25 липня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/2350/24
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Хилько Л.І. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі- позивачка) до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (також - відповідач) про визнання протиправними дій, наказу та рішень,
Позивачка (через свого представника - адвоката Ковальову Т.Ю.) звернулася до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ № 2-п від 03.01.2024 року "Про проведення фактичних перевірок суб'єктів господарювання";
- визнати протиправними дії щодо проведення фактичної перевірки на підставі наказу № 2-п від 03.01.2024;
- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00013830902 від 13.02.2024;
- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00015850704 від 19.02.2024.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилався на відсутність у спірному наказі будь-якого посилання на отриману відповідачем в установленому порядку інформацію про факти, які б свідчили про можливі порушення позивачем законодавства, тому призначення та проведення фактичної перевірки щодо позивача було здійснено протиправно. Висновки контролюючого органу про допущене позивачем правопорушення також є незаконними, адже доказів на підтвердження факту зберігання та реалізації нею тютюнових виробів без марок акцизного податку відповідачем у винесених рішеннях не зазначено, що свідчить про їх протиправність.
Представник відповідача подав до суду відзив, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с.48-50).
Представник позивача подав до суду відповідь на відзив (а.с.73-74).
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, судом встановлено наступне.
Так, предметом судового розгляду у даній справі є податкове повідомлення-рішення від 13.02.2024 № 00013830902 та від 19.02.2024 № 00015850704, якими до позивачки, на підставі пп.54.3.3 п.54.3 ст. 54 ПК України, абз.20 ч.2 ст.17 Закону України від 19 грудня 1995 № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" та п. 1 ст. 17 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", було застосовано штрафні санкції в сумі 17000,00 грн та 75,00 грн відповідно (а.с.68, 69).
Підставою винесення податкових повідомлень-рішень став акт № 546/11-28-09-02/3187804427 від 19.01.2024 фактичної перевірки позивача за місцем фактичного провадження нею діяльності, яка в свою чергу була проведена посадовими особами ГУ ДПС у Кіровоградській області на підставі направлень на перевірку від 10.01.2024 № 62-63 відповідно до наказу № 2-п від 03.01.2024 "Про проведення фактичних перевірок суб'єктів господарювання та торгових об'єктів" (а.с.58-59, 66, 67).
Незгода позивачки з наказом на перевірку, діями посадових осіб відповідача щодо її проведення та прийнятими за її результатами рішеннями зумовила її звернення до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (далі - ПК України) контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Згідно пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Підпункт 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України визначає, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (пункт 80.1 статті 80 ПК України).
Матеріалами справи підтверджено, що фактична перевірка позивача за місцем провадження нею господарської діяльності (Кіровоградська обл., Олександрійський р-н, м. Олександрія, вул. 6-го Грудня, 137 А (біля павільйону "Соколівські ковбаси"), кіоск "Тютюнова лавка") проведена відповідно до наказу № 2-п від 03.01.2024 року "Про проведення фактичних перевірок суб'єктів господарювання та торгових об'єктів" (а.с.66, 66-зв.).
Відповідно до пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема:
80.2.5. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.
Із змісту наведеної вище норм права слідує, що підставою проведення фактичної перевірки згідно підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України слугує:
- наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про можливі порушення платником податків законодавства або
- здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.
Верховний Суд у постановах від 05.04.2023 у справі № 200/1354/21-а, від 11.01.2023 у справі № 160/2357/21, від 12.08.2021 у справі №140/14625/20, від 10.04.2020 у справі №815/1978/18, від 25.01.2019 у справі №812/1112/16, від 05.11.2018 у справі №803/988/17, від 22.05.2018 у справі №810/1394/16, від 20.03.2018 у справі №820/4766/17 дійшов висновку, що підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України передбачає альтернативні підстави проведення фактичної перевірки, які можуть застосовуватися як у сукупності, так і кожна окремо, а саме:
- наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення платником податків вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;
- здійснення функцій, визначених законом у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
Здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального є самостійною обставиною, з якою законодавець пов'язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб'єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства. У даному випадку достатньо самого факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (виробництво і обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального).
Тобто, вказана норма дозволяє проведення фактичної перевірки, у тому числі на виконання функцій контролюючого органу, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, які в силу приписів статті 16 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" покладені на відповідача.
При цьому, також слід зазначити, що окремою підставою, з якою законодавець пов'язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки, згідно положень підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, є наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками.
Тобто, саме за вказаною підставою контролюючий орган, окрім посилання на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, у наказі має зазначати конкретну інформацію, яка була наявна у контролюючого органу чи отримана ним в установленому порядку та свідчить про порушення платником податків відповідного законодавства.
Щодо правового змісту підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України в контексті визначення підстави для проведення фактичної перевірки, а також застосування абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України в аспекті достатності відображення в змісті наказу підстав для її проведення, Верховний Суд у постанові від 28 травня 2024 року у справі №280/1431/23, ухваленої у складі Судової палати, сформулював висновки, в яких зазначив, що оскільки підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України встановлює в одному підпункті статті дві самостійні (окремі) підстави для проведення перевірки, то у наказі про призначення перевірки контролюючий орган поряд з юридичною підставою у вигляді нумераційного позначення зобов'язаний відобразити конкретну з таких двох фактичних підстав, яка і зумовила прийняття рішення про проведення перевірки, або ж обидві, в обсязі, достатньому для ідентифікації однієї з двох (або обох в сукупності у разі їх наявності). Відображення такої фактичної підстави не обов'язково має бути сформульоване тотожно до змісту правової норми, якою ця підстава встановлена, проте, повинна бути чітко визначена та змістовно відповідати правовій нормі.
У зазначеній постанові суду Судова палата зосередила увагу на тому, що у разі, якщо фактичною підставою для призначення фактичної перевірки стала наявність (отримання) певної інформації, то контролюючий орган у рішенні про проведення перевірки поряд із посиланням на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України повинен щонайменше зазначити про "наявність (отримання) інформації щодо можливого порушення" або ж зазначити реквізити документа, який слугував приводом для призначення перевірки і містить таку інформацію. Аналогічно, якщо фактичною підставою для призначення фактичної перевірки стало здійснення відповідних функцій, то контролюючий орган у рішенні про проведення перевірки поряд із посиланням на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України повинен саме про це зазначити. Відповідно, якщо підставою для призначення перевірки відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України стала сукупність фактичних підстав, передбачених цією нормою, то контролюючий орган у рішенні про проведення перевірки поряд із посиланням на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України має це відобразити у вищезазначений спосіб. Саме такий обсяг інформації у наказі, прийнятому відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, можна вважати мінімально достатнім в розумінні абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України щодо зазначення у наказі підстави для проведення перевірки, оскільки надає платнику податків загальне розуміння про підставу її призначення та відповідний предмет перевірки.
В даному випадку, суд звертає увагу, що у наказі № 2-п від 03.01.2024 підстави для призначення перевірки було сформульовані таким чином: "Керуючись ст.19-1, п.п.20.1.2, 20.1.4, 20.1.6, 20.1.8-20.1.13, 20.1.17 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.3 п.75.1 ст.75 та на підставі п.п.80.2.5 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (із змінами та доповненнями)".
Крім того, у абзаці 2-3 пункту 1 наказу зазначено, що: "Перевірки провести з метою здійснення контролю за дотриманням норм законодавства з питань здійснення функцій, визначених законодавством у сфері ліцензування, виробництва, придбання, зберігання, реалізації, транспортування та обліку підакцизних товарів.
Обґрунтування: доповідна записка управління контролю за підакцизними товарами від 02.01.2024 № 7/11-28-09-01-07".
Водночас, як було зазначено у доповідній записці від 02.01.2024 № 7/11-28-09-01-07 працівниками управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС в області в ході обстеження торгівельних об'єктів Кіровоградської області були виявлені факти порушення законодавства України в сфері обігу підакцизних товарів, а саме:
роздрібна реалізація тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка та/або з підробленими марками акцизного податку наступними суб'єктами господарювання, зокрема: ФОП ОСОБА_1 (податковий номер: НОМЕР_1 ; адреса місця торгівлі: АДРЕСА_1 (біля павільйону "Соколівські ковбаси"), Тютюнова лавка).
Пропозиція, яка була висловлена у цій доповідній записці, полягала в необхідності проведення фактичної перевірки суб'єктів господарювання з питань дотримання вимог ПК України і Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" та інших нормативно-правових актів, які регулюють виробництво та обіг підакцизних товарів в Україні з метою здійснення функцій, визначених законодавством у сфері ліцензування, виробництва, придбання, зберігання, реалізації, транспортування та обліку підакцизних товарів (а.с.63-64).
Додатково, ДПС України листом від 09.08.2023 № 19385/7/99-00-09-02-01-07 до ГУ ДПС в області надіслано лист Української асоціації виробників тютюнових виробів "Укртютюн" (далі - Асоціація) від 07.08.2023 № 17/118 (вх. ДПС № 26036/6 від 07.08.2023), яким Асоціацією направлено інформацію щодо стану роздрібної торгівлі тютюновими виробами із візуальними ознаками незаконно виробленої та/або незаконно ввезеної продукції (а.с.53-54, 65).
Тобто, у наказі № 2-п від 03.01.2024, поряд із покликанням на пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України, зазначено достатню підставу для призначення та проведення фактичної перевірки.
Отже, у спірному випадку не встановлено обставин, які б свідчили про незаконність призначення фактичної перевірки позивача.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначає Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР (далі - Закон № 481/95 в редакції, чинній на день виникнення спірних відносин).
Згідно до абзацу 3 частини 4 статті 11 Закону № 481/95-ВР алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.
Відповідно до пункту 14.1.107 статті 14 ПК України марка акцизного податку - це спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.
Відповідно до пункту 14.1.109 статті 14 ПК України маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів - це наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою чи пачку (упаковку) тютюнового виробу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку.
Відповідно до пункту 226.1 статті 226 ПК України у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов'язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.
Відповідно до пункту 226.2 статті 226 ПК України наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів.
Згідно пункту 226.9 статті 226 ПК України вважаються такими, що немарковані: алкогольні напої, тютюнові вироби та рідини, що використовуються в електронних сигаретах, з підробленими марками акцизного податку; алкогольні напої, тютюнові вироби та рідини, що використовуються в електронних сигаретах, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції; вироблені в Україні алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари; алкогольні напої іноземного виробництва з марками акцизного податку, на яких зазначена сума акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням міцності продукції, місткості тари та розміру ставок акцизного податку, діючих на момент виробництва марки; сигарети, цигарки та сигарили, що вироблені після 1 січня 2021 року, в яких кількість одиниць у пачці (упаковці) не відповідає кількості одиниць, зазначеній на марках акцизного податку; рідини, що використовуються в електронних сигаретах, вироблених до 1 січня 2021 року.
При цьому, пункт 228.9 статті 228 ПК України передбачає, що відповідальність за недодержання порядку маркування, продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, несплату чи несвоєчасну сплату податку несуть виробники (замовники), імпортери, продавці таких товарів та їх посадові особи відповідно до закону.
Згідно з абзацом 20 частини 2 статті 17 Закону № 481/95-ВР до суб'єктів господарювання (у тому числі іноземних суб'єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: виробництва та/або зберігання, та/або транспортування, та/або реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими паперовими марками акцизного податку, - 200 відсотків вартості товару (продукції), але не менше 17000 гривень.
Механізм застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону визначає Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", затверджений постановою Кабінету Міністрів України №790 від 02.06.2003 (далі - Порядок).
Пунктом 5 даного Порядку передбачено, що підставами для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є результати проведення органом, який видав ліцензію, іншими органами виконавчої влади в межах їх компетенції перевірок суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), пов'язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального.
Враховуючи положення наведених нормативних актів, суд зазначає, що склад правопорушення, за яке Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" передбачена відповідальність, утворює факт виробництва та/або зберігання, та/або транспортування, та/або реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими паперовими марками акцизного податку.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі визначає Закон України від 6 липня 1995 р. № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон № 265/95-ВР).
Відповідно до статті 3 Закону №265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані:
- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (пункт 1);
- надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти) (пункт 2).
Згідно до пункту 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання:
100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;
150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.
Перед тим, як розпочати проведення фактичної перевірки уповноваженій особі було пред'явлено службове посвідчення, направлення на перевірку та вручено копію наказу (а.с.53-55).
Матеріалами справи підтверджено, що посадовими особами ГУ ДПС у Кіровоградській області на підставі направлень на перевірку від 10.01.2024 № 62-63 відповідно до наказу № 2-п від 03.01.2024 "Про проведення фактичних перевірок суб'єктів господарювання та торгових об'єктів" проведено фактичну перевірку кіоску "Тютюнова лавка", розташованого за адресою: Кіровоградська обл., Олександрійський р-н, м. Олександрія, вул. 6-го Грудня, 137 А (біля павільйону "Соколівські ковбаси"), у якому позивачка здійснює господарську діяльність.
Перед початком проведення фактичної перевірки у кіоску працівниками ГУ ДПС у Кіровоградській області була здійснена контрольно-розрахункова операція, а саме було придбано одну пачку тютюнових виробів (сигарет) "KENT CRYSTAL" без марки акцизного податку встановленого зразка (факт реалізації зафіксовано на відео), кількість сигарет в паці - 20 шт., максимальна роздрібна ціна на пачці не зазначена, за ціною 50,00 (п'ятдесят) грн за пачку, дата виробництва не вказана, виробник не вказаний. Основне медичне попередження споживачів тютюнових виробів українською мовою на пачці сигарет відсутнє, що суперечить вимогам ст. 11 Закону № 481/95-ВР в частині маркування тютюнових виробів. Таким чином реалізацію тютюнових виробів (сигарет) "KENT CRYSTAL" без марки акцизного податку встановленого зразка здійснено з порушенням абз.3 ч. 4 ст. 11 Закону № 481/95-ВР. При реалізації сигарет "KENT CRYSTAL", особою, яка здійснила продаж, не проведено розрахункову операцію на повну суму покупки, не роздруковано та не видано споживачу розрахунковий документ на суму реалізації 50,00 грн, не застосовано реєстратор розрахункових операцій, чим порушено п. 1, п.2 ст. 3 Закону № 265/95-ВР.
Особа, яка здійснила вказану розрахункову операцію, після ознайомлення з наказом на проведення фактичної перевірки, відмовилась від його отримання під розписку, не повідомила свої прізвище, ім'я та по-батькові і зачинилась у кіоску.
18.01.2024 посадовими особами відповідача було складено акт відмови від підписання направлення на перевірку № 55/11-28-09-02/ НОМЕР_1 (а.с.57).
19.01.2024 складено акт про результати фактичної перевірки № 546/11-28-09-02/ НОМЕР_1 , згідно з висновками якої перевіркою встановлено порушення абзацу 3 частини 4 статті 11 Закону № 481/95-ВР та пункту 226.2 статті 226 Податкового кодексу України (в частині реалізації тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка), пунктів 1, 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР (в частині не роздрукування та невидачі споживачу розрахункового документа) (а.с.58-59).
Акт фактичної перевірки засобами поштового зв'язку направлено на адресу позивача (а.с.60).
З долученого до матеріалів справи відеозапису, стосовно якого у відповіді на відзив не висловлено жодного заперечення, підтверджується факт реалізації однієї пачки сигарет "KENT CRYSTAL" без марки акцизного податку встановленого зразка (МАП взагалі відсутня), не роздрукування та не видачі споживачу розрахункового документа.
Посилання представника позивача на лист ТОВ "ДК "Мірана", договір поставки № 10718-23 КП від 16.11.2023, відсутність акту проведення контрольної розрахункової операції жодним чином не спростовує встановлені фактичною перевіркою порушення.
Отже, матеріалами справи підтверджується порушення позивачем вимог абзацу 3 частини 4 статті 11 Закону № 481/95-ВР, пункту 226.2 статті 226 Податкового кодексу України та пунктів 1, 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР в частині реалізації тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка, не роздрукування та невидачі споживачу розрахункового документа.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, системний аналіз положень чинного законодавства, суд дійшов висновку, що наданими відповідачем доказами підтверджено факт реалізації за фактичним провадженням позивачем господарської діяльності тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка, не роздрукування та невидачі споживачу розрахункового документа.
Підсумовуючи вищевикладене, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст.139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд,
Відмовити у задоволенні адміністративного позову.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.255 КАС України та може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295-297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Л.І. ХИЛЬКО