КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, тел. +380 (044) 207 80 91
25 липня 2024 року справа № 320/9115/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Діски А. Б., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту патрульної поліції, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ №278 про призначення службового розслідування та призначення дисциплінарної комісії від 05.12.2022;
- визнати протиправними та скасувати в частині п. 3 розпорядчої частини про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності наказ №684 про застосування до поліцейських БПП в місті Бориспіль УПП у Київській області ДПП Дисциплінарних стягнень від 29.12.2022;
- визнати протиправним та скасувати наказ №4о/с по особовому складу від 02.01.2023 р. в частині звільнення ОСОБА_1 ;
- поновити капрала поліції ОСОБА_1 на посаді поліцейського взводу №2 роти №2 батальйону патрульної поліції в м. Бориспіль з 02.01.2023;
- стягнути з будь-яких асигнувань з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 02.01.2022 по день поновлення на роботі;
- допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення позивача на роботі та присудження виплати заробітної плати у межах суми стягнення за один місяць.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про протиправність оскаржуваних наказів №278 від 05.12.2022, №684 від 29.12.2022 та № 4 о/с від 02.01.2023, оскільки вони прийняті з порушенням приписів чинного законодавства. Так, на думку позивача, службове розслідування призначено за відсутності підстав, визначених Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України, а також всупереч положенням Дисциплінарного статуту Національної поліції України про заборону включення до складу дисциплінарної комісії осіб, зацікавлених у результаті розслідування.
Крім того, позивач вказує про те, що надані ним пояснення в рамках службового розслідування є поясненнями фізичної особи, без вказівки на звання позивача. Позивач також зазначає, що дисциплінарною комісією не взято до уваги, що дії, обставини яких з'ясовувалися в межах службового розслідування щодо можливого порушення службової дисципліни позивачем, були вимушеними та спрямованими на припинення загрози, та не враховано добросовісне виконання позивачем службових обов'язків. Разом з тим, відеоматеріал, який міститься в матеріалах розслідування не є допустимим доказом, що підтверджує дисциплінарне порушення.
Відтак, на переконання позивача, його звільнення зі служби в поліції є незаконним, проведеним з порушенням порядку притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби застосовано за відсутності об'єктивних підстав, без урахування усіх обставин у справі та наданих позивачем пояснень. У зв'язку з чим позивач вважає, що оскаржувані накази є протиправними та підлягають скасуванню.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.04.2023 відкрито провадження в адміністративній справі №320/9115/23 та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідач у поданому відзиві проти позовних вимог заперечив, зазначивши, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими. Як зазначив відповідач, позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції згідно з висновками службового розслідування, яке проведено з повним та об'єктивним з'ясуванням всіх обставин вчинення позивачем дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини та ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
За твердженнями відповідача, звільнення позивача зі служби в поліції є цілком обґрунтованим, пропорційним, неупередженим і адекватним видом дисциплінарного стягнення за порушення службової дисципліни, оскільки за результатами службового розслідування дисциплінарною комісією, з урахуванням характеру проступків, обставин, за яких вони вчинені, ступеня вини порушника, обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередньої поведінки та ставлення порушника до служби, зокрема, встановлено, що 30.11.2022, перебуваючи на вихідному дні, поліцейський взводу №2 роти №2 БПП в м. Бориспіль УПП у Київській області ДПП капрал поліції ОСОБА_1 після вживання алкогольних напоїв, порушуючи комендантську годину, разом з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , вчинили бійку з ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , принизили його честь та гідність, своїми діями завдали значної шкоди авторитету Національної поліції України, порушили норми професійної етики та службову дисципліну, чим порушили вимоги Закону України «Про національну поліцію», Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09.11.2026 №1179 та розпорядження начальника Київської обласної військової адміністрації від 25.11.2022 №874 «Про запровадження комендантської години на території Київської області».
Крім того, відповідач стверджує про безпідставність тверджень позивача щодо порушення відповідачем Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України та Дисциплінарного статуту Національної поліції України, оскільки вони є необґрунтованими, непідтвердженими належними доказами та такими, що не відповідають дійсності.
Також до відзиву відповідачем було додано належним чином засвідчену копію особової справи ОСОБА_1 та належним чином засвідчену копію матеріалів службового розслідування.
У зв'язку зі звільненням судді, у провадженні якого перебувала справа №320/9115/23, на підставі розпорядження керівника апарату № 231-р/ка від 30.10.2023 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи, за результатами якого для розгляду справи визначено суддю Діску А.Б.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.11.2023, адміністративну справу №320/9115/23 прийнято до свого провадження суддею Діскою А.Б., розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.11.2023 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.12.2023 поновлено позивачу строк звернення до суду у справі №320/9115/23, відмовлено у задоволенні клопотання про залишення позову без розгляду, розгляд справи ухвалено продовжити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою від 25.07.2024 відмовлено у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін та клопотання про виклик свідків.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
З матеріалів справи вбачається, що позивач з 08.12.2021 року перебував на службі в Національній поліції України на посаді поліцейського взводу №2 роти №2 батальйону патрульної поліції в м.Бориспіль управління патрульної поліції у Київській області, позивачу присвоєно спеціальне звання капрал поліції.
01.12.2022 до відділу моніторингу та аналітичного забезпечення управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції з батальйону патрульної поліції в м.Бориспіль управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції надійшла заява ОСОБА_6 від 01.12.2022 №Б-367 на можливі неправомірні дії окремих працівників батальйону патрульної поліції у м.Бориспіль управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції, зокрема позивача.
Вказану заяву ОСОБА_6 02.12.2022, у зв'язку з тим, що в діях окремих працівників батальйону патрульної поліції у м.Бориспіль управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції можуть вбачатися ознаки кримінального правопорушення, направлено до Територіального управління Державного бюро розслідувань, що розташоване у м. Києві.
На підставі статей 14, 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України наказом Департаменту патрульної поліції №278 від 05.12.2022 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії» з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування обставин можливого порушення службової дисципліни окремими працівниками батальйону патрульної поліції в місті Бориспіль управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції під час подій, описаних у заяві ОСОБА_6 , які мали місце 30.11.2022, призначено службове розслідування та утворено дисциплінарну комісію.
За наслідками проведення службового розслідування начальником управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції майором поліції Іллею Єнакієвим 19.12.2022 затверджено висновок службового розслідування з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування причин та обставин можливого порушення службової дисципліни окремими працівниками батальйону патрульної поліції в м.Бориспіль управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції під час подій, описаних у заяві ОСОБА_6 від 01.12.2022 №Б-367, які мали місце 30.11.2022.
Відповідно до висновку, дисциплінарною комісією за наслідками проведеного службового розслідування, серед іншого, встановлено, що у діях капрала поліції, поліцейського взводу №2 роти №2 батальйону патрульної поліції в м. Бориспіль ОСОБА_1 встановлено порушення вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про національну поліцію», пунктів 2, 4, 6, 7 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пункту 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2016 року №1179, пункту 5 частини першої статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» та розпорядження начальника Київської обласної військової адміністрації від 25.11.2022 № 874 «Про запровадження комендантської години на території Київської області».
Наказом Департаменту патрульної поліції від 29.12.2022 №684 «Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейських БПП в м.Бориспіль УПП у Київській області ДПП дисциплінарних стягнень» до ОСОБА_1 застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Наказом Департаменту патрульної поліції від 02.01.2023 №4о/с «По особовому складу», відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» звільнено зі служби в поліції згідно з пунктом 6 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до пункту 7 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України) частини 1 статті 77 капрала поліції, поліцейського взводу №2 роти №2 батальйону патрульної поліції в м. Бориспіль ОСОБА_1 з 02.01.2023 року.
Позивач, вважаючи, що спірні накази є протиправними та такими, що прийняті з порушенням вимог чинного законодавства, звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закону України від 02.07.2015 №580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон №580, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до частини першої статті 1 Закону №580-VIII Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Статтею 3 Закону №580-VIII визначено, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Рівень довіри населення до поліції є основним критерієм оцінки ефективності діяльності органів і підрозділів поліції (частина третя статті 11 Закону).
Згідно з частиною першою статті 59 Закону №580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону №580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Частиною першою статті 18 Закону №580-VIII встановлено, що поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Частиною першої статті 64 Закону №580-VIII також передбачено, що особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки".
Суд зазначає, що інститут Присяги поліцейського вже сам по собі призначений імперативно забезпечити зразкове та бездоганне дотримання публічним службовцем - поліцейським закону як у повсякденній службовій, так і позаслужбовій (приватній) діяльності.
При цьому, у кореспонденції з частиною другою статті 18 Закону №580-VIII, інститут Присяги поліцейського забезпечує необхідність виконання завдань поліції безперервно та незалежно від дії будь-яких факторів, жодних виключень із загального правила законом не передбачено.
Порушення Присяги слід розуміти як скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Присяга поліцейського передбачає зобов'язання виконувати обов'язки сумлінно.
Відтак, порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов'язків поліцейським. Про несумлінність дій (бездіяльності) поліцейського свідчить невиконання обов'язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.
Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 05.03.2020 року по справі №815/4478/16.
Абзацами другим і третім пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09 листопада 2016 року №1179, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06 грудня 2016 року за № 1576/29706 (далі - Правила етичної поведінки поліцейських) також визначено, що під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами.
Частиною першою статті 19 Закону №580-VIII визначено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону №580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначає Закон України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут).
Згідно із частинами першою, другою статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону №580-VIII, зобов'язує поліцейського, у тому числі: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; дотримуватися правил внутрішнього розпорядку (частина третя статті 1 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до частини першої статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Частиною першою статті 12 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Згідно із частиною першою статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
При цьому, згідно з частиною другою статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
У контексті положень частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Згідно із статтями 14, 15 Дисциплінарного статуту з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків провадиться службове розслідування.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Аналогічні положення закріплені і в Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженому наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за №1355/32807 (далі - Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України).
З аналізу вищенаведених норм слідує, що підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Як убачається з матеріалів справи, службове розслідування, за наслідками якого відповідачем прийнято оскаржувані накази, розпочато відповідно до наказу від 05.12.2022 №627 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії».
Підставою для проведення службового розслідування стало надходження до відділу моніторингу та аналітичного забезпечення управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції з батальйону патрульної поліції в м.Бориспіль управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції заяви ОСОБА_6 від 01.12.2022 №Б-367 на можливі неправомірні дії окремих працівників батальйону патрульної поліції у м.Бориспіль управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції, зокрема позивача, які мали місце 30.11.2022.
Таким чином, службове розслідування відносно позивача розпочато з урахуванням підстав, визначених положеннями Дисциплінарного статуту та Порядку проведення службових розслідувань.
У контексті зазначеного суд визнає необґрунтованими доводи позивача щодо того, що заява ОСОБА_6 від 01.12.2022 не містить даних про ймовірне дисциплінарне порушення, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, заява ОСОБА_6 від 01.12.2022 №Б-367 містить інформацію про порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку як-то передбачено приписами пункту 1 розділу II Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України.
Суд також визнає необґрунтованими доводи позивача про обов'язок відповідача повідомити про факт призначення службового розслідування та про обов'язковість вказівки звання позивача у поясненнях, наданих ним в межах службового розслідування, оскільки такі не ґрунтуються на приписах чинного законодавства. Суд звертає увагу, що позивач надав письмові пояснення в межах службового розслідування, копія яких наявна в матеріалах справи і відповідно до яких надана інформація про події, описані у заяві ОСОБА_6 , які мали місце 30.11.2022.
Щодо доводів позивача про те, що в оскаржуваному наказі Департаменту патрульної поліції №278 від 05.12.2022 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії» міститься формулювання, яке не відповідає вимогам пункту 4 розділу II Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, оскільки відсутні всі дані про особу, стосовно якої буде проводитися службове розслідування, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 4 розділу II Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України у наказі про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії визначаються голова та члени дисциплінарної комісії, зазначається підстава проведення службового розслідування, а також прізвище, ім'я, по батькові, посада поліцейського, стосовно якого воно проводитиметься (у разі якщо на час призначення службового розслідування це відомо).
Судом встановлено, що в заяві ОСОБА_6 щодо подій, які мали місце 30.11.2022, зазначається прізвище позивача, а також, що «…інших можна впізнати з камер патрульних, які приїздили на виклик, та з камер відеоспостереження».
Відтак, зважаючи на приписи пункту 4 розділу II Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, суд визнає обґрунтованими доводи відповідача щодо того, що зазначена у заяві ОСОБА_6 інформація не дозволяла встановити точний перелік всіх учасників події, а також всі дані про окремих працівників батальйону патрульної поліції в м.Бориспіль, що, у свою чергу, не може свідчити про порушення відповідачем приписів пункту 4 розділу II Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України.
За приписами статті 15 Дисциплінарного статуту проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії.
Дисциплінарні комісії формуються з поліцейських та працівників поліції, які мають відповідні знання та досвід, необхідні для ефективного проведення службового розслідування.
Забороняється включення до складу дисциплінарної комісії осіб, які є підлеглими поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування, осіб, які сприяли вчиненню або приховуванню дисциплінарного проступку, та осіб, зацікавлених у результатах розслідування. У разі виникнення таких обставин член дисциплінарної комісії зобов'язаний негайно письмово повідомити про це керівнику, який призначив службове розслідування.
Суд вважає безпідставними доводи позивача про порушення відповідачем законодавства у зв'язку із включенням до складу комісії командира патрульної поліції в м. Бориспіль УПП в Київській області ДПП майора поліції Шкроба А. О., оскільки будь-яких обгрунтувань щодо зацікавленості майора поліції ОСОБА_7 в результатах службового розслідування позивач не вказує, доказів на підтвердження таких обставин не надає.
Відповідно до статей 15, 19 Дисциплінарного статуту за результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку.
У висновку за результатами службового розслідування, у тому числі, зазначаються: причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.
Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Зокрема, обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є: 1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння; 2) вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення; 3) вчинення дисциплінарного проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого поліцейського, службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення стосовно нього; 4) настання тяжких наслідків, у тому числі збитків, завданих вчиненням дисциплінарного проступку; 5) вчинення дисциплінарного проступку на ґрунті ідеологічної, релігійної, расової, етнічної, гендерної чи іншої нетерпимості (ч. 6 ст. 19 Дисциплінарного статуту).
Крім того, відповідно до Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Відповідно до пункту 1 розділу VII Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.
Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування.
Як вбачається з матеріалів справи, за результатами службового розслідування та зібраних матеріалів складено висновок службового розслідування, відповідно до якого встановлено, що у діях капрала поліції, поліцейського взводу №2 роти №2 батальйону патрульної поліції в м. Бориспіль ОСОБА_1 встановлено порушення вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про національну поліцію», пунктів 2,4,6,7 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, пункту 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2016 року №1179, пункту 5 частини першої статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» та розпорядження начальника Київської обласної військової адміністрації від 25.11.2022 № 874 «Про запровадження комендантської години на території Київської області», що підриває авторитет Національної поліції України.
Щодо суті вчиненого позивачем проступку, за який його було притягнуто до дисциплінарної відповідальності та звільнено зі служби в поліції, суд зазначає наступне.
Відповідно до приписів пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про національну поліцію» поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського та професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Пунктами 2, 4, 6, 7 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України передбачено, що службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського: знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини.
За приписами пункту 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов'язаний дотримуватися норм професійної етики.
Суд також звертає увагу, що відповідно до Рекомендації Rec (2001) №10 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам «Про Європейський кодекс поліцейської етики» працівники поліції, на усіх рівнях службової кар'єри, повинні відбиратися на посади на основі особистої кваліфікації та досвіду, що відповідає цілям поліції. Працівників поліції мають характеризувати такі якості: логічність суджень, відкритість, зрілість, доброчесність, комунікативність і, де це необхідно, наявність лідерських та управлінських навичок (пункти 22,23).
Один із основних принципів поведінки представників правоохоронних органів, закріплених у Кодексі поведінки посадових осіб з підтримання правопорядку, що був затверджений Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН №34/169 від 17 грудня 1979 року, полягає у тому, що службовці органів правопорядку повинні завжди виконувати обов'язки, покладені на них законом, служачи суспільству та захищаючи всіх людей від протиправних діянь, відповідно до високого рівня відповідальності, якої вимагає їхня професія.
У пунктах 33, 59 зазначеної Рекомендації вказано, що поліція повинна бути відповідальною перед державою, громадянами та їх представниками, а також підлягати ефективному зовнішньому контролю. Застосування дисциплінарних стягнень щодо співробітників поліції повинно здійснюватися під наглядом незалежного органу або суду.
Як вбачається з висновку службового розслідування та наказу про застосування дисциплінарного стягнення відносно позивача, в його діях встановлені порушення вимог, зокрема, порушення вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про національну поліцію», пунктів 2,4,6,7 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, пункту 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2016 року №1179, а також вчинення дій, що підривають авторитет поліції, у зв'язку з тим, що 30.11.2022 позивач разом з іншим співробітником поліції: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , перебуваючи поза службою, на вихідному дні, після вжиття алкогольних напоїв, порушуючи комендантську годину, вчинили бійку з ОСОБА_8 за адресою: м.Бориспіль, вул. Лютнева, 27, принизили його честь та гідність, не дотримались норм професійної етики, чим допустили грубе порушення службової дисципліни, що виразився у дискредитації діяльності поліції, вчиненні дій, що підривають довіру та авторитет до органів поліції в очах громадськості.
На думку суду, така поведінка позивача як поліцейського суперечить загальним принципам, встановленим для співробітників органів поліції. Крім того, вчинення подібних дій призводить до встановлення негативної суспільної думки населення щодо органів правопорядку, які у відповідності до своїх службових обов'язків повинні неупереджено дотримуватись законодавства України, в тому числі щодо морально-етичних принципів.
Суд звертає увагу, що позивачем не заперечується факт вказаної події та його участь у ній.
У контексті зазначеного суд також звертає увагу, що доказів того, що дії, які мали місце, були вимушеними та спрямованими на припинення загрози матеріали справи не містять.
Суд зазначає, що законодавець висуває підвищені вимоги до поліцейського, що пов'язано з особливим статусом Національної поліції, а також спрямованістю діяльності поліції на служіння суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку. В свою чергу, недотримання поліцейським вищезазначених вимог є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення.
З огляду на встановлені службовим розслідуванням обставини, суд доходить висновку, що відповідачем правильно кваліфіковано дії позивача як вчинення дисциплінарного проступку.
Суд зазначає, що дискредитація за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет органів державної влади та їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.
Вчинки, що дискредитують поліцейських та власне органи Національної поліції України, пов'язані насамперед із низкою моральних вимог, які пред'являються до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті.
Дії позивача, встановлені службовим розслідуванням, є такими, що підривають авторитет і довіру до поліції як органу державної виконавчої влади, який покликаний захищати життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань, що є неприпустимим.
В силу приписів статей 73 та 74 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає необгрунтованими твердження позивача про те, що відеоматеріал, який міститься в матеріалах розслідування не є допустимим доказом, який підтверджує дисциплінарне порушення. Суд зауважує, що сукупний аналіз усіх наявних у справі доказів, у тому числі відеозаписів з нагрудних відеореєстраторів поліцейських, що прибули на виклик, пояснень всіх учасників події, а також відеофіксації з камери зовнішнього спостереження, незважаючи на очевидну відсутність конкретних налаштувань дати та часу, свідчить про те, що сама подія співпадає з зазначеною датою - 30.11.2022 та часом - комендантської години на території Київської області в поясненнях всіх учасників та з відеозаписами з нагрудних відеореєстраторів поліцейських, що прибули на виклик. А вказані обставини позивачем не спростовуються.
Враховуючи викладені обставини, суд вважає, що матеріалами службового розслідування підтверджується вчинення позивачем дисциплінарного проступку, дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в даному випадку є прямо пропорційним та виправданим по відношенню до вчиненого ним проступку, притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби є обґрунтованим, а тому оскаржувані позивачем накази є правомірними та не підлягають скасуванню.
Оскільки звільнення позивача є правомірним, у суду відсутні підстави для його поновлення на посаді та стягнення на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Згідно частини 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України доходить висновку, що підстави для задоволення адміністративного позову відсутні.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Діска А.Б.