про залишення позову без розгляду
26 липня 2024 рокусправа № 380/13815/24 м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Качур Роксолани Петрівни розглянув у порядку письмового провадження заяву позивачки про усунення недоліків та заяву відповідача про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської область про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії -
ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулася до суду з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області (далі - відповідач), в якому просить визнати незаконним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області від 24 квітня 2024 року № 121 про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвокатки Улинець Ольги Миколаївни строком на 4 (чотири) місяці.
Ухвалою від 02.07.2024 суддя прийняла позовну заяву до розгляду та відкрила провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою суду від 08.07.2024 відмовлено у задоволенні клопотання позивачки про розгляд справи № 380/13815/24 у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Ухвалою суду від 11.07.2024 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області про скасування рішення.
Ухвалою суду від 11.07.2024 відмовлено у задоволенні заяви представника відповідача про заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області про скасування рішення відмовити.
Ухвалою суду від 18.07.2024 визнано неповажними причини пропуску позивачкою строку звернення до суду, які викладені в позовній заяві. Позовну заяву ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області про скасування рішення залишено без руху для усунення недоліків позовної заяви.
Позивачці встановлено п'ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви, шляхом подання до канцелярії суду чи надіслання на адресу суду (79018 м. Львів вул. Чоловського 2) заяви (клопотання) про поновлення строку звернення до адміністративного суду із наданням доказів поважності причин пропуску строку.
На виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви позивачка надіслала заяву про усунення недоліків (вх. № 56201 від 24.07.2024) у якій просить визнати поважними причини пропуску строку на подання адміністративного позову про визнання недійсним та скасування рішення КДКА Закарпатської області про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 про зупинення дії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю строком на 4 місяці та поновити строк на подання адміністративного позову про визнання недійсним та скасування рішення КДКА Закарпатської області про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 про зупинення дії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю строком на 4 місяці про що постановити відповідну ухвалу.
В обґрунтування такої вказала, що про наявність оскаржуваного рішення позивачці стало відомо 14.05.2024 (день внесення відомостей в ЄРАУ), внаслідок чого, реалізуючи право на оскарження вона звернулась до ВКДКА. Вважає, що обов'язку паралельно звертатися до суду про оскарження рішення за адвокатами не передбачено. Крім того, просила суд врахувати, що у неї в період з 15.05.2024 по 31.05.2024 були значні проблеми зі здоров'ям, які значно обмежили її фізіологічні можливості щодо подання позовних вимог до суду: 15.05.2024 - планова операція (корекція зору) (Реабілітація потребувала обмеження користуванням телефонами, ПК та іншими фізичними навантаженнями чи навантаженнями на очі). Крім того вказала, в період з 18.05.2024 по 31.05.2024 у неї проявилась та позивачка проводила лікування вітряної віспи, середньої тяжкості. Просила суд також врахувати, що на момент подання заяви про усунення недоліків позовної заяви вона знаходиться у відпустці за межами Львівської області, тому не може подати завірений лікарем витяг з медичної карти амбулаторного хворого. Про те, що ВКДКА залишило її скаргу без руху, ОСОБА_1 стало відомо лише 20.06.2024, це і стало підставою для подання адміністративного позову.
При вирішенні питання про залишення позовної заяви без розгляду та заяви позивачки про поновлення строку звернення до адміністративного суду, суд керується таким.
Згідно з пунктом 8 частини 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Наслідки пропущення строку звернення визначені у ст. 123 КАС України, зокрема, ч. 3 цієї статті передбачено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду (ч. 4 ст. 123 КАС України).
При цьому, судом в ухвалі від 18.07.2024 встановлено, що відповідно до ч. 8 ст. 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.
Крім цього згідно з ч. 1 ст. 42 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії.
З огляду на вказані норми Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» суд погоджується з доводами відповідача про те, що оскарження спірного рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури після його перегляду ВКДКА можливе протягом тридцятиденного строку лише шляхом оскарження самого рішення ВКДКА про залишення без змін рішення КДКА.
Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 31.01.2020 у справі № 640/3026/19, оскарження рішення КДКА до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не є досудовим порядком врегулюванням спору, оскільки законодавець чітко визначив право на оскарження такого рішення або до суду або до ВКДКА, у зв'язку з чим Верховний Суд не знайшов підстав для застосування положень ч. 4 ст. 122 КАС України і поновлення строку на звернення до суду.
Крім того, в постанові від 20.04.2021 у справі № 640/17351/19 Верховний Суд дійшов висновку про неможливість застосування положень ч. 4 ст. 122 КАС України у разі оскарження рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури у дисциплінарній справі до ВКДКА, зазначивши, що оскарження спірного рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури після його перегляду ВКДКА можливе протягом тридцятиденного строку лише шляхом оскарження самого рішення ВКДКА про залишення без змін рішення КДКА (пункти 44-50 цієї постанови).
З цих підстав суд дійшов висновку про неповажність причин пропуску позивачкою строку звернення до суду, які викладені в позовній заяві.
Разом з тим, оцінюючи доводи заяви про усунення недоліків, суд зазначає таке.
Позивачка у заяві про усунення недоліків зазначила про існування проблем зі здоров'ям в період з 15.05.2024 по 31.05.2024.
З цього приводу суд звертає увагу, що подаючи позовну заяву, позивачка стверджувала про те, що місячний строк звернення до суду із цим позовом обчислюється з дня винесення рішення ВКДКА за результатами розгляду скарги адвоката на рішення КДКА.
З огляду на встановлені судом обставини, а також враховуючи висновки Верховного Суду, суд дійшов висновку про безпідставність таких доводів позивачки.
Натомість, після таких висновків суду, позивачка змінила підхід до вирішення питання обчислення строку звернення до суду із позовом про оскарження рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області від 24 квітня 2024 року № 121 про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвокатки Улинець Ольги Миколаївни строком на 4 (чотири) місяці.
Разом з цим, позивачка не заперечує факту подання скарги на оскаржене рішення до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури 20.05.2024 (самостійно вказала таку інформацію в позовній заяві).
Тому суд враховує, що позивачка є адвокатом.
Згідно з пунктами 1, 2 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»:
адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом;
адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного згідно із Законом України "Про забезпечення функціонування української мови як державної", має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
Позивачка, будучи адвокатом, розуміла або повинна була розуміти положення законодавства (а тим більше профільного законодавства) зокрема ч. 1 ст. 42 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Тому, доводи позивачки є взаємосуперечливими, адже позивачка мала можливість подати скаргу до Вищої КДКА, однак не реалізувала права на оскарження спірного рішення до суду у строк, визначений ч. 1 ст. 42 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Поважними можуть бути визнані лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом або заявою про перегляд судового рішення, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Враховуючи ту обставину, що позивачка мала змогу звернутися із скаргою до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури 20.05.2024 і не вважала, що має обов'язок, як вона вказує у заяві про усунення недоліків, звертатися до суду у тридцятиденний строк з дня прийняття оскарженого рішення, суд дійшов висновку про неповажність причин пропуску строку для звернення до суду із цим позовом, визначеного Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку про неповажність причин пропуску позивачем строку звернення до суду, викладених у заяві про усунення недоліків звернення до суду.
Відтак суд погоджується з доводами відповідача у про пропуск позивачкою строку звернення до суду із цим позовом, які викладені у заяві відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.
Таким чином, суд дійшов висновку про необхідність залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.
Положеннями ч. 13 ст. 171 КАС України визначено, що суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду (ч. 15 ст. 171 КАС України).
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.
Ураховуючи те, що позивачкою не надано суду доказів поважності причин пропуску звернення до суду, суд дійшов висновку про те, що позивачка не виконала вимог ухвали суду від 18.07.2024 про залишення позовної заяви, тому, позовну заяву слід залишити без розгляду.
Керуючись ст.ст. 122, 123, 169, 171, 240, 243, 248, 256, 293, 294 КАС України, суд -
1. У задоволенні заяви позивачки про усунення недоліків відмовити.
2. Заяву відповідача про залишення позовної заяви без розгляду задовольнити.
3. Визнати неповажними причини пропуску строку ОСОБА_1 строку звернення до суду.
4. Позовну заяву ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської область про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії залишити без розгляду.
5. Копію ухвали надіслати сторонам.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги у п'ятнадцятиденний строк з дати складення повного тексту ухвали до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Р.П. Качур