25 липня 2024 рокуСправа № 160/15958/24
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
19.06.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 18.06.2024 року через систему «Електронний суд» позовна заява ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною дії військової частини № НОМЕР_1 Міністерства оборони України щодо утримання з грошового забезпечення чоловіка ОСОБА_1 солдата ОСОБА_2 військового збору з його грошового утримання за період з 19.06.2022 року по теперішній час;
- зобов'язати військову частину № НОМЕР_1 Міністерства оборони України повернути солдату ОСОБА_2 надмірно сплачений військовий збір з його грошового утримання з 19.06.2022 року по теперішній час;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини № НОМЕР_1 Міністерства оборони України щодо ненадання ОСОБА_3 копій матеріалів та висновку службового розслідування та відповідного висновку щодо обставин зникнення безвісті чоловіка ОСОБА_1 солдата ОСОБА_2 ;
- зобов'язати військову частину № НОМЕР_1 Міністерства оборони України надати ОСОБА_3 копій матеріалів та висновку службового розслідування щодо обставин зникнення безвісті мого чоловіка солдата ОСОБА_2 ;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини № НОМЕР_1 Міністерства оборони України щодо не реєстрації відповідним чином поранень у вигляді трьох контузій солдата ОСОБА_2 , отримані при відсічі від збройної агресії рф проти України та ненадання відповідних довідок про обставини одержання поранень, контузій (30.10.2022 року, 02.11.2022 року, 24.02.2023 року);
- зобов'язати військову частину № НОМЕР_1 Міністерства оборони України зареєструвати відповідним чином поранень у вигляді контузій солдата ОСОБА_2 30.10.2022 року, 02.11.2022 року, 24.02.2023 року, отримані при відсічі від збройної агресії рф проти України та надати відповідні довідки про обставини одержання поранень, контузій;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини № НОМЕР_1 Міністерства оборони України щодо не нарахування грошового забезпечення солдату ОСОБА_2 за період з 20.12.2022 року по 02.01.2023 року;
- зобов'язати військову частину № НОМЕР_1 Міністерства оборони України нарахувати та виплатити грошове забезпечення солдату ОСОБА_2 за період з 20.12.2022 року по 02.01.2023 року;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини № НОМЕР_1 Міністерства оборони України щодо не нарахування матеріальної допомоги солдату ОСОБА_2 за період за 2022 рік;
- зобов'язати військову частину № НОМЕР_1 Міністерства оборони України нарахувати та виплатити матеріальну допомогу солдату ОСОБА_2 за період за 2022 рік;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини № НОМЕР_1 Міністерства оборони України щодо не нарахування та невиплати з 11.02.2023 року по 17.02.2023 року солдату ОСОБА_2 додаткової винагороди, передбаченої Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану; нормативно-правовий акт № 168 від 28.02.2022, КМ України, у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії за період з 12.06.2022 року по 31.03.2023 року;
- зобов'язати військову частину № НОМЕР_1 Міністерства оборони України нарахувати та виплатити солдату ОСОБА_2 додаткову винагороду, передбачену Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану; нормативно-правовий акт № 168 від 28.02.2022, КМ України, у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії за період з 11.02.2023 року по 17.02.2023 року;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини № НОМЕР_1 Міністерства оборони України щодо ненадання солдату ОСОБА_2 посвідчення учасника бойових дій;
- зобов'язати військову частину № НОМЕР_1 Міністерства оборони України надати солдату ОСОБА_2 посвідчення учасника бойових дій;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини № НОМЕР_1 Міністерства оборони України щодо ненадання ОСОБА_3 розрахункового листа грошового забезпечення солдата ОСОБА_2 посвідчення з квітня 2023 року по теперішній час;
- зобов'язати військову частину № НОМЕР_1 Міністерства оборони України надати ОСОБА_3 розрахунковий лист грошового забезпечення солдата ОСОБА_2 посвідчення з квітня 2023 року по теперішній час;
- стягнути з відповідача витрати на правову допомогу у сумі 5000 грн.
В обґрунтування позову заначено наступне. 13.07.2012 року позивач уклала шлюб з ОСОБА_2 . У шлюбі позивача з її чоловіком народились діти ( ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 ). 02.03.2022 року чоловік позивача ОСОБА_2 був призваний ІНФОРМАЦІЯ_3 в якості солдата. 03.03.2022 року згідно п. 1.162 наказу № 10 командира військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_6 чоловік був зарахований на посаду радіотелеграфіста взводу зв'язку 3 батальйону охорони та приступив до виконання обов'язків. 09.10.2022 року згідно наказу № 239 від 10.10.2022 року командира військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_6 чоловік позивача прийняв посаду та приступив до виконання обов'язків кулеметника 2 штурмового взводу штурмової роти ВОС-101627Т. Після цього з 10.10.2022 року чоловік позивача безпосередньо брав участь в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації. 30.10.2022 року, 02.11.2022 року, 24.02.2023 року солдат ОСОБА_2 отримав поранення у вигляді контузії. В період з 22.03.2023 року по 03.04.2023 року чоловік позивача був на стаціонарному лікуванні з діагнозом: вертеброгенна правобічна люмбоішиалгія з помірно вираженим больовим, невираженим м'язово-тонічним синдромами, помірним порушенням стато-динамічної функції хребта грижею L5-S1, L5, стадія загострення. 01.04.2023 року згідно наказу № 91 від 01.04.2023 року командира військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_6 чоловік позивача прийняв посаду кулеметника 1 відділення 2 штурмового взводу штурмової роти. З 04.04.2023 року по 09.04.2023 року ОСОБА_2 безпосередньо брав участь в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації. 09.04.2023 року чоловік позивача не повернувся з бойового завдання. 10.04.2023 року командир військової частини НОМЕР_1 видав наказ № 100 про те, що чоловік позивача ОСОБА_2 вважається зниклим безвісті 09.04.2023 року під час виконання бойового завдання по обороні України та відсічі агресії російської федерації після виконання штурмових дій ворожих позицій в районі н. п. Хромове. 27.05.2023 року командир військової частини НОМЕР_1 видав наказ № 417, згідно з яким було наказано виплатити ОСОБА_3 грошове забезпечення, у тому числі щомісячну премію за особистий внесок у загальні результати служби в розмірі 535%, надбавку за особливості проходження служби у розмірі 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років 25% за період з 01 по 31 березня 2023 року у сумі 21329,25 грн., за період з 01 по 30.04.2023 року у сумі 21329,25 грн.; додаткову винагороду (100000 грн., військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів) в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях або заходах, за період з 04 по 30 квітня 2023 року у сумі 90000 грн. Після цього позивач стала отримувати кошти свого чоловіка. Але позивач жодного разу не отримувала їх в повному обсязі. Коли позивач стала перераховувати кошти, то побачила, що приблизно 1800 - 2000 грн. не хватало кожного разу. На мій телефонний дзвінок посадові особи відповідача ОСОБА_3 пояснили, що її чоловік повинен сплачувати військовий збір. Крім того, на протязі року позивач неодноразово зверталась до керівництва військової частини НОМЕР_1 з проханням надати ОСОБА_3 відомості як саме мій чоловік зник без вісті. ОСОБА_3 було відмовлено. На адвокатський запит представника позивача адвоката Савченка С.А. про надання копії висновку та копії службового розслідування за фактом безвісного зникнення 09.04.2023 року солдата ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_4 , командир військової частини НОМЕР_1 полковник ОСОБА_7 надав письмову відповідь від 03.05.2024 року за вих. № 3.27/2732 про те, що військова частина НОМЕР_1 не може надати копії матеріалів службового розслідування за фактом зникнення безвісті її чоловіка, оскільки дані документи містять у своєму змісті інформацію щодо об'єктів охорони, структури та місць дислокації підрозділів військової частини НОМЕР_1 , а також інших підрозділів Сил оборони України, містять інформацію з обмеженим доступом, а під час воєнного стану не входять до переліку документів, які можна надавати. Такі дії позивач вважає протиправними, тому що якщо їй вже відомо про те, що чоловік солдат ОСОБА_2 зник безвісті, то цей факт не є державною таємницею.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.06.2024 року, зазначена вище справа була розподілена та 20.06.2024 року передана судді Пруднику С.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.06.2024 року означену позовну було залишено без руху та надано було позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п'яти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду: доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (докази звернення до військової частини НОМЕР_1 та надання рішення (листа) відповідача, яким порушені права позивача); позовної заяви із доказами направлення відповідачу (та її копіями - в разі подання до суду в паперовому вигляді), відповідно до кількості учасників справи, у відповідності до вимог ст. 160 КАС України з максимально чітко і зрозуміло сформованими позовними вимогами, із зазначенням відповідачем суб'єкта владних повноважень, відповідно до вимог чинного законодавства виходячи із приписів ст. 5 КАС України; оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 7751,68 грн. або документів (посвідчення або іншого документу), які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору; заяви про поновлення строку звернення до суду із цим позовом із доказами поважності таких причин.
Згідно з інформацією зазначеною у довідці про доставку електронного листа ухвала суду від 24.06.2024 року доставлена до електронного кабінету ОСОБА_1 28.06.2024 року о 18:05.
Згідно з інформацією зазначеною у довідці про доставку електронного листа ухвала суду від 24.06.2024 року доставлена до електронного кабінету представника позивача ОСОБА_8 28.06.2024 року о 18:05.
Згідно з частиною шостою статті 251 КАС України, якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, то воно вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Станом на 25.07.2024 року позивачем не усунуто недоліки. Будь-яких заяв, клопотань по справі до суду не надійшло.
Строк який сплинув з моменту отримання ухвали від 24.06.2024 року перевищує строк поштового перебігу та встановлений строк на усунення недоліків.
Аналогічна правова позиція висловлена в ухвалі Верховного Суду від 25.07.2023 року у справі №420/2112/20.
У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. У той же час заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду справи, що стосуються безпосередньо його, максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Враховуючи, що позивачем вимоги ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.06.2024 року про залишення позовної заяви без руху, станом на 25.07.2024 року не виконано, даний адміністративний позов з доданими до нього додатками підлягає поверненню позивачу.
Керуючись статтями 169, 241-243 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви, разом із позовною заявою та доданими до неї матеріалами, направити особі, яка її подала.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у строки встановлені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя С. В. Прудник