25 липня 2024 року м. Житомир справа № 240/8791/24
категорія 112030600
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Попової О. Г., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 із позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області, в якому просить:
- визнати дії Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області протиправними щодо відмови у наданні допомоги на проживання та скасувати повідомлення "Про надання державної допомоги сім'ям з дітьми" від 16.04.2024;
- зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області призначити з 01.04.2024 допомогу, як внутрішньо переміщеній особі на проживання.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що має статус внутрішньо переміщеної особи. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №332 від 20.03.2022 "Про деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам" позивачка звернулась із заявою до відповідача щодо отримання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам. Однак, відповідачем було відмовлено у наданні вказаної допомоги, що стало підставою для звернення із даним позовом до суду.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 10.05.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження в порядку статей 258-263 КАС України.
04.06.2024 через відділ документального забезпечення суду від Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог та зазначає, що позивачка перемістилася з м. Попасна Попаснянського району Луганської області до м. Коростень Коростенського району Житомирської області до 01.01.2022, а саме 21.06.2014 та у зв'язку зі змінами, які були внесені постановою Кабінету Міністрів України від 21.11.2023 №1226 у абзац другий пункту 5 Порядку №332, втратила право на вище зазначену допомогу.
У відповідності до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами із прийняттям рішення відповідно до ч.5 ст.250 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного висновку
Судом встановлено, що ОСОБА_1 (далі - позивач) проживала в м. Попасна Попаснянського району Луганської області.
Згідно довідки Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області від 15.10.2014 за №1825000007 позивачка взята на облік разом з дітьми як особа, переміщена з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції та 21.06.2014 перемістилася з тимчасово окупованої території в АДРЕСА_1 .
В подальшому, згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 04.11.2022 Коростенським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Коростенському районі Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), 04.11.2022 ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та ОСОБА_3 (21.07.1981) зареєстрували шлюб. Прізвище після державної реєстрації шлюбу: чоловіка - ОСОБА_4 , дружини - ОСОБА_5 .
Після реєстрації шлюбу позивачці видано довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 15.10.2014 за №1825-459 (дата видачі - 14.12.2022).
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №332 від 20.03.2022 "Про деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам" позивачка звернулась із заявою до відповідача щодо отримання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.
Однак, відповідачем прийнято рішення про відмову у наданні вказаної допомоги, оскільки у позивачки відсутнє переміщення (повторне) з 01.01.2022 з територій, включених до переліку територій, затвердженого Мінреінтеграції, щодо яких не визначено дати звернення/припинення бойових дій або тимчасової окупації.
Вважаючи дії відповідача протиправними, позивачка звернулась до суду з даним позовом за захистом своїх порушених прав.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб відповідно до Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, встановлює Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" від 20.10.2014 № 1706-VII (далі - Закон № 1706-VII).
Статтею 2 Закону № 1706-VII передбачено, що Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання в Україні.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1 Закону № 1706-VII внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Адресою покинутого місця проживання внутрішньо переміщеної особи в розумінні цього Закону визнається адреса місця проживання особи на момент виникнення обставин, зазначених у частині першій цієї статті.
На момент виникнення спірних правовідносин (звернення позивача до відповідача із заявою про призначення допомоги від 01.03.2024) чинними були положення Порядку №332 в редакції постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання підтримки внутрішньо переміщених осіб" від 11.07.2023 за №709 із змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо врегулювання окремих питань стосовно внутрішньо переміщених осіб" від 21.11.2023 за №1226.
За приписами пункту 2 Порядку №332 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) з 1 серпня 2023 року допомога призначається на шість місяців внутрішньо переміщеній особі, яка вперше звернулася за призначенням допомоги, та виплачується щомісяця внутрішньо переміщеній особі або уповноваженій особі на внутрішньо переміщену особу у випадку недієздатності отримувача або дитину у такому розмірі:
для осіб з інвалідністю та дітей - 3000 гривень;
для інших осіб - 2000 гривень.
Допомога призначається на кожну внутрішньо переміщену особу, відомості про якого включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.
Допомога призначається за повний місяць, у якому уповноважена особа звернулася за її наданням, незалежно від дати такого звернення.
Згідно пункту 4 Порядку №332 для призначення допомоги внутрішньо переміщена особа або уповноважена особа подає заяву про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам за формою згідно з додатком 1. Така заява подається структурному підрозділу з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві державної (військової) адміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі її утворення) ради (надалі по тексту також - орган соціального захисту населення) або уповноваженій особі виконавчого органу сільської, селищної, міської ради чи центру надання адміністративних послуг за місцем обліку внутрішньо переміщеної особи із використанням функціоналу Єдиної інформаційної системи соціальної сфери (за технічної можливості) та електронних систем Мінсоцполітики.
За наявності технічної можливості заява може подаватися в електронній формі за наявності реєстраційного номера облікової картки платника податків засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (надалі по тексту також - Портал Дія), зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія), у довільній формі, придатній для сприйняття її змісту, відповідно до пункту 20 цього Порядку.
Пунктом 5 Порядку №332 встановлено, що допомога призначається внутрішньо переміщеним особам:
- які перемістилися (повторно перемістилися) з 1 січня 2022 року з територій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого Мінреінтеграції, щодо яких не визначено дати завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації;
- у яких житлове приміщення знищене або пошкоджене (до ступеня непридатного для проживання) та інформація про яке внесена до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, або щодо якого подано документальне підтвердження органом місцевого самоврядування, а в разі його відсутності - обласною державною (військовою) адміністрацією факту пошкодження/знищення житлового приміщення внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації.
Особа вважається такою, що звертається вперше, якщо їй не призначалася і не виплачувалася допомога відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року №332 "Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам" (Офіційний вісник України, 2022 р., № 26, ст. 1418) до дня звернення.
Із аналізу наведеного вище правового регулювання слідує, що на момент виникнення спірних правовідносин право на призначення допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам мали:
- особи які перемістилися (повторно перемістилися) з 1 січня 2022 року з територій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого Мінреінтеграції, щодо яких не визначено дати завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації;
- особи у яких житлове приміщення знищене або пошкоджене (до ступеня непридатного для проживання) та інформація про яке внесена до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, або щодо якого подано документальне підтвердження органом місцевого самоврядування, а в разі його відсутності - обласною державною (військовою) адміністрацією факту пошкодження/знищення житлового приміщення внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації.
Як встановлено матеріалами справи, ОСОБА_1 проживала в м. Попасна Попаснянського району Луганської області.
Згідно довідки Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області від 15.10.2014 за №1825000007 позивачка була взята на облік разом з дітьми як особа, переміщена з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції та 21.06.2014 перемістилася з тимчасово окупованої території в АДРЕСА_1 .
В подальшому, згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 04.11.2022 Коростенським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Коростенському районі Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), 04.11.2022 ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та ОСОБА_3 (21.07.1981) зареєстрували шлюб. Прізвище після державної реєстрації шлюбу: чоловіка - ОСОБА_4 , дружини - ОСОБА_5 .
Після реєстрації шлюбу позивачці видано довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 15.10.2014 за №1825-459 (дата видачі - 14.12.2022).
При цьому, відповідно до наданої відповідачем довідки про отримання (неотримання) допомоги встановлено, що позивачці з 01.09.2023 до 29.02.2024 призначено допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам. Загальна сума доходу за період з 01.09.2023 по 29.02.2024, за винятком аліментів, становить 30 000 (тридцять тисяч) грн. 00 коп.
Суд зазначає, що згідно п. 2 Порядку №332 з 1 серпня 2023 року допомога призначається на шість місяців внутрішньо переміщеній особі, яка вперше звернулася.
В той же час, особа вважається такою, що звертається вперше, якщо їй не призначалася і не виплачувалася допомога відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 332 "Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам".
Судом встановлено, що позивачка у період з 01.09.2023 по 29.02.2024 вже отримувала допомогу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №332, відповідно не вважається особою, що звертається вперше.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачка не може вважатися такою, що звернулась вперше за призначенням вказаної допомоги до відповідача, оскільки судом встановлено факт призначення та отримання позивачем такої допомоги з 01.09.2023 по 29.02.2024.
Водночас п. 5 Порядку №332 визначено, що допомога може призначатися й особі, яка звертається за нею не вперше, на один шестимісячний період, але не більш як один раз, відповідно до пунктів 2-4 цього Порядку та за умови відповідності особи критеріям, зазначеним у пунктах 7, 7-1 і 8 цього Порядку, на підставі особисто поданої заяви, яка отримувала допомогу та відмовилася від неї та/або яку було знято з обліку як внутрішньо переміщена особа, у разі повернення особи до покинутого місця проживання, з якого здійснилося переміщення:
- у якої після припинення виплати допомоги житлове приміщення було знищено або пошкоджено (до ступеня непридатного для проживання) та інформацію про яке внесено до Реєстру пошкодженого та знищеного майна (за технічної можливості), або щодо якого органом місцевого самоврядування, або обласною державною (військовою) адміністрацією подано документальне підтвердження факту пошкодження/знищення житлового приміщення внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації;
- яка повторно перемістилася з територій, на яких ведуться бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, перелік яких затверджено Мінреінтеграції, щодо яких не визначено дати завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації) та які включені до переліку територій після 1 грудня 2023 року.
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 №75 (чинного на час виникнення спірних правовідносин) затверджено Перелік територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), серед переліку яких місто Коростень Житомирської області відсутнє.
Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 була переміщена до м. Коростень Житомирської області ще у червні 2014 року, тобто до 24.02.2022 та до міста, яке не включено до переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації (згідно з наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 №75), тому суд дійшов висновку, що позивачка не має права на отримання такої допомоги.
Позивачкою до матеріалів справи не долучено належних та допустимих доказів, що підтверджували б її відповідність критеріям, визначеним Порядком №332, для призначення допомоги як особі, що звертається за нею не вперше.
Враховуючи вищенаведене в сукупності, суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно відмовлено в призначенні позивачеві з 01.04.2024 допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі.
Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Надавши оцінку усім доказам в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
Зважаючи на висновок суду про відмову в задоволенні позову в повному обсязі, а також ураховуючи положення ст. 139 КАС України, судові витрати понесені позивачем стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 242-246, 295 КАС України, суд -
вирішив:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області (вул. Шевченка, 8, м. Коростень, Житомирська обл., Коростенський р-н, 11501. РНОКПП/ЄДРПОУ: 03192709), про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.Г. Попова
25 липня 2024 р.