26 липня 2024 року м. Львівсправа № 380/29561/23
Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 380/29561/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії,-
Позивач - ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненаданні відповіді на рапорт ОСОБА_1 щодо його звільненні з військової служби за статтею 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» також відповідної Постанови Кабінету міністрів України від 12 червня 2013 р. № 413 за сімейними обставинами, а саме у зв'язку із здійсненням постійного догляду за дідом - ОСОБА_2 , який є інвалідом І групи;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 розглянути рапорт ОСОБА_1 про його звільнення з військової служби за статтею 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» за сімейними обставинами, а саме у зв'язку із здійсненням постійного догляду за дідом - ОСОБА_2 , який є інвалідом І групи.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 на посаді гранатометника 1 взводу роти охорони Військової частини НОМЕР_1 . Останні 5 років ОСОБА_1 , постійно проживав разом та опікувався за дідом - ОСОБА_3 , 1954 р.н. за адресою: АДРЕСА_1 України.
ОСОБА_3 , 1954 р.н. поставлено діагноз - Атрофія зорових нервів. Ускладнена глаукома обох очей. Visus 0. Ішемічна хвороба серця. Кардіосклероз атеросклеротичний. Стенокардія напруги II ФК. Гіпертонічна хвороба II стадія, ст. 2, ризик високий. Остеохондроз поперекового та грудного відділу хребта.
Відповідно до посвідчення серія НОМЕР_2 від 26.11.2003 року ОСОБА_3 , 1954 р.н. інвалід І групи довічно.
Відповідно до Довідки № 145 Новобарівська амбулаторія загальної практики сімейної медицини, також висновку № 571 про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від 20.06.2023, також Довідки № 146 Новобарівська амбулаторія загальної практики сімейної медицини де поставлено діагноз, також висновок опікунської ради при виконавчому комітеті Буштинської селищної ради з питань забезпечення прав повнолітніх осіб, які потребуються опіки (піклування) або догляду сторонніх осіб витяг з протоколу № 16 від 21.06.2023 року визначено, що ОСОБА_3 потребує постійного стороннього догляду та допомоги з боку ОСОБА_1 , 1999 р.н.
На початку 2023 року виникла необхідність у сторонньому догляді за моїм дідом з мого, ОСОБА_1 , боку. З червня 2023 року, ОСОБА_1 неодноразово подавав рапорти командуванню військової частини НОМЕР_1 на звільнення його з військової служби у зв'язку із необхідністю здійснення постійного догляду за своїм рідним дідом, який є має 1 групу інвалідності, а саме наступні усні та письмові звернення:
- 27.06.2023 - рапорт командиру військової частини НОМЕР_1 ;
- 30.06.2023 - усне нагадування командиру військової частини НОМЕР_1 щодо надання відповіді на запит;
- 04.07.2023 - подано повторний рапорт командиру військової частини НОМЕР_1 (у зв'язку з виправленням зауважень до першого рапорту (27.06.2023 року);
- 26.07.2023 - повторний рапорт командиру військової частини НОМЕР_1 ;
- 11.08.2023 - черговий рапорт командиру військової частини НОМЕР_1 ;
- 21.08.2023 - скарга в Генеральний штаб Збройних Сил України;
- 18.10.2023 - клієнтом подано офіційний запит щодо розгляду;
- 17.11.2023 - рапорт командиру військової частини НОМЕР_1 ;
- 17.11.2023 - скарга в Генеральний штаб Збройних Сил України;
- 22.11. 2023 - повторний рапорт командиру військової частини НОМЕР_1 ;
- 22.11.2023 - скарга до Генерального штабу Збройних Сил У країни;
- 24.11.2023 - черговий рапорт командиру військової частини НОМЕР_1 .
Позивач зазначає, що до поданих рапортів долучались усі необхідні документи, зокрема:
- копія паспорту та РНОКПП ОСОБА_1 ;
- копія свідоцтва про народження серія НОМЕР_3 від 25.01.2000;
- копія свідоцтва про народження серія НОМЕР_4 від 25.01.1980;
- копія Довідки МСЕК серія 2-18 АЖ № 034992 від 1998;
- копія висновку ЛКК №1996 від 02.11.2023 КНІІ «Тячівська консультативна поліклініка»;
- копія висновку опікунської ради при виконавчому комітеті Баштинської селищної ради з питань забезпечення прав повнолітніх осіб, які потребують опіки (піклування) або догляду сторонніх осіб, витяг з протоколу №16 від 21.06.2023;
- копія пенсійного посвідчення серія НОМЕР_2 від 16.11.2003;
- копія висновку ЛКК № 40 від 31.10.2023 КНІ «ЦИМСД» та інші документи, які просили командири, юристи, діловоди в/ч.
Вищевказані документи підтверджують наявність у дідуся позивача І групи інвалідності та відсутність можливості здійснення опіки іншими особами.
Однак, незважаючи на те, що неодноразово подавалися рапорти з кінця червня 2023 до кінця листопада 2023, військова частина НОМЕР_1 досі так і не надала жодної відповіді на такі рапорти.
Позивач вважає таку поведінку бездіяльністю Військової частини НОМЕР_1 , яка проявилася у ненаданні відповідей на подані ОСОБА_1 рапорти, свідчить про відмову у наданні останньому права на звільнення його з строкової військової служби.
Згідно ухвали про відкриття провадження відповідачу встановлено п'ятнадцятиденний строк на подання відзиву з дати отримання ухвали про відкриття провадження. Копію вказаної ухвали доставлено відповідачу 23.12.2023, однак станом на момент розгляду цієї справи, жодних заяв по суті справи на адресу суду не надходило. При цьому, суд враховує, що згідно ч. 4 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Відповідно до ч.6 ст.162 цього ж Кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно п. 3 ч. 3 ст. 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою судді відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі.
Судом встановлені наступні обставини:
В листопаді 2023 позивач звернувся до відповідача із рапортом наступного змісту:
«Прошу Вас звільнити мене, старшого солдата строкової служби ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , гранатометника 1 взводу роти охорони військової частини НОМЕР_1 з лав Збройних сил України на підставі п. в) ч.2 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 12.05.1992 року (зі змінами).
Згідно п. в) ч.2 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці строкової військової служби звільняються із служби за сімейними обставинами - у разі виникнення у них права на відстрочку чи звільнення внаслідок зміни сімейних обставин.
Оскільки, я маю рідного діда ОСОБА_3 , який має І групу інвалідності потребує постійного догляду, що підтверджується довідкою МСЕК серія 2-18 АЖ №034992 та висновком ЛКК № 1996 від 02.11.2023 року, що в свою чергу є такими сімейними обставинами та поважною причиною, що виключає проходження військової службу за призовом під час мобілізації.
Також зазначаю, що згідно висновку опікунської ради при виконавчому комітеті Баштинської селищної ради з питань забезпечення прав повнолітніх осіб, які потребують опіки (піклування) або догляду сторонніх осіб, витяг з протоколу №16 від 21.06.2023 року, я здійснюю догляд за своїм дідом ОСОБА_3 , який згідно висновку №571 від 20.06.2023 року та довідки від 21.06.2023 року потребує постійного стороннього догляду та допомоги, оскільки його дружина, моя бабуся - ОСОБА_4 не може на дати йому такий догляд, оскільки сама потребує стороннього догляду, що підтверджується, висновком ЛКК №40 від 31.10.2023 року.
Оскільки на засіданні опікунської ради при виконавчому комітеті Баштинської селищної ради з питань забезпечення прав повнолітніх осіб, які потребують опіки (піклування) або догляду сторонніх осіб, яке відбулося 21.06.2023 року, на якому безпосередньо вирішувалося питання щодо визначення особи яка може здійснювати постійний догляд за ОСОБА_3 , та було встановлено, що у ОСОБА_3 немає інших осіб які можуть здійснювати за ним постійний догляд, окрім мене.
Таким чином доведення наявності інших осіб, які можуть здійснювати догляд за моїм дідом, повторного встановлення не потребує.
Таким чином, керуючись зазначеною нормою Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», а також абзацом третім пункту 233 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008, я не висловлюю бажання:
- продовжувати військову службу;
- проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України військово-обліковою спеціальністю.
Керуючись абзацом третім пункту 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, погоджуюсь на виключення мене зі списків особового складу військової частини до проведення усіх необхідних розрахунків.
Враховуючи вищевикладене, на підставі статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», а також пунктів 210, 233, 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України,
1. Звільнити мене з військової служби;
2. Надіслати мою особову справу до відповідного районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за зареєстрованим місцем проживання.
Документи для взяття на військовий облік прошу направити відповідному районному територіальному центру комплектування та соціальної підтримки.
На день виключення мене зі списків військової частини прошу виплатити всі належні мені грошові кошти.
Особову справу прошу направити до відповідного районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Додатки:
- копія паспорта та коду ОСОБА_1 ;
- копія свідоцтва про народження серія НОМЕР_3 від 25.01.2000 року;
- копія свідоцтва про народження серія НОМЕР_4 від 25.01.1980 року;
- копія Довідки МСЕК серія 2-18 АЖ №034992 від 1998 року;
- копія висновку ЛКК №1996 від 02.11.2023 року КНП «Тячівська консультативна поліклініка»;
- копія висновку опікунської ради при виконавчому комітеті Баштинської селищної ради з питань забезпечення прав повнолітніх осіб, які потребують опіки (піклування) або догляду сторонніх осіб, витяг з протоколу №16 від 21.06 2023 року;
- копія пенсійного посвідчення серія НОМЕР_2 від 16.11.2003 року;
- копія висновку ЛКК №40 від 31.10.2023 року КНП «ЦПМСД».
Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач вважає спірну бездіяльність протиправною та такою, що не відповідає вимогам Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Судом враховуються аргументи наведені позивачем про протиправність спірної бездіяльності з наступних підстав згідно встановлених судом обставин та вимог законодавства:
Згідно із Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» (в редакції на час спірних правовідносин, звернення позивача із вказаним запитом), цей Закон здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.
Згідно ч. 1 із ст. 1 цього ж Закону, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Згідно із ст. 3 цього ж Закону, правовою основою військового обов'язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України «Про оборону України», «Про Збройні Сили України», «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов'язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно із пункту «в» частини 2 статті 26 цього ж Закону, військовослужбовці строкової військової служби звільняються із служби на підставах, за сімейними обставинами - у разі виникнення у них права на відстрочку чи звільнення внаслідок зміни сімейних обставин. Військовослужбовці, які мають право на звільнення зі служби за цією підставою, можуть його не використовувати.
Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Надаючи правову оцінку спірній бездіяльності відповідача суд зазначає наступне:
Відповідач не надав суду жодних належних та допустимих доказів будь-якого розгляду вищевказаного рапорту позивача по суті.
Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, що відповідачем не зроблено.
Таким чином, спірна бездіяльність відповідача є протиправною, відтак в цій частині позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 про ненадання відповіді на рапорт ОСОБА_1 щодо його звільненні з військової служби за сімейними обставинами, підлягають задоволенню.
Про позовні вимоги позивача в частині зобов'язати відповідача розглянути рапорт ОСОБА_1 про його звільнення з військової служби за сімейними обставинами, суд зазначає наступне.
Здійснюючи судочинство, Європейський суд з прав людини неодноразово аналізував наявність, межі, спосіб та законність застосування дискреційних повноважень національними органами, їх посадовими особами. Зокрема, в рішенні Європейського суду з прав людини від 17 грудня 2004 року у справі «Педерсен і Бодсгор проти Данії» зазначено, що здійснюючи наглядову юрисдикцію, суд, не ставлячи своїм завданням підміняти компетентні національні органи, перевіряє, чи відповідають рішення національних держаних органів, які їх прийняли, з використанням свого дискреційного права, положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та Протоколів до неї. Суд є правозастосовчим органом та не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.
На переконання суду, ефективним та належним (щодо розглядуваних правовідносин) способом захисту прав позивача є зобов'язання відповідача розглянути по суті рапорт позивача, відтак в цій частині позовні вимоги також підлягають задоволенню.
Також суд враховує положення Висновку N 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява N 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява N 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява N 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Відповідно позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.
Судові витрати відповідно до ст.139 КАС України стягненню зі сторін не підлягають.
Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 250, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 ) про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненадання відповіді на рапорт ОСОБА_1 щодо його звільнення з військової служби за сімейними обставинами.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 розглянути рапорт ОСОБА_1 щодо його звільнення з військової служби за сімейними обставинами.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення цього Кодексу.
Рішення складено в повному обсязі 26 липня 2024 року.
СуддяГавдик Зіновій Володимирович