Справа № 636/5291/24 Провадження № 1-кп/636/1036/24
26 липня 2024 року Чугуївський міський суд Харківської області
у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
розглянувши в спрощеному провадженні за відсутності учасників судового провадження, без проведення судового розгляду в судовому засіданні, обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12024226290000179, яке внесене 16.06.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за обвинуваченням
ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Вилкове, Кілійського району, Одеської області, громадянина України, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 на посаді оператора 2 механізованої роти військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «старшого солдата», не одруженого, раніше не засудженого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 та ч. 4 ст. 358 КК України, -
До суду надійшов обвинувальний акт щодо вчинення ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 та ч. 4 ст. 358 КК України.
До обвинувального акту додані: - заява підозрюваного, складена в присутності захисника, щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження та згоди з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні; - розписка підозрюваного та захисника про отримання копій обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування; - матеріали досудового розслідування, в тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання підозрюваним своєї винуватості.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , добре знаючи порядок видачі посвідчення водія та допуск до керування транспортним засобом, визначений чинним законодавством, не бажаючи дотримуватися його вимог, з метою отримання посвідчення, що посвідчуватиме його особу та спеціальний статус у частині підтвердження його права на керування транспортними засобами, маючи умисел на пособництво у виготовлення підробленого посвідчення водія, з метою його подальшого використання, шляхом надання анкетної інформації про свою особу, на початку червня 2024 року, перебуваючи за місцем дислокації за адресою: АДРЕСА_2 , більш точну адресу в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, передав невстановленим у ході досудового розслідування особам свої персональні данні, надав копію паспорту громадянина України на своє ім'я, фотокартку та фото особистого підпису та грошові кошти у сумі 9000 гривень за виготовлення підробленого посвідчення водія та у подальшому, у невстановлені досудовим розслідуванням час та дату, в невстановленої досудовим розслідуванням особи отримав підроблене посвідчення водія серії НОМЕР_2 , категорії: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на власне ім'я, яке було незаконно виготовлене з метою подальшого використання при керуванні транспортним засобом.
Вказані дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України, тобто пособництво у підробленні посвідчення, яке видається установою, і яке надає права, метою його використання підроблювачем.
Крім того, старший солдат ОСОБА_2 , достовірно знаючи свої обов'язки, передбачені зазначеним вище законодавством та маючи можливість належно їх виконувати, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, свідомо допустив їх порушення та скоїв кримінальний проступок, за наступних обставин.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , після отримання підробленого посвідчення водія серії НОМЕР_2 , дата видачі 05.04.2024, дійсне до 05.04.2047 року, категорії: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , та усвідомлюючи, що він порушує вимоги постанови Кабінету Міністрів України № 340 від 8 травня 1993 року «Про затвердження положення про порядок видачі посвідчення водія та допуск громадян до керування транспортним засобом», почав свідомо використовувати завідомо підроблений документ - посвідчення водія серії НОМЕР_2 , дата видачі 05.04.2024, дійсне до 05.04.2026 року, категорії: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , на власне ім'я, у власних потребах, а саме для керування транспортним засобом.
16.06.2024, о 12.21 год., ОСОБА_2 , рухаючись на автомобілі ВАЗ 2101, державний номер: НОМЕР_3 , за адресою: АДРЕСА_3 , на блок посту «Гребля», був зупинений співробітниками поліції відповідно до п. 7 «Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 № 1456, ОСОБА_2 запропоновано пред'явити документи, що посвідчують особу. Під час перевірки документів ОСОБА_2 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, розуміючи, що не має права на керування транспортними засобами, на законну вимогу працівників поліції надав, тим самим використав, завідомо підроблений офіційний документ - посвідчення водія серії НОМЕР_2 , дата видачі 05.04.2024, дійсне до 05.04.2026 року, категорії: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , на власне ім я. Згідно висновку № СЕ-19/121-24/17314-ДД від 27.06.2024 бланк посвідчення водія з серійним номером НОМЕР_2 , виданий 05.04.2024 ТСЦ 2142 на ім'я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 не відповідає бланкам аналогічних документів, які знаходяться в офіційному обігу країни виробника - України.
Вказані дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч. 4 ст. 358 КК України, тобто використання завідомо підробленого документа.
Докази на підтвердження встановлених судом обставин суд не досліджував у відповідності до вимог ч. 2 ст. 382 КПК України.
Приймаючи до уваги викладене, суд умисні дії ОСОБА_2 кваліфікує за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України як пособництво у підробленні посвідчення, яке видається установою, і яке надає права, метою його використання підроблювачем; та за ч. 4 ст. 358 КК України як використання завідомо підробленого документа.
Викладені судом обставини, встановлені органом досудового розслідування, не оспорюються учасниками судового провадження, під час досудового розслідування підозрюваний ОСОБА_2 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акту за його відсутності. Підозрюваний ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідженям доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Обставиною, яка пом'якшує покарання, передбаченою статтею 66 КК України і встановленою органом досудового розслідування, суд визнає щире каяття. Обставин, які обтяжують покарання, передбачених ст. 67 КК України, досудовим розслідуванням не встановлено.
При призначенні покарання ОСОБА_2 , суд бере до уваги ступінь суспільної небезпеки вчинених кримінальних правопорушень, які у відповідності до ст. 12 КК України є кримінальними проступками, враховує відомості про особу обвинуваченого: раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, за місцем проходження військової служби характеризується позитивно, на обліку лікаря-психіатра та лікаря нарколога не перебуває, має місце постійної реєстрації та проживання.
Визначаючи вид та міру покарання суд керується положеннями частини 2 статті 50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне призначити покарання ОСОБА_2 в межах санкції статті, за якою останнього притягнуто до кримінальної відповідальності, із врахуванням положень ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, у вигляді штрафу, оскільки його виправлення та перевиховання суд вважає можливим в умовах без ізоляції від суспільства і саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину.
Кримінальним правопорушення матеріальної шкоди не завдано.
Відповідно до ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів для проведення судової технічної експертизи документів - висновок № СЕ-19/121-24/17314-ДД від 27.06.2024 у сумі 2271,84 грн.
Питання про долю речових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.
Запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_2 не обирався та підстав для його обрання суд не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд, -
ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень (проступків), передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 та ч. 4 ст. 358 КК України, та призначити покарання:
за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України - у вигляді штрафу в розмірі 500 (п'ятсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 8500 (вісім тисяч п'ятсот) грн. 00 коп.;
за ч. 4 ст. 358 КК України - у вигляді штрафу розмірі 50 (п'ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. 00 коп.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_2 остаточно призначити покарання у вигляді штрафу в розмірі 500 (п'ятсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 8500 (вісім тисяч п'ятсот) грн. 00 коп.
Стягнути з засудженого ОСОБА_2 витрати, пов'язані з проведенням експертизи, в дохід держави у розмірі 2271 (дві тисячі двісті сімдесят одна) грн. 84 коп.
Речові докази: предмет зовні схожий на посвідчення водія на ім'я ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , серії НОМЕР_2 виданий ТСЦ 2142, що упаковано до сейф пакету № PSP 1440201, з відповідними підписами всіх учасників слідчої дії - приєднано до матеріалу кримінального провадження; 2) CD-R диск на якому знаходиться один фрагмент відеозапису, які приєднано до матеріалів кримінального провадження, після набрання вироком законної сили залишити в матеріалах кримінального провадження.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду через Чугуївський міський суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, крім підстав розгляду провадження за відсутності учасників згідно ч. 2 ст. 302 КПК України.
Вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст. ст. 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Вирок його копію після ухвалення наступного дня направити засудженому, захиснику та прокурору.
Суддя -