ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"25" липня 2024 р. справа № 300/2790/24
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Боршовського Т.І.,
за участю секретаря судового засідання Запоточної В.В.,
представника позивача - Вірсти Р.Я.,
представник відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Калуського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції
про визнання протиправною та скасування постанови від 26.03.2024 про виправлення помилки у процесуальному документів, -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся 11.04.2024 до суду з адміністративним позовом до Калуського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі - відповідач), в якому просив суд: визнати незаконною та скасувати постанову про виправлення помилки у процесуальному документі від 26.03.2024, що прийнята у виконавчому провадженні № 38358752.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на примусовому виконанні в Калуського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавчий лист № 2-298/2010 від 09.03.2010 про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Брокбізнесбанк» заборгованості за кредитним договором в розмірі 289598,03 грн. та 1820,00 грн. судових витрат. Так, 09.06.2020 відповідач прийняв постанову про стягнення виконавчого збору у сумі 18328,30 грн. Головним державним виконавцем Калуського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Мельник Н.В. в порушення вимог Закону України "Про виконавче провадження" прийнято постанову від 26.03.2024 про виправлення помилки у процесуальному документі у виконавчому провадженні № 38358752, згідно якої сума виконавчого збору 18328,30 грн. змінено на 2266,66 доларів США, що еквівалентно 18328,30 грн. на дату винесення рішення. Позивач вважає протиправною таку постанову від 26.03.2024, оскільки постанова від 09.06.2020 про стягнення виконавчого збору не містила будь-якої помилки, а згідно виконавчого листа № 2-298/2010 від 09.03.2010 не передбачено стягнення боргу у валюті. Окрім цього, вказав, що зазначена в постанові від 26.03.2024 стаття 74 Закону України "Про виконавче провадження", як правова підстава прийняття такої постанови, стосується оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців та посадових осіб державної виконавчої служби, а не виправлення помилок чи описок державного виконавця.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.04.2024 відмовлено ОСОБА_1 у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом до Калуського відділу Державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови про виправлення помилки у процесуальному документі.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.06.2024 задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 : скасовано ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.04.2024 про відмову у відкритті провадження, а справу № 300/2790/24 направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
04.07.2024 адміністративна справа № 300/2790/24 надійшла до Івано-Франківського окружного адміністративного суду.
04.07.2024 у зв'язку з перебуванням головуючого судді Микитюка Р.В. у відпустці, проведено повторний автоматизований розподіл справи № 300/2790/24 та визначено суддю Боршовського Т.І. для її розгляду.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.07.2024 позовну заяву залишено без руху через її невідповідність вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України та надано позивачу десятиденний строк з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення її недоліків.
22.07.2024 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшла заява позивача від 18.07.2024 про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою від 23.07.2024 відкрито провадження в цій адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з особливостями провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, визначеними статями 268, 269, 271, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, та призначено судове засідання на 25.07.2024 о 13:30 год.
25.07.2024 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшов відзив Калуського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 25.07.2024 № 71888 на позовну заяву. Так, представник відповідача зазначив, що на примусовому виконанні у Калуському відділі державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебувало виконавче провадження № 38358752 з примусового виконання виконавчого листа № 2-298/2010 від 09.03.2010 про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Брокбізнесбанк» заборгованості за кредитним договором в розмірі 289598,03 грн. та 1820,00 грн. судових витрат. 20.02.2024 надійшла заява про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 2-298/2010, відповідно до якої права вимоги стягувача ОСОБА_3 перейшли до ОСОБА_4 на підставі договору відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 14.02.2024. Відповідно до акту прийому-передачі від 14.02.2024 кредитного договору № 3933 від 13.12.2007, заборгованість по вказаному кредитному договору станом на 14.02.2024 становила 22666,64 доларів США. Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 19.03.2024 у справі № 2-298/2010 задоволено заяву про заміну сторони виконавчого провадження. 05.04.2024 до відповідача надійшли заяви про заміну стягувача у виконавчому провадженні № 38358752 та про повернення виконавчого листа. 08.04.2024 державним виконавцем прийнято постанову про повернення виконавчого документа стягувачу. Представник відповідача вважає безпідставними доводи позивача про те, що згідно виконавчого листа не передбачено стягнення у валюті, оскільки відповідно до акту-прийому передачі від 14.02.2024 заборгованість згідно кредитного договору станом на 14.02.2024 становила 22666,64 доларів США. Окрім цього, відповідно до частини четвертої статті 49 Закону України "Про виконавче провадження" кошти виконавчого збору, стягнуті під час виконання рішення про стягнення коштів в іноземній валюті, підлягають валютообмінній фінансовій операції, а одержані після цього кошти у гривнях зараховуються до Державного бюджету України. За вказаних обставин, представник відповідача вважає правомірним прийняття постанови від 26.03.2024 про виправлення помилки у процесуальному документі у виконавчому провадженні № 38358752. Просить відмовити в задоволенні позову повністю.
25.07.2024 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшов лист Калуського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 24.07.2024 № 71635, до якого долучено копії матеріалів виконавчого провадження № 38358752.
25.07.2024 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшло клопотання Калуського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 25.07.2024 № 71889 про проведення судового засідання без участі відповідача.
В судовому засіданні 27.06.2023 представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити.
Представник Калуського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в судове засідання 25.07.2024 не з'явився.
Обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
09.03.2010 Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області, на виконання рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 15.02.2010 у справі № 2-298/2010, видав виконавчий лист № 2-298/2010 про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Брокбізнесбанк» в особі Івано-Франківської філії АТ «Брокбізнесбанк» 289598,03 грн. заборгованості по кредитному договору станом на 16.12.2009 та 1820,00 грн. судових витрат (а.с. 60).
10.06.2013 державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Калуського міськрайонного управління юстиції відкрито виконавче провадження № 38358752 з примусового виконання вимог виконавчого листа № 2-298/2010 від 09.03.2010 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Брокбізнесбанк» 289598,03 грн. заборгованості по кредитному договору та 1820,00 грн. судових витрат.
25.02.2019 головним державним виконавцем Калуського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області прийнято постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника - ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № 38358752.
07.02.2018 між ПАТ «Брокбізнесбанк» та ОСОБА_3 укладено договір про відступлення прав вимоги № 227, посвідчений державним нотаріусом П'ятнадцятої київської державної нотаріальної контори Мазур О.Ю. від 07.02.2018, відповідно до якого перейшло право вимоги за кредитним договором № 3933 від 13.12.2007 від ПАТ «Брокбізнесбанк» до ОСОБА_3 .
Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 03.07.2018 замінено сторону виконавчого провадження, а саме: стягувача ПАТ «Брокбізнесбанк» на його правонаступника ОСОБА_3
25.02.2019 головним державним виконавцем Калуського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області прийнято постанову про заміну сторони виконавчого провадження № 38358752, а саме: стягувача ПАТ «Брокбізнесбанк» на його правонаступника ОСОБА_3
09.06.2020 заступником начальника Калуського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції прийнято постанову про стягнення виконавчого збору в сумі 18328,30 грн.
20.11.2020 головним державним виконавцем Калуського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції прийнято постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника - ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № 38358752.
16.07.2021 головним державним виконавцем Калуського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції прийнято постанову про арешт майна боржника - ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № 38358752.
Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 19.03.2014 замінено сторону виконавчого провадження, а саме: стягувача ОСОБА_3 на його правонаступника ОСОБА_4
26.03.2024 головним державним виконавцем Калуського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Мельник Н.В. прийнято постанову про виправлення помилки у процесуальному документі у виконавчому провадженні № 38358752, згідно якої сума виконавчого збору 18328,30 грн. змінено на 2266,66 доларів США, що еквівалентно 18328,30 грн. на дату винесення рішення.
Листом від 26.03.2024 № 39809 відповідач направив ОСОБА_1 копію постанови від 26.03.2024 про виправлення помилки у процесуальному документі у виконавчому провадженні № 38358752.
ОСОБА_1 звернувся до Калуського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції із заявою від 02.04.2024 про надання копії постанови про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні № 38358752 та розрахунок заборгованості такого виконавчого збору станом на 02.04.2024 (а.с. 62).
Позивач отримав копію вищевказаної постанови від 26.03.2024 про виправлення помилки у процесуальному документі у виконавчому провадженні 04.04.2024, що підтверджується листом Калуського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 17.07.2024 № 699936 (а.с. 51).
05.04.2024 головним державним виконавцем Калуського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Мельник Н.В. прийнято постанову про заміну сторони виконавчого провадження № 38358752, а саме: стягувача ОСОБА_3 на його правонаступника ОСОБА_4
08.04.2024 головним державним виконавцем Калуського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Мельник Н.В. прийнято постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, постанову про зняття арешту з майна, постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.
Вважаючи протиправною постанову головного державного виконавця Калуського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Мельник Н.В. від 26.03.2024 про виправлення помилки у процесуальному документі у виконавчому провадженні № 38358752, позивача звернувся з цим позовом до суду, в якому просить скасувати вказану постанову.
Оцінка аргументів сторін. Норми права, якими керувався суд, та мотиви їх застосування. Висновки суду.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закону України “Про виконавче провадження”.
Так, згідно статті 1 Закону України “Про виконавче провадження”, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Пунктами 1 та 5 частини першої статті 3 Закону України “Про виконавче провадження” визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди.
Згідно з частиною першою статті 5 Закону України “Про виконавче провадження” примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Відповідно до частини першої статті 13 Закону України “Про виконавче провадження” під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Частиною першою статті 18 Закону України “Про виконавче провадження” визначено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 18 Закону України “Про виконавче провадження” виконавець зобов'язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Згідно з частиною першою статті 26 Закону України “Про виконавче провадження” виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: 1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом; 4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом; 5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
Частиною п'ятою статті 26 Закону України “Про виконавче провадження” встановлено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Порядок стягнення виконавчого збору регламентовано статтею 27 Закону України “Про виконавче провадження”.
Так, відповідно до частини першої статті 27 Закону України “Про виконавче провадження” виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
Згідно з частиною другою статті 27 Закону України “Про виконавче провадження” виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.
Частиною третьою статті 27 Закону України “Про виконавче провадження” визначено, що за примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.
Відповідно до частини четвертої статті 27 Закону України “Про виконавче провадження” державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
За виконавчими документами про стягнення аліментів за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців, державний виконавець нараховує виконавчий збір із заборгованості зі сплати аліментів. У подальшому державний виконавець зобов'язаний нараховувати виконавчий збір щомісяця у розмірі, визначеному частиною другою цієї статті, залежно від розміру простроченого щомісячного аліментного платежу. Постанова про стягнення виконавчого збору за виконавчими документами про стягнення аліментів виноситься державним виконавцем після погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі або у разі повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження на підставі розрахунку про його нарахування.
Стягнутий виконавчий збір перераховується до Державного бюджету України протягом трьох робочих днів з дня надходження на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.
Також порядок стягнення виконавчого збору регламентовано пунктом 8 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2832/5), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за № 489/20802.
Так, відповідно до пункту 8 розділу ІІІ Інструкції:
Стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 27 Закону.
Про стягнення з боржника виконавчого збору та його розмір державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження.
Виконавчий збір стягується з боржника на підставі постанови про стягнення виконавчого збору, у якій зазначаються розмір та порядок стягнення нарахованого виконавчого збору.
Постанову про стягнення виконавчого збору державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) та не пізніше наступного робочого дня після її винесення надсилає сторонам виконавчого провадження.
Якщо рішення про стягнення коштів було виконано боржником частково до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, виконавчий збір стягується із суми, яку не було сплачено боржником до відкриття виконавчого провадження.
За виконавчим документом про стягнення аліментів у разі, якщо розмір заборгованості боржника перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання, державний виконавець зобов'язаний нарахувати виконавчий збір із суми заборгованості зі сплати аліментів.
Розрахунок нарахування виконавчого збору (додаток 17) обчислюється державним виконавцем в автоматизованій системі виконавчого провадження та долучається до матеріалів виконавчого провадження.
Виконавчий збір нараховується із суми заборгованості, визначеної у розрахунку заборгованості зі сплати аліментів.
Надалі у разі прострочення боржником щомісячного аліментного платежу нарахування виконавчого збору здійснюється державним виконавцем щомісяця.
Не пізніше наступного робочого дня з дня погашення у повному обсязі заборгованості зі сплати аліментів, повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини першої статті 37 Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 7, 9, 14 частини першої статті 39 Закону, державний виконавець на підставі розрахунку нарахування виконавчого збору виносить постанову про стягнення виконавчого збору.
Виконання постанови про стягнення виконавчого збору здійснюється за рахунок стягнутих з боржника коштів за умови відсутності заборгованості зі сплати аліментів.
У разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 7, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, постанова про стягнення виконавчого збору не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) реєструється в автоматизованій системі виконавчого провадження як виконавчий документ та підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом та цією Інструкцією.
Державний виконавець зобов'язаний відкрити виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації в автоматизованій системі виконавчого провадження.
Про розмір стягнутого виконавчого збору державний виконавець зазначає у виконавчому документі.
В спірному випадку виконавче провадження № 38358752 стосується примусового виконання рішення суду майнового характеру, а тому виконавчий збір підлягає стягненню за правилами, передбаченими частиною другою статті 27 Закону України “Про виконавче провадження”.
Так, згідно з частиною другою статті 27 Закону України “Про виконавче провадження” виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.
Судом встановлено, що 09.03.2010 Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області, на виконання рішення від 15.02.2010 у справі № 2-298/2010, видав виконавчий лист № 2-298/2010 про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Брокбізнесбанк» в особі Івано-Франківської філії АТ «Брокбізнесбанк» 289598,03 грн. заборгованості по кредитному договору станом на 16.12.2009 та 1820,00 грн. судових витрат (а.с. 60).
10.06.2013 державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Калуського міськрайонного управління юстиції відкрито виконавче провадження № 38358752 з примусового виконання вимог виконавчого листа № 2-298/2010 від 09.03.2010 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Брокбізнесбанк» 289598,03 грн. заборгованості по кредитному договору та 1820,00 грн. судових витрат.
Таким чином, за судовим рішенням згідно виконавчого листа від 09.03.2010 № 2-298/2010 визначено до стягнення суму заборгованості по кредитному договору - 289598,03 грн., та 1820,00 грн. судових витрат, тобто в національній валюті - гривні, а не доларах США. Отже, згідно вимог частини другої статті 27 Закону України “Про виконавче провадження” виконавчий збір (10 відсотків) підлягає нарахуванню та стягненню державним виконавцем в такій же валюті, в якій вказана суми, що підлягає примусовому стягненню.
Щодо доводів представника відповідача про те, що відповідно до акту прийому-передачі від 14.02.2024 кредитного договору № 3933 від 13.12.2007, долученого до заяви від 20.02.2024 про заміну сторони виконавчого провадження, заборгованість по вказаному кредитному договору станом на 14.02.2024 становила 22666,64 доларів США, то суд вказує на безпідставність таких доводів з огляду на таке.
Ключове значення має «сума, що підлягає примусовому стягненню», оскільки саме від такої суми вираховується 10 відсотків виконавчого збору. Так, «сума, що підлягає примусовому стягненню» зазначається у виконавчому документі, а не в цивільно-правових договорах чи актах прийому-передачі, які не є виконавчими документами, що підлягають примусовому виконанню, та визначені статтею 3 Закону України “Про виконавче провадження”.
В спірному випадку, така «сума, що підлягає примусовому стягненню» зазначена у виконавчому листі Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 09.03.2010 № 2-298/2010 та дублюється у кожній постанові державного виконавця, прийняті у виконавчому провадження № 38358752, оскільки в кожній постанові зазначається назва виконавчого документу: виконавчий лист № 2-298/2010 виданий 09.03.2010; ким виданий: Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області; про: стягнути солідарно із ОСОБА_1 на користь ПАТ «Брокбізнесбанк» 289598,03 грн. заборгованість по кредитному договору та 1820,00 грн. судових витрат.
Така сума, що підлягає примусовому стягненню: 289598,03 грн. заборгованість по кредитному договору та 1820,00 грн. судових витрат, зазначена в постанові державного виконавця відділу державної виконавчої служби Калуського міськрайонного управління юстиції від 10.06.2013 про відкриття виконавчого провадження № 38358752, в постанові заступника начальника Калуського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 09.06.2020 про стягнення виконавчого збору у розмір 18328,30 грн., в постанові головного державного виконавця Калуського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Мельник Н.В. від 26.03.2024 про виправлення помилки у процесуальному документі у виконавчому провадженні № 38358752, в постанові головного державного виконавця Калуського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Мельник Н.В. від 08.04.2024 про повернення виконавчого документа стягувачу.
Що стосується доводів представника відповідача про застосування в спірному випадку норм частини четвертої статті 49 Закону України "Про виконавче провадження", то суд вказує на таке.
Статтею 49 Закону України "Про виконавче провадження" регламентовано особливості звернення стягнення на кошти боржника в іноземній валюті та виконання рішень під час обчислення боргу в іноземній валюті.
Так, відповідно до частини першої статті 49 Закону України "Про виконавче провадження" у разі якщо кошти боржника в іноземній валюті розміщені на рахунках, внесках або на зберіганні у банку чи іншій фінансовій установі, небанківському надавачу платіжних послуг, які мають право на продаж іноземної валюти на внутрішньому валютному ринку, виконавець зобов'язує їх продати протягом семи робочих днів іноземну валюту в сумі, необхідній для погашення боргу.
Згідно з частиною другою статті 49 Закону України "Про виконавче провадження" у разі якщо такі кошти розміщені в банку або іншій фінансовій установі, небанківському надавачу платіжних послуг, які не мають права на продаж іноземної валюти на внутрішньому валютному ринку, виконавець зобов'язує їх перерахувати протягом семи робочих днів такі кошти до банку або іншої фінансової установи, небанківського надавача платіжних послуг за вибором виконавця, що має таке право, для їх реалізації відповідно до частини першої цієї статті.
Частиною третьою статті 49 Закону України "Про виконавче провадження" у разі обчислення суми боргу в іноземній валюті виконавець у результаті виявлення у боржника коштів у відповідній валюті стягує такі кошти на валютний рахунок органу державної виконавчої служби, а приватний виконавець - на відповідний рахунок приватного виконавця для їх подальшого перерахування стягувачу. У разі виявлення коштів у гривнях чи іншій валюті виконавець за правилами, встановленими частинами першою і другою цієї статті, дає доручення про купівлю відповідної валюти та перерахування її на валютний рахунок органу державної виконавчої служби, а приватний виконавець - на відповідний рахунок приватного виконавця.
Відповідно до частини четвертої статті 49 Закону України "Про виконавче провадження" кошти виконавчого збору, стягнуті під час виконання рішення про стягнення коштів в іноземній валюті, відповідно до цієї статті підлягають валютообмінній фінансовій операції, а одержані після цього кошти у гривнях зараховуються до Державного бюджету України.
Згідно з частиною п'ятою статті 49 Закону України "Про виконавче провадження" витрати у зв'язку з валютообмінними фінансовими операціями та інші витрати, пов'язані з перерахуванням коштів, покладаються на боржника.
Таким чином, норми частини третьої статті 49 Закону України "Про виконавче провадження" стосуються випадків обчислення суми боргу в іноземній валюті. В спірному випадку, як зазначено судом вище, сума, що підлягає примусовому стягненню у виконавчому провадженні № 38358752 за виконавчим листом Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області № 2-298/2010 від 09.03.2010, визначена у національній валюті - гривні, а тому відсутні підстави для застосування норм частини третьої статті 49 Закону України "Про виконавче провадження" до спірних правовідносин з нарахування та стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у виконавчому провадженні № 38358752.
Щодо змісту та правових підстав прийняття оспореної постанови головного державного виконавця Калуського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Мельник Н.В. від 26.03.2024 про виправлення помилки у процесуальному документі у виконавчому провадженні № 38358752, то суд звертає увагу на таке.
Оспорена постанова від 26.03.2024 прийнята з метою виправлення помилки у процесуальному документі у виконавчому провадженні № 38358752. Так, представник відповідача вважає помилкою зазначену в постанові від 09.06.2020 про стягнення виконавчого збору суму такого виконавчого збору 18328,30 грн., замість правильно 2266,66 доларів США.
Згідно з абзацом 3 частини третьої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.
Водночас помилкою в розумінні Закону України "Про виконавче провадження" є арифметична чи граматична помилка. Тобто неправильне визначення результату підрахунку чи запису (пропуск цифри, випадкова перестановка цифр, спотворення результату обчислення, чи запису певних слів у зв'язку з використанням несправної техніки або неуважністю тощо). В спірному ж випадку суд встановив, що виконавчий збір у виконавчому провадженні № 38358752 підлягає нарахуванню в національній валюті - гривні, а тому визначення такого виконавчого збору в постанові від 09.06.2020 про стягнення виконавчого збору саме в гривнях не є ні арифметичною, ні граматичною помилкою. Отже, у державного виконавця не було правових підстав для її виправлення.
Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частиною другою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Саме в частині другій вказаної Статті закріплено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці Європейського суду з прав людини. Суб'єкти владних повноважень повинні враховувати ці критерії - принципи, оскільки вони ґрунтуються на положеннях Європейської конвенції з прав людини, яка ратифікована Законом України від 17 липня 1997 року N 475/97-ВР, і в силу положень статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства.
З огляду на те, що постанова головного державного виконавця Калуського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Мельник Н.В. від 26.03.2024 про виправлення помилки у процесуальному документі у виконавчому провадженні № 38358752 прийнята за відсутності відповідної правової підстави, така постанова є протиправною. Належним способом захисту порушеного права позивача в цьому випадку є скасування цієї постанови.
Щодо розподілу судових витрат у справі:
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
В підтвердження судових витрат у справі позивачем подано квитанцію № 0.0.3573162551.1 від 09.04.2024 про сплату судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 1211,20 грн. (а.с. 53).
Зважаючи на задоволення позову позивачу належить відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1211,20 грн. судових витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви до суду.
Щодо витрат на правову допомогу в розмірі 5000,00 грн., то відповідно до частини сьомої статі 139 Кас України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
В позовній заяві позивач зазначив, що докази щодо розміру витрат на послуги адвоката будуть подані протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Таким чином, на час прийняття судом рішення в цій справі, немає підстав для розподілу судових витрат на правничу допомогу.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262, 271, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Калуського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Мельник Н.В. від 26.03.2024 про виправлення помилки у процесуальному документі у виконавчому провадженні № 38358752.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Калуського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (код ЄДРПОУ - 38472755, проспект Лесі Українки, 1, місто Калуш, Калуський район, Івано-Франківська область, 77300) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів, з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .
Відповідач: Калуський відділ державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, код ЄДРПОУ - 38472755, проспект Лесі Українки, 1, місто Калуш, Калуський район, Івано-Франківська область, 77300.
Суддя /підпис/ Боршовський Т.І.
Рішення складене в повному обсязі 26 липня 2024 р.