про відмову в задоволенні клопотання
25 липня 2024 року ЛуцькСправа № 140/5523/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Денисюка Р.С., розглянувши у письмовому провадженні клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження в адміністративній за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування рішень,
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернувся з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська обл., м. Луцьк, Київський м-н, 4) про визнання протиправними та скасування рішення від 12.02.2024 № 0025122407, податкової вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 12.02.2024 № Ф-0025092407, податкових повідомлень-рішень від 12.02.2024 №0025222407, № 0025202407, № 0025242407, № 0025262407, № 0025282407.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 10.06.2023 прийнято вказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі та відповідно до приписів статей 12, 257, 262 КАС України ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
26.06.2024 на адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, яке обґрунтоване тим, що ціна позову перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому вказана справа не може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини третьої статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Отже, розгляд вказаного клопотання за встановленим судом порядком проведено в порядку письмового провадження.
Клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження необхідно залишити без задоволення, з огляду на таке.
Згідно із частинами першою - третьою статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
За змістом частини четвертої статті 257 КАС України (в редакції чинній на момент подання позовної заяви до суду - 22.05.2024) за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини четвертої статті 12 КАС України (в редакції чинній на момент подання позовної заяви до суду - 22.05.2024) виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України “Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 - 1991 років”; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2024 рік” від 09.11.2023 №3460-ІХ установлено з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб - 3028 гривень. З урахуванням наведеного, п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить суму 1514000,00 грн.
В подальшому, Законом України «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України щодо гарантування права на судовий захист у малозначних спорах» від 19.06.2024 № 3831-IX внесені зміни, зокрема, до статті 257 КАС України та пункт 4 частини четвертої вказаної статті викладено в новій редакції: «за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб».
Відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 12 КАС України (в редакції Закону № 3831-IX від 19.06.2024) виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Отже, оскільки у цій справі на час відкриття провадження заявлені позивачем як фізичною особою позовні вимоги про оскарження рішень суб'єкта владних повноважень у сумі 1486988,09 грн, що не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому ця справа не належала до тієї категорії справ, які повинні розглядатися виключно за правилами загального позовного провадження.
На думку суду, внесення змін до процесуального закону, після відкриття провадження у справі не є підставою для переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Враховуючи передбачені частиною третьою статті 257 КАС України обставини, суд дійшов висновку про можливість розгляду цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження, у зв'язку із цим клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження належить залишити без задоволення.
Керуючись статтями 12, 166, 248, 257, 262 КАС України, суд
У задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.
Суддя Р.С. Денисюк