26 липня 2024 р.Справа №160/14368/24
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Коренев А.О., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНЖЕНЕРНІ СВІТЛОТЕХНІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ" про забезпечення адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНЖЕНЕРНІ СВІТЛОТЕХНІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ" до Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови,
Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНЖЕНЕРНІ СВІТЛОТЕХНІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ" до Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області, у якому позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати постанову про накладення штрафу № 27 від 29.04.2024 року Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНЖЕНЕРНІ СВІТЛОТЕХНІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ» п.6 ч.4 ст.44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та п.3 ч.4 ст.15 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції».
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 червня 2024 року відкрито провадження у справі за цим позовом та ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Після відкриття провадження у справі суддя встановив, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, тому відповідно до вимог частини 13 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, залишив позовну заяву без руху.
10 червня 2024 року на виконання вимог ухвали суду від 06 червня 2024 року позивач надав до суду підтвердження про сплату судового збору.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 червня 2024 року продовжено розгляд справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНЖЕНЕРНІ СВІТЛОТЕХНІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ" до Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови за правила спрощеного провадження без повідомлення учасників справи.
26.07.2024 через Електронний суд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНЖЕНЕРНІ СВІТЛОТЕХНІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ» про забезпечення позову, в якій позивач просить:
зупинити стягнення за виконавчим документом - постанова № 27 від 29 квітня 2024 року про накладення штрафу Головним управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області, до набрання законної сили рішення суду у справі №160/14368/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерні світлотехнічні технології» до Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування постанови № 27 від 29 квітня 2024 року.
В обґрунтування заяви зазначено, що 25 липня 2024 року на електронну адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНЖЕНЕРНІ СТВІТЛОТЕХНІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ» надійшла постанова державного виконавця Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про відкриття виконавчого провадження від 25.07.2024 року ВП № 75619082, якою відкрито виконавче провадження з виконання постанови № 27 від 29.04.2024р. Позивач зазначає, що оскаржувана постанова про накладення штрафу уповноваженими особами № 27 від 29 квітня 2024 року Головного управління Держпродспоживслужби В Дніпропетровській області, в розумінні п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження», є виконавчим документом, а її оскарження не передбачає зупинення виконавчих дій по виконавчому провадженню. У зв'язку з чим просить, суд зупинити стягнення за виконавчим документом - постанова № 27 від 29 квітня 2024 року про накладення штрафу Головним управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області, до набрання законної сили рішення суду у справі №160/14368/24. Оскільки, через не вжиття судом заходів забезпечення позову, існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам Позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, для відновлення яких необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Положенням частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів
З урахуванням викладеного, суд розглянув заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНЖЕНЕРНІ СВІТЛОТЕХНІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ» про забезпечення позову в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів заяви, доводи викладені в заяві, суд зазначає наступне.
Положеннями частини 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно із частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
За своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.
Тобто, забезпечення позову це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача
Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі, не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову (частина 4 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України).
Частина 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України визначає види забезпечення позову, згідно з якою позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
З матеріалів заяви вбачається, що державним виконавцем Соборному відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) 25.07.2024 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 75619082 про стягнення суми штрафу 170 000,00 грн. на підставі постанови Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області № 27 від 29.04.2024 року.
Наведене свідчить про наявність очевидної небезпеки того, що невжиття заходів забезпечення позову, про які просить заявник, може істотно ускладнити чи унеможливити поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів, за захистом яких він має намір звернутись до суду.
Відповідно до частини шостої статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» постанова про накладення штрафу надсилається суб'єкту господарювання не пізніше наступного робочого дня за днем її оформлення. Суб'єкт господарювання має сплатити штраф у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання постанови про його накладення. У разі несплати штрафу в зазначений строк примусове виконання постанов про накладення штрафу здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження». Суб'єкт господарювання має право оскаржити рішення органу ринкового нагляду про накладення штрафу до керівника органу ринкового нагляду, а також у судовому порядку. У разі оскарження рішення у суді суб'єкт господарювання сплачує штраф після прийняття відповідного рішення керівником органу ринкового нагляду або судом.
За змістом пункту 7 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: рішень інших державних органів, рішень (актів) Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами.
Відповідно до частини першої статті 10 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016 заходами примусового виконання рішень є:
1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;
2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;
3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;
4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;
5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Підстави зупинення вчинення виконавчих дій визначені статтею 34 Закону України «Про виконавче провадження».
Так, згідно з частиною першою статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016 виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі:
1) проходження боржником строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, або якщо боржник проходить військову службу та виконує бойові завдання військової служби у бойовій обстановці чи в районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, якщо згідно з умовами служби проведення виконавчих дій неможливе чи на прохання стягувача, який проходить таку військову службу;
2) зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа;
3) зупинення судом реалізації арештованого майна у разі відсутності іншого майна боржника, на яке може бути звернено стягнення;
4)відкриття господарським судом провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом. Виконавець не зупиняє вчинення виконавчих дій у разі перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника);
5) звернення виконавця та/або заінтересованої особи до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником у порядку, встановленому частиною п'ятою статті 15 цього Закону;
6) надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки виконання рішення;
7) якщо вони вчиняються до оптового постачальника електричної енергії відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії»;
8) затвердження плану санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) якщо стягувач включений до плану санації;
9) надіслання виконавчого документа до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»;
10) включення (за кожним кредитором, який є стягувачем у відповідному виконавчому провадженні) підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення», з виконавчих проваджень, стягувачами за якими є Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», її дочірня компанія «Газ України», публічне акціонерне товариство «Укртрансгаз», оператор газотранспортної системи, оператори газорозподільних систем, електропостачальники, оператори системи розподілу (як правонаступники в частині прав та обов'язків за договорами на постачання електричної енергії та про користування електричною енергією), у тому числі їхні правонаступники у разі заміни стягувача у виконавчому провадженні, а також теплогенеруючі організації, а боржниками - підприємства, що виробляють теплову енергію, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, та підприємства централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення;
11) встановлення мораторію на звернення стягнення на активи боржника за зобов'язаннями підприємств залізничного транспорту, майно яких розміщене на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження;
12) включення єдиного майнового комплексу боржника - державного або комунального підприємства, пакета акцій (часток) у розмірі більше 50 відсотків статутного капіталу боржника - господарського товариства до переліку об'єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації;
12-1) відкриття виконавчого провадження після завершення приватизації єдиного майнового комплексу державного або комунального підприємства, пакета акцій (часток) у розмірі більше 50 відсотків статутного капіталу господарського товариства, якщо виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, стосується зобов'язань боржника - державного або комунального підприємства, господарського товариства, які виникли до завершення приватизації єдиного майнового комплексу такого державного або комунального підприємства, пакета акцій (часток) у розмірі більше 50 відсотків статутного капіталу господарського товариства;
13) наявності підстав, передбачених статтею 2-1 Закону України «Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну «Укроборонпром» та забезпечення їх стабільного розвитку»;
14) наявності підстав, передбачених статтею 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств»;
15) якщо сума, що стягується, підлягає врегулюванню відповідно до процедур, передбачених Законом України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу», за умови перебування боржника в реєстрі підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу;
16) якщо рішенням, на підставі якого видано виконавчий документ, зобов'язано Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, встановити оператору газорозподільних систем економічно обґрунтований тариф на послуги з розподілу природного газу з включенням компенсацій за період з 1 січня 2015 року по 31 грудня 2020 року включно;
17) позбавлення особи особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, що встановлюється згідно із Законом України «Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей».
З аналізу наведених законодавчих норм слідує, що постанова Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області про накладення штрафу є виконавчим документом, яка після її узгодження надсилається до органу державної виконавчої служби на виконання в порядку, встановленому законом. Суб'єкт господарювання має право оскаржити рішення органу ринкового нагляду про накладення штрафу до керівника органу ринкового нагляду, а також у судовому порядку. При цьому, подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень.
З матеріалів заяви про забезпечення позову вбачається, на даний час державним виконавцем Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Яворською К.В. відкрито виконавче провадження № 75619082 з примусового виконання постанови №27 від 29.04.2024 Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНЖЕНЕРНІ СВІТЛОТЕХНІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ» на користь Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області штрафу у розмірі 170000,00 грн.
Оскільки правомірність (неправомірність) прийняття постанови про накладення штрафу від 29.04.2024 № 27 буде встановлена лише судовим рішенням, прийнятим за результатами розгляду адміністративної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНЖЕНЕРНІ СВІТЛОТЕХНІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ» до Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області, яка оскаржується в судовому порядку. У разі встановлення протиправності такої постанови про накладення штрафу і задоволення позовних вимог про її скасування, заявнику в майбутньому доведеться докласти значних зусиль і витрат, щоб відновити свої права та повернути своє майно (кошти), на яке буде звернено стягнення при примусовому виконанні цієї постанови у ВП № 75619082.
Враховуючи наведене, суд вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може мати наслідком заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника, що відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.
Відповідно до статті 13 Конвенції, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
При цьому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настане подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року), Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Згідно з Рекомендацією NR (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийняті Комітетом міністрів Ради Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акту.
Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Статтею 1 Протоколу №1 до Європейської Конвенції з прав людини встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Суд також наголошує, що будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявності об'єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.
Судом враховується також правова позиція Європейського суду з прав людини, викладена в рішенні у справі Беєлер проти Італії, в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні частини 1 статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, лише якщо забезпечено справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогам захисту основоположних прав конкретної особи. Питання щодо того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним.
Крім того, у рішенні від 09.01.2007 року у справі «Інтерсплав проти України» Суд наголосив, що втручання має бути пропорційним та не становити надмірного тягаря, іншими словами воно має забезпечувати справедливий баланс між інтересами особи і суспільства. Враховуючи наведене, суд вважає, що достатнім, допустимим і належним способом, який дозволить зберегти існуюче становище заявника, є вжиття заходів забезпечення позову у спосіб зупинення стягнення на підставі виконавчого документу у виконавчому провадженні № 75619082 з примусового виконання постанови №27 від 29.04.2024 до набрання законної сили судовим рішенням у адміністративній справі про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу № 27 від 29.04.2024.
При вирішення питання щодо вжиття заходів забезпечення позову суд оцінив, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти та дійшов висновку, що вжиття вказаних заходів забезпечення позову буде мати наслідком виключно збереження існуючого становища до розгляду справи по суті. Водночас, невжиття таких заходів, очевидно, може призвести до того, що захист прав, свобод та інтересів заявника, на захист яких буде подано в майбутньому позов, стане неможливим, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, в тому числі матеріальних.
При цьому вжиті заходи забезпечення є своєчасними, співрозмірними із заявленими вимогами, необхідними і достатніми для забезпечення в майбутньому виконання судового рішення, а їх невжиття може унеможливити ефективний захист прав заявника та призвести до заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам.
Крім того, суд наголошує, що вжиття таких заходів жодним чином не зумовлює фактичного вирішення спору, а спрямовано лише на збереження існуючого становища заявника до набрання законної сили судовим рішенням у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНЖЕНЕРНІ СВІТЛОТЕХНІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ» до Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу № 27 від 29.04.2024.
За таких обставин, заява про забезпечення позову є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 150-154, 156, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНЖЕНЕРНІ СВІТЛОТЕХНІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ» про забезпечення позову - задовольнити.
Зупинити стягнення на підставі виконавчого документа - постанови № 27 від 29.04.2024 Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області у виконавчому провадженні № 75619082, відкритому 25.07.2024 державним виконавцем Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Яворською Катериною Вікторівною, до набрання законної сили судовим рішенням у адміністративній справі № 160/ 14368/24 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНЖЕНЕРНІ СВІТЛОТЕХНІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ» до Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу № 27 від 29.04.2024.
Дана ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження.
Копію ухвали про забезпечення позову негайно надіслати заявнику, Головному управлінню Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області та Соборному відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (код ЄДРПОУ 34984523; місцезнаходження: 49600, м. Дніпро, вул. Писаржевського, 1а).
Стягувачем у виконавчому провадженні, відкритому на підставі даної ухвали, є Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНЖЕНЕРНІ СВІТЛОТЕХНІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ» (код ЄДРПОУ 41648343, місцезнаходження: 49044, м. Дніпро, вул. Шевченка, буд.18, кв.6.
Боржником у виконавчому провадженні, відкритому на підставі даної ухвали, є Головне управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 40359593, місцезнаходження:49006, м. Дніпро, вул. Філософська, буд.39А).
Відповідно до частини 8 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала про забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може бути пред'явлена до виконання в порядку Закону України "Про виконавче провадження" до 26.07.2027 року.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи по суті.
Суддя А.О. Коренев