77, 143 Статуту внутрішньої служби, п. 1.12.7 Інструкції № 124, п. 6.1, 6.6, 6.11, 6.20 Порядку 727 підполковнику ОСОБА_1 оголошено «Догану».
Встановлено, що неправомірні дії військовослужбовця та причинний зв'язок між діями військовослужбовця та подіями, що трапились такий.
При розгляді документів, фактів та обставин, викладених в розділі 3 дійсного акту службового розслідування встановлено, що заступник командира полку - начальник логістики військової частини НОМЕР_2 підполковник ОСОБА_10 , під час перебування на посаді, будучи безпосереднім начальником для особового складу служб тилу контроль за дотриманням внутрішнього порядку особовим складом в приміщенні начальників служб тилу не здійснював, недостатньо організовував контроль ведення обліку та звітності з використанням засобів обчислювальної техніки службами логістики, недостатньо здійснював контроль за збереженням відкритої інформації, яка належить до державних інформаційних ресурсів, в електронному вигляді техніком відділення інформаційно-телекомунікаційних мереж комплексу автоматизованих систем управління батальйону зв'язку та автоматизованих систем управління штаб-сержантом
ІНФОРМАЦІЯ_2 дійшла висновку, що вина військовослужбовців виражається у формі особистої недисциплінованості. Своїми діями заступник командира полку - начальник логістики військової частини НОМЕР_2 підполковник ОСОБА_10 порушив вимоги таких нормативно-правових актів: ст.ст. 12. 16, 58, 59, 77, 143 Статуту внутрішньої служби, щодо недотримання порядку обробки державних інформаційних ресурсів в інформаційній системі з доступом до мережі Інтернет, нездійснення дієвого контролю за дотриманням внутрішнього порядку підпорядкованим особовим складом, недостатньої організації контролю ведення обліку та звітності з використанням засобів обчислювальної техніки, недостатній контроль за правильністю передачі відкритої інформації, яка належить до державних інформаційних ресурсів, в електронному вигляді засобами ITC, що призвело до передумов розголошення відомостей службового характеру.
Причинами та умовами, що сприяли вчиненню правопорушення комісією визначено особисту недисциплінованість заступника командира полку - начальника логістики військової частини НОМЕР_2 підполковника
ОСОБА_11 завершила службове розслідування та за порушення за порушення вимог ст.ст. 12, 16, 58, 59 , 77, 143 Статуту внутрішньої служби, в частині щодо нездійснення дієвого контролю за дотриманням внутрішнього порядку підпорядкованим особовим складом, недостатньої організації контролю ведення обліку та звітності з використанням засобів обчислювальної техніки, недостатній контроль за правильністю поводження з відкритою інформацією, яка належить до державних інформаційних ресурсів, недотриманням порядку обробки державних інформаційних ресурсів в інформаційній системі з доступом до мережі Інтернет, що призвело до передумов розголошення відомостей службового характеру, вирішила заступника командира полку - начальника логістики військової частини НОМЕР_2 підполковника ОСОБА_1 притягнути до дисциплінарної відповідальності.
Такі висновки дисциплінарної комісії погоджені командором військової частини НОМЕР_1 , що підтверджується аркушем резолюції на акт службового розслідування від 21.02.2024.
Пунктом 3 наказу командувача повітряного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 22.02.2024 № 28дск «Про результати проведення службового розслідування» за порушення вимог ст.ст. 12, 16, 58, 59, 77, 143 Статуту внутрішньої служби, в частині щодо нездійснення дієвого контролю за дотриманням внутрішнього порядку підпорядкованим особовим складом, недостатньої організації контролю ведення обліку та звітності з використанням засобів обчислювальної техніки, недостатній контроль за правильністю поводження з відкритою інформацією, яка належить до державних інформаційних ресурсів, недотриманням порядку обробки державних інформаційних ресурсів в інформаційній системі з доступом до мережі Інтернет, що призвело до передумов розголошення відомостей службового характеру, на заступника командира полку - начальника логістики 76 ого та ртз підполковника ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення - сувора догана.
Позивач не погодився із п. 3 наказу командувача повітряного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 22.02.2024 № 28дск, вважає його протиправним і таким, що підлягає скасуванню, тому звернувся до суду із цим позовом.
При вирішенні спору суд керується таким.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Cтаттею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Згідно частини 1 пункту 20 статті 106 Конституції України передбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 2102-IX від 24.02.2022, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Указами Президента України протягом періоду з 24.02.2022 продовжувався строк дії воєнного стану в Україні, що триває по день розгляду справи.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби, здійснює Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (надалі також - Закон № 2232-XII).
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) та її підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначає Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV.
Цей Статут визначає загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) та її підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах.
Статутом керуються всі військові частини, кораблі, управління, штаби, організації, установи і військові навчальні заклади Збройних Сил України (далі - військові частини).
Обов'язки посадових осіб, не зазначені в цьому Статуті, визначаються відповідними порадниками та положеннями.
Відповідно статті 3 Статуту внутрішньої служби ЗСУ військова служба у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до законів України, є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком осіб (за винятком випадків, визначених законом), пов'язаній із захистом України. Порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються законами України, положеннями про проходження військової служби відповідними категоріями військовослужбовців, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців, а також військовозобов'язаних та резервістів під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг визначає Закон України "Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України" від 24 березня 1999 року № 551-XIV (далі - Дисциплінарний статут).
Згідно з ст. 5 Дисциплінарного статуту за стан військової дисципліни у з'єднанні, військовій частині (підрозділі), закладі та установі відповідає командир. Інтереси захисту Вітчизни зобов'язують командира постійно підтримувати військову дисципліну, вимагати її додержання від підлеглих, не залишати поза увагою жодного дисциплінарного правопорушення.
Стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов'язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України".
Відповідно до статті 6 Дисциплінарного статуту право командира - віддавати накази і розпорядження, а обов'язок підлеглого - їх виконувати, крім випадку віддання явно злочинного наказу чи розпорядження.
Позивач вважає, що оскаржуваний наказ командира військової частини НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 окрема авіаційна ескадрилья) «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» № 132-ОС від 23.06.2023 року, є протиправним і таким, що підлягає скасуванню. З цього приводу суд зазначає таке.
Статтею 7 Дисциплінарного статуту визначено, що застосовувати заохочення та накладати дисциплінарні стягнення можуть тільки прямі командири та командири, визначені в розділі 3 цього Статуту.
Внутрішньою службою у військових частинах та підрозділах керують їх командири. У разі розташування в одному приміщенні кількох підрозділів, командири яких не мають спільного безпосереднього начальника, керівництво внутрішньою службою наказом командира військової частини покладається на командира одного з цих підрозділів. Безпосереднім організатором внутрішньої служби у військовій частині є начальник штабу, а в роті - головний сержант роти (ст. 7 Статуту внутрішньої служби ЗСУ).
Згідно з ст. 11 Статуту внутрішньої служби ЗСУ необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов'язки:
свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок;
бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим;
беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини;
постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України;
знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно;
дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України;
поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини;
бути пильним, суворо зберігати державну таємницю;
вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання;
виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни;
додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно.
Згідно з ст. 12 Статуту внутрішньої служби ЗСУ про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов'язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов'язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові, крім тих обставин, щодо надання яких є пряма заборона у законі (таємниця сповіді, лікарська таємниця, професійна таємниця захисника, таємниця нарадчої кімнати тощо).
Відповідно до ст. 16 Статуту внутрішньої служби ЗСУ кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
У силу приписів ст. 35-38 Статуту внутрішньої служби ЗСУ накази віддаються, як правило, в порядку підпорядкованості. За крайньої потреби командир (начальник), старший за службовим становищем, ніж безпосередній начальник, може віддати наказ підлеглому, минаючи його безпосереднього начальника, про що повідомляє безпосереднього начальника підлеглого чи наказує підлеглому особисто доповісти своєму безпосередньому начальникові.
Наказ можна віддавати одному чи групі військовослужбовців усно або письмово, у тому числі з використанням технічних засобів зв'язку.
Наказ повинен бути сформульований чітко і не може допускати подвійного тлумачення.
Командир (начальник) відповідає за відданий наказ, його наслідки та відповідність законодавству, а також за невжиття заходів для його виконання, за зловживання, перевищення влади чи службових повноважень.
За віддання і виконання явно злочинного наказу (розпорядження) винні особи притягаються до відповідальності згідно із законом.
Військовослужбовець після отримання наказу відповідає: "Слухаюсь" і далі виконує його. Для того, щоб переконатися, чи правильно підлеглий зрозумів відданий наказ, командир (начальник) може зажадати від нього стисло передати зміст наказу. Підлеглий має право звернутися до командира (начальника) з проханням уточнити наказ.
Військовослужбовець зобов'язаний неухильно виконати відданий йому наказ у зазначений термін.
Про виконання або невиконання наказу військовослужбовець зобов'язаний доповісти командирові (начальникові), який віддав наказ, і своєму безпосередньому командирові (начальникові), а також вказати причини невиконання наказу або його несвоєчасного (неповного) виконання. Якщо військовослужбовець розуміє, що він неспроможний виконати наказ своєчасно та у повному обсязі, він про це зобов'язаний доповісти вищезазначеним особам негайно.
У разі коли військовослужбовець, який виконує наказ, отримав від іншого командира (начальника), старшого за службовим становищем чи військовим званням, новий наказ, що стане перешкодою для виконання попереднього, він доповідає про це командирові (начальникові), який віддав наступний наказ, і після отримання його згоди припиняє виконання попереднього наказу.
Командир (начальник), який віддав наступний наказ, повідомляє про це командира (начальника), який віддав попередній наказ.
Статтею 32 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України визначено, що за своїми військовими званнями начальниками є: військовослужбовці сержантського і старшинського складу - для військовослужбовців рядового складу однієї з ними військової частини; військовослужбовці молодшого офіцерського складу - для військовослужбовців молодшого сержантського і старшинського складу однієї з ними військової частини та військовослужбовців рядового складу; майори, капітани 3 рангу, підполковники, капітани 2 рангу - для військовослужбовців рядового, молодшого і старшого сержантського і старшинського складу; полковники, капітани 1 рангу, бригадні генерали, коммодори, генерал-майори, контр-адмірали, генерал-лейтенанти, віце-адмірали - для військовослужбовців рядового, сержантського і старшинського складу та молодшого офіцерського складу; генерали, адмірали - для військовослужбовців рядового, сержантського і старшинського складу, молодшого та старшого офіцерського складу.
Згідно статті 31 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України начальники, яким військовослужбовці підпорядковані за службою, у тому числі і тимчасово, є прямими начальниками для цих військовослужбовців.
Відповідно до статті 58 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України командир (начальник) є єдиноначальником і особисто відповідає перед державою за бойову та мобілізаційну готовність довіреної йому військової частини, корабля (підрозділу) за забезпечення охорони державної таємниці; за бойову підготовку, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан, збереження життя і зміцнення здоров'я особового складу; за внутрішній порядок, стан і збереження озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки, пального і матеріальних засобів; за всебічне забезпечення військової частини, корабля (підрозділу); за додержання принципів соціальної справедливості.
Командир (начальник) відповідно до посади, яку він займає, повинен діяти самостійно і вимагати від підлеглих виконання вимог Конституції України, законів України, статутів Збройних Сил України та інших нормативно-правових актів.
У силу приписів ст. 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України командир (начальник) зобов'язаний:
знати, дотримуватися особисто та вимагати від особового складу неухильного дотримання норм міжнародного гуманітарного права;
планувати роботу і здійснювати заходи щодо підтримання та удосконалення бойової та мобілізаційної готовності і вимагати їх виконання, своєчасно вносити до планів роботи необхідні зміни (уточнення), вживати заходів для охорони державної таємниці, забезпечення прихованого управління військами;
негайно доповідати старшому командиру (начальнику) про кримінальне чи адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, вчинене підлеглим військовослужбовцем, а командир (начальник) військової частини (установи) - негайно повідомляти про це відповідному прокурору, а в разі вчинення кримінального чи адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією військовослужбовцем Збройних Сил України - начальнику відповідного органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України;
знати стан справ у дорученій йому військовій частині, на кораблі (у підрозділі), ділові, морально-психологічні якості безпосередньо підпорядкованих військовослужбовців, бойову та іншу техніку, озброєння, що є в частині, на кораблі (у підрозділі), вміло керувати військовою частиною, кораблем (підрозділом) як у повсякденному житті, так і під час виконання бойових завдань;
організовувати та безпосередньо керувати бойовою підготовкою, здійснювати контроль за її ходом, об'єктивно оцінювати досягнуті підлеглими результати, підбивати підсумки й заохочувати кращих, узагальнювати та впроваджувати передовий досвід у практику навчання особового складу, ефективно використовувати навчально-матеріальну базу, спрямовувати кошти та матеріальні засоби на вдосконалення цієї бази;
постійно вдосконалювати особисту підготовку та майстерність підпорядкованих командирів (начальників), методи керівництва військовою частиною, кораблем (підрозділом), особисто проводити навчання та заняття з особовим складом військової частини, корабля (підрозділу), займатися правовим вихованням підлеглих, своєчасно вживати заходів для виконання завдань соціально-психологічного забезпечення бойової підготовки;
завжди мати точні відомості про особовий склад, озброєння, боєприпаси, бойову та іншу техніку, пальне, матеріальні засоби (кошти), що є у військовій частині, на кораблі (у підрозділі) за штатом, списком і в наявності;
встановлювати у військовій частині, на кораблі (у підрозділі) такий внутрішній порядок, який гарантував би неухильне виконання законів України і положень статутів Збройних Сил України;
організовувати дотримання та неухильно особисто дотримуватися принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у службовій діяльності;
показувати приклад дисциплінованості, неухильного виконання вимог законодавства, наказів і розпоряджень командирів (начальників); бути ввічливим і справедливим у ставленні до підлеглих, не принижувати їх честі і гідності;
постійно виховувати підлеглих у дусі гуманізму та людяності, спираючись при цьому на загальновизнані принципи міжнародного права;
проводити роботу щодо зміцнення військової дисципліни, запобігання надзвичайним подіям, кримінальним та іншим правопорушенням серед особового складу, своєчасно виявляти й усувати їх причини; аналізувати стан військової дисципліни і об'єктивно доповідати про це старшому командирові (начальникові);
виявляти чуйність та бути уважним до підлеглих, поєднувати вимогливість і принциповість з повагою до їх честі і гідності, вникати в проблеми їх побуту, забезпечувати соціальну та правову захищеність, у разі необхідності клопотати за них перед старшими командирами (начальниками);
знати потреби і запити особового складу, приймати рішення за його заявами, скаргами та іншими зверненнями;
організовувати своєчасну видачу всіх видів забезпечення та перевіряти його повноту;
організовувати культурологічну роботу, створювати умови для зміцнення здоров'я та фізичного розвитку;
здійснювати заходи щодо безпеки особового складу військової частини, корабля (підрозділу) та інших осіб під час роботи з озброєнням, бойовою та іншою технікою, обладнанням, проведення стрільб, навчань, несення вартової і внутрішньої (чергової та вахтової) служби, виконання інших військових обов'язків;
не допускати до участі у бойових діях військовослужбовців з числа призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які не пройшли курс базової загальновійськової підготовки або не мають бойового досвіду;
особисто керувати кадровою роботою та відбором кандидатів для вступу до військових навчальних закладів;
організовувати експлуатацію, збереження і використання за призначенням казармено-житлового фонду, комунальних споруд, інженерних мереж, наданих для розквартирування військових частин і підрозділів;
контролювати додержання заходів пожежної безпеки у військовій частині, на кораблі (у підрозділі);
вживати заходів для охорони довкілля в місцях розташування та дій військ;
організовувати та здійснювати заходи, спрямовані на захист особового складу, озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки і майна від зброї масового ураження, звичайних засобів ураження;
під час вирішення питань, пов'язаних з трудовою діяльністю працівників, суворо додержуватися законодавства про працю;
вживати заходів для відшкодування матеріальних збитків, заподіяних військовій частині, кораблю (підрозділу).
У силу вимог ст. 70 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України заступник командира бригади (полку, окремого батальйону) в мирний і воєнний час відповідає за бойову та мобілізаційну готовність, успішне виконання бойових завдань бригадою (полком, окремим батальйоном); за організацію та якість проведення занять з бойової підготовки; за створення навчально-матеріальної бази, вдосконалення та утримання її в справному стані; за спортивно-масову роботу; за підготовку класних спеціалістів; за додержання військової дисципліни та внутрішнього порядку; за організацію пожежної безпеки у бригаді (полку, окремому батальйоні).
Заступник командира бригади (полку, окремого батальйону) підпорядковується командирові та є прямим начальником усього особового складу бригади (полку, окремого батальйону), за відсутності командира виконує його обов'язки. У військових частинах, де посада заступника командира бригади (полку, окремого батальйону) не передбачена за штатом, виконання цих обов'язків покладається на начальника штабу.
Згідно з ст. 77 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України заступник командира бригади (полку, окремого батальйону) з тилу зобов'язаний:
брати участь у розробленні планів бойової та мобілізаційної готовності, бойової підготовки бригади (полку, окремого батальйону) й організовувати їх виконання відповідно до своєї спеціальності;
керувати діяльністю та бойовою підготовкою підпорядкованих підрозділів і служб бригади (полку, окремого батальйону), проводити заняття з військовослужбовцями офіцерського, сержантського (старшинського) складу, які обіймають посади не нижче головного сержанта роти з організації тилового забезпечення, а з головними сержантами рот, сержантами із матеріального забезпечення (старшинами) рот - з ведення військового господарства;
керувати роботою, спрямованою на поліпшення матеріально-побутового становища особового складу військової частини;
організовувати своєчасне забезпечення підпорядкованими службами підрозділів бригади (полку, окремого батальйону) матеріальними засобами, якісне харчування особового складу; контролювати доведення встановлених норм забезпечення до кожного військовослужбовця;
організовувати своєчасну видачу обмундирування, його припасування й ремонт;
знати ділові та морально-психологічні якості військовослужбовців офіцерського, сержантського (старшинського) складу безпосередньо підпорядкованих йому підрозділів і служб, постійно проводити з ними роботу з виховання та вдосконалення підготовки за спеціальністю;
планувати роботу транспорту, пов'язану з підвезенням матеріальних засобів, і здійснювати контроль за правильністю та ефективністю його використання;
планувати і організовувати підвезення підрозділам бригади (полку, окремого батальйону) матеріальних засобів та забезпечувати водопостачання;
перевіряти не менше ніж двічі на рік наявність і стан матеріальних засобів у підрозділах бригади (полку, окремого батальйону) і безпосередньо підпорядкованих складах з оформленням відповідних актів; організовувати щорічне проведення інвентаризації всього майна і техніки у службах;
керувати роботами з обладнання й удосконалення навчально-матеріальної бази та механізації вантажно-розвантажувальних робіт тилу бригади (полку, окремого батальйону) і підпорядкованих складів;
здійснювати контроль за якістю, правильністю застосування і ощадливим витрачанням пального, мастильних матеріалів і спеціальних рідин та виконанням вимог безпеки при поводженні з ними;
інструктувати перед заступанням у наряд чергового їдальні;
знати наявність і стан техніки в підпорядкованих підрозділах і службах, забезпечувати її правильну експлуатацію, обслуговування, ремонт та евакуацію;
організовувати належну експлуатацію, своєчасний ремонт жилих і нежилих будинків, водопровідно-каналізаційних мереж і споруд, своєчасну підготовку їх до зими, а також казарменого інвентарю й меблів, утримання в належному стані території, на якій розквартировані підрозділи бригади (полку, окремого батальйону), вживати заходів для пожежної безпеки об'єктів безпосередньо підпорядкованих йому підрозділів і служб, а також обладнання їх технічними засобами охорони та засобами протипожежного захисту;
розробляти заходи щодо економічної роботи й організовувати їх здійснення;
організовувати банно-пральне обслуговування підрозділів бригади (полку, окремого батальйону);
контролювати якість надання послуг з організації харчування суб'єктами господарювання, брати участь у складанні розкладки продуктів та подавати її на затвердження командирові військової частини, здійснювати контроль за станом здійснення суб'єктами господарювання заходів щодо обладнання і удосконалення переданих їм об'єктів, правильністю експлуатації та своєчасним ремонтом таких об'єктів;
розробляти та здійснювати заходи щодо додержання вимог безпеки під час виконання ремонтно-будівельних і господарських робіт та експлуатації техніки в підпорядкованих підрозділах і службах;
організовувати забезпечення військовослужбовців своєї частини службовим, тимчасовим (орендованим) чи постійним житлом;
організовувати й контролювати ведення обліку та звітності в установленому порядку.
Відповідно до ст. 143 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України порядок зберігання і користування особистими фотоапаратами, магнітофонами, радіоприймачами, мобільними телефонами, іншими засобами мобільного зв'язку та передачі інформації, комп'ютерною та іншою побутовою радіоелектронною технікою для військовослужбовців, які виконують обов'язки військової служби, встановлюється командиром військової частини.
Як встановлено судом, такий порядок визначено наказами командира військової частини НОМЕР_2 від 29.12.2023 № 273 дск/од «Про організацію служби військ і бойового навчання у військовій частині на 2024 рік (на період правового режиму воєнного стану)», наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 29.12.2023 № 297од «Про порядок використання мобільних та транкінгових засобів зв'язку у військовій частині НОМЕР_2 на 2024 рік».
Відповідно до статті 8 Закону України “Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах”, державні інформаційні ресурси або інформація з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена законом, повинні оброблятися в системі із застосуванням комплексної системи захисту інформації з підтвердженою відповідністю. Підтвердження відповідності комплексної системи захисту інформації здійснюється за результатами державної експертизи, яка проводиться з урахуванням галузевих вимог та норм інформаційної безпеки у порядку, встановленому законодавством.
Згідно з пунктом 1.3 Порядку використання мережі Інтернет у системі Міністерства оборони України, затвердженого наказом Міністерством оборони України від 28.12.2016 № 727 (далі - Порядок № 727):
державні інформаційні ресурси - відображені та/або задокументовані будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, право на володіння, використання або розпорядження якою належить органу військового управління, військовій частині та організації;
автоматизоване робоче місце ІСД-Інтернет (далі - АРМ ІСД-Інтернет) - персональна електронна обчислювальна машина (ПЕОМ) з програмним забезпеченням та (або) периферійним обладнанням, яка має свою оригінальну ІР-адесу та підключена до вузла ІСД-Інтернет або до вузла Інтернет-доступу оператора (провайдера);
регіональний вузол ІСД-Інтернет (далі - регіональний вузол) - це організаційно-технічне об'єднання програмно-апаратних систем (комплексів) та телекомунікаційних засобів, розгорнутих в інформаційно-телекомунікаційних вузлах (підрозділах автоматизації) штабів видів (родів, сил) Збройних Сил України, оперативних командувань, повітряних командувань, а також (за необхідності) в інших органах військового управління, військових частинах та організаціях для забезпечення доступу до інформаційних ресурсів мережі Інтернет.
Відповідно до пункту 1.5 Порядку 727 відповідальність за виконання вимог цього наказу в органах військового управління, військових частинах та організаціях та за забезпечення захисту інформації при цьому покладається на начальника (командира) органу військового управління, військової частини та організації.
Згідно з пунктом 2.4. Порядку 727 АРМ ІСД-Інтернет розгортаються у приміщеннях, визначених рішенням начальника (командира) органу військового управління, військової частини та організації з урахуванням вимог щодо захисту інформації з обмеженим доступом, яка циркулює в органі військового управління, військовій частині та організації.
Пунктом 2.6. Порядку визначено, що головний та регіональний вузол відповідають за: забезпечення підключення до мережі Інтернет відповідно до пункту 3.1 цього Порядку; забезпечення захисту інформації на вузлі; виконання заходів щодо запобігання порушенням вимог захисту інформації користувачами та технічним персоналом ІСД-Інтернет.
Пункт 3.1. Порядку 727 передбачає що, підключення головного (регіонального) вузла до мережі Інтернет обов'язково здійснюється через вузол Інтернет-доступу оператора, на якому створено комплексну систему захисту інформації з підтвердженою відповідністю, у разі розгортання на головному (регіональному) вузлі сервера (серверів), на якому обробляються державні інформаційні ресурси (наприклад, поштовий сервер, веб-сервер тощо).
Підключення АРМ ІСД-Інтернет до мережі Інтернет здійснюється через головний, регіональний або територіальний вузол або можливе через власний вузол Інтернет-доступу (телекомунікаційну мережу) оператора (провайдера).
Пунктом 3.6. Порядку 727 визначено, що необхідність доступу до мережі Інтернет службовим особам визначається начальником (командиром) органу військового управління, військової частини та організації.
Підключення ПЕОМ до мережі Інтернет через головний (регіональний, територіальний) вузол здійснюється за заявками відповідних начальників командирів) органу військового управління, військової частини та організації.
Розміщення ПЕОМ здійснюється з урахуванням вимог захисту інформації, яка циркулює на об'єкті інформаційної діяльності органу військового управління, військової частини та організації.
Відповідно до 6.1. Порядку 727 в ІСД-Інтернет забороняється обробка: інформації з обмеженим доступом; відкритої інформації, яка належить до державних інформаційних ресурсів, без впровадженої комплексної системи захисту інформації з підтвердженою відповідністю.
Згідно з пунктом 6.6 Порядку 727 ІСД-Інтернет та її окремі елементи не повинні мати фізичних з'єднань (навіть тимчасових) з локальними обчислювальними мережами, автоматизованими робочими місцями, ПЕОМ, що використовується для обробки інформації з обмеженим доступом.
Підключення автоматизованих (інформаційних) систем Міністерства оборони України та Збройних Сил України, в яких обробляються державні інформаційні ресурси, до мережі Інтернет здійснюється після впровадження в них комплексних систем захисту інформації з врахуванням вимог щодо підключення до мережі Інтернет та підтвердженою відповідністю.
Обмін інформацією між ІСД-Інтернет та інформаційно-телекомунікаційними (інформаційними, телекомунікаційними) системами Міністерства оборони України та Збройних Сил України здійснюється лише з використанням облікованих у службі діловодства органу військового управління, військової частини та організації магнітних носіїв (магнітних, магнітооптичних, лазерних дисків, флеш-накопичувачів, накопичувачів) з позначкою "ІСД-Інтернет", спеціально призначених для цієї мети. Використання накопичувачів на жорстких магнітних дисках для зазначеного обміну інформацією заборонено.
Згідно з пунктом 6.11 цього ж порядку доступ до АРМ ІСД-Інтернет і обробка інформації на них здійснюються згідно з переліком службових осіб структурного підрозділу органу військового управління, військової частини та організації, допущених до обробки інформації на відповідних АРМ ІСД-Інтернет, що затверджується начальником (командиром) структурного підрозділу органу військового управління, військової частини або організації.
Пункт 6.15. Порядку 727. Облікові записи (логін та пароль) користувачам ІСД-Інтернет надаються технічним персоналом ІСД-Інтернет головного, регіональних та територіальних вузлів під час підключення ПЕОМ до ІСД-Інтернет.
Згідно з пунктом 6.20. Порядку 727 на кожне АРМ ІСД-Інтернет відповідальною особою оформлюється експлуатаційна документація, до складу якої входять: затверджений у встановленому порядку список службових осіб, допущених до роботи на АРМ ІСД-Інтернет.
Доказами у справі підтверджується те, що заступник командира - начальник логістики військової частини НОМЕР_2 підполковник ОСОБА_1 згідно з виконанням своїх функціональних обов'язків є безпосереднім начальником для всього особового складу логістики військової частини.
У судовому засіданні позивач вказав, що отримав усний наказ від безпосереднього начальника - командира військової частини НОМЕР_2 про виділення у межах будівлі № 6/1 (служби логістики військової частини НОМЕР_2 ) робочого місця техніку відділення інформаційно-телекомунікаційних мереж комплексу батальйону зв'язку та автоматизованих систем управління штаб-сержанта ОСОБА_2 .
Таке місце виділено у приміщенні № 8, що не заперечується сторонами.
При цьому, доказів ініціювання позивачем перед командиром військової частини питання щодо забезпечення техніка відділення інформаційно-телекомунікаційних мереж комплексу батальйону зв'язку та автоматизованих систем управління штаб-сержанта ОСОБА_2 матеріально-технічним забезпеченням, ОСОБА_1 не надано.
Натомість, позивач виділив ОСОБА_2 сейф для зберігання матеріальних цінностей в якому, як встановлено дисциплінарною комісією та підтверджено поясненнями ОСОБА_2 в ході такого розслідування, остання зберігала ноутбук, який використовувався нею для виконання посадових обов'язків.
Дисциплінарною комісією в ході службового розслідування підтверджено використання необлікованого засобу електронно-обчислювальної техніки (ноутбука), власником якого є технік відділення інформаційно-телекомунікаційних мереж комплексу батальйону зв'язку та автоматизованих систем управління штаб-сержант ОСОБА_2 . Також встановлено, що на вказаному ПЕОМ зберігаються електронні файли документів належності військової частини НОМЕР_2 , які містять відомості про персональні дані військовослужбовців військової частини НОМЕР_2 , склад сімей та місця їх фактичного проживання під час дії в державі правового режиму воєнного стану, зміст службових телеграм системи електронного документообігу Збройних Сил України. Зафіксовано також неодноразове підключення ПЕОМ до мережі інтернет протягом січня 2024 року. Вказані обставини є порушенням ст. 8 Закону України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах», ст. 143 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, Розпоряджень Головнокомандувача Збройних Сил України, командувача Повітряних Сил 'Збройних Сил України, командувача повітряного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » щодо недопущення витку службової інформації через мережу Інтернет.
Суд критично оцінює доводи позивача про те, що у нього відсутній обов'язок контролю за використанням ПЕОМ вищевказаною особою з огляду на приписи ст. 11, 77 Статуту внутрішньої служби ЗСУ.
Крім того відповідно до п. 2 Положення про інвентаризацію військового майна у Збройних Силах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 2000 р. № 748 інвентаризація військового майна - перевірка інвентаризаційною комісією фактичної наявності, кількості, якісного стану (категорійності) і комплектності військового майна у підрозділах, на складах, в їдальнях, в парках, майстернях та на інших об'єктах військового (корабельного) господарства, а також звіряння отриманих результатів з даними книг або карток обліку матеріальних цінностей, звітів, службових листів тощо.
Позивач не заперечив свого обов'язку здійснювати інвентаризацію військового майна (зокрема шляхом затвердження Акта інвентаризації у складі комісії), яке перебуває у користування на території військової частини.
Суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 не виконав обов'язку щодо перевірки не менше ніж двічі на рік наявності і стану матеріальних засобів у підрозділах бригади (полку, окремого батальйону) і безпосередньо підпорядкованих складах з оформленням відповідних актів; організовувати щорічне проведення інвентаризації всього майна і техніки у службах, які покладено на заступника командира бригади (полку, окремого батальйону) з тилу.
Ключовою обставиною при оцінці таких дій позивача суд вважає введення на території України воєнного стану з 24.02.2022.
Суд врахував обставини вчинення дисциплінарного проступку в умовах воєнного стану у зв'язку зі збройною агресією проти України, та вважає прийнятий відповідачем наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності правомірним.
Суд звертає увагу на те, що ведення війни країною-агресором виявляється у тому числі і посиленням кібератак та пошуком джерел витоку інформації про персональні дані військовослужбовців Збройних Сил України.
Таким чином прийняте рішення про необхідність накладення на позивача дисциплінарного стягнення у виді суворої догани є належним засобом реагування на допущене позивачем порушення.
При цьому, право на обрання виду дисциплінарного стягнення належить до дискреційних повноважень відповідача. Крім того, суд вважає за доцільне звернути увагу і на те, що проведення службового розслідування в умовах воєнного стану відповідно до положень Дисципілнарного статуту Збройних Сил України, не є обов'язковим, а дисциплінарне стягнення може бути застосоване без проведення такого розслідування.
У зв'язку з вищевикладеним суд вважає, що наказ видано відповідачем у межах повноважень та у відповідності до вимог закону.
Суд звертає увагу, що несення військової служби особою офіцерського стану, в умовах воєнного стану потребує максимальної пильності.
Крім того, встановлені дисциплінарною комісією передумови порушення режиму захисту персональної інформації про військовослужбовцями є обставини, які могли вплинути на безпеку військовослужбовців які проходять та/або проходили військову службу у військовій частині. Виникнення такої загрози в умовах збройної агресії Російської Федерації проти України є неприпустимим.
З огляду на викладене, а саме: на вчинення позивачем дисциплінарного проступку у вигляді не забезпечення належного контролю за дотриманням військовослужбовцями, розміщеними у приміщенні № 8/1 (за яке відповідальний позивач за посадою) Порядку використання мережі Інтернет у системі Міністерства оборони України, суд погоджується з доводами відповідача про правомірність оскарженого наказу.
Крім того, наведені позивачем доводи про невідповідність дати наказу про призначення службового розслідування та дату початку службового розслідування суд оцінює критично, оскільки вказані позивачем неточності є формальними недоліками та не впливають на правомірність винесення спірного наказу.
Виходячи із законодавчих приписів та фактичних обставин справи, суд дійшов висновку, що оскаржуваний наказ прийнятий на підставі, в порядку та у спосіб передбачений чинним законодавством.
Тому у задоволенні позовних вимог про визнати протиправним і скасування пункту 3 наказу командувача повітряного командування “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” від 22.02.2024 № 28дск “Про результати проведення службового розслідування” щодо накладення на позивача, заступника командира - начальника логістики військової частини НОМЕР_2 підполковника ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення - сувора догана слід відмовити.
Відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» (рішення від 21 січня 1999 року), зокрема, зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини і зобов'язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент.
Тому за наведених вище підстав, якими суд обґрунтував своє рішення, суд не бачив необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, зазначені позивачем, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Суд згідно ч. 1 ст. 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оскільки у даній справі оспорюється рішення прийняте відповідачем, суб'єктом владних повноважень, суд відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 КАС України, перевіряє чи прийнято (вчинено) воно: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд на підставі досліджених доказів встановив, що відповідні положення відповідачем дотримані повністю. З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, а тому не підлягають задоволенню.
В силу ст. 139 КАС України судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295 КАС України, суд -
1. У задоволенні позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів відмовити.
2. Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено та підписано 25.07.2024.
Суддя Р.П. Качур