22 липня 2024 рокуСправа №160/12512/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпрі адміністративну справу №160/12512/24 за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
14 травня 2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_2 (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним бездіяльність військової частини НОМЕР_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) щодо ненадання відповіді про результати розгляду поданих рапортів щодо виплати додаткової винагороди передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року №168 та Наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 року № 260 “Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам”;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року №168 та Наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 року № 260 “Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам” за періоди - з 15.04.2023 р по 26.04.2023 р, з 26.04.2023 р по 26.05.2023 р (відпустка), з 29.05.2023 р по 02.06.2023 р, з 03.06.2023 р по 13.06.2023 р, у розмірі 100 000 (сто тисяч) гривень 00 копійок щомісячно пропорційно часу лікування, з урахуванням вже нарахованої та виплаченої додаткової винагороди;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , додаткову винагороду; передбачену Постановою Кабінету1 Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» віл 28 лютого 2022 року №168 та Наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 року №260 "Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам” за періоди листопад 2023 рік та грудень 2023 рік у розмірі 20100 гривень (у розрахунку на місяць пропорційно часу перебування в розпорядженні).
Позовна заява обґрунтована посиланнями на протиправність бездіяльності відповідача щодо розгляду рапорту позивача, а також щодо нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди згідно Постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 року №168 та Наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 року № 260 “Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам” за відповідні періоди.
Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 160/12512/24 та у зв'язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді ОСОБА_2 .
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 травня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/12512/24, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).
27 травня 2024 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано відзив, який надійшов від представника відповідача в підсистемі «Електронний Суд». Відповідач проти позову заперечує в повному обсязі та зазначає, що усі належні позивачу кошти будуть виплачені позивачу в черні, право позивача на такі кошти відповідачем визнається.
01 липня 2024 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано додаткові пояснення, які надійшли від представника відповідача в підсистемі «Електронний Суд». Відповідач зазначає, що 25.06.2024 року позивачу виплачено усі належні до сплати кошти, надає відповідну довідку.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.
Наказом відповідача від 13.04.2023 року №106 позивача, який зник безвісти 05.03.2023 року, визнано таким, щодо якого з'явились відомості про його перебування в полоні.
Наказом відповідача від 25.04.2023 року №118 позивача визнано таким, що з 15.04.2023 року знаходиться на реінтеграційних заходах у Військово-медичному клінічному центрі Східного регіону.
Наказом відповідача від 27.04.2023 року №120 позивача визнано таким, що повернувся до пункту постійної дислокації військової частини.
Наказом відповідача від 27.04.2023 року №120 позивача направлено у відпустку за станом здоров'я на 30 діб з 27.04.2023 року по 26.05.2023 року.
Наказом відповідача від 26.05.2023 року №149 позивача визнано таким, що прибув до пункту постійної дислокації з відпустки за станом здоров'я.
Наказом відповідача від 29.05.2023 року №152 позивача визнано таким, що вибув на лікування.
Наказом відповідача від 18.06.2023 року №172 позивача визнано таким, що прибув до пункту постійної дислокації з лікування.
Наказом відповідача від 20.06.2023 року №172 позивача направлено у відпустку за станом здоров'я терміном на 30 днів з 20.06.2023 року по 19.07.2023 року.
Наказ відповідача від 24.06.2023 року №178 надано до суду, однак його зміст відсутній.
Наказом відповідача від 20.07.2023 року №204 позивача визнано таким, що прибув до пункту постійної дислокації з відпустки за станом здоров'я.
Наказом відповідача від 22.08.2023 року №238 позивача визнано таким, що вибув у щорічну основну відпустку терміном на 15 діб з урахуванням 2 діб для переміщення з 22.08.2023 року по 07.09.2023 року.
Наказом відповідача від 08.09.2023 року №260 позивача визнано таким, що прибув до пункту постійної дислокації зі щорічної основної відпустки.
Наказом відповідача від 25.10.2023 року №307 позивача визнано таким, що вибув у частину основної відпустки за 2023 рік терміном на 15 діб та 2 доби на дорогу, з 25.10.2023 року по 10.11.2023 року.
Наказом відповідача від 11.11.2023 року позивача визнано таким, що прибув до пункту постійної дислокації з частини щорічної основної відпустки за 2023 рік.
Наказом відповідача від 27.12.2023 року №372 позивача з 27.12.2023 року виключено зі списків особового складу частини.
Згідно довідки відповідача про обставини травми від 11.07.2023 року №7301 позивач 05.03.2023 року отримав поранення, при виконанні бойових завдань.
Відповідно до виписного від 26.04.2023 року №2701 позивач з 15.04.2023 року по 26.04.2024 року перебував на лікуванні у Військово-медичному клінічному центрі Східного регіону з бойовим пораненням.
Згідно довідки ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_1 від 26.04.2023 року №1477 поранення позивача, пов'язане з проходженням військової служби.
Відповідно до довідки ВЛК Військово-медичного клінічного центру Східного регіону від 25.07.2023 року №1562 поранення позивача пов'язане із захистом Батьківщини, а наявне захворювання пов'язане із проходженням військової служби.
Згідно витягу з протоколу засідання 20 регіональної ВЛК по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 30.08.2023 року №1553 поранення позивача від 05.03.2024 року пов'язане із захистом Батьківщини, а наявне захворювання - пов'язане з проходженням військової служби. Довідку ВЛК від 26.04.2023 року №1477 відмінено.
Згідно наявних поштових документів (описи вкладень, повідомлення про вручення), позивач звернувся до відповідача з двома рапортами, які відповідачем отримані 24.01.2024 року.
Відповідно до наданого відповідачем рапорту від 21.05.2024 року №1772/21572, складеного командиром 4 аеромобільного батальйону, останній звернувся до командира батальйону за виплатою позивачу додаткової винагороди із розрахунку 100000,00 грн за період з 27.04.2023 року по 26.05.2023 року.
Відповідно до наданого відповідачем рапорту від 21.05.2024 року №1772/21586, складеного командиром 13 аеромобільної роти 4 аеромобільного батальйону, останній звернувся до командира батальйону за виплатою позивачу додаткової винагороди із розрахунку 20100,00 грн за період з 01.11.2023 року по 27.12.2023 року.
Згідно довідки про грошове забезпечення та відрахування від 26.06.2024 року №7326, складеної відповідачем, позивачу здійснено наступні нарахування та виплати:
1) за період з 01.04.2023 року по 15.04.2023 року, з 16.04.2023 року по 26.04.2023 року, з 27.04.2023 року по 30.04.2023 року - 50000,00 грн, 36666,67 грн, 13333,33 грн - відповідно (додаткова винагорода у розмірі до 100000,00 грн пропорційно в розрахунку на місяць);
2) за період з 01.05.2023 року по 26.05.2023 року, з 29.05.2023 року по 31.05.2023 року - 93548,39 грн (додаткова винагорода у розмірі до 100000,00 грн пропорційно в розрахунку на місяць);
3) з 01.06.2023 року по 13.06.2023 року - 43333,33 грн (додаткова винагорода у розмірі до 100000,00 грн пропорційно в розрахунку на місяць);
4) за вересень-листопад 2023 року виплачено по 20100,00 грн за кожен місяць;
5) за грудень 2023 року виплачено 17506,46 грн (що слід враховувати в аспекті звільнення позивача 27.12.2023 року).
При цьому згідно цієї довідки усі відповідні кошти нараховані та виплачені, надано необхідні банківські реквізити.
Не погодившись з бездіяльністю відповідача щодо розгляду його рапорту, а також ненарахуванням усіх належних до сплати коштів, позивач звернувся до суду з цією позовною заявою.
Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 1 Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 року №2232-XII (далі - Закон №2232-XII) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» віл 20.12.1991 року №2011-XII (далі - Закон №2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Частиною другою ст. 9 Закону №2011-ХІІ встановлено, що до складу грошового забезпечення входять, зокрема, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія).
Спірні правовідносини врегульовано в т.ч. постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 року №168 (далі - Постанова №168).
Згідно п. 1 Постанови №168 в редакції від 21.01.2023 року на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які: у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Згідно п. 1 Постанови №168 в редакції від 20.09.2023 року військовослужбовцям, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, визнані військово-лікарською комісією обмежено придатними до військової служби або непридатними до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців та зараховані у розпорядження відповідних командирів, протягом двох місяців з дня зарахування у розпорядження (без врахування часу перебування у відпустці та на лікуванні) виплачується грошове забезпечення (без урахування додаткової винагороди) за останньою займаною посадою у повному обсязі. Після перебування у розпорядженні понад два місяці і до закінчення перебування у розпорядженні таким військовослужбовцям щомісяця виплачується оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років та додаткова винагорода у розмірі 20100 гривень.
Застосовуючи вищевикладені положення до обставин цієї справи суд зазначає наступне.
Суд зауважує, що в цій справі, з огляду на системне тлумачення предмету та підстав позову, йдеться про стверджуване позивачем ненарахування та невиплату йому на підставі його рапортів спірних грошових сум. Отже, стверджуване порушення права позивача існує в зв'язку саме з невиплатою, про існування якої вказував позивач, йому належних грошових сум, в свою чергу наявні рапорти подавалися та мають значення виключно як дія позивача, спрямована на отримання спірних коштів.
Передусім суд зазначає, що в ході судового розгляду відповідач у відзиві первинно вказав, що всі належні до сплати кошти позивачу будуть виплачені, а в подальшому надав докази здійснення таких виплат.
Суд зазначає, що попри відмінність виокремлення періодів, за які здійснено виплати, в підсумку всі періоди, щодо яких заявлено позовні вимоги, відповідачем сплачено у відповідності до заявлених позивачем вимог (сплачено ті ж суми і з тих же підстав, щодо яких заявлено позов).
На підставі вищевикладеного суд констатує вичерпання спору до моменту вирішення його по суті судом шляхом визнання відповідачем прав позивача та їх відновлення з власної ініціативи, що позивачем не заперечено.
Отже, позовні вимоги щодо нарахування та виплати позивачу грошових сум задоволенню не підлягають як такі, що фактично вже виконані, тобто - поновлення прав позивача вже здійснено, а тому не вимагає судового захисту в тотожний вже наявному спосіб.
Також суд враховує, що наявні матеріали справи свідчать, що рапорти позивача фактично розглянуті, адже відповідні виплати проведені, при цьому їх проведення здійснено на підставі документів, які надав позивач разом з цими рапортами. Отже, поза розумним сумнівом те, що рапорти відповідачем отримані, розглянуті та задоволені шляхом виплати позивачу усіх сум, щодо яких заявлено позов. Відповідно, порушення прав позивача, за захистом якого він звернувся до суду, наразі відсутнє. В свою чергу обставини своєчасності відповідних виплат позивачем за цим позовом не оскаржувалися, в зв'язку з чим судом не оцінюються.
Відповідно, у задоволенні позовної заяви належить відмовити.
В зв'язку з відмовою у позові підстави для розподілу судових витрат відсутні.
У зв'язку з перебуванням судді Боженко Н.В. у відпустці, рішення ухвалено в перший робочий день судді 22 липня 2024 року.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Боженко