м. Вінниця
26 липня 2024 р. Справа № 120/16072/23
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Чернюк Алли Юріївни, розглянувши у письмовому провадженні заяву про ухвалення додаткового рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії
У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням від 29.02.2024 позовну заяву задоволено частково, зокрема, зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 29.01.2020 по 08.12.2020, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року) на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.07.2017 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб", із урахуванням виплачених сум.
10.07.2024 позивач подав заяву про ухвалення додаткового судового рішення щодо частини позовних вимог, які не були вирішені судом.
Ухвалою від 11.07.2024 року вказану заяву призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Копія ухвали від 11.07.2024 року отримана відповідачем в системі «Електронний суд» 11.07.2024 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Відповідно до ч. 7 ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
З аналізу наведених норм законодавства встановлено, що у випадку реєстрації учасника судового процесу в системі «Електронний суд» суд повідомляє вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі.
Суд вважає відповідача належним чином повідомленим про можливість подання заперечень у зазначені строки та належним чином повідомленим про судовий розгляд заяви позивача про ухвалення додаткового рішення.
Однак, даним відповідачем не надано суду заперечень на вказану заяву.
Розглянувши заяву позивача про ухвалення додаткового рішення в справі щодо вирішення питання стосовно однієї з позовних вимог, суд зважає на таке.
Згідно з ч. 1 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Отже, виходячи з вимог ст. 252 КАС України встановлено вичерпний перелік підстав для винесення додаткового рішення у справі.
Відповідно до ч. 3 та ч. 5 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
Зважаючи на те, що розгляд справи та прийняття в ній рішення по суті спору здійснювалось у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження, а також приймаючи до уваги, яке саме з питань залишилось не вирішеним, суд приходить до висновку про розгляд та вирішення заяви позивача про ухвалення додаткового рішення в письмовому провадженні, без виклику ( повідомлення ) учасників справи.
Суд зазначає, що додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення (постанови чи ухвали), внаслідок якої залишилися не вирішені певні вимоги позивача, з приводу яких досліджувалися докази.
Як слідує з прохальної частини позовної заяви, позивачем заявлялася вимога щодо зобов'язання Військову частині НОМЕР_1 перерахувати та виплатити йому грошове забезпечення (основні, додаткові та одноразові види грошового забезпечення), виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017, однак з приводу вимоги, що стосується виплати одноразових видів грошового забезпечення судом не було ухвалено рішення.
Не ухвалення судом рішення в цій частині позовних вимог матиме наслідком те, що право позивача не буде відновлено в повному обсязі при виконанні рішення суду.
Водночас вказана частина позовної вимоги була охоплена предметом спору у справі № 120/16072/23, позовна заява містила відповідні доводи та таким доводам було надано оцінку судом під час розгляду справи по суті і ухвалення рішення.
У зв'язку з викладеним, вважаю за необхідне вирішити питання щодо позовної вимоги з приводу якої досліджувалися докази, однак не ухвалено рішення.
Так, у рішенні від 29.02.2024 по справі № 120/16072/23 суд дійшов висновку, що з 29 січня 2020 року - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/6453/18 - виникли підстави для розрахунку грошового забезпечення позивача з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, оскільки з цієї дати Позивач мав право на отримання грошового забезпечення, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою № 704 у відповідності до вимог статті 9 Закону № 2011-XII (абзаци 15 та 32 мотивувальної частини рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 29.02.2024 у справі № 120/16072/23).
Таким чином, з послідовного аналізу змісту мотивувальної частини рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 29.02.2024 у справі № 120/16072/23, слід дійти висновку, що суд дослідив доводи позивача в частині перерахунку та виплати одноразових видів грошового забезпечення, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2020 Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017, та погодився з ними.
При цьому, суд звертає увагу, що умови, норми та порядок грошового забезпечення військовослужбовців національної гвардії України визначені Законом № 2011-12, Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (Далі - Постанова № 704), Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України та іншим особам, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України № 200 від 15.03.2018 (Далі - Інструкція № 200).
Згідно приписів Закону № 2011-12, Інструкції № 200 визначено наступний порядок нарахування та виплати одноразових додаткових видів грошового забезпечення: грошова допомога для оздоровлення виплачується в розмірі місячного грошового забезпечення (п. 1 розділу ХIХ Інструкції № 200); грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки проводиться, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого має військовослужбовець відповідно до чинного законодавства України на день звільнення з військової служби. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення розміру місячного грошового забезпечення на 30 календарних днів. (пункт 10 розділу ХХХІ Інструкції № 200); одноразова грошова допомога виплачується в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби (п. 2 ст. 15 Закону № 2011-12, п. 1 розділу ХХХІІ Інструкції № 200).
Таким чином нормами матеріального права в основу розрахунку одноразових видів грошового забезпечення закладено розмір місячного грошового забезпечення військовослужбовця.
Вказані обставини формують обґрунтовану необхідність ухвалення додаткового рішення у справі № 120/16072/23 в частині зобов'язання військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України з 29 січня 2020 року по 08 грудня 2020 року, на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», перерахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразові види грошового забезпечення, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня 2020 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30 серпня 2017 року.
Перевіривши доводи та докази, надані позивачем, суд доходить до переконання про наявність підстав для задоволення його заяви про ухвалення додаткового рішення.
Керуючись ст.ст. 132, 139, 248, 252, 255, 295 КАС України, -
Заяву позивача про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України з 29 січня 2020 року по 08 грудня 2020 року, на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», перерахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразові види грошового забезпечення, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня 2020 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30 серпня 2017 року.
Додаткове рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 )
Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 )
Суддя Чернюк Алла Юріївна