з питань залишення позовної заяви без руху
24 липня 2024 року справа №380/14031/24
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Кравців О.Р. розглянув заяву представника відповідача про залишення позовної заяви без руху за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,-
До Львівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо не нарахування та не виплатити ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за шість місяців з 19.07.2023 по 19.01.2024;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за шість місяців з 19.07.2023 по 19.01.2024.
Ухвалою суду від 05.07.2024 позовну заяву залишено без руху. Позивач у встановлений строк недоліки позовної заяви усунув належним чином.
Ухвалою суду від 15.07.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін.
Представник відповідача подав заяву про залишення позовної заяви без руху. Зазначив, що оскільки середній заробіток за час затримки при звільнення не входить до складу заробітної плати (грошового забезпечення) позивачу необхідно сплатити судовий збір. Також, вказав, що позивачу необхідно здійснити розрахунок суми, що підлягає стягненню.
Позивач подав до суду клопотання, в якому вказав, що поведінка відповідача щодо не нарахування та не виплатити позивачу середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за шість місяців з 19.07.2023 по 19.01.2024, порушує його право на отримання належних виплат у визначеному чинним законодавством розмірі та нівелює таку конституційну гарантію, як право на соціальний захист ( у тому числі і як учасника бойових дій), передбачене статтею 46 Конституції України. Крім того, долучив до справи довідку про отримане грошове забезпечення №09/11 від 17.06.2024.
Вирішуючи заяву представника відповідача суд зазначає таке.
Відповідно до частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 8 статті 160 КАС України передбачено, якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
Правові засади справляння судового збору платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» №3674-VI від 08.07.2011 (далі - Закон №3674-VI).
Частиною 1 статті 4 Закону №3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною 2 статті 4 Закону №3674-VI передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою, фізичною особою-підприємцем встановлюється ставка судового збору в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу. За подання позову немайнового характеру, поданого фізичною особою, фізичною особою-підприємцем встановлюється ставка судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Пільги щодо сплати судового збору встановлені статтею 5 Закону №3674-VI.
Відповідно до частини 1 статті 5 Закону №3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав (пункт 13).
До позову позивач долучив, зокрема, копію посвідчення учасника бойових дій № НОМЕР_2 від 12.01.2017.
Таким чином, позивач як особа, що має статус учасника бойових дій, звільняється від сплати судового збору у справах, пов'язаних з порушенням його прав.
Крім того, слід зауважити, що зазначена норма статті Закону №3674-VI не містить посилань на те, що позов має бути заявлений лише з підстав порушення прав та законних інтересів позивача саме як учасника бойових дій, а також, прямо та чітко не зазначає, що справа має стосуватись порушених прав саме позивача, що має статус учасника бойових дій, без уточнення характеру такого права та підстав його порушення.
Такий висновок узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 21.12.2023 у справі №280/3035/21.
Щодо покликань відповідача про необхідність позивачу здійснити розрахунок суми, що підлягає стягненню, суд зазначає.
Відповідно до пункту 3 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.
Представник відповідача у заяві наполягає на тому, що позивач порушив зазначену норму КАС України.
Однак суд наголошує, що на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі суд не може вдаватися до оцінки викладених позивачем обставин справи та доказів.
Головним є те, що позовна заява містила виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, достатність яких в подальшому має бути оцінена судом в ході судового розгляду справи по суті.
Кодекс адміністративного судочинства не передбачає конкретну форму викладу позовних вимог, а наділяє позивача правом визначати учасників справи та довільно викласти зміст позовних вимог спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачених законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.
Отже, стаття 160 КАСУ не конкретизує вимоги щодо змісту позовної заяви, який викладається позивачем в довільній формі. Головним є те, щоб позовна заява містила виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, достатність яких в подальшому має бути оцінена судом в ході судового розгляду справи по суті.
На цьому наголосила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 31.08.2023 у справі №990/114/23.
Також, суд бере до уваги приписи частини 2 статті 6 КАС України, яка зобов'язує суд застосовувати принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним. Надмірний формалізм при вирішенні питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист.
Надмірний формалізм це, здебільшого, негативне оціночне поняття, яке означає безумовну вимогу дотримуватися процедур, визначених законодавством, у ситуації, за якої негативні наслідки поступаються принципу розумності (доцільності, раціональності).
Так, у рішенні від 04.12.1995 у справі «Bellet v. France» («Беллет проти Франції», Серії A №333B, пункт 36) Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (Конвенція) містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
У рішенні від 25.01.2000 у справі «Miragall Escolano and Othersv. Spain» («Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії», заяви №38366/97, № 38688/97, № 40777/98, №40843/98, №41015/98, №41400/98, №41446/98, №41484/98, №41487/98, №41509/98) і у рішенні від 28.10.1998 у справі «Pеrez de Rada Cavaniles v. Spain» («Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії», заява №3256-57) Європейський суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції.
Враховуючи викладене, суд висновує, що заява представника відповідача про залишення позовної заяви без руху є необґрунтованою, тому у задоволенні такої слід відмовити.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 240, 241-243, 248, 256 КАС України, суд,-
1. У задоволенні заяви представника відповідача про залишення позовної заяви без руху - відмовити.
2. Копію ухвали надіслати сторонам.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та окремо не оскаржується.
Заперечення на цю ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Кравців О.Р.