про повернення позовної заяви
26 липня 2024 рокум. ДніпроСправа № 360/802/24
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Качанок О.М., перевіривши матеріали адміністративного позову адвоката Єрьоміної Вікторії Анатоліївни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов адвоката Єрьоміної Вікторії Анатоліївни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, в якому позивач просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті з 01.04.2023 доплати до пенсії, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області перерахувати та виплатити пенсію без обмеження максимальним розміром з 01.04.2023 ОСОБА_1 , з урахуванням щомісячної доплати в розмірі 2000 грн, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» виходячи з розміру грошового забезпечення, встановленого на підставі рішення суду від 17.01.2022 у справі № 360/8257/21, з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою суду від 22 липня 2024 року вищевказану позовну заяву залишено без руху. Запропоновано позивачу протягом десяти календарних днів з дати отримання вказаної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з зазначенням інших підстав для поновлення такого строку, які є об'єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами поважності причин пропуску строку звернення.
23 липня 2024 року від представника позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду. Щодо цієї заяви, суд зазначає таке.
В обґрунтування заяви зазначено, що не нарахування спірної доплати мало місце під час перерахунку пенсії позивача на виконання рішення суду, в результаті чого розмір його пенсії зріс, через що у нього не виникало сумнівів щодо виплати пенсії в повному розмірі. Лише після звернення із заявою та отримання відповіді від відповідача позивач достовірно дізнався про припинення нарахування спірної доплати до пенсії.
Позивачем вживалися заходи для отримання інформації про складові пенсійної виплати та причини припинення виплати щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн, встановленої відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб». Після отримання відповіді позивач без зайвих зволікань звернувся до суду з цим позовом.
На думку представника позивача, перекладання на останнього наслідків пропуску строку звернення до суду через бездіяльність відповідача, не забезпечення належного інформування особи про зміни складових пенсійної виплати є недопустимим.
Також з посиланням на частину третю статті 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та на правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 20 липня 2023 року у справі № 420/8355/22, просить вважати поважною причину пропуску процесуального строку на подання позову та поновити пропущений з поважних причин строк звернення до суду з цим позовом.
Згідно з частинами першою та другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Суд зазначає, що поважними причинами пропуску або продовження строку можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Застосовуючи строк, визначений абзацом першим частини другої статті 122 КАС України, суд вважає, що з вимогами щодо оскарження дій відповідача з припинення виплати щомісячної доплати, починаючи з 01 лютого 2024 року згаданий строк позивачем не пропущено.
Що стосується іншої частини позовних вимог за період з 01 квітня 2023 року по 31 січня 2024 року, то шестимісячний строк звернення позивача до суду пропущений.
Розглядаючи питання поважності пропуску строку звернення в межах аргументів, наведених представником позивача, суд зазначає таке.
Як вже було вище вказано, строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Оскільки початок шестимісячного строку визначено альтернативно, при визначенні початку цього строку суд має з'ясувати момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що ГУ ПФУ в Луганській області на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 10.11.2021 у справі № 360/5145/21 у березні 2023 року здійснено перерахунок пенсії позивача, внаслідок якого припинено виплату щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн. При цьому, як убачається з листа відповідача від 29.04.2024 № 1200-0201-8/11195 спірну доплату позивач отримував з 01.07.2021 по 31.03.2023. Тобто виплату спірної доплати припинено з 01 квітня 2023 року.
За усталеною практикою Великої Палати Верховного Суду застосування частини першої статті 121 КАС України, зокрема, сформульованою у постанові від 20 листопада 2019 року у справі № 9901/405/19, «правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об'єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об'єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб'єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки».
У рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Пономарьов проти України» (№ 3236/03 від 03 квітня 2008 року, §41) зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.
У справі «Ілхан проти Туреччини» (заява № 22277/93 від 27 червня 2000 року, §59), Європейський суд з прав людини зазначив, що правило встановлення обмежень звернення до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватись з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму. Воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру. Перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.
Тому, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані із дійсними, істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Суд зауважує, що у численній практиці Верховного Суду неодноразово, зокрема, у постановах від 11 липня 2019 року у справі № 0940/1181/18, від 31 жовтня 2019 року у справі № 823/1915/18, від 22 січня 2020 року у справі № 826/4464/17, від 16 липня 2020 року у справі № 487/3042/16-а, висловлена позиція, згідно з якою пропуск відповідного строку на звернення до суду через необізнаність щодо прийнятих актів законодавства або байдужість до своїх прав чи небажання скористатися цим правом не є поважними причинами пропуску строку та, відповідно, підставою для поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом.
Таким чином, необізнаність позивача з нормами законодавства носять суб'єктивний характер та не виключають можливість позивача звернутися за отриманням правової допомоги (в тому числі безоплатної) у разі, якщо такої допомоги він потребував, у межах строку, встановленого законом для звернення до адміністративного суду з цим позовом, який був достатнім для вчинення відповідних дій.
Щодо посилань представника позивача на отримання відповіді відповідача як на підставу для поновлення строку звернення до суду, необхідно вказати таке.
Отримання позивачем листа ГУ ПФУ в Луганській області від 29.04.2024 № 1200-0201-8/11195 у відповідь на заяву представника позивача не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав у відповідній частині вимог, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку. Тим більше, що таке звернення відбулося більш ніж через рік, після проведення перерахунку пенсії, після якого припинено виплату спірної доплати до пенсії.
Позивач щомісяця отримував пенсію, тому не міг не знати про зміну її розміру, та відповідно можливе порушення своїх прав.
Такий правовий висновок суду узгоджується з правовим висновком Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, який міститься у постанові від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19, згідно з яким пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових. Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. У такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
Так, про факт встановлення чи не встановлення позивачу доплати до пенсії з 01.04.2023 останньому не могло не бути відомо принаймні з травня 2023 року.
У свою чергу доказів вчинення будь-яких дій до квітня 2024 року з метою з'ясування розміру пенсії та її складових позивачем не надано.
Як вже зазначалось судом вище, причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.03.2021 у справі № 160/6430/20.
Таким чином, з'ясування, за твердженням представника позивача, про припинення виплати спірної доплати до пенсії з 01.04.2023, лише після отримання відповіді від відповідача, не може вважатися поважною причиною для поновлення строку звернення до суду, позаяк, як вже було неодноразово наголошено вище, згадані виплати мають щомісячний характер і про їх припинення, зменшення чи нарахування у неправильному розмірі позивачу мало бути відомо не пізніше неотримання/отримання вперше після перерахунку пенсійної виплати у межах спірного періоду.
За таких обставин подання позивачем у липні 2024 року позовної заяви за відсутності належного обґрунтування причин зволікання із оскарженням рішень, бездіяльності відповідача щодо безпідставного, на думку позивача, не нарахування та не виплати, починаючи з квітня 2023 року, суми доплати до пенсії, матиме наслідком порушення принципу правової визначеності, що є неприпустимим з огляду на принципову позицію Європейського Суду з прав людини у цьому питанні.
Аналогічний правовий висновок щодо строку звернення до суду викладено в постанові Верховного Суду від 21 лютого 2024 року у справі № 240/27663/23, предметом розгляду якої були подібні правовідносини щодо припинення виплати з 01.09.2022 пенсіонеру доплати до пенсії згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».
Щодо посилань представника позивача на те, що пенсія, виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком на підставі частини третьої статті 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», суд зазначає, що відповідно до частини третьої статті 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Суд зазначає, що у цій нормі права мова йде про строки проведення перерахунку пенсії, а не про поновлення виплати сум доплат до неї, а тому вона не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
Також у заяві про поновлення строку звернення до суду представник позивача посилається на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 20 червня 2023 року у справі № 420/8355/22, відповідно до яких, положення статті 46 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» свідчить про те, що в Україні не існувало та не існує на сьогодні жодного строкового обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавством та безспірному розмірі за минулий час, яку особа не отримувала з вини держави в особі її компетентних органів.
Проте, суд не приймає до уваги посилання на постанову Верховного Суду від 20 червня 2023 року у справі № 420/8355/22, оскільки висновки у вказаній справі не є релевантними до спірних правовідносин, оскільки у межах зазначеної справи розглянуто питання поновлення та виплати пенсії за віком з 07 жовтня 2009 року пенсіонера, який переїхав на постійне місце проживання за кордон.
Суд вказує, що згідно з ухвалою від 22 липня 2024 року про залишення позовної заяви без руху, позивач не був обмежений у наданні доказів поважності пропуску строку, передбаченого для звернення до суду.
На думку суду, самі по собі вказані доводи не впливають на можливість позивача дізнатися про порушення своїх прав у відповідній частині вимог, в тому числі за участю представника, чого позивачем тривалий час не було здійснено, що свідчить про триваючу пасивну поведінку позивача.
З урахуванням викладеного, підстави, зазначені представником позивача для поновлення строку звернення до адміністративного суду в частині позовних вимог, які стосуються нарахування та виплати позивачу щомісячної доплати до пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», у розмірі 2000,00 грн за період з 01 квітня 2023 року по 31 січня 2024 року, визнаються судом неповажними.
Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з частиною другою статті 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
З урахуванням викладеного, позовна заява в частині позовних вимог про нарахування та виплату позивачу щомісячної доплати до пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», у розмірі 2000,00 грн за період з 01 квітня 2023 року по 31 січня 2024 року підлягає поверненню позивачу.
При цьому, суд роз'яснює позивачу, що згідно з приписами частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви у вказаній частині позовних вимог не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись статтями 123, 169, 241, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Визнати неповажними підстави пропуску строку звернення до суду, зазначені представником позивача в заяві про поновлення строку звернення до суду.
У задоволенні заяви адвоката Єрьоміної Вікторії Анатоліївни в інтересах ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду з позовом відмовити.
Позовну заяву адвоката Єрьоміної Вікторії Анатоліївни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області в частині позовних вимог про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті за період з 01 квітня 2023 року по 31 січня 2024 року доплати до пенсії згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області перерахувати та виплатити пенсію без обмеження максимальним розміром ОСОБА_1 за період з 01 квітня 2023 року по 31 січня 2024 року, з урахуванням щомісячної доплати в розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» з урахуванням раніше виплачених сум, - повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позову у вказаній частині позовних вимог не позбавляє його права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом, з відповідними вимогами.
Копію цієї ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
СуддяО.М. Качанок