25 липня 2024 року № 320/9115/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Діски А.Б., розглянувши в приміщенні суду в м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку,
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту патрульної поліції, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати Наказ № 278 про призначення службового розслідування та призначення дисциплінарної комісії від 05.12.2022;
- визнати протиправними та скасувати в частині п. 3 розпорядчої частини про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності Наказ № 684 про застосування до поліцейських БПП в місті Бориспіль УПП у Київській області ДПП Дисциплінарних стягнень від 29.12.2022;
- визнати протиправним та скасувати Наказ №4о/с по особовому складу від 02.01.2023 в частині звільнення позивача;
- поновити капрала поліції ОСОБА_1 на посаді поліцейського взводу № 2 роти №2 Батальону патрульної поліції в м. Бориспіль з 02.01.2023;
- стягнути з будь-яких асигнувань з відповідача на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 02.01.2022 по день поновлення на роботі.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.04.2023, відкрито провадження та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження у судовому засіданні.
У зв'язку зі звільненням судді, в провадженні якого перебувала справа № 320/9115/23, остання передана на повторний автоматизований розподіл між суддями, за результатами якого для розгляду справи визначено суддю Діску А. Б.
Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2023 року, справу № 320/9115/23 прийнято до свого провадження суддею Діскою А. Б. та ухвалено її розгляд проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Представником позивача подано до суду клопотання, в якому вказуючи, що оскільки в матеріалах справи наявні твердження або встановлені відповідачем факти, що не відповідають обставинам справи, з метою повного та всебічного розгляду справи виникла крайня необхідність, щодо виклику свідків, які приймали безпосередню участь у наведених подіях, а саме ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , представник позивача просить розгляд справи проводити в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Розглянувши вказані клопотання, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 65 КАС України свідок викликається в судове засідання з ініціативи суду або учасників справи. Учасник справи, заявляючи клопотання про виклик свідка, повинен зазначити його ім'я, місце проживання (перебування), роботи чи служби та обставини, щодо яких він може дати показання.
У своєму клопотанні представник позивача просить допитати свідків зазначивши їх ім'я, місце роботи, однак представником позивача не зазначено обставини, щодо яких свідки можуть дати показання, що стосуються суті позовних вимог, та які не підтверджуються іншими письмовими доказами у справі. Отже, у суду на даний час відсутні підстави для задоволення клопотання позивача про виклик та допит свідків.
Згідно з ч. 3 ст. 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї зі сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
За правилами ч. 6 ст. 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, а також якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Таким чином, питання щодо виклику учасників справи для надання пояснень у справі вирішується судом з урахуванням необхідності заслуховування таких пояснень.
При цьому суд враховує практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція), яка свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі "Аксен проти Німеччини", заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі "Варела Ассаліно проти Португалії", заява № 64336/01).
Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
ЄСПЛ вказав на те, що відмову в проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.
В даному випадку кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов'язками, визначеними ст. 44 КАС України із урахуванням норм, передбачених главою 10 "Розгляд справ за правилами спрощеного позовного провадження" КАС України.
У своєму клопотанні представник відповідача не навів обґрунтованих підстав того, що справа не може бути розглянута без попереднього усного заслуховування пояснень сторін щодо суті спору.
Бажання сторін у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, висловлені ними в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення справи до розгляду з викликом її учасників.
Дослідивши матеріали справи, беручи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування, суд на даний час не вбачає необхідності у наданні пояснень сторонами у зазначеній справі, а тому дійшов висновку, що підстави для її розгляду за участю сторін відсутні. У зв'язку з чим відсутні і підстави для задоволення клопотання представника відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 248, 256, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи з викликом сторін та виклик свідків - відмовити.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Діска А.Б.