17 липня 2024 року м. Ужгород№ 260/3055/24
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Гаврилка С.Є.,
з участю секретаря судового засідання - Ониська Н.В.
учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 - не з'явився;
за участі представника позивача - адвоката Муртазіної Наталії Миколаївни;
відповідач: Головне управління ДПС у Закарпатській області - представник - Фітас Євген Васильович,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності, -
29 квітня 2024 року до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНКОПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної податкової служби України у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, місто Ужгород, вулиця Волошина Августина, 52, код ЄДПОУ 44106694), яким просить суд: "1. Відкрити провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби України у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності; 2. Визнати протиправними та скасувати Наказ Головного управління Державної податкової служби України у Закарпатській області від 21.03.2024 р. за № 2-дс про притягнення ОСОБА_1 , заступника начальника управління- начальника відділу з контролю за виробництвом та обігом пального управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС у Закарпатській області до дисциплінарної відповідальності; 3. Стягнути з Головного управління Державної податкової служби України у Закарпатській області судові витрати (судовий збір та витрати на правову/правничу допомогу); 4. Розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.".
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 травня 2024 року було прийнято дану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 червня 2024 року було закрито підготовче провадження та призначено дану справу до судового розгляду по суті.
Розгляд даної адміністративної справи відкладався з існуванням на те об'єктивних причин.
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що в його діях відсутні ознаки дисциплінарного проступку, у вчиненні якого його визнано винним. Зазначає, у вчинених нім діях відсутня ознака протиправності, а також відсутня заподіяна шкода, що в свою чергу унеможливлює притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
Відповідач проти позову заперечив, надавши суду письмовий відзив. Згідно даного відзиву вказав, що дисциплінарне стягнення на позивача накладене правомірно за дисциплінарний проступок і на підставі рішення дисциплінарної комісії. Так підставою для накладення дисциплінарного стягнення було те, що під час перегляду та аналізу Журналів реєстрації подій в ІКС ДПС (моніторинг дій користувачів під час перегляду інформації в Податковому блоці, моніторинг дій користувачів під час перегляду інформації в Системі співставлення та Єдиному вікні подання електронної звітності) встановлено, що позивач здійснював перегляд інформації по суб'єкту господарювання - фізичній особі ОСОБА_2 - РНОКПП НОМЕР_2 (далі - ФОП ОСОБА_2 ), яка є його дружиною та стосовно якої у нього врегульовано потенційний конфлікт інтересів. Наказами ГУ ДПС від 09 серпня 2022 року № 254 "Про врегулювання потенційного конфлікту інтересів" та від 22 червня 2023 року № 239 потенційний конфлікт інтересів врегульовано шляхом усунення від вчинення дій, прийняття рішень чи участі в його прийнятті стосовно ФОП ОСОБА_2 , яка перебуває на обліку в Перечинській ДПІ ГУ ДПС. Оскільки встановлено, що позивач переглядав інформацію ФОП ОСОБА_2 , то він допустив порушення як правил етичної поведінки державних службовців.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити в повному обсязі з підстав наведених у позові.
В судовому засіданні представник відповідача заперечив щодо задоволення позовних вимог, просив у задоволенні таких відмовити в повному обсязі з підстав наведених у відзиві на позов.
Розглянувши подані сторонами докази, (заслухавши сторони та їх представників) всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.
Як встановлено під час судового розгляду справи по суті, ОСОБА_1 з 20 червня 2023 року обіймає посаду заступника начальника управління - начальника відділу контролю за виробництвом та обігом пального управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС у Закарпатській області.
Наказами ГУ ДПС від 09 серпня 2022 року № 254 "Про врегулювання потенційного конфлікту інтересів" та від 22 червня 2023 року № 239 потенційний конфлікт інтересів врегульовано шляхом усунення від вчинення дій, прийняття рішень чи участі в його прийнятті стосовно ФОП ОСОБА_2 , яка перебуває на обліку в Перечинській ДПІ ГУ ДПС (а.с.а.с. 12, 13, 89, 84).
Листом Департаменту з питань запобігання та виявлення корупції ДПС від 27.09.2023 №24234/7/99-00-14-02-07 надіслано інформацію із Журналів реєстрації подій в ІКС ДПС (моніторинг дій користувачів під час перегляду інформації в Податковому блоці, моніторинг дій користувачів під час перегляду інформації в Системі співставлення та Єдиному вікні подання електронної звітності) (а.с.а.с. 43-51).
Як зазначено у вищевказаному листі, під час перегляду та аналізу Журналів реєстрації подій в ІКС ДПС (моніторинг дій користувачів під час перегляду інформації в Податковому блоці, моніторинг дій користувачів під час перегляду інформації в Системі співставлення та Єдиному вікні подання електронної звітності) встановлено, що позивач здійснював перегляд інформації по суб'єкту господарювання - фізичній особі ОСОБА_2 - РНОКПП НОМЕР_2 , яка є його дружиною та, стосовно якої у нього врегульовано потенційний конфлікт інтересів (а.с.а.с 43-51).
В подальшому 03 жовтня 2023 року ГУ ДПС у Закарпатській області було видано наказ № 376 "Про проведення перевірки" (а.с.а.с. 52, 53).
02 листопада 2023 року було складено акт "Про результати перевірки з питань, викладених у листі Департаменту з питань запобігання та виявлення корупції ДПС України від 27.09.2023 №24234/7/99-00-14-02-07 стосовно заступника начальника управління - начальника відділу контролю за виробництвом та обігом пального управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС у Закарпатській області Ковша Олександра", у яком зазначено наявність у позивача реального конфлікту, у зв'язку із чим в діях позивача можливо вбачаються ознаки правопорушення, пов'язаного з корупцією, про що комісією пропонувалося скерувати до спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції для прийняття рішення (а.с.а.с. 54-69).
Листом Департаменту моніторингу і контролю за виконанням актів законодавства про конфлікт інтересів та запобігання корупції НАЗК від 02 січня 2024 року повідомлено відповідача про відсутність підстав для реагування в межах прав та повноважень визначених статтями 11, 12 Законом України "Про запобігання корупції" також зазначено, що з наданих матеріалів не вбачається, яким чином отримання інформації з ІКС "Податковий блок" пов'язано з реалізацією саме службових повноважень ОСОБА_1 , а також чи були реалізовані такі службові повноваження в умовах реального конфлікту інтересів. Констатовано про відсутність достатності фактичних даних для встановлення обов'язкової сукупності юридичних фактів для констатації конфлікту інтересів (а.с.а.с. 70, 71).
Начальником відділу з питань запобігання корупції ОСОБА_3 , 22 січня 2024 року було подано на ім'я начальника ГУ ДПС в Закарпатській області ОСОБА_4 доповідну записку з пропозицією порушити дисциплінарне провадження щодо ОСОБА_1 за ознаками порушення вимог статті 8 частини 1 пункту 8, статті 9 частини 2 Закону України "Про державну службу" № 889-VII, пункту 6.1 Правил етичної поведінки в органах Державної податкової служби України, затверджених наказом ДПС України від 02 вересня 2019 року № 52, пунктів 7.2, 7.3 Розділу 7 Порядку доступу до інформації в інформаційних, електронних комунікаційних та інформаційно-комунікаційних системах Державної податкової служби України, затвердженого наказом ДПС від 15 травня 2020 року № 216, наказу ДПС України від 08 жовтня 2012 року № 890 "Про підтримку впровадження системи "Податковий блок" та впровадження системи "Управління документами" та пункту 1 наказу ГУ ДПС від 09 серпня 2022 року № 254 "Про врегулювання потенційного конфлікту інтересів" (а.с.а.с. 72, 73).
На підставі вказаної доповідної записки 26 січня 2024 року начальником ГУ ДПС у Закарпатській області ОСОБА_4 було ухвалено наказ № 2-дс "Про порушення дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_5 " (а.с.а.с. 74,75).
20 березня 2024 року головою дисциплінарної комісії на адресу начальника ГУ ДПС у Закарпатській області було внесено подання щодо притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, а саме за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини 2 статті 65 Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII "Про державну службу" (зі змінами), що виразилось у здійсненні протягом тривалого часу дій в порушення пунктів 7.2, 7.3 розділу 7 Порядку доступу до інформації в інформаційних, електронних комунікаційних та інформаційно-комунікаційних системах Державної податкової служби України, затвердженого наказом ДПС України від 15 травня 2020 року № 216, вимог п.п. 1 пункту 5 Правил етичної поведінки в органах Державної податкової служби України, затверджених наказом ДПС України від 02.09.2019 № 52 (зі змінами) та абз. З п.2. розділу III та п.1. розділу IV Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, затверджених наказом Національного агентства України з питань державної служби 05 серпня 2016 року № 158 (у редакції наказу Національного агентства України з питань державної служби від 28.04.2021 №72-21), пов'язаних з використанням наданого для виконання функціональних повноважень доступу до ІКС "Податковий блок" для перегляду інформації по платнику податків, стосовно якого врегульовано потенційний конфлікт інтересів, запропоновано застосувати до заступника начальника управління - начальника відділу контролю за виробництвом та обігом пального управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність (а.с.а.с. 188-195).
21 березня 2024 року начальником ГУ ДПС в Закарпатській області ухвалено наказ № 2-дс "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_5 ", яким за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини 2 статті 65 Закону № 889-VHI, а саме, здійснення неодноразових дій в порушення пунктів 7.2, 7.3 розділу 7 Порядку доступу до інформації в інформаційних, електронних комунікаційних та інформаційно-комунікаційних системах Державної податкової служби України, затвердженого наказом ДПС України від 15.05.2020 № 216, порушення вимог п.п. 1 пункту 5 Правил етичної поведінки в органах Державної податкової служби України, затверджених наказом ДПС України від 02.09.2019 № 52 (зі змінами) та абз. З п.2. розділу III та п.1. розділу IV Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, затверджених наказом Національного агентства України з питань державної служби 05.08.2016 № 158 (у редакції наказу Національного агентства України з питань державної служби від 28.04.2021 №72-21), пов'язаних з використанням наданого для виконання функціональних повноважень доступу до ІКС "Податковий блок" для перегляду інформації по платнику податків, стосовно якого врегульовано потенційний конфлікт інтересів, застосовано до заступника начальника управління - начальника відділу контролю за виробництвом та обігом пального управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність (а.с.а.с. 196, 197).
Не погодившись із вказаним рішенням, позивач звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з даним позовом.
Приймаючи рішення по суті позовних вимог, суд виходить з наступного. Закон України "Про державну службу" № 889-VIII (далі по тексту - Закон України № 889-VIII), визначає принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях.
Відповідно до статті 8 частини 1 пунктів 1-13 Закону України № 889-VIII державний службовець зобов'язаний: 1) дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; 3) поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина; 4) з повагою ставитися до державних символів України; 5) обов'язково використовувати державну мову під час виконання своїх посадових обов'язків, не допускати дискримінацію державної мови і протидіяти можливим спробам її дискримінації; 6) забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; 7) сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов'язки та умови контракту про проходження державної служби (у разі укладення); 8) виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України; 9) додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції; 10) запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби; 11) постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності; 12) зберігати державну таємницю та персональні дані осіб, що стали йому відомі у зв'язку з виконанням посадових обов'язків, а також іншу інформацію, яка відповідно до закону не підлягає розголошенню; 13) надавати публічну інформацію в межах, визначених законом.
Відповідно до статті 62 частини 1 Закону України № 889-VIII державний службовець зобов'язаний виконувати обов'язки, визначені статтею 8 цього Закону, а також: 1) не допускати вчинків, несумісних із статусом державного службовця; 2) виявляти високий рівень культури, професіоналізм, витримку і тактовність, повагу до громадян, керівництва та інших державних службовців; 3) дбайливо ставитися до державного майна та інших публічних ресурсів.
Статтею 64 частиною 1 Закону України № 889-VIII передбачає за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до статті 65 частини 1 Закону України № 889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
Відповідно до статті 66 частини 1 Закону України № 889-VIII до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.
Статтею 74 частиною 1 Закону України № 889-VIII передбачено, що дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.
Відповідно до статті 73 частин 1, 2 Закону України № 889-VIII з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа. Одним із принципів державної служби відповідно до статті 4 Закону України від 10 грудня 2015 року № №889-VIII "Про державну службу" (зі змінами) є доброчесність, а саме, спрямованість дій державного службовця на захист публічних інтересів та відмова державного службовця від превалювання приватного інтересу під час здійснення наданих йому повноважень.
Крім того, наказом Державної податкової служби України від 26 травня 2020 року № 226 (зі змінами) затверджено Порядок організації заходів із запобігання та врегулювання конфлікту інтересів в органах Державної податкової служби (далі по тексту - Порядок).
Так, відповідний Порядок розроблено на виконання вимог Закону України "Про запобігання корупції" від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII (зі змінами) з урахуванням Методичних рекомендацій Національного агентства з питань запобігання корупції від 21.10.2022 № 13 "Щодо застосування окремих положень Закону України "Про запобігання корупції" стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, дотримання обмежень щодо запобігання корупції", з метою формування єдиного підходу до розуміння і дотримання правил запобігання та врегулювання конфлікту інтересів і пов'язаних з ним обмежень в органах Державної податкової служби.
Крім цього, Порядком доступу до інформації в інформаційних, електронних комунікаційних та інформаційно-комунікаційних системах Державної податкової служби України, затвердженого наказом ДПС від 15 травня 2020 року № 216 (зі змінами) (далі по тексту - Порядок № 216) визначено умови отримання користувачами можливості обробляти інформацію в системі та правила обробки цієї інформації.
Відповідно до пункту 4.2. розділу 4 Правил етичної поведінки в органах Державної податкової служби, затверджених наказом Державної податкової служби України від 02 вересня 2019 року № 52 (зі змінами) (далі по тексту - Правила), працівники зобов'язані діяти доброчесно, а саме не використовувати службове становище в приватних інтересах чи в неправомірних приватних інтересах інших осіб.
Відповідно до пункту 5.1 розділу 5 Правил, працівники повинні використовувати своє службове становище, ресурси держави та територіальної громади (рухоме та нерухоме майно, кошти, службову інформацію, технології, інтелектуальну власність, робочий час, репутацію тощо) виключно для виконання своїх посадових обов'язків і доручень керівників, наданих на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України.
Відповідно до Методичних рекомендацій Національного агентства з питань запобігання корупції від 21 жовтня 2022 року № 13 "Щодо застосування окремих положень Закону України "Про запобігання корупції" стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, дотримання обмежень щодо запобігання корупції", основними складовими конфлікту інтересів є приватний інтерес та службові повноваження. Їх суперечність і обумовлює виникнення конфлікту інтересів у державного службовця. Приватним інтересом може вважатись будь-який як майновий, так і немайновий інтерес. Закон допускає необмежене коло обставин та ситуацій, що можуть свідчити про наявність приватного інтересу чи зумовлювати його виникнення за певних умов.
Відповідно до пунктів 7.2, 7.3 розділу 7 Порядку користувач зобов'язаний: дотримуватися вимог Порядку; використовувати інформацію виключно в цілях, передбачених посадовою інструкцією або іншим організаційно-розпорядчим документом органу ДПС; використовувати для роботи з інформацією тільки свій ідентифікатор користувача в системі/мережі, пароль та інші засоби доступу до системи та не передавати їх іншим особам; не передавали інформацію стороннім особам; виконувати порядок антивірусного захисту автоматизованого робочого місця, з якого здійснюється доступ до системи, не підключати до автоматизованого робочого місця, з якого здійснюється доступ до системи, будь-які пристрої, які мають потенційну можливість з'єднання з інтернетом; копіювати або зберігати інформацію системи тільки на обліковані носії інформації виключно для виконання функціональних обов'язків. Користувачу забороняється: використання інформації в цілях, не передбачених посадовою інструкцією; передача іншим особам свого ідентифікатора користувача в системі/мережі, пароля та інших засобів доступу до системи; використання для роботи чужого ідентифікатора користувача в системі/мережі та пароля; передача конфіденційної інформації стороннім особам; порушення порядку антивірусного захисту автоматизованого робочого місця, з якого здійснюється доступ до системи; копіювання або збереження конфіденційної інформації системи на будь-як носії інформації, якщо це не пов'язано з виконанням функціональних обов'язків.
Відповідачем ні під час здійснення дисциплінарного провадження, ні під час судового розгляду не доведено належними та допустимими доказами те, що позивачем вчинялися дії, що полягали б у копіюванні чи збереженні даних у ITC "Податковий блок" в цілях, що не передбачені посадовою інструкцією, жодних посилань на використання інформації всупереч службі матеріали дисциплінарного провадження та оскаржений наказ не містить.
Дисциплінарною комісією не було надано жодних доказів безпосереднього вчинення дій чи участь позивача у прийнятті рішень стосовно своєї дружини - фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 - РНОКПП НОМЕР_2 , які б порушували пункти 7.2, 7.3 розділу 7 Порядку доступу до інформації в інформаційних, електронних, комунікаційних та інформаційно-комунікаційних системах ДПС України.
Отже, у спірних правовідносинах відсутні факти порушення позивачем пунктів 7.2, 7.3 розділу 7 Порядку № 216.
Щодо порушення позивачем вимог пункту 5 підпункту 1 Правил етичної поведінки в органах Державної податкової служби України, затверджених наказом ДПС України від 02 вересня 2019 року № 52 (зі змінами) та пункту 2 абзацу 3 розділу III та пункту 1 розділу IV Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, затверджених наказом Національного агентства України з питань державної служби 05 серпня 2016 року № 158 (у редакції наказу Національного агентства України з питань державної служби від 28 квітня 2021 року № 72-21).
Відповідно до пункту 5 підпункту 1 Правил працівники повинні використовувати своє службове становище, ресурси держави та територіальної громади (рухоме та нерухоме майно, кошти, службову інформацію, технології, інтелектуальну власність, робочий час, репутацію тощо) виключно для виконання своїх посадових обов'язків і доручень керівників, наданих на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 2 абзацу 3 розділу III Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, затверджених наказом Національного агентства України з питань державної служби 05 серпня 2016 року № 158 (далі по тексту Загальні правила) державний службовець та посадова особа місцевого самоврядування зобов'язані діяти доброчесно, а саме спрямовувати свої дії на захист публічних інтересів та недопущення конфлікту між приватними та публічними інтересами, уникати виникнення реального та потенційного конфлікту інтересів у своїй діяльності.
Згідно із пунктом 1 розділу IV Загальних правил, державний службовець та посадова особа місцевого самоврядування повинні використовувати своє службове становище, ресурси держави та територіальної громади (рухоме та нерухоме майно, кошти, службову інформацію, технології, інтелектуальну власність, робочий час, репутацію тощо) виключно для виконання своїх посадових обов'язків і доручень керівників, наданих на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України.
Судом не здобуто доказів того, що позивач використовував інформацію, що міститься в ITC "Податковий блок", що була ним отримана під час виконання службових обов'язків, у особистих цілях чи в будь-яких інших цілях всупереч інтересам служби.
Перегляд даних у ITC "Податковий блок" позивачем здійснювався в межах наданих повноважень, з метою тестування та перевірки функціональних можливостей системи, і при цьому такий перегляд здійснювався позивачем щодо багатьох інших суб'єктів господарювання-платників податків у той самий період.
Під час проведення дисциплінарного провадження Дисциплінарною комісією ГУ ДПС в Закарпатській області не було доведено та надано доказів наявності приватного інтересу позивача та використання доступу до службової інформації у позаслужбових цілях.
Отже, відсутні підстави для висновку щодо порушення позивачем правил етичної поведінки державних службовців.
Підставою для застосування дисциплінарного стягнення може бути вчинення особою дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Рішення суб'єкта призначення про накладення дисциплінарного стягнення має ґрунтуватись на матеріалах дисциплінарної справи, що відповідають вимогам статті 73 частини 2 Закону України № 889-VIII і бути належним чином обґрунтованим.
Суд не погоджується з висновками відповідача щодо вчинення позивачем дисциплінарного проступку через перегляд ним інформації по платнику податків, щодо якого врегульовано потенційний конфлікт інтересів, також виходячи із наступного.
Як встановлено судом, листом Департаменту моніторингу і контролю за виконанням актів законодавства про конфлікт інтересів та запобігання корупції НАЗК від 02 січня 2024 року констатовано відсутність порушень з боку ОСОБА_1 антикорупційного законодавства (а.с.а.с. 70, 71).
Отже, висновок відповідача щодо наявності дисциплінарного проступку при використанні ОСОБА_1 доступу для перегляду інформації в умовах конфлікту інтересів та, відповідно, із порушенням заборони на вчинення дій, які передбачені наказами ГУ ДПС від 09 серпня 2022 року № 254 та від 22 червня 2023 року № 239 "Про врегулювання потенційного конфлікту інтересів" не відповідають фактичним обставинам справи.
Також суд зазначає, що відповідно до пункту 3.5 Правил етичної поведінки в органах Державної податкової служби України, затверджених Наказом ДПС України від 02 вересня 2019 року № 52, працівники зобов'язані вживати заходів щодо запобігання корупційним та пов'язаним з корупцією правопорушенням, запобігати та врегульовувати конфлікт інтересів, дотримуватися вимог фінансового контролю.
Відповідно до статті 1 Закону України № 1700-VII "Про запобігання корупції" (далі по тексту - Закон України № 1700-VII) наведені терміни вживаються у такому значенні, зокрема:
потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень;
приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях;
реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Відповідно до статті 28 частини 1 Закону України № 1700-VII особи, що є державними службовцями, посадовими особами місцевого самоврядування, зобов'язані: 1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; 2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; 3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; 4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
Як вбачається із наказу від 09 серпня 2022 року № 254 "Про врегулювання потенційного конфлікту інтересів" позивач повідомив про можливий потенційний конфлікт інтересів (а.с.а.с. 12, 13).
При проведенні службового розслідування не встановлено допущення порушення позивачем норм, які слугували підставою ухвалення оскаржуваного наказу, зокрема і тому, що сам по собі доступ до ІКС "Податковий блок" для перегляду інформації не дає можливості позивачу вчиняти будь-які дії, приймати будь-які рішення стосовно своєї дружини - фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 - РНОКПП НОМЕР_2 .
Отже, при відсутності хоча б однієї із складових, а саме, приватного інтересу та/або службових повноважень дискреційного характеру - конфлікт інтересів не виникає.
Відповідно до роз'яснення Національного агентства з питань запобігання корупції № 203-01/26934-23 від 15 листопада 2023 року наявність чи відсутність у позивача конфлікту інтересів в зазначеній ситуації залежить від того з якою метою здійснюється перегляд відповідної інформації, які саме дії, рішення позивачем можуть бути вчинені, прийняті за результатами такого перегляду, чи можуть вони призвести до негативних чи позитивних наслідків для близької особи позивача як суб'єкта господарської діяльності, інформація щодо якої позивачем переглядається. Отже, у випадку відсутності у позивачу можливості за результатами перегляду відповідних даних вчиняти дії, приймати рішення щодо близької особи Позивачки конфлікт інтересів є відсутнім, що зазначено у листі НАЗК (а.с.а.с. 15-17) .
Таким чином, сам по собі перегляд будь-якої інформації не становить і не може становити жодного складу дисциплінарного правопорушення.
Відповідно до статті 65 частини 1 Закону України від № 889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
Дисциплінарний проступок - це протиправна винна дія або бездіяльність чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
Поряд з цим, дисциплінарне стягнення - це передбачена законом міра примусу, що застосовується суб'єктом призначення до державного службовця, який порушив службову дисципліну, тобто вчинив дисциплінарний проступок.
У той же час, для застосування дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність всіх елементів складу дисциплінарного проступку - об'єкту, об'єктивної сторони, суб'єкта, суб'єктивної сторони, а також врахувати інші обставини, що мають значення: ступінь тяжкості, наявність шкоди, особу працівника.
Об'єктивна сторона дисциплінарного проступку складається з протиправної поведінки суб'єкта (працівника), шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ними і поведінкою особи, що притягається до відповідальності.
Протиправність поведінки полягає у порушенні трудових обов'язків, закріплених нормами загального та спеціального законодавства про працю: Кодексом законів про працю України, Законом № 889, правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, а також у порушенні або невиконанні наказів і розпоряджень власника, уповноваженої ним адміністрації (пункти 42-44 постанови Верховного Суду від 02 лютого 2023 року у справі № 140/8162/20, постанова Верховного Суду від 01 листопада 2022 року у справі № 380/3045/21).
Отже після вчинення певної дії має бути наслідок, в даному випадку перегляд позивачем інтегрованої картки платника не призвів ні до яких наслідків, а комісією не встановлено ніяких дій щодо роздруківки даних інтегрованої картки платника чи передачі інформації позивачем третім особам.
Враховуючи вищезазначене, в діях позивача нема всіх складових дисциплінарного проступку, а саме, відсутня об'єктивна сторона, оскільки комісією не встановлено настання шкідливих наслідків та їх причинно- наслідковий зв'язок з поведінкою позивача.
Жодна з підстав притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності відповідачем у судовому засіданні належними та допустимими доказами не доведена.
Отже, у спірних правовідносинах відсутні факти використання позивачем доступу та вчинення дій в умовах будь-якого конфлікту інтересів.
З наданих відповідачем матеріалів дисциплінарного провадження чітко вбачається, що застосоване до позивача стягнення, на думку відповідача, пов'язане не просто із доступом до ІКС "Податковий блок" для перегляду інформації, а нібито його використанням та доступу для перегляду інформації в умовах конфлікту інтересів та, відповідно, із порушенням позивачем заборони на вчинення дій, які передбачені наказом від 09 серпня 2022 року № 254 "Про врегулювання потенційного конфлікту інтересів".
Під час судового розгляду, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами того, що відповідно до посадової інструкції позивача - такий наділений повноваженнями щодо використання інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем ДПС для отримання інформації, необхідної для виконання функціональних обов'язків, що може свідчити про вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого статті 65 частини 2 пункту 2 Закону України від № 889-VIII. Сам по собі факт наявності доступу до інформаційних систем не становить жодного складу дисциплінарного проступку.
Відповідно до статті 65 частини 2 Закону України від № 889-VIII дисциплінарними проступками є: 2) порушення правил етичної поведінки державних службовців; 5) невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень; 9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб.
Враховуючи викладене, відповідач взагалі не визначився з об'єктивною стороною правопорушення, не встановив, який саме вид дисциплінарного проступку мав місце і чи мав він місце взагалі, адже порушення посадової інструкції, вчинення дій у приватних інтересах чи порушення правил етичної поведінки щодо уникнення конфлікту інтересів є цілком різними видами правопорушень.
При цьому, матеріалами дисциплінарного провадження жоден з цих складів належним чиним не підтверджено.
Аналізуючи викладене вище - наказ начальника Головного управління Державної податкової служби України у Закарпатській області № 2-дс від 21 березня 2024 року підлягає скасуванню.
Суд зазначає, що Верховний Суд у аналогічних спорах вказує, на те, що якщо позивача притягнуто саме до дисциплінарної відповідальності, адміністративний суд під час розгляду справи повинен самостійно кваліфікувати поведінку особи на предмет наявності в ній ознак дисциплінарного проступку і дійти власних висновків щодо правомірності такої поведінки з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.
Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові КАС ВС від 01 листопада 2022 року по справі 380/3045/21 вказано, що для застосування дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність всіх елементів складу дисциплінарного проступку - об'єкту, об'єктивної сторони, суб'єкта, суб'єктивної сторони, а також врахувати інші обставини, що мають значення: ступінь тяжкості, наявність шкоди, особу працівника. Об'єктивна сторона дисциплінарного проступку складається з протиправної поведінки суб'єкта (працівника), шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ними і поведінкою особи, що притягається до відповідальності. Протиправність поведінки полягає у порушенні трудових обов'язків, закріплених нормами загального та спеціального законодавства про працю: Кодексом законів про працю України, Законом № 889-УШ, правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, а також у порушенні або невиконанні наказів і розпоряджень власника, уповноваженої ним адміністрації.
Відповідно до Постанови КАС ВС від 02 лютого 2023 року, що ухвалена у справі № 140/8162/20: "Для застосування дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність протиправної поведінки державного службовця, шкідливих наслідків і причинного зв'язку між ними і поведінкою особи, що притягається до відповідальності. Водночас протиправність поведінки полягає у порушенні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, установлених нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення".
Разом з цим, ні під час здійснення службових розслідувань, ні під час розгляду справи по суті, відповідачем не надано доказів протиправності дій позивача, шкідливих наслідків таких дій та зв'язку між ними та поведінкою особи.
Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач по справі, як суб'єкт владних повноважень, не виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування наявності в діях Позивачки ознак дисциплінарного проступку, а відтак оскаржуваний наказ є протиправним та підлягає скасуванню.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 73 частини 2 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно вимог статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 77 частини 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що оскаржуване наказ не відповідає критеріям, встановленим статтею 2 частини 2 КАС України, а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 242-246 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНКОПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, місто Ужгород, вулиця Волошина Августина, 52, код ЄДПОУ 44106694) про визнання протиправними та скасування рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС в Закарпатській області №2-дс від 21 березня 2024 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_5 ".
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до статті 243 частини 3 КАС України 17 липня 2024 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення у повному обсязі було складено 26 липня 2024 року.
СуддяС.Є. Гаврилко