26 липня 2024 року (10:50)Справа № 280/4809/24 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Калашник Ю.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «СУЧАСНА ЕНЕРГІЯ» (69005, м.Запоріжжя, пр. Соборний, буд.166, каб. 502, код ЄДРПОУ 40038773) до Хмельницької митниці (29010, м. Хмельницький, вул. Пілотська, буд.2, код ЄДРПОУ 43997560) про визнання протиправним та скасування рішення,
27.05.2024 через підсистему «Електронний суд» до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «СУЧАСНА ЕНЕРГІЯ» (далі - позивач) до Хмельницької митниці (далі - відповідач), в якій позивач просить:
визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA400040/2024/000023/2 від 01.05.2024, прийняте відповідачем за результатами перевірки митної декларації №24UA400040012918U1;
визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA400040/2024/000029/2 від 13.05.2024, прийняте відповідачем за результатами перевірки митної декларації №24UA400040014069U5;
визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA400040/2024/000030/2 від 14.05.2024, прийняте відповідачем за результатами перевірки митної декларації №24UA400040014212U3.
На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на приписи Митного кодексу України та зазначає, що ним надано всі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товару, який переміщується через митний кордон України, які відповідають характеру угоди, а посилання митного органу на виявлені під час перевірки поданих документів розбіжності є безпідставними. З урахуванням вищезазначеного просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Ухвалою суду від 03.06.2024 відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.
13.06.2024 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №27901), в якому представник відповідача позовні вимоги не визнає, зокрема зазначає, що в поданих позивачем документах на підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару було виявлено недоліки, у зв'язку з чим витребувано додаткові документи, які не були надані позивачем в повному обсязі. Зазначає, що позивачем не підтверджено заявлену митну вартості імпортованого товару, що зумовило відсутність підстав для оформлення товару за визначеною декларантом митною вартістю. Крім того, відповідач вказав на те, що митним органом у встановленому законом порядку було встановлено, що вартість імпортованого позивачем товару є вищою ніж заявлена, що зумовило прийняття рішення про коригування митної вартості товарів. З урахуванням вищезазначеного просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Згідно зі ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.
Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
25 січня 2024 року ТОВ «СУЧАСНА ЕНЕРГІЯ» укладено з компанією Energy3000 solar GmbH, Австрія, договір поставки товарів № 2024/25.01. Відповідно до п. 1.1 Договору, Постачальник (Energy3000 solar GmbH) зобов'язується забезпечити постачання та передачу у власність Покупця (ТОВ «СУЧАСНА ЕНЕРГІЯ») товару в асортименті, кількості, комплектності, якості та на умовах, передбачених цим Договором, протягом строку дії цього Договору. Покупець зобов'язується своєчасно прийняти такий Товар і оплатити його вартість на умовах, передбачених цим Договором. Згідно до пунктів 2.1-2.2 Договору асортимент та загальна кількість Товару зазначаються Сторонами в інвойсах (комерційні рахунки-фактури), які є невід'ємними додатками до цього Договору. Кількість товару, що поставляється в кожній партії, обговорюється Сторонами окремо на підставі замовлення Покупця і відображається в товарно-транспортних накладних і інвойсах.
За пунктами 6.1-6.2 Договору місце відвантаження Товару - склад Постачальника. Постачання Товару від Постачальника до Покупця здійснюються на умовах EXW, FCA, CIP, CIF, FOB.
За договором поставки товарів № 2024/25.01 від 25.01.2024 регулярно імпортується товар автомобільними партіями. Кожна автомобільна партія товарів оформлюється та декларується в митниці за окремим комплектом товаросупровідних документів (інвойсів, пакувальних листів, транспортних документів та ін.) та, відповідно, за окремою митною декларацією.
Щодо підстав винесення митним органом рішення про коригування митної вартості №UA400040/2024/000023/2 від 01.05.2024, судом встановлено наступне.
01.05.2024, декларантом ТОВ «СУЧАСНА ЕНЕРГІЯ» до митного контролю та митного оформлення надіслано засобами електронного зв'язку згідно з ст. 257 Митного кодексу України митну декларацію в режимі ІМ40ДЕ за №24UA400040012918U1 на товар, що зазначений в гр. 31 МД: Сонячні панелі (фоточутливі напівпровідникові прилади), зібрані у модуль, вмонтовані в панель: Longi LR5-54HIB-400M - 936 шт, вихідна потужність 400 Вт. Призначені для перетворення сонячного світла в електричну енергію. Не обладнані елементами, що дають можливість надавати електроенергію безпосередньо споживачу. Виробник: LONGi SolarTechnology Co.,Ltd.. Торгова марка: LONGi (а.с.21).
Вартість заявлених до митного оформлення товарів визначена позивачем за ціною господарської операції, вчиненою у відповідності до положень Договору № 2024/25.01 від 25.01.2024, інвойсу №AT42410732 від 24.04.2024 та становить 40809,60 EUR та 44987,17 EUR - митна вартість з урахуванням підтверджених транспортних витрат.
На підтвердження обґрунтованості заявленої позивачем митної вартості товарів, зазначеної у митній декларації №24UA400040012918U1 від 01.05.2024, ТОВ «СУЧАСНА ЕНЕРГІЯ» надано митному органу наступні документи: пакувальний лист (Packing list) №PAL-100938 від 25.04.2024; рахунок-проформа (Proforma invoice) №AT22405756 від 04.04.2024; рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №AT42410732 від 24.04.2024; автотранспортна накладна №2584 від 25.04.2024; банківський платіжний документ №PI24041001797327 від 10.04.2024; рахунок-фактура про надання транспортно експедиційних послуг №6313 від 29.04.2024; довідка про транспортні витрати №0W010121 від 29.04.2024; договір поставки товарів № 2024/25.01 від 25.01.2024; договір транспортного експедирування №0710/25 від 07.10.2021; договір про надання послуг по організації перевезення вантажу №510 від 02.05.2022; договір про надання транспортно-експедиційних послуг з організації перевезення вантажів автомобільним транспортом №1504-24/14036 від 15.04.2024; договір про надання транспортно-експедиційних послуг з організації перевезення вантажів автомобільним транспортом №2212-23/88НВ від 22.12.2023; договір про надання транспортно-експедиційних послуг з організації перевезення вантажів автомобільним транспортом №2304-24/14215 від 23.04.2024; договір про надання послуг митного брокера №3 від 01.12.2023.
За вищезазначеною МД автоматизованою системою аналізу та управління ризиками (далі - АСУР) згенеровано ризики 000, 105-2, 106-2, серед яких за напрямком контролю правильності визначення вартості 105-2 «Контроль правильності визначення митної вартості товарів» та 106-2 «Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів» із коментарем до обох цих форм митного контролю наступного змісту: «По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару: (1) Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням вимог наказу Державної митної служби України від 01.07.2021 № 476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України». Ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4 cт. 53 МК України».
Так, при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, митний орган дійшов висновку, що документи, які надані до митного оформлення товару містять розбіжності та не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме:
1) заявлена митна вартість товару - 2,477333 дол. США/кг, не відповідає рівню, за яким декларантом самостійно заявлялась митна вартість ідентичного товару раніше - 5,59 дол. США/кг;
2) на сайтах продажу в Китаї мінімальні ціни на ідентичні моделі, що поставляються від виробників товарів значно вищі;
3) до митного оформлення не подано документи, передбачені договорами перевезення №№ 0710/25, 1504-24/14036, 2212-23/88НВ, 2304-24/14215, 510;
4) в інвойсі зазначено що товар переміщувався в контейнері що не відповідає дійсності та впливає на правильність визначення митної вартості в частині включення складових митної вартості завантаження та витрат пов'язаних з транспортуванням до місця ввезення на митну територію України, а саме: перевантаження товару з контейнеру в автомобіль;
5) місця завантаження та розвантаження товару зазначеним в CMR не відповідають заявленим до митного оформлення;
6) відправник товару зазначений в CMR не відповідає заявленому в митній декларації;
7) у пункті 1.3 зовнішньоекономічного контракту наявне обмеження щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, що відповідно до п.1 частини 1 ст. 58 МК України унеможливлює застосування методу визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються;
8) подані до митного оформлення документи не містять визначних частиною 10 статті 58 МК України, числових значень наступних складових митної вартості оцінюваних товарів: комісійних та брокерської винагороди, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням; витрат на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до місця відвантаження товарів відповідно до заявлених умов поставки,
Отже, у відповідності до статті VII ГАТТ, є підстави вважати, що подані до митного оформлення документи, які подавались до митного оформлення не містять достовірної інформації щодо «дійсної вартості» товару.
Враховуючи викладене, згідно вимог ч.3 ст.53 МК України позивачу повідомлено про необхідність протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість та обраний метод її визначення, а саме: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;7) копію митної декларації країни відправлення.
У відповідь декларантом повідомлено про неможливість надання інших документів.
01.05.2024 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA400040/2024/000023/2, митну вартість товару визначено за ціною в сумі 101512,27 EUR (при первинно заявленій декларантом митній вартості в розмірі 44987,17 EUR). Збільшення митної вартості склало 125,6 % (а.с.42).
У рішенні зазначено, що джерелом числового значення митної вартості товару є МД від 08.01.2024 №UA400040/2024/000392 згідно якої здійснено митне оформлення ідентичних товарів.
Відповідачем відмовлено у митному оформленні митної декларації МД №24UA400040012918U1 від 01.05.2024 та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA400040/2024/000311 (а.с.41).
01.05.2024 позивачем з урахуванням рішення №UA400040/2024/000023/2 від 01.05.2024 до митного органу подано митну декларацію №24UA400040012952U5, сплачено митні платежі згідно із заявленою митною вартістю товарів та надано гарантії відповідно до розділу Х Митного кодексу України в розмірі, визначеному митним органом у своєму рішенні. Розмір забезпечення -переплати митних платежів відповідно до митної вартості визначеної митним органом у своєму рішенні склав 478926,99 грн.
Щодо підстав винесення митним органом рішення про коригування митної вартості №UA400040/2024/000029/2 від 13.05.2024, судом встановлено наступне.
13.05.2024, декларантом ТОВ «СУЧАСНА ЕНЕРГІЯ» до митного контролю та митного оформлення надіслано засобами електронного зв'язку згідно з ст. 257 Митного кодексу України митну декларацію в режимі ІМ40ДЕ за №24UA400040014069U5 на товар, що зазначений в гр. 31 МД: Сонячні панелі (фоточутливі напівпровідникові прилади), зібрані у модуль, вмонтовані в панель: JAsolar JAM72D40-580/MB - 720 шт, вихідна потужність 580 Вт. Призначені для перетворення сонячного світла в електричну енергію. Не обладнані елементами, що дають можливість надавати електроенергію безпосередньо споживачу. Виробник: JA Solar Technology Co.(Китай) Торгівельна марка: JA Solar.
Вартість заявлених до митного оформлення товарів визначена Позивачем за ціною господарської операції, вчиненою у відповідності до положень Договору № 2024/25.01 від 25.01.2024, інвойсу AT42412284 від 09.05.2024 та становить 53460 EUR та 56145,94 EUR - митна вартість з урахуванням підтверджених транспортних витрат.
На підтвердження обґрунтованості заявленої позивачем митної вартості товарів, зазначеної у митній декларації №24UA400040014069U5 від 13.05.2024 ТОВ «СУЧАСНА ЕНЕРГІЯ» надано митному органу наступні документи: пакувальний лист (Packing list) №PAL-100958 від 10.05.2024; рахунок-проформа (Proforma invoice) №AT22407025 від 18.04.2024; рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №AT42412284 від 09.05.2024; автотранспортна накладна №10052023 від 10.05.2024; банківський платіжний документ №PI24043001816446 від 30.04.2024; рахунок-фактура про надання транспортно експедиційних послуг №6346 від 13.05.2024; довідка про транспортні витрати №0W010190 від 13.05.2024; договір поставки товарів № 2024/25.01 від 25.01.2024; договір транспортного експедирування №0710/25 від 07.10.2021; договір-заявка на організацію міжнародних вантажних перевезень №08/05/2024-2 від 08.05.2024; договір про надання транспортних послуг з перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні №03042023/2 від 03.04.2023; договір про надання послуг митного брокера №3 від 01.12.2023.
За вищезазначеною МД автоматизованою системою аналізу та управління ризиками (далі - АСУР) згенеровано ризики 000, 105-2, 106-2, серед яких за напрямком контролю правильності визначення вартості 105-2 «Контроль правильності визначення митної вартості товарів» та 106-2 «Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів».
Так, при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, митний орган дійшов висновку, що документи, які надані до митного оформлення товару містять розбіжності та не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме:
1) заявлена митна вартість товару - 2,6428 дол. США/кг, не відповідає рівню, за яким декларантом самостійно заявлялась митна вартість ідентичного товару раніше - 5,59 дол. США/кг;
2) на сайтах продажу в Китаї мінімальні ціни на ідентичні моделі, що поставляються від виробників товарів значно вищі;
3) у пункті 1.3 зовнішньоекономічного контракту наявне обмеження щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, що відповідно до п. 1 частини 1 ст. 58 МК України унеможливлює застосування методу визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються;
4) до митного оформлення не подано документи, передбачені договором перевезення №0710/25.
5) Подані до митного оформлення документи не містять визначних частиною 10 статті 58 МКУ, числових значень наступних складових митної вартості оцінюваних товарів: комісійних та брокерської винагороди, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням; витрат на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до місця відвантаження товарів відповідно до заявлених умов поставки.
Отже, у відповідності до статті VII ГАТТ, є підстави вважати, що подані до митного оформлення документи, які подавались до митного оформлення не містять достовірної інформації щодо «дійсної вартості» товару.
Враховуючи викладене, згідно вимог ч.3 ст.53 МК України позивачу повідомлено про необхідність протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість та обраний метод її визначення, а саме: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;7) копію митної декларації країни відправлення .
У відповідь декларантом повідомлено про неможливість надання інших документів.
13.05.2024 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA400040/2024/000029/2, митну вартість товару визначено за ціною в сумі 118759,40 EUR (при первинно заявленій декларантом митній вартості в розмірі 56145,94 EUR). Збільшення митної вартості склало 111,5% (а.с.56).
У рішенні зазначено, що джерелом числового значення митної вартості товару є МД від 19.01.2024 №24UA205050005656U3, згідно якої здійснено митне оформлення ідентичних товарів.
Відповідачем відмовлено у митному оформленні митної декларації МД №24UA400040014069U5 від 13.05.2024 та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA400040/2024/000333 (а.с.55).
13.05.2024 позивачем з урахуванням рішення№UA400040/2024/000029/2 від 13.05.2024 до митного органу подано митну декларацію №24UA400040014129U5, сплачено митні платежі згідно із заявленою митною вартістю товарів та надано гарантії відповідно до розділу Х Митного кодексу України в розмірі, визначеному митним органом у своєму рішенні. Розмір забезпечення -переплати митних платежів відповідно до митної вартості визначеної митним органом у своєму рішенні склав 536156,55 грн.
Щодо підстав винесення митним органом рішення про коригування митної вартості №UA400040/2024/000030/2 від 14.05.2024, судом встановлено наступне.
14.05.2024, декларантом ТОВ «СУЧАСНА ЕНЕРГІЯ» до митного контролю та митного оформлення надіслано засобами електронного зв'язку згідно з ст. 257 Митного кодексу України митну декларацію в режимі ІМ40ДЕ за №24UA400040014213U3 на товар, що зазначений в гр. 31 МД: Сонячні панелі (фоточутливі напівпровідникові прилади), зібрані у модуль, вмонтовані в панель: Longi LR5-72HTH-575M - 620 шт, вихідна потужність 575 Вт. Призначені для перетворення сонячного світла в електричну енергію. Не обладнані елементами, що дають можливість надавати електроенергію безпосередньо споживачу. Виробник: LONGi SolarTechnology Co..Ltd.. Торгова марка: LONGi.
Вартість заявлених до митного оформлення товарів визначена позивачем за ціною господарської операції, вчиненою у відповідності до положень Договору № 2024/25.01 від 25.01.2024, інвойсу AT42412251 від 08.05.2024 та становить 46345,00 EUR та 49255,00 EUR - митна вартість з урахуванням підтверджених транспортних витрат.
На підтвердження обґрунтованості заявленої позивачем митної вартості товарів, зазначеної у митній декларації №24UA400040014212U3 від 14.05.2024 ТОВ «СУЧАСНА ЕНЕРГІЯ» надано митному органу наступні документи: пакувальний лист (Packing list) №PAL-100954 від 10.05.2024; рахунок-проформа (Proforma invoice) №AT22403556 від 07.03.2024; рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №AT42412251 від 08.05.2024; автотранспортна накладна б/н від 10.05.2024; банківський платіжний документ №PI24050601822190 від 06.05.2024; рахунок-фактура про надання транспортно експедиційних послуг №6347 від 13.05.2024; довідка про транспортні витрати №0W010187-1 від 14.05.2024; договір поставки товарів № 2024/25.01 від 25.01.2024; договір транспортного експедирування №0710/25 від 07.10.2021; договір транспортного експедирування №2742 від 17.04.2024; договір перевезення вантажів №13139 від 29.11.2022; договір про надання послуг митного брокера №3 від 01.12.2023.
За вищезазначеною МД автоматизованою системою аналізу та управління ризиками (далі - АСУР) згенеровано ризики 000, 105-2, 106-2, серед яких за напрямком контролю правильності визначення вартості 105-2 «Контроль правильності визначення митної вартості товарів» та 106-2 «Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів».
Так, при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, митний орган дійшов висновку, що документи, які надані до митного оформлення товару містять розбіжності та не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме:
1) заявлена митна вартість товару - 3,1171 дол. США/кг, не відповідає рівню, за яким декларантом самостійно заявлялась митна вартість ідентичного і товару раніше - 5,59 дол. США/кг;
2) на сайтах продажу в Китаї мінімальні ціни на ідентичні моделі, що поставляються від виробників товарів значно вищі; 3)
3) у пункті 1.3 зовнішньоекономічного контракту наявне обмеження щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, що відповідно до п. 1 частини 1 ст. 58 МК України унеможливлює застосування методу визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються;
4) до митного оформлення не подано документи, передбачені договором перевезення №0710/25;
5) подані до митного оформлення документи не містять визначних частиною 10 статті 58 МКУ, числових значень наступних складових митної вартості оцінюваних товарів: комісійних та брокерської винагороди, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням; витрат на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до місця відвантаження товарів відповідно до заявлених умов поставки,
Отже, у відповідності до статті VII ГАТТ, є підстави вважати, що подані до митного оформлення документи, які подавались до митного оформлення |Не містять достовірної інформації щодо «дійсної вартості» товару.
Враховуючи викладене, згідно вимог ч.3 ст.53 МК України позивачу повідомлено про необхідність протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість та обраний метод її визначення, а саме: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;7) копію митної декларації країни відправлення .
У відповідь декларантом повідомлено про неможливість надання інших документів.
14.05.2024 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA400040/2024/000030/2, митну вартість товару визначено за ціною в сумі 88330,94 EUR (при первинно заявленій декларантом митній вартості в розмірі 49255,00 EUR). Збільшення митної вартості склало 79,3% (а.с.71).
У рішенні зазначено, що джерелом числового значення митної вартості товару є МД від 19.01.2024 №24UA205050005656U3, згідно якої здійснено митне оформлення ідентичних товарів.
Відповідачем відмовлено у митному оформленні митної декларації МД №24UA400040014212U3 від 14.05.2024 та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA400040/2024/000336 (а.с.70).
14.05.2024 позивачем з урахуванням рішення №UA400040/2024/000030/2 від 14.05.2024 до митного органу подано митну декларацію №24UA400040014264U4, сплачено митні платежі згідно із заявленою митною вартістю товарів та надано гарантії відповідно до розділу Х Митного кодексу України в розмірі, визначеному митним органом у своєму рішенні. Розмір забезпечення -переплати митних платежів відповідно до митної вартості визначеної митним органом у своєму рішенні склав 334095,34 грн.
Вважаючи прийняті відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів UA400040/2024/000023/2 від 01.05.2024, №UA400040/2024/000029/2 від 13.05.2024, №UA400040/2024/000030/2 від 14.05.2024 протиправними, позивач звернувся до суду із позовом про їх скасування.
Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що згідно з ч.1 ст.246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Відповідно до ч.1 ст.248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Згідно з ч.1 ст.257 Митного кодексу України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.
Відповідно до ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно ч.1 ст.51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Частиною 1 ст.52 Митного кодексу України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Відповідно до ч.2 ст.52 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:
1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;
2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;
3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Згідно з ч.1 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Такими документами є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч.2 ст.53 Митного кодексу України).
Відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Аналіз вказаних норм дозволяє дійти висновку, що до виключної компетенції митних органів відноситься вирішення питання перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, а також самостійного її визначення у встановлених Законом випадках. Даний висновок узгоджується з основним принципом оцінки товарів для митних цілей, закріпленим у ст.VII Генеральної асамблеї з тарифів і торгівлі «Оцінка товарів для митних цілей», згідно з яким оцінка імпортованого товару для митних цілей має базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на якій розраховується мито, або аналогічного товару.
Суд зазначає, що відповідно до приписів ст.53 Митного кодексу України, митниця має право запитувати додаткові документи в разі виявлення під час митного оформлення розбіжностей в документах, перелік яких визначений ч.2 даної статті.
При цьому, суд зазначає, що підставою для витребування додаткових документів не є наявність недоліків (описок, помилок, тощо), як таких, а наявність саме недоліків, які впливають на правильність визначення митної вартості товару.
Так, щодо покликань відповідача на те, що заявлена митна вартість товару: 2,477333дол. США/кг (рішення про коригування №UA400040/2024/000023/2); 2,6428 дол. США/кг (рішення про коригування №UA400040/2024/000029/2); 3,1171 дол. США/кг, (рішення про коригування №UA400040/2024/000030/2) не відповідає рівню, за яким декларантом самостійно заявлялась митна вартість ідентичного товару раніше - 5,59 дол. США/кг, на сайтах продажу в Китаї мінімальні ціни на ідентичні моделі, що поставляються від виробників товарів значно вища, суд зазначає наступне.
Для митного оформлення імпортованого товару позивач надав документи, що передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої та п'ятої статті 58 Митного кодексу України.
При цьому, неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
Згідно п. 1, 4 частини 2 Митного кодексу України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано та обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Однак, рішення відповідача не підтверджене належними доказами та аргументованими доводами щодо наявності у поданих позивачем документах розбіжностей в частині вартості товару, ознак підробки або відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена за ці товари. Митні декларації від 08.01.2024 №UA400040/2024/000392, від 19.01.2024 №24UA205050005656U3, які використані митним органом у якості підстави застосування резервного методу визначення митної вартості у спірних деклараціях в свою чергу не спираються на первинні (товаросупровідні) документи та контрактну вартість товару, а митна вартість товару у цих деклараціях визначена також за резервним методом.
Посилання відповідача на формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості подібних товарів не може вважатися заниженням митної вартості і не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару, та не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості.
До такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 18.08.2021 у справі №821/1050/17.
Більш того, відповідачем не підтверджується фактичною достовірною інформацією відомості про «значно вищі» мінімальні ціни продажу ідентичних моделей на сайтах продажу в Китаї. Джерела інформації «фактичної достовірної інформації про значно вищі мінімальні ціни» митним органом в рішеннях про коригування не наводяться. Поверхнева перевірка цін на товари на китайських маркетплейсах (за номером моделі сонячного модулю) дає можливість знайти, в т.ч. і значно нижчі ціни. І це при тому що на цих електронних торгівельних майданчиках у якості продавців виступають не виробники сонячних модулів, а торгівельні організації.
В свою чергу, добровільне завищення митної вартості при декларуванні товару у попередні періоди не є беззаперечною підставою для прийняття митним органом рішень про коригування митної вартості.
Висновки Верховного Суду, які відповідають сталій практиці, викладений у постановах від 09.10.2018 у справі № 826/24835/15, від 24.01.2019 у справі №820/636/17, від 21.01.2020 у справі № 812/2336/14, від 13.02.2020 у справі № 810/1175/16, від 26.01.2021 у справі № 826/13892/16, відповідно до яких інформація про вищу митну вартість ідентичних товарів не є перешкодою для визначення митної вартості товару на підставі укладеного між сторонами договору, оскільки в інформаційній базі відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо можливих судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення.
Також, відповідачем не зазначається які наявні в нього відомості та докази, у відповідності до статті VII ГАТТ, надають йому підстави вважати, що інвойс, який подався до митного оформлення не містить достовірної інформації щодо дійсної вартості товару. Також відповідачем не зазначається, які саме положення статті VII ГАТТ, надають йому підстави вважати, що інвойс, який подавався до митного оформлення не містить достовірної інформації щодо дійсної вартості товару.
Щодо посилань відповідача на те, що у пункті 1.3 зовнішньоекономічного контракту наявне обмеження щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, що відповідно до п.1 ч. 1 ст. 58 МК України унеможливлює застосування методу визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, суд зазначає наступне.
Згідно пункту 1.3 договору поставки товарів № 2024/25.01 від 25.01.2024, товари за цим Договором передаються Покупцеві для подальшого їх продажу оптовим покупцям або кінцевим споживачам.
Згідно п.1 ч. 1 статті 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в)не впливають значною мірою на вартість товару.
Так, аналізуючи пункт 1.3 договору поставки товарів № 2024/25.01 від 25.01.2024, суд не вбачає будь-яких обмежень щодо подальшого розпорядження товаром. Жодних географічних, суб'єктних, зовнішньоекономічних обмежень щодо подальшого використання товару, які б впливали на його ціну, вказаний пункт договору не передбачає. Іншими пунктами договору обмеження у використанні, певний порядок розпорядження товаром, відповідальність за такі обмеження не передбачені. У чому полягає «обмеження щодо прав покупця» митним органом не вказується, вплив на формування митної вартості не обґрунтовується.
В оскаржуваних рішеннях митним органом зазначено, що до митного оформлення не подано документи, передбачені договорами перевезення № №0710/25, 1504-24/14036, 2212-23/88HB, 2304-24/14215, 510; в інвойсі зазначено що товар переміщувався в контейнері що не відповідає дійсності та впливає на правильність визначення митної вартості в частині включення складових митної вартості завантаження та витрат пов'язаних з транспортуванням до місця ввезення на митну територію України, а саме: перевантаження товару з контейнеру в автомобіль. Подані до митного оформлення документи не містять визначних частиною 10 статті 58 МК України, числових значень наступних складових митної вартості оцінюваних товарів: комісійних та брокерської винагороди, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням; витратна навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до місця відвантаження товарів відповідно до заявлених умов поставки.
З цього приводу суд зазначає наступне.
Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що для забезпечення та організації транспортування товару між позивачем та ТОВ «Ванвейл» укладено договір транспортного експедирування №0710/25 від 07.10.2021, у п. 1.1 якого передбачено, що експедитор зобов'язується за плату та за рахунок Клієнта здійснити або організувати надання транспортно-експедиторських послуг, пов'язаних з організацією та забезпеченням перевезень експортно-імпортних та транзитних вантажів Клієнта, а також додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу, в т.ч. надання митно-брокерських послуг.
Згідно з п. 4.2 зазначеного договору, експедитор має право укладати договори з перевізниками, портами, авіапідприємствами, судноплавними компаніями/її агентами, експедиторськими та іншими підприємствами, які є резидентами або нерезидентами України, для виконання своїх обов'язків по цьому Договору. Представляти інтереси Клієнта у взаємовідносинах з перевізниками, портами, лініями, терміналами, аеропортами, з/д станціями та іншими організаціями. Залучати до виконання своїх обов'язків за Договором інші підприємства, установи, організації та осіб.
За п. 4.4. 4.4.2. договору транспортного експедирування №0710/25, експедитор зобов'язаний забезпечувати оптимальне транспортне обслуговування, а також організацію перевезення вантажів різними видами транспорту територією України та іноземних держав відповідно до Заявки Клієнта. Надавати в установленому законодавством порядку учасникам транспортно-експедиторської діяльності заявки на відправлення вантажів та нарядів на відвантаження. Здійснювати розрахунки з портами, транспортними організаціями за перевезення, перевалку, зберігання вантажів.
За п. 7.1.3 договору транспортного експедирування №0710/25 передбачено, що остаточна вартість послуг Експедитора може уточнюватися Актом прийому-передачі наданих послуг і рахунками-фактурами Експедитора, у яких зазначений фактичний обсяг наданих послуг.
Отже, до зобов'язань експедитора належить організація доставки (транспортування) товару до узгодженого місця призначення, у тому числі пошук безпосередніх перевізників вантажу, укладення з ними договорів на перевезення конкретної партії товару, залучення посередників - інших експедиторських організацій, оплата послуг перевізників, посередників та ін. Усі супутні транспортуванню послуги (зберігання, перевантаження та ін.) здійснюються на розсуд організатора перевезення - експедитора, виходячи із економічної доцільності та об'єктивної необхідності таких супутніх послуг. Підсумкова вартість наданої послуги, з урахуванням усіх супутніх послуг, зазначається у акті прийому-передачі наданих послуг та рахунку Експедитора.
В свою чергу, оперативне узгодження Позивачем та Експедитором особи безпосереднього перевізника товару, посередника чи особи надавача будь-яких допоміжних супутніх послуг (в т.ч. зберігання чи перевантаження), обов'язковість надання позивачу первинних документів щодо договорів укладених між Експедитором та третіми особами договором транспортного експедирування №0710/25 не передбачена. Також не передбачені контрактом та іншими документами витрати на пакування, а навантаження включені у вартість товару за умовами поставки FCA (товар вважається поставленим після завантаження у транспортний засіб наданий покупцем та митного оформлення експорту). Таким чином, митним органом у рішенні про коригування зазначаються розбіжності не на підставі фактичних даних (які підтверджують числові відомості про вартість витрат невключених у митну вартість товару при декларуванні), а на підставі припущень про можливу наявність неврахованих декларантом додаткових супутніх транспортуванню витрат.
Згідно п. 6 ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
Згідно Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Мінфіну від 24.05.2012 №599 окремі документи, які можуть бути подані декларантом або уповноваженою ним особою для підтвердження витрат на транспортування, а саме: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.
Підсумовуючи зміст наведених вище норм, транспортні витрати підтверджуються будь-яким з наведених вище документів при можливості встановлення їх зв'язку з конкретною партією товару та відсутністю розбіжностей.
Більш того, оскільки Митним кодексом України не визначено види доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказано, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.
Аналогічна правова позиція наведена в постановах Верховного Суду від 31.05.2019 у справі № 804/16553/14, від 22.08.2019 у справі №810/2784/18, від 31.01.2018 у справі №810/2839/17.
Таким чином, вартість транспортування до кордону з Україною підтверджуються в повному обсязі наданими митному органу первинними документами - довідками про транспортні витрати: №ОW010121 від 29.04.2024, №OW010190 від 13.05.2024, №OW010187-1 від 14.05.2024, рахунками на оплату (транспортно експедиційних послуг): №6313 від 29.04.2024, №6346 від 13.05.2024, №6347 від 13.05.2024.
Вказані документи не містять помилок та розбіжностей.
Платіжні інструкції про сплату транспортних послуг та акти виконаних робіт з транспортування митному органу не надавалися безпосередньо під час митного оформлення з огляду на те, що складання зазначених документів здійснювалося після закінчення митного оформлення вантажу.
Що стосується зазначення номеру контейнера у CMR необхідно зазначити, що номер контейнеру у транспортній накладній є внутрішньою обліковою величиною за якою продавцем обліковується певна партія товару від місця виробництва до моменту продажу позивачу (про що також свідчить зазначення номерів контейнерів у інвойсах). Так, після сплати за товар, згідно проформи, продавцем закріплюється (резервується) певна автомобільна партія товару, яка дорівнює місткості морського контейнеру, який, в свою чергу, на дату оплати може знаходитись на кораблі на шляху від місця виробництва у Китаї до складу визначеного компанією Energy3000 solar GmbH. Складськими операторами, якими користується компанія Energy3000 solar GmbH, здійснюється перевантаження товару з контейнерів до складського зберігання, або товар передається перевізнику шляхом завантаження в автомобіль. Більш того, у транспортній накладній CMR зазначається номер транспортного засобу та вантажного причепа у якому перевозиться вантаж наданий до розмитнення за спірними деклараціями. Зазначені у транспортних накладних CMR вантажні причепи не мають технічної можливості транспортування морських контейнерів, для транспортування яких використовуюся спеціальні причепи контейнеровози.
Отже, вказане митним органом перевантаження з контейнеру в автомобіль здійснюється складом (складським оператором) до моменту постачання товару на умовах FCA; зазначення номеру контейнеру у CMR здійснюється для внутрішніх облікових цілей продавця та складу; вказані у CMR транспортні засоби і вантажні причепи не мають технічної можливості для перевезення морських контейнерів, а тому перевантаження з морського контейнеру в вантажний причеп після відвантаження товару неможливо без зміни номеру причепу; відсутні розбіжності у державних номерах фактичних вантажних транспортних засобів (автомобіля та вантажного причепу) та державних номерах транспортних засобів вказаних у CMR, а також у довідках про транспортні витрати та рахунках про оплату за транспортування.
З приводу зазначення номерів контейнерів у CMR, позивачем були отримані пояснення від продавця - компанії Energy3000 solar GmbH, у яких продавцем підтверджено, що номер контейнерів вказується для обліку товарних партій, а усі постачання за договором № 2024/25.01 здійснюються без використання контейнерів.
Щодо покликань відповідача на те, що місця завантаження та розвантаження товару зазначеним в CMR не відповідають заявленим до митного оформлення та відправник товару зазначений в CMR не відповідає заявленому в митній декларації, суд зазначає наступне.
Пунктом 6.2. договору № 2024/25.01 передбачені умови постачання, які можуть використовуватися сторонами при виконанні договору: EXW, FCA, CIP, CIF, FOB.
В подальшому, проформами інвойсами №AT22405756 від 04.04.2024, №AT22407025 від 18.04.2024, №AT22403556 від 07.03.2024, та інвойсами №AT42410732 від 24.04.2024, №AT42412284 від 09.05.2024, №AT42412251 від 08.05.2024, уточняються умови постачання, а саме зазначається - FCA (Free Carrier), Incoterms 2010, customs cleared (FCA (франко-перевізник), Інкотермс 2010, митне очищення).
Умови постачання FCA згідно правил Інкотермс передбачають, що продавець доставить вантаж, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця. Продавець зобов'язаний передати перевізникові або іншій особі, номінованій покупцем, товар в узгодженому пункті (якщо такий є) у пойменованому місці поставки в узгоджену дату або в узгоджений період. Поставка вважається виконаною: якщо пойменований пункт знаходиться в приміщеннях продавця, - коли товар завантажено в транспортний засіб, наданий покупцем.
Правила Інкотермс 2010, умови договору №2024/25.01 та товаросупровідні документи не містять конкретне місце постачання. Фактичне повідомлення відповідальних працівників покупця (Позивача) для оперативності здійснюється засобами електронного зв'язку (електронною поштою або за допомогою месенджерів (whatsapp, telegram)), а фактичне місце постачання залежить від наявності партії товару, що постачається, на тому чи іншому складі, який використовується продавцем. Зазначений порядок повідомлення не суперечить законодавству України, Європейського Союзу та є досить звичайним для ділового обороту.
Продавець товару - компанія Energy3000 solar GmbH, Австрія користується послугами складських операторів у різних країнах та здійснює відвантаження товарів з цих складів повідомляючи про це покупців, в т.ч. ТОВ «Сучасна Енергія». Вибір складів на території країн ЄС та взаємовідносини зі зберігачами власних товарів є внутрішньою справою компанії Energy3000 solar GmbH та знаходиться за межами домовленостей визначених контрактом № 2024/25.01.
Отже, відправниками належних продавцю товарів виступають міжнародні складські (логістичні) компанії, які за вказівкою продавця здійснюють відвантаження відповідних партій товару.
Згідно приписів Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19.05.56, до якої приєдналась Україна згідно Закону України «Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів» від 01.08.2006 № 57-V, вантажна накладна складається та підписується саме відправником та містить відомості щодо відправника, а не продавця по зовнішньоекономічному контракту.
Описаний порядок здійснення міжнародних торгових операцій (відвантаження товарів складом) є звичним та розповсюдженим у світі про що, безумовно відомо митному органу, а отже вказана підстава використовується відповідачем тільки для можливості необґрунтованого завищення митної вартості.
В митній декларації №24UA400040012918U1 (рішення про коригування №UA400040/2024/000023/2) у якості експортера вказано продавця - компанію Energy3000 solar GmbH, Австрія, в графі 20 вказаної МД зазначаються умови постачання - FCA BE Puurs. Згідно транспортної накладної CMR відвантаження товару відбулося за адресою - Koning Leopoldlaan 5, 2870 Puurs. Місто 2870 Puurs зазначається у довідці про транспортні витрати №0W010121 від 29.04.2024 та рахунку на сплату транспортних послуг №6313 від 29.04.2024.
Між тим, транспортна накладна CMR не містить інформації щодо вартості (ціни) товару та не є документом за яким визначаються та підтверджуються транспортні витрати.
Крім того, згідно правової позиції Верховного Суду викладеної у постанові від 20 червня 2023 року у справі № 380/1221/20 зазначено, що умови міжнародного перевезення товарів не стосуються й безпосередньо не впливають на ціну товару. У зв'язку з чим, самі по собі недоліки щодо оформлення вантажних накладних CMR (міжнародної автомобільної накладної), не є такими, що можуть бути підставою для сумніву щодо правильності визначення митної вартості товарів.
Враховуючи викладене, митним органом не обґрунтовано належними доказами вплив розбіжностей в частині зазначення відправника товару в CMR на визначення митної вартості товару.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач надав митному органу усі необхідні документи, які надають можливість перевірити та підтвердити заявлену митну вартість товару. Суттєвих недоліків поданих до митного органу документи не містили, а відповідно у відповідача не було підстав для прийняття рішень про коригування митної вартості товару.
Відтак, суд вважає, що митний орган мав можливість пересвідчитись у достовірності митної вартості заявленої декларантом за ціною договору.
Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Відповідно до частини 3 цієї ж статті за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Згідно з пунктом другим частини 6 статті 54 Митного кодексу України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Суд зазначає, що відповідно до вимог ч.3 ст.53 Митного кодексу України, додаткові документи надаються декларантом за наявності, відтак, саме по собі подання таких документів не в повному обсязі не може бути підставою для коригування митної вартості товару.
Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (ст. 64 МК України) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Зі змісту гр. 33 оскаржуваних рішень про коригування митної вартості слідує, що джерелом для коригування митної вартості слугували митні декларації від 19.01.2024 №24UA205050005656U3 та від 08.01.2024 №UA400040/2024/000392. Проте в оскаржених рішеннях відповідач не вказує будь-яких джерел та інформації, якими керувався при визначенні митної вартості товару, окрім номерів та дат взятих за основу митних декларацій.
Суд зазначає, що покликання відповідача на відомості з інформаційних баз даних контролюючого органу не є належним доказом щодо неправильного визначення позивачем митної вартості товару, зазначеного у митній декларації, оскільки такі відомості мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митницею відповідних рішень та з об'єктивних причин не можуть містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати перевагу над наданими декларантом первинними документами про товар. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є беззаперечним доказом для підтвердження висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару.
Верховний Суд з цього питання сформував правову позицію, яка викладена у постановах від 21.02.2018 у справі № 820/17417/14, від 04.09.2018 у справі № 818/1186/17, відповідно до якої рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено. Також слід урахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв'язку з чим така інформаційна база не містить всіх об'єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.
Верховний Суд у постанові від 29.09.2020 у справі № 520/7041/19 звернув увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України, якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервним методом.
Отже, суд відхиляє посилання митниці на відомості спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України щодо іншої вартості подібних товарів, оскільки самі по собі відомості даної системи не є достатньою підставою для коригування заявленої декларантом митної вартості за умови відсутності сумнівів у достовірності наданих декларантом документів та їх повноти.
Під час митного оформлення позивач подав усі визначені статтею 53 Митного кодексу України документи, перелік яких є вичерпним, що підтверджують заявлену ним митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Отже, митний орган не довів, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надані достатні докази, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору. Відтак наявність належних та беззаперечних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.
Тому суд доходить висновку, що позивач при подачі документів надав всі необхідні та достатні документи, що дають змогу визначити всі складові митної вартості товару, та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.
Разом з тим, відповідач, приймаючи рішення про коригування митної вартості, не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості, що свідчить про порушення відповідачем вимог частини другої статті 55 Митного кодексу України щодо обґрунтованості прийнятих рішень.
З наведеного вбачається, що позивачем надано усі необхідні документи, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, у зв'язку із чим дійшов висновку, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA400040/2024/000023/2 від 01.05.2024, №UA400040/2024/000029/2 від 13.05.2024, №UA400040/2024/000030/2 від 14.05.2024 є такими, що підлягає визнанню протиправними та скасуванню.
Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачем не доведено правомірність прийнятих рішень.
Митним органом не доведено за допомогою належних та допустимих доказів, що митна вартість імпортованого позивачем була визначена необґрунтовано, що б в свою чергу надавало митному органу права на коригування митної вартості товару.
При розгляді справи суд дійшов висновку, що при прийнятті оскаржуваних рішень відповідач діяв необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішень, що зумовлює висновок суду про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. При зверненні до суду з даним позовом, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 16190,15 грн., який слід стягнути з відповідача на користь позивача.
Керуючись статтями 241, 243-246, 250 КАС України, суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СУЧАСНА ЕНЕРГІЯ» (69005, м.Запоріжжя, пр. Соборний, буд.166, каб. 502, код ЄДРПОУ 40038773) до Хмельницької митниці (29010, м. Хмельницький, вул. Пілотська, буд.2, код ЄДРПОУ 43997560) про визнання протиправним та скасування рішення, - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Хмельницької митниці про коригування митної вартості товарів №UA400040/2024/000023/2 від 01.05.2024.
Визнати протиправним та скасувати рішення Хмельницької митниці про коригування митної вартості товарів №UA400040/2024/000029/2 від 13.05.2024.
Визнати протиправним та скасувати рішення Хмельницької митниці про коригування митної вартості товарів №UA400040/2024/000030/2 від 14.05.2024.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СУЧАСНА ЕНЕРГІЯ» за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницької митниці судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 16 190,15 грн. (шістнадцять тисяч сто дев'яносто гривень 15 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 26.07.2024.
Суддя Ю.В. Калашник