про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного провадження у справі
26 липня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/4940/24
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Савонюка М.Я., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій,-
ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (надалі - відповідач), у якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із застосуванням базового місяця для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року, відповідно до вимог Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Національної Гвардії України нарахувати та виплатити мені індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із застосуванням базового місяця для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 "Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44, з урахуванням раніше виплачених сум.
За результатами перевірки матеріалів позову в порядку статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено:
1) позовна заява подана особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність (частина друга статті 43 КАС України);
2) позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу;
3) позовну заяву належить розглядати за правилами адміністративного судочинства (статті 19, 20, 21 КАС України);
4) позовну заяву подано з дотриманням правил підсудності (статті 25, 26 КАС України);
5) позов подано у строк, установлений законом (стаття 122 КАС України);
6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху (частина перша статті 169 КАС України), повернення позовної заяви (частина четверта статті 169 КАС України) або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом (стаття 170 КАС України).
З урахуванням значення справи для сторін, обраного позивачем способу захисту, категорії та складності справи, обсягу та характеру доказів у справі, кількості сторін та інших учасників справи, суспільного інтересу до справи, на підставі частини третьої статті 257 та частини п'ятої статті 262 КАС України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Одночасно із позовною заявою позивачем подано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Пунктом 7 частини дев'ятої статті 171 КАС України визначено, що про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначається результат вирішення заяв і клопотань позивача, що надійшли разом із позовною заявою, якщо їх вирішення не потребує виклику (повідомлення) сторін.
В обгрунтування заявленого клопотання позивач зазначає, що індексація відповідно до положень Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" входить до складу грошового забезпечення. Вказує, що оскільки 19.07.2022 Кодекс законів про працю України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, він був звільнений зі служби 06.03.2022, а позовні вимоги заявлено за період з 01.01.2016 по 28.02.2018, то до спірних правовідносин підлягає застосування редакція статті 233 Кодексу законів про працю України (надалі - КЗпП України) на час їх виникнення. Зазначає, що на день звільнення зі служби його не ознайомили із документами про виплату заробітної плати та індексації за спірний період, а про порушення своїх прав дізнався з листа відповідача 17.06.2024. З цих підстав просить суд поновити строк звернення до суду із позовом.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених в основу клопотання про поновлення строку звернення до суду, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною п'ятою статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Спірні правовідносини, які виникли між сторонами у цій справі, стосуються вирішення питання щодо наявності чи відсутності у позивача права на перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення.
Втім положення статті 122 КАС України не містять норм, які б урегульовували строки звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати (грошового забезпечення) у разі порушення законодавства про оплату праці.
Водночас такі строки встановлені КЗпП України.
Одночасно з цим суд наголошує, що КАС України прямо визначає, що строк звернення до адміністративного суду може бути встановлений й іншим законом.
Так, частина друга статті 233 КЗпП України, яка діяла в редакції до 19.07.2022, встановлювала, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
В пункті 2.3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України № 9-рп/2013 від 15.10.2013 зазначено про те, що спір щодо стягнення невиплачених власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати, є трудовим спором, пов'язаним з недотриманням законодавства про оплату праці. В разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем.
Конституційний Суд України, тлумачачи норми статті 233 КЗпП України, вказує, що право на отримання заробітної плати повинно бути гарантоване незалежно від строку. Отож, у цій статті КЗпП України встановлена додаткова гарантія для осіб, що звертаються до суду з вимогами про стягнення заробітної плати.
Отже, строки звернення до суду із позовом про нарахування та виплату грошового забезпечення та його складових частин до 19.07.2022 не застосовувалися.
19.07.2022 набрав чинності Закон України від 01.07.2022 № 2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» (надалі Закон № 2352-ІХ), яким внесено зміни до Кодексу законів про працю України, зокрема частину другу статті 233 цього Кодексу викладено у такій редакції:
«Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
Тож, починаючи з 19.07.2022 законодавець установив строк для звернення працівника з позовом до суду про виплату усіх сум, що належать йому при звільненні, який становить три місяці та обчислюється з дня одержання працівником письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Зі змісту позовної заяви слідує, що позивача звільнено зі служби з Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України 06.03.2022, позовні вимоги про виплату грошової індексації заявлено за період з 01.01.2016 по 28.02.2018.
Отже, на момент виникнення спірних правовідносин звернення до суду із позовом про виплату грошового забезпечення не обмежувалось строком.
Закон № 2352-ІХ не містить положень, які б поширювали його дію на правовідносини, що виникли до набрання ним чинності, тобто, його норми не мають зворотної дії в часі.
Отже, цей Закон містить норми прямої дії та поширює свою дію тільки на ті правовідносини, які виникли та існують після набрання ним чинності, зокрема з 19.07.2022.
Аналогічну правову позицію наведено у постановах Верховного Суду від 27.04.2023 у справі № 420/14777/22, від 19.01.2023 у справі № 460/17052/21, від 08.02.2024 у справі № 640/22254/21, від 30.05.2024 у справі № 280/6009/23.
Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Як випливає з рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1/99-рп частину першу статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Відповідно зміст суб'єктивного права особи, у тому числі права особи на звернення до суду, слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент виникнення відповідного права.
Водночас неприпустимість зворотної дії нормативно-правового акта полягає в тому, що запроваджені ним нові норми не можуть застосовуватися до правовідносин, які існували до набрання ним чинності. Отже, приписи нового нормативно-правового акта не можуть змінити обсяг прав, який було встановлено попередніми нормативно-правовими актами.
Звідси правила обчислення строку звернення до суду працівника про стягнення належної йому заробітної плати визначаються за тими нормами, які були чинними на момент початку перебігу відповідного строку.
Оскільки Закон № 2352-ІХ, який запровадив строки звернення до суду з позовом про стягнення всіх належних до виплати при звільненні сум, набрав чинності вже після звільнення позивача зі служби, суд доходить висновку про те, що строк звернення з цим позовом до суду позивачем не пропущений.
Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Оскільки строк звернення з позовом до суду позивачем не пропущений, то підстави для його поновлення відсутні.
Керуючись статтями 12, 49, 80, 114-117, 147, 171, 248, 256, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій.
Розгляд справи здійснюватиметься суддею Савонюком М.Я. одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в строки, визначені статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України.
Роз'яснити учасниками справи, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими Кодексом адміністративного судочинства України для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 цього Кодексу.
Встановити відповідачу п'ятиденний строк з дня вручення ухвали, для подання заяви із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Встановити відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання до суду відзиву на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня отримання (вручення) відзиву для подання до суду відповіді на відзив, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана (вручена) іншим учасникам у справі.
Встановити відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання (вручення) відповіді на відзив для подання заперечення, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана (вручена) іншим учасникам у справі.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua/fair/sud1170/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала окремо не оскаржується, заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК