Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про повернення скарги на дії (бездіяльність) державної виконавчої служби
26 липня 2024 року Справа №200/5088/24
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Аляб'єв І.Г., розглянувши позовну заяву матеріали скарги ОСОБА_1 на дії (бездіяльність) державної виконавчої служби,
У провадженні Донецького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №200/19151/21 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини Національної гвардії України 3035 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, зобов'язання сплатити моральну шкоду.
ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на дії (бездіяльність) державної виконавчої служби, у якій просить Зобов'язати виконавчу службу вжити всіх необхідних заходів для виконання рішень суду за виконавчими провадженнями № 70721281, № 70721242 та № 70719898; притягнути винних осіб до відповідальності за невиконання судових рішень..
Дослідивши подану скаргу, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
З наведеного слідує, що рішення суду, яке набрало законної сили є обов'язковим для учасників справи.
Так, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах «Бурдов проти Росії» від 07.05.2002, «Ромашов проти України» від 27.07.2004, «Шаренок проти України» від 22.02.2004 зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов'язувальне рішення залишалося без дієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід'ємною частиною судового процесу.
Частиною 1 статті 287 КАС України встановлено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхня права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до вимог ст. 287 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, а не скаргою.
Тобто, учасник виконавчого провадження не позбавлений можливості звернутися до суду у встановленому законом порядку із позовною заявою про визнання дій/бездіяльності державного виконавця протиправними.
Крім цього, суд зазначає, що скарги ОСОБА_1 на дії (бездіяльність) державної виконавчої служби оформлена без дотримання статті 160 КАС України. У скарзі не зазначено: найменування відповідача, його місцезнаходження, поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви та інші.
Вказане унеможливляє розгляд зазначеної скарги.
Відповідно до ч. 6 ст. 7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.
З огляду на викладене, суд вважає за можливе на підставі ч. 6 ст. 7 КАС України застосувати до вказаних правовідносин за аналогією закону положення ст. 167 КАС України.
Відповідно до ч. 2 ст. 167 КАС України, якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Керуючись ст.167, 242, 243, 248, 256, 294, 295 КАС України, суд,
Скаргу ОСОБА_1 на дії (бездіяльність) державної виконавчої служби - повернути без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Повний текст ухвали складено і підписано в нарадчій кімнаті 26.07.2024.
Суддя І.Г. Аляб'єв