25 липня 2024 року № 640/12464/22
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Чотирнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), Офісу Генерального прокурора та Київської міської прокуратури про визнання протиправним та скасування наказів та рішень, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку.
Суть спору: до Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі по тексту також позивач, ОСОБА_1 ) з позовом до Чотирнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) (далі по тексту також відповідач 1, Чотирнадцята кадрова комісія), Офісу Генерального прокурора (далі по тексту також відповідач 2) та Київської міської прокуратури (також по тексту відповідач 3), в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати Чотирнадцятої кадрової комісії про відмову у задоволенні заяви позивача від 07.02.2022 про повторне проходження другого етапу тестування, оформлене протоколом №43 від 07.02.2022;
- визнати протиправним та скасувати рішення Чотирнадцятої кадрової комісії про відмову у задоволенні заяви від 08.02.2022 та від 15.02.2022 про повторне проходження другого етапу тестування, оформлене протоколом №44 від 16.02.2022;
- визнати протиправним та скасувати рішення Чотирнадцятої кадрової комісії №4 від 16.02.2022 про неуспішне проходження атестації позивачем;
- визнати протиправним та скасувати наказ Київської міської прокуратури №1162к від 25.07.2022 про звільнення позивача з посади прокурора Київської місцевої прокуратури №5 міста Києва та органів прокуратури у зв'язку з неуспішним проходженням атестації, на підставі підпункту 2 пункту 19 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» з 25.07.2022;
- поновити позивача на посаді прокурора Київської місцевої прокуратури №5 міста Києва та в органах прокуратури або на рівнозначній посаді з 25.07.2022;
- стягнути з Київської міської прокуратури на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 25.07.2022 по дату прийняття рішення про поновлення на посаді.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач повідомив, що у період з 2012 по 25.07.2022 працював на посадах в органах прокуратури. Позивач зазначив про подання ним заяви про переведення на посаду прокурора в окружній прокуратурі та про намір пройти атестацію, а також про успішне проходження першого етапу атестації у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора.
Позивач пояснив, що під час проходження другого етапу атестації у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки 07.02.2022 він повідомив членів Чотирнадцятої кадрової комісії про наявність проблем зі здоров'ям під час проходження тестування. У зв'язку з відсутністю медичного працівника у відповідному приміщенні Тренінгового центру прокурорів України члени Чотирнадцятої кадрової комісії зазначили, що такі обставини є підставою для визнання іспиту 07.02.2022 таким, що не відбувся, та призначення позивачу повторної дати іспиту, на що позивач написав відповідну заяву від 07.02.2022. Крім того, позивачем було направлено на адресу Чотирнадцятої кадрової комісії копію медичної довідки про тимчасову непрацездатність у період з 07.02.2022 по 11.02.2022. Проте, з листа офісу Генерального прокурора від 29.07.2022 позивачу стало відомо про відмову відповідачем 1 у задоволенні його заяв та рішенням від 16.02.2022 №4 позивача визнано таким, що неуспішно пройшов атестацію. Спірним наказом позивача звільнено із займаної посади та органів прокуратури.
Позивач вважає спірні рішення та наказ такими, що винесені протиправно та підлягають скасуванню, оскільки ним було вчинено дії по повідомленню кадрової комісії про потребу у медичній допомозі, проте, відповідачем не прийнято рішення про перенесення іспиту на іншу дату, чим позбавлено позивача права на складання іспиту.
На думку позивача, відсутність у розпорядженні відповідача 1 документів, які підтверджуючи або спростовують факт звернення позивача за медичною допомогою свідчить про недотримання засад прозорості проведення атестації та прийняття спірних рішень з порушенням принципу обґрунтованості.
Ухвалою Окружного адміністративного суду від 09.09.2022 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Відповідач 3, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, що позивач успішно склав іспит у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора (перший етап атестації) та його допущено до наступного етапу атестації - іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички із використанням комп'ютерної техніки. Водночас, 07.02.2022 за наслідками складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки (другий етап атестації) позивачем набрано 85 балів, що є меншим прохідного (93) балу для успішного складання іспиту. Саме такі результати відображені у відомості про результати складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки, про що позивач ознайомлений шляхом проставлення особистого підпису. У примітках до цієї відомості відсутні будь-які зауваження з боку позивача щодо процедури та порядку складання іспиту. Як наслідок, відповідач 3 стверджує про правомірне прийняття відповідачем рішення про неуспішне проходження атестації та наказу відповідача 2 про звільнення позивача з посади та з органів прокуратури.
Щодо доводів позивача, відповідач 3 зазначив, що з протоколу комісії №43 від 07.02.2022 вбачається, що позивач звернувся із заявою про повторне складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерною техніки, мотивованою підвищенням у нього тиску під час складання іспиту через хвилювання, що негативно вплинуло на результат його складання. Будь яких додатків до заяви у формі підтверджуючої довідки лікаря, а також доказів звернення до чергового лікаря позивач не надав. ОСОБА_1 під час складання іспиту набрав 85 балі, що є меншим прохідного балу 93 для успішного складання іспиту. Зазначено, що членами комісії перед початком тестування роз'яснено, що у разі погіршення стану здоров'я у ході проведення тестування, через які прокурор не зможе продовжувати складання іспиту, необхідно звернутись до членів комісії чи робочої групи для складання акта про дострокове завершення тестування з незалежних від члена комісії та прокурора причин. Проте, позивач вказав означену обставину лише після неуспішного проходження тестування.
Відповідач 3 зазначив, що Департаментом кримінально-правової політики та захисту інвестицій при проведенні атестації (усіх етапів) залучався медичний працівників із Офісу генерального прокурора, який присутній від початку до завершення тестування (співбесіди), для забезпечення належної медичної допомоги за необхідності, у тому числі для видачі медичної довідки, як підтвердження неможливості завершення проходження відповідного етапу атестації з поважних причин.
Враховуючи означені обставини, на переконання відповідача 3, доводи позивача щодо відсутності медичного працівника у відповідному приміщенні є безпідставними.
Відповідач 3 наголошує на тому, що за загальним правилом про неможливість виконувати певні функції свідчить не сам по собі факт поганого самопочуття, що є суто суб'єктивним відчуттям, а тимчасова непрацездатність, яка засвідчується, зокрема, листком непрацездатності.
Таким чином, на думку відповідача 3, позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Відповідач 2, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, що наказ про звільнення в силу положень законодавства є залежним та має похідний характер від рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації. Крім того, відповідач 2 вважає безпідставними позовні вимоги в частині поновлення позивача на посаді з 25.07.2022, оскільки трудові відносини з ним тривали до 25.07.2022 включно та фактично припинені з 26.07.2022.
13 грудня 2022 року Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» №2825-IX, статтею 1 якого встановлено ліквідувати Окружний адміністративний суд міста Києва.
Пунктом 1 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону визначено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Згідно з пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
14 грудня 2022 року вказаний Закон був опублікований в газеті «Голос України» №254 та набрав чинності 15.12.2022.
21 червня 2023 року на адресу Київського окружного адміністративного суду від Окружного адміністративного суду міста Києва надійшли матеріали адміністративної справи та за результатом автоматизованого розподілу були передані на розгляд судді Дудіну С.О.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.06.2023 адміністративну справу прийнято до провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Цією ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання відповідача 2 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Відповідач 1 правом на надання відзиву на позовну заяву не скористався, про відкриття провадження у справі був проінформований шляхом направлення ухвали про відкриття провадження у справі на електронну адресу, про що свідчать довідка про доставку електронного листа, сформована програмним забезпеченням Діловодство спеціалізованого суду.
Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з частиною другою статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
У письмових поясненнях, поданих відповідачем 3 на виконання вимог ухвали суду від 10.05.2024, зазначено про безпідставність доводів позивача щодо відсутності 07.02.2022 чергового медичного працівника як таких, що не підкріплені жодними доказами.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Позивач працював в органах прокуратури України з 2012 року, про що свідчать записи в його трудовій книжці серії НОМЕР_1 .
З 15.12.2015 позивач призначений прокурором Київської місцевої прокуратури №5.
19 вересня 2019 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», який набрав чинності з 25.09.2019 і яким передбачено реформування органів прокуратури та проведення атестації прокурорів та слідчих органів прокуратури.
08 жовтня 2019 року позивач звернувся до Генерального прокурора із заявою про переведення на посаду прокурора в обласній прокуратурі та про намір пройти атестацію.
Заявою від 07.09.2021 позивач звернувся до Офісу Генерального прокурора про намір взяти участь в атестації.
Сторонами у справі підтверджується складання позивачем іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, а тому відповідно до положень частини першої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України означена обставина не підлягає доказуванню.
Наказом в.о. Генерального прокурора від 07.10.2020 №474 відповідно до статті 9 Закону України «Про прокуратуру», пунктів 9, 13 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», пунктів 3, 5 розділу III Порядку проходження прокурорами атестації, затвердженого наказом Генерального прокурора від 03.10.2019 № 221 встановлено прохідний бал (мінімально допустиму кількість балів, які можуть бути набрані за результатами тестування) для успішного складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки під час атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), - 93.
За наслідками складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички із використанням комп'ютерної техніки 07.02.2022 (другий етап тестування, позивач набрав 85 балів, що є меншим прохідного балу для успішного складання іспиту.
Рішенням від 07.02.2022, оформленим протоколом №43 засідання Чотирнадцятої кадрової комісії, за наслідками розгляду сьомого питання порядку денного щодо звернення позивача до Чотирнадцятої кадрової комісії 07.02.2022 із заявою щодо повторного складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки, мотивованої тим, що ОСОБА_1 дуже поспішав відповідати на питання, щоб не закінчився час, дуже хвилювався, піднявся тиск, що негативно вплинуло на результат іспиту, без будь-яких додатків до означеної заяви, відмовлено в її задоволенні одноголосно.
Рішенням Чотирнадцятої кадрової комісії від 16.02.2022, оформленого протоколом №33 засідання Чотирнадцятої кадрової комісії, за наслідками розгляду сьомого питання порядку денного про розгляд заяви прокурора ОСОБА_1 щодо надання можливості повторного складання іспиту у формі анонімного тестування за загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки, вирішено про відсутність підстав для задоволення заяви позивача. За наслідками розгляду питання двадцять третього про ухвалення рішень про неуспішне проходження ОСОБА_1 (85 балів) ухвалено рішення про неуспішне проходження позивачем атестації.
За результатами проходження позивачем іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички із використанням комп'ютерної техніки 07.02.2022 Чотирнадцятою кадровою комісією прийнято рішення від 16.02.2022 №4 про неуспішне проходження позивачем атестації.
Наказом Київської міської прокуратури від 25.07.2022 №1162к позивача звільнено з посади прокурора Київської місцевої прокуратури №5 міста Києва та органів прокуратури у зв'язку з неуспішним проходженням атестації, на підставі підпункту 2 пункту 19 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» з 25.07.2022. Підставою зазначено рішення Чотирнадцятої кадрової прокуратури від 16.02.2022 №4.
Вважаючи рішення кадрової комісії та наказ про звільнення протиправними, позивач звернувся до суду з позовом, з приводу чого суд зазначає таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, який побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб'єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.
Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.
Згідно зі статтею 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» від 02.06.2016 №1401-VIII Конституцію України доповнено статтею 131-1, відповідно до якої в Україні діє прокуратура, яка здійснює:
1) підтримання публічного обвинувачення в суді;
2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку;
3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.
Стаття 131-1 Конституції України вказує зокрема на те, що за новим українським конституційним правопорядком прокуратуру як інститут, що виконує функцію кримінального переслідування, структурно вмонтовано в загальну систему правосуддя.
Отже, Конституція України віднесла прокурорів у розділ правосуддя, змінила характер їх діяльності з загального нагляду на основну функцію кримінального обвинувачення та запровадила нові принципи в проведенні оцінювання як суддів, так і прокурорів.
У Рішенні Конституційного Суду України від 18.06.2020 № 5-р(ІІ)/2020 зазначено, що не лише структурне положення статті 131-1 Конституції України визначає нове місце прокуратури в системі державної влади України. Те, що прокуратура належить до української системи правосуддя, опосередковано випливає також із того припису Конституції України, відповідно до якого саме в системі правосуддя згідно із законом утворюються та діють органи та установи, що провадять стосовно суддів і прокурорів рівнозначно - їх добір, професійну підготовку, оцінювання та розгляд справ щодо їх дисциплінарної відповідальності (частина десята статті 131). Річ у тім, що прокурор, діючи від імені суспільства загалом, як і суддя, діючи від імені держави, при виконанні своїх професійних обов'язків на посаді має чинити справедливо й безсторонньо. Прокуророві, подібно судді, не належить виконувати професійні обов'язки за наявності приватного інтересу. На прокурора, як і на суддю, поширюються певні обмеження, обумовлені потребою забезпечити його безсторонність і доброчесність. Із професійних обов'язків прокурора випливає потреба в доборі на цю посаду таких осіб, що відповідають особливим кваліфікаційним вимогам. Вимоги до осіб, які мають намір обійняти посаду прокурора, мають бути подібними до тих, що їх висунуто до кандидатів на посаду професійного судді. Подібність професії прокурора за правилами, що застосовуються до професії судді, має поширюватись і на запровадження механізмів та процедур у питаннях професійної підготовки, оцінювання, призначення, кар'єрного зростання, дисциплінарної відповідальності, звільнення прокурорів тощо. У цьому аспекті Венеційська Комісія зазначала: «Є цілком очевидним, що система, за якої прокурори нарівні з суддями чинять відповідно до найвищих стандартів доброчесності й безсторонності, надає більшого захисту людським правам, ніж система, що покладається лише на суддів» (Доповідь про європейські стандарти щодо незалежності судової системи: частина ІІ - служба обвинувачення, CDL-AD(2010)040, § 19).
Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України визначає Закон України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII (далі - Закон №1697-VII у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Статтею 4 Закону №1697-VII передбачено, що організація та діяльність прокуратури України, статус прокурорів визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Однією з гарантій незалежності прокурора, що передбачена статтею 16 Закону №1697-VII, є особливий порядок призначення прокурора на посаду, звільнення з посади, притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до вимог частини третьої статті 16 Закону №1697-VII прокурор призначається на посаду безстроково та може бути звільнений з посади, його повноваження на посаді можуть бути припинені лише з підстав та в порядку, передбачених законом.
Загальні умови звільнення прокурора з посади, припинення його повноважень на посаді визначені статтею 51 Закону №1697-VII.
У цій справі спір виник у зв'язку із прийняттям відповідачем 1 рішення про неуспішне проходження позивачем атестації, яке стало підставою для прийняття наказу відповідачем 2 про звільнення позивача із займаної посади на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону №1697-VII.
У контексті доводів касаційних скарг Суд зазначає, що Верховним Судом неодноразово, зокрема, у постановах від 28.07.2022 у справі №540/1432/20, від 14.07.2022 у справі №200/991/21-а, від 28.04.2022 у справі №640/257/20, від 02.10.2023 у справі №200/5474/20-а, досліджувалося питання щодо правильного розуміння сутності нормативного регулювання підстав звільнення прокурорів (слідчих органів прокуратури) з посади прокурора, що міститься в пункті 19 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-IX.
В означених справах Верховний Суд підкреслив, що з огляду на зміст включеної до Конституції України Законом №1401-VIII статті 131-1 Основного Закону, новим українським конституційним правопорядком прокуратуру як інститут, що виконує функцію кримінального переслідування, структурно «вмонтовано» в загальну систему правосуддя. При цьому, Конституція України віднесла прокурорів у розділ «Правосуддя», змінила характер їхньої діяльності з загального нагляду на основну функцію кримінального обвинувачення та запровадила нові принципи в проведенні оцінювання як суддів, так і прокурорів.
Дослідження змісту Закону №1401-VIII, а також пояснювальної записки до відповідного законопроєкту вказує на те, що його метою є удосконалення конституційних основ правосуддя для практичної реалізації принципу верховенства права, яке повинно забезпечуватися, зокрема, і шляхом належного функціонування прокуратури як органу, уповноважено виконувати функції з підтримання публічного обвинувачення в суді; процесуального керівництва досудовим розслідуванням; вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження; нагляду за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку.
Верховний Суд взяв до уваги, що згідно з частиною другою статті 131-1 Конституції України організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом, яким наразі є Закон №1697-VII. Стаття 4 цього ж Закону встановлює, що організація та діяльність прокуратури України, статус прокурорів визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Черговим етапом процесу реформування прокуратури стало прийняття Верховною Радою України Закону України від 19.09.2019 №113-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» (далі по тексту також Закон № 113-ІХ), яким внесено зміни до кодексів та законів України не скільки щодо форми чи змісту діяльності прокуратури, а скільки щодо реформи органів прокуратури в частині кадрових питань. Встановлена Законом переатестація не має систематичного характеру, відбувається одноразово за окремим законом, є винятковою.
У Пояснювальній записці до цього законопроекту було зазначено, що він спрямований на запровадження першочергових і, багато в чому, тимчасових заходів, пов'язаних передусім із кадровим перезавантаженням органів прокуратури шляхом атестації чинних прокурорів, а також надання можливості всім доброчесним кандидатам, які мають належні теоретичні знання та практичні навички, на конкурсних засадах зайняти посаду прокурора у будь-якому органі прокуратури.
Отже, проведення атестації прокурорів було визначено на законодавчому рівні як умова реформування органів прокуратури, що стосувалась зокрема усіх без винятку прокурорів, які мали бажання продовжувати працювати у органах прокуратури.
Згідно з пунктами 6, 7 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №113-ІХ з дня набрання чинності цим Законом усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру».
Прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом.
Атестація здійснюється згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, який затверджується Генеральним прокурором (пункт 9 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №113-ІХ).
Пунктом 10 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №113-ІХ установлено, що прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур (у тому числі ті, які були відряджені до Національної академії прокуратури України для участі в її роботі на постійній основі) мають право в строк, визначений Порядком проходження прокурорами атестації, подати Генеральному прокурору заяву про переведення на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах. У заяві також повинно бути зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних, на застосування процедур та умов проведення атестації. Форма та порядок подачі заяви визначаються Порядком проходження прокурорами атестації.
Згідно з пунктом 11 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-ІХ атестація прокурорів проводиться кадровими комісіями Офісу Генерального прокурора, кадровими комісіями обласних прокуратур.
Відповідно до пункту 13 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» №113-ІХ атестація прокурорів включає такі етапи:
1) складення іспиту у формі анонімного письмового тестування або у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора. Результати анонімного тестування оприлюднюються кадровою комісією на офіційному вебсайті Генеральної прокуратури України або Офісу Генерального прокурора не пізніше ніж за 24 години до проведення співбесіди;
2) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурори виконують письмове практичне завдання.
Атестація може включати інші етапи, непроходження яких може бути підставою для ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації прокурором. Перелік таких етапів визначається у Порядку проходження прокурорами атестації, який затверджує Генеральний прокурор.
Пунктом 14 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-ІХ графік проходження прокурорами атестації встановлює відповідна кадрова комісія. Атестація проводиться прозоро та публічно, у присутності прокурора, який проходить атестацію. Перебіг усіх етапів атестації фіксується за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису.
Відповідно до пункту 17 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-ІХ кадрові комісії за результатами атестації прокурора ухвалюють одне із таких рішень: рішення про успішне проходження прокурором атестації або рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.
Кадрові комісії за результатами атестації подають Генеральному прокурору інформацію щодо прокурорів, які успішно пройшли атестацію, а також щодо прокурорів, які неуспішно пройшли атестацію.
Повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів забороняється.
Зі змісту пункту 19 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-ІХ випливає, що прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, звільняються Генеральним прокурором, керівником регіональної (обласної) прокуратури з посади прокурора на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» за умови настання однієї із наступних підстав:
1) неподання прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури у встановлений строк заяви до Генерального прокурора про переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури та про намір у зв'язку із цим пройти атестацію;
2) рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури;
3) в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах відсутні вакантні посади, на які може бути здійснено переведення прокурора Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури, який успішно пройшов атестацію;
4) ненадання прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури, у разі успішного проходження ним атестації, згоди протягом трьох робочих днів на переведення на запропоновану йому посаду в Офісі Генерального прокурора, обласній прокуратурі, окружній прокуратурі.
На виконання вимог Закону №113-ІХ наказом Генерального прокурора від 03.10.2019 № 221 затверджено Порядок проходження прокурорами атестації (далі по тексту також - Порядок № 221).
За визначенням, що міститься у пункті 1 розділу I Порядку № 221 атестація прокурорів - це встановлена розділом II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» (далі - Закон) та цим Порядком процедура надання оцінки професійній компетентності, професійній етиці та доброчесності прокурорів Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур і військових прокуратур.
За змістом пунктів 2, 4 розділу I Порядку № 221 атестація прокурорів Генеральної прокуратури України (включаючи прокурорів Головної військової прокуратури, прокурорів секретаріату Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів), регіональних, місцевих прокуратур та військових прокуратур проводиться відповідними кадровими комісіями.
Порядок роботи, перелік і склад кадрових комісій визначаються відповідними наказами Генерального прокурора.
Згідно з пунктом 6 розділу I Порядку № 221 атестація включає такі етапи:
1) складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора;
2) складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки;
3) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурори виконують письмове практичне завдання.
Пунктом 8 розділу I Порядку № 221 передбачено, що за результатами атестації прокурора відповідна кадрова комісія ухвалює одне із таких рішень:
1) рішення про успішне проходження прокурором атестації;
2) рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.
Спір у цій справі виник у зв'язку із винесенням Чотирнадцятою кадровою комісією рішень від 07.02.2022 №43, від 16.02.2022 №44 про відмову у задоволенні заяв позивача про повторне складення іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки, та від 16.02.2022 №4 про неуспішне проходження позивачем атестації, яке, у свою чергу, стало підставою для винесення наказу Київської міської прокуратури від 25.07.2022 №1162к про звільнення позивача із займаної посади та з органів прокуратури.
В свою чергу, оскаржуване рішення від 16.02.2022 №4 про неуспішне проходження позивачем атестації Чотирнадцята кадрова комісія ухвалила у зв'язку з тим, що позивач за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки набрав 85 балів, що є меншим встановленого наказом в.о. Генерального прокурора від 07.10.2020 №474 «Про встановлення прохідного балу для успішного складання іспиту у формі анонімного тестування на здібності та навички з використання комп'ютерної техніки під час атестації прокурорів місцевих прокуратур військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), а також оприлюднення зразка (прикладу) тестових питань (завдань) та правил складання іспиту» (93) для успішного складання іспиту, він не допускається до етапу проходження співбесіди та припиняє участь в атестації.
Оскаржуване рішення від 07.02.2022 №43, оформлене протоколом засідання Чотирнадцятої кадрової комісії, про відмову у задоволенні заяви позивача про повторне складення іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки Чотирнадцята кадрова комісія ухвалила, виходячи з такого.
Сьомим питанням порядку денного на засіданні Чотирнадцятої кадрової комісії від 07.02.2022 зазначено розгляд заяви ОСОБА_1 про повторне складення іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки. ОСОБА_1 у своїй заяві зазначає: «прошу перездати 2-й етап тестування, оскільки дуже поспішав відповідати на питання, щоб не закінчився час, дуже хвилювався, піднявся тиск, що негативно вплинуло на результат іспиту». Будь-яких додаткові до заяви у формі підтверджуючої довідки лікаря, а також відомості щодо звернення позивача до чергового лікаря відсутні. Голова комісії ОСОБА_2 повідомив, що ОСОБА_1 під час складання іспиту набрав 85 балів, що є меншим прохідного балу 93 для успішного складання іспиту. Також зауважив, що членом робочої групи безпосередньо перед початком проведення тестування прокурорам роз'яснено, що у разі погіршення стану здоров'я або виникнення технічного збою комп'ютерного обладнання у ході проведення тестування, через які прокурор не зможе продовжувати складання іспиту, необхідно до членів кадрової комісії чи робочої групи для складання акту про дострокове завершення тестування з незалежних від членів комісії та прокурора причин, тобто проведено їх інструктаж. Прокурор ОСОБА_1 на погане самопочуття та незадовільний стан здоров'я не скаржився, із відповідною заявою до членів комісії до проходження етапу тестування не звертався, а вказав на цю обставину лише після неуспішного його проходження (набрання меншої кількості балів ніж прохідний бал).
Згідно з даними системи тестування та відомостями про результати іспиту, прокурор ОСОБА_1 завершив тестування, під час проведення якого відповідні акти про технічні збої не складалися. Також з питань погіршення самопочуття чи технічних збоїв у роботі комп'ютера до комісії чи членів робочої групи не зверталася та фактично використав своє право на проходження відповідного етапу атестації. При цьому, у відповідній графі «Примітки» «Відомості про результати складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора» напроти прізвища прокурора ОСОБА_1 будь-які записи відсутні.
Встановлено, що до початку та під час проходження тестування прокурор не заявляв про неможливість через стан здоров'я пройти та завершити тестування, ним було завершено тестування, про що вказано вище за текстом. Також ОСОБА_1 не зазначив жодних зауважень під час ознайомлення з результатами тестування, що доведено відсутністю будь-яких записів у примітках у відомості. Крім того, ОСОБА_1 мав можливість скористатися правом та подати заяву про перенесення дати складання іспиту з поважних причин, проте таким правом не скористався. Крім того, до лікаря у зв'язку з погіршенням стану здоров'я не звертався.
Оскаржуване рішення від 16.02.2022 №44, оформлене протоколом засідання Чотирнадцятої кадрової комісії про відмову у задоволенні заяв позивача про повторне складення іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки Чотирнадцята кадрова комісія ухвалила, виходячи з такого.
Сьомим питанням порядку денного на засіданні Чотирнадцятої кадрової комісії від 16.02.2022 був розгляд заяв позивача, які надійшли на електронну адресу комісії 08.02.2022 та 15.02.2022. У заяві від 08.02.2022 ОСОБА_1 зазначає, що під час проходження тестування 07.02.2022 у нього погіршився стан здоров'я, про що він звернувся листом до голови комісії, після чого мав намір звернутися до чергового медичного працівника. Однак, останнього не було на місці та позивач сам звернувся до медичного центру «Медбуд», яким встановлено його тимчасову непрацездатність до 11.02.2022. Згідно заяви від 15.02.2022 позивачем надіслано як додаток довідку №4 від 07.02.2022, відповідно до якої ОСОБА_1 знаходився на лікування у поліклініці ДП «МНПО «Медбуд» ПрАТ «ХК «Київміськбуд» з 07.02.2022 по 11.02.2022, причини звернення лікарем терапевтом ОСОБА_3 у довідці не зазначено.
Головою комісії зазначено, що за наслідками розгляду заяви позивача від 07.02.2022 комісією на засіданні 07.02.2022 було прийнято рішення про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 .
Також зазначено, що Департаментом кримінально-правової політики та захисту інвестицій при проведенні атестації (усіх етапів) залучається медичний працівник із Офісу Генерального прокурора, який присутній від початку до завершення тестування (співбесіди) для забезпечення належної медичної допомоги за необхідності, у тому числі ним видається медична довідка, як підтвердження неможливості завершення проходження відповідного етапу тестування з поважних причин.
У протоколі зазначено, що прокурор ОСОБА_1 під час складання іспиту набрав 85 балів, що є меншим прохідного балу 93 для успішного складання іспиту.
Членом робочої групи безпосередньо перед початком проведення тестування прокурорам роз'яснено, що у разі погіршення стану здоров'я або виникнення технічного збою комп'ютерного обладнання у ході проведення тестування, через які прокурор не зможе продовжувати складання іспиту, необхідно звернутись до членів кадрової комісії чи робочої групи для складання акту про дострокове завершення тестування з незалежних від членів комісії та прокурора причин, тобто проведено їх інструктаж. Прокурор ОСОБА_1 на погане самопочуття та незадовільний стан здоров'я не скаржився, із відповідною заявою до членів кадрової комісії та робочої групи та під час проходження етапу тестування не звертався, а вказав цю обставину ліше після неуспішного проходження іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки. Згідно з даними системи тестування та відомостями про результати іспиту, позивач завершим тестування, під час проведення якого відповідні акти про технічні збої не складалися. Також з питань погіршення самопочуття чи технічних збоїв у роботі комп'ютера до комісії чи членів робочої групи не звертався та фактично використав своє право на проходження відповідного етапу атестації. При цьому, у відповідній графі «Примітки» «Відомості про результати складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора» напроти прізвища прокурора ОСОБА_1 будь-які записи із зауваженнями відсутні. ОСОБА_1 не зазначив жодних зауважень у відомостях за результатами тестування, під час ознайомлення з ними, що доведено відсутністю будь-яких записів у примітках та поставленим ним власноруч підписом. Крім того, ОСОБА_1 мав можливість скористатися правом та подати заяву про перенесення дати складання іспиту з поважних причин, проте таким правом не скористався.
Пунктом 7 розділу І Порядку №221 визначено, що повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів не допускається. Якщо складання відповідного іспиту було перервано чи не відбулося з технічних чи інших причин, які не залежали від членів комісії та прокурора, або ж у разі скасування судом рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації комісія призначає новий час (дату) складання прокурором відповідного іспиту чи проведення з ним співбесіди.
Тобто законодавцем встановлено безальтернативну заборону на повторне проходження одним і тим самим прокурором одного з етапів атестації за виключенням таких випадків:
1) якщо складання відповідного іспиту було перервано чи не відбулося з технічних чи інших причин, які не залежали від членів комісії та прокурора;
2) у разі скасування судом рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації комісія призначає новий час (дату) складання прокурором відповідного іспиту чи проведення з ним співбесіди.
Відповідно до пункту 11 розділу І Порядку №221 особиста участь прокурора на всіх етапах атестації є обов'язковою. Перед кожним етапом атестації прокурор пред'являє кадровій комісії паспорт або службове посвідчення прокурора.
У разі неявки прокурора для проходження відповідного етапу атестації у встановлені кадровою комісією дату, час та місце, кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження атестації таким прокурором. Факт неявки прокурора фіксується кадровою комісією у протоколі засідання, під час якого мав відбуватися відповідний етап атестації такого прокурора.
У виключних випадках, за наявності заяви, підписаної прокурором або належним чином уповноваженою ним особою (якщо сам прокурор за станом здоров'я не може її підписати або подати особисто до комісії) про перенесення дати іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, або дати іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки, або дати співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності, кадрова комісія має право протягом трьох робочих днів з дня отримання такої заяви ухвалити рішення про перенесення дати складення відповідного іспиту, проведення співбесіди для такого прокурора.
Заява має бути передана безпосередньо секретарю відповідної кадрової комісії не пізніше трьох днів з дати, на яку було призначено іспит, співбесіду відповідного прокурора. До заяви має бути долучена копія документу, що підтверджує інформацію про поважні причини неявки прокурора на складення відповідного іспиту, проходження співбесіди. У разі неможливості надати документальне підтвердження інформації про причини неявки в день подання заяви, прокурор має надати таке документальне підтвердження в день, на який комісією було перенесено проходження відповідного етапу атестації, однак до початку складення відповідного іспиту, проходження співбесіди. Якщо прокурор не надасть документальне підтвердження інформації про поважні причини його неявки до початку перенесеного складення відповідного іспиту, проходження співбесіди, комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження атестації таким прокурором.
Якщо заява прокурора подана до кадрової комісії з порушенням строку, визначеного цим пунктом, або якщо у заяві не вказані поважні причини неявки прокурора на складення відповідного іспиту, проведення співбесіди кадрова комісія ухвалює рішення про відмову у перенесенні дати та про неуспішне проходження атестації таким прокурором.
З аналізу наведеної норми слідує про імперативно закріплені строки для подання заяви прокурором про перенесення дати іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки та, відповідно, про ухвалення комісією рішення про відмову у перенесенні дати та про неуспішне проходження атестації таким прокурором у випадку подачі такої заяви з порушенням строків або зазначення у ній неповажних причин неявки прокурора на складення іспиту.
При цьому, особисту участь прокурора на всіх етапах атестації визнано обов'язковою. У виключних випадках кадрова комісія може перенести дату складення відповідного іспиту. Такими виключними випадками вказана вище норма встановлює подання прокурором заяви про перенесення дати іспиту, яка має бути передана не пізніше трьох днів з дати, на яку призначено відповідний іспит, та до якої має бути долучено документальне підтвердження поважності причин неявки на іспит. Водночас, якщо прокурор не має можливості надати документальне підтвердження поважності причин неявки в день подання заяви, законодавством передбачено можливість надання такого до початку перенесеного складення відповідного іспиту.
Суд у контексті спірних відносин у цій справі ураховує, що приписи пункту 11 розділу І Порядку №221 зобов'язують кадрову комісію розглянути заяви прокурора про перенесення дати відповідного етапу атестації та за результатами її розгляду ухвалити відповідні рішення про перенесення дати такого етапу атестації, або про відмову у перенесенні дати та про неуспішне проходження атестації таким прокурором.
Дослідивши наявні у справі докази, судом встановлено відсутність жодних доказів на підтвердження наявності у позивача виключних випадків для подання заяви, та подання позивачем заяви про перенесення дати іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки за три робочі дні до дня проведення такого іспиту.
На противагу означеному, судом встановлено та підтверджується матеріалами справи проходження позивачем 07.02.2022 іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки, за результатами якого, відповідно до відомості про результати його складання, позивач отримав 85 балів. З результатами складання іспиту позивач ознайомлений під підпис без зазначення жодних зауважень у графі «Примітки».
З наведених обставин вбачається, що позивачем було завершено іспит 07.02.2022, за результатами якого він отримав непрохідний бал, що, в свою чергу, має наслідком безальтернативне прийняття рішення комісією про неуспішне проходження атестації.
Водночас, позивач стверджує, що під час проведення іспиту він повідомляв членів Чотирнадцятої кадрової комісії про наявність проблем зі здоров'ям та зазначив про відсутність медичного працівника у приміщенні Тренінгового центру прокурорів України, внаслідок чого після завершення тестування він звернувся до медичної установи, де в подальшому отримав листок непрацездатності у період з 07.02.2022 по 11.02.2022, з приводу чого суд зазначає таке.
Як зазначено у протоколі засідання Чотирнадцятої кадрової комісії від 07.02.2022 №43, «…членом робочої групи безпосередньо перед початком проведення тестування прокурорам роз'яснено, що у разі погіршення стану здоров'я або виникнення технічного збою комп'ютерного обладнання у ході проведення тестування, через які прокурор не зможе продовжувати складання іспиту, необхідно до членів кадрової комісії чи робочої групи для складання акту про дострокове завершення тестування з незалежних від членів комісії та прокурора причин, тобто проведено їх інструктаж. Прокурор ОСОБА_1 на погане самопочуття та незадовільний стан здоров'я не скаржився, із відповідною заявою до членів комісії до проходження етапу тестування не звертався, а вказав на цю обставину лише після неуспішного його проходження (набрання меншої кількості балів ніж прохідний бал).
Згідно з даними системи тестування та відомостями про результати іспиту, прокурор ОСОБА_1 завершив тестування, під час проведення якого відповідні акти про технічні збої не складалися. Також з питань погіршення самопочуття чи технічних збоїв у роботі комп'ютера до комісії чи членів робочої групи не зверталася та фактично використав своє право на проходження відповідного етапу атестації. При цьому, у відповідній графі «Примітки» «Відомості про результати складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора» напроти прізвища прокурора ОСОБА_1 будь-які записи відсутні.
Встановлено, що до початку та під час проходження тестування прокурор не заявляв про неможливість через стан здоров'я пройти та завершити тестування, ним було завершено тестування, про що вказано вище за текстом. Також ОСОБА_1 не зазначив жодних зауважень під час ознайомлення з результатами тестування, що доведено відсутністю будь-яких записів у примітках у відомості. Крім того, ОСОБА_1 мав можливість скористатися правом та подати заяву про перенесення дати складання іспиту з поважних причин, проте таким правом не скористався. Крім того, до лікаря у зв'язку з погіршенням стану здоров'я не звертався…».
Суд вважає за доцільне наголосити, що у протоколі №43 від 07.02.2022 шостим питанням порядку денного зазначено про надходження заяв від прокурорів щодо перенесення складання іспиту у зв'язку з їх переривання від причин, які не залежали від членів комісії та прокурорів. Вказано, що на адресу комісії членами робочої групи надано акти про дострокове завершення тестування з незалежних від членів комісії та прокурора причин, в яких зазначено, що іспит було перервано у зв'язку з поганим самопочуттям прокурорів, а також долучено відповідні довідки, складені черговим лікарем. Зі змісту довідок встановлено, що прокурори одночасно звернулися 07.02.2021 о 13:20 за медичною допомогою у зв'язку з поганим самопочуттям (підвищенням артеріального тиску), що унеможливило подальше проходженням ними відповідного іспиту. Прокурорам було надано первинну медичну допомогу. За результатами розгляду означених заяв комісія прийняла одноголосно позитивне рішення про перенесення складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки на іншу дату.
Крім того, матеріали справи містять копію рапорту начальника Департаменту кримінально-правової політики та захисту інвестицій ОСОБА_4 на ім'я начальника Департаменту логістики, ресурсного та матеріально-технічного забезпечення, начальника Департаменту інформаційних технологій та начальника Департаменту кримінально-правової політики та захисту інвестицій про забезпечення проведення атестації прокурорів та слідчих Генеральної прокуратури України, прокурорів регіональних і місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), які з поважних причин не брали у ній участі, а також поновлених за рішеннями судів. 07.02.2022 на базі Тренінгового центру прокурорів України організовано проведення другого етапу атестації для прокурорів та слідчих Генеральної прокуратури України, прокурорів регіональних і місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих). Враховуючи необхідність організаційного та технічного супроводу роботи кадрових комісій ОСОБА_5 просить 07.02.2022 забезпечити роботу комісій шляхом забезпечення медичного працівника та шести працівників Департаменту логістики, ресурсного та матеріально-технічного забезпечення Департаменту інформаційних технологій для роботи у приміщеннях Тренінгового центру прокурорів України, про що у строк до 03.02.2022 повідомити Департамент кримінально-правової політики та захисту інвестицій.
Виходячи з часу проведення іспиту, зазначеного у відомості про результати його складання 07.02.2022 (13.05-13.45), у взаємозв'язку із зазначеним часом звернення інших прокурорів за медичною допомогою у зв'язку з поганим самопочуттям (07.02.2022 о 13.20), а також враховуючи викладені у протоколі №43 роз'яснення щодо роз'яснення прокурорам перед початком проведення тестування про необхідність звернення до членів кадрової комісії чи робочої групи для складання акту про дострокове завершення тестування з незалежних від членів комісії та прокурора причин у випадку погіршення самопочуття чи технічних збоїв у роботі комп'ютера, у суду наявні підстави вважати про обізнаність позивача з порядком вчинення дій у випадку поганого самопочуття.
Крім того, виходячи із розглянутого комісією на засіданні 07.02.2022, результати якого оформлені протоколом №43, шостого питання порядку денного про надходження заяв від прокурорів щодо перенесення складання іспиту у зв'язку з їх переривання від причин, які не залежали від членів комісії та прокурорів, з наданням комісії відповідних актів та медичних довідок, у суду наявні підстави вважати про необґрунтованість доводів позивача щодо відсутності медичного працівника під час складання ним іспиту з огляду на надання іншим прокурорам медичної допомоги 07.02.2022 о 13.20 год. із складанням відповідних актів про дострокове завершення тестування з незалежних від членів комісії та прокурора причин, медичних довідок чергового лікаря
Зі сторони стороннього спостерігача, такі доводи позивача з урахуванням їх характеру, здатні викликати обґрунтований сумнів у його добросовісності та створюють враження про спроби позивача повторно пройти другий етап атестації після отримання непрохідного балу.
В свою чергу, суд виходить з того, що атестація прокурорів є спеціальною процедурою, що має на меті підтвердження здатності прокурорами виконувати свої повноваження на належному рівні за визначеними законом критеріями, шляхом здійснення оцінки їхньої професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Така атестація є обов'язковою складовою запровадженого Законом №113-ІХ процесу реформування системи органів прокуратури та передбачає чітку процедуру та умови звільнення і переведення прокурорів до Офісу Генерального прокурора, обласних та окружних прокуратур, що здійснюється на підставі відповідних рішень кадрових комісій про успішне або неуспішне проходження атестації.
Враховуючи означене, суд вважає необґрунтованими доводи позивача щодо поганого самопочуття під час проведення тестування, оскільки в матеріалах справи відсутні докази того, що на час складання іспиту позивач перебував в хворобливому стані, що як наслідок могло вплинути на результат тестування.
Крім того, у позивача було право відкласти дату іспиту у разі поганого самопочуття, проте таким правом позивач не скористався.
Таку позицію підтримано Верховним Судом у постанові від 24.09.2021 у справі № 160/6596/20.
Верховний Суд у постанові від 17.11.2021 (справа №340/1673/20) виснував, що «…Стосовно доводів позивача про його погане самопочуття внаслідок тривалого часу очікування тестування, слід зазначити, що у разі об'єктивної наявності поганого самопочуття єдиною логічною, послідовною і такою, що сприймається, є поведінка коли прокурор звертається до членів комісії або робочої групи і не завершує тестування, передбачаючи, що результат буде негативний, а просить, з огляду на ситуацію, що склалася, перенести тестування на інший день. Чого в даному випадку не було…».
Таким чином, враховуючи відсутність в матеріалах справи жодних доказів наявності у позивача визначених Порядком №221 підстав для про перенесення дати іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки, пройденого ним 07.02.2022, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення Чотирнадцятої кадрової комісії прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені законодавством України, наслідком чого є відсутність підстав для задоволення позовних вимог у цій частині.
При цьому, судом відхиляються посилання позивача на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 31.03.2021 у справі №580/2357/20 з огляду на їх нерелевантність, оскільки в межах справи №580/2357/20 підтвердженим є факт надання невідкладної допомоги позивачу, його госпіталізацію під час іспиту та, відповідно, неможливості повноцінного складання іспиту у зв'язку з погіршенням стану здоров'я з поданням відповідної заяви голові комісії, про перенесення іспиту на іншу дату.
Згідно з пунктом 6 розділу V Порядку №221 рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації є підставою для видання наказу Генерального прокурора, керівника регіональної (обласної) прокуратури про звільнення відповідного прокурора на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру». Відповідний наказ Генерального прокурора, керівника регіональної (обласної) прокуратури може бути оскаржений прокурором у порядку, встановленому законодавством.
Оскільки спірний наказ відповідача 2 прийнято на підставі рішення кадрової комісії про неуспішне проходження позивачем атестації, прийнятого відповідачем 1 правомірно, у суду відсутні підстави для задоволення означених позовних вимог.
Позовні вимоги про поновлення позивача на посаді та в органах прокуратури, а також про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, також не підлягають задоволенню як похідні.
Інших доводів, що можуть вплинути на правильність вирішення судом спору, що розглядається, матеріали справи не містять.
Таким чином, у задоволенні позову слід відмовити.
Враховуючи положення статті 139 КАС України у суду відсутні підстави для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені позивачем витрати по сплаті судового збору.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Дудін С.О.