Справа № 953/8696/23
Провадження № 1-кс/953/5097/24
11 липня 2024 року м. Харків
Слідчий суддя Київського районного суду м.Харкова ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Харківській області підполковника поліції ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12023220000000108 від 26 січня 2023 року ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 190 КК України, про арешт майна,
Старший слідчий СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 08 липня 2024 року подав до суду клопотання у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12023220000000108 від 26 січня 2023 року, з ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 190 КК України, про арешт майна, в якому просить накласти арешт у вигляді заборони права на відчуження на належне підозрюваному ОСОБА_4 , майно, а саме на частки кв. АДРЕСА_1 , яка належить підозрюваному ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 620, виданий 11.08.2014, видавник приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 .
В обґрунтування клопотання посилався на наступні обставини.
Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Харківській області за процесуального керівництва Харківської обласної прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023220000000108 від 26.01.2023 за підозрою ОСОБА_6 за ч.4 ст.190 (чинна до 11.08.2023), ч.5 ст.190 КК України, ОСОБА_7 за ч.4 ст.190 (чинна до 11.08.2023), ч.5 ст.190 КК України та ОСОБА_4 за ч.5 ст.190 КК України.
31.05.2024 о 16 год. 40 хв. ОСОБА_8 повідомлено про підозру за ч. 5 ст.190 (чинна до 11.08.2023), ч.5 ст.190 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що в невстановлений час, ОСОБА_6 , відбуваючи покарання у Державній установі «Вінницька виправна колонія (№86)» володіючи якостями лідера, організаторськими здібностями, знаючи психологію людей, з метою незаконного збагачення та отримання матеріальних благ, шляхом вчинення корисливих, умисних кримінальних правопорушень - злочинів, спрямованих на заволодіння чужим майном шляхом шахрайства, з використанням електронно-обчислювальної техніки, організував на території м. Харкова схему незаконного заволодіння грошовими коштами громадян України.
Так, ОСОБА_6 , усвідомлюючи неможливість вчинення таких дій особисто, у зв'язку з відбуванням покарання у Державній установі «Вінницька виправна колонія (№86)», розуміючи, що вказана діяльність є протиправною, яка має високий ступінь суспільної небезпеки, у зв'язку з чим вимагає чіткий та узгоджений план, а також залучення інших осіб, маючи намір здійснювати такі діяння протягом тривалого часу, спланував досягнути поставленої мети за рахунок створення і керування стійкою групою.
Суть діяльності групи, яку створив та очолив ОСОБА_6 полягала у створенні та забезпеченні діяльності на території м. Харкова угруповання так званого «Колл-центру», члени якого за допомогою телефонних номерів Ір - телефонії зв'язувались з потерпілими, вводили їх в оману, представляючись співробітниками банківської установи, входили в довіру та повідомляли неправдиву інформацію, що нібито з їх банківських карт відкритих в АТ КБ «Приват Банк» відбувається несанкціоноване списання грошових коштів за придбання різної продукції. Потерпілі будучи введеними в оману надавали особисті дані для входу до електронного сервісу онлайн-банкінгу, що призводило до перерахування з їх банківських рахунків грошових коштів.
Взявши на себе функцію загального керівництва злочинною групою ОСОБА_6 , з метою керівництва, координації злочинної діяльності інших учасників групи, особисто підібрав та залучив до участі у ньому в якості «холодника» ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а в якості «вбівера» залучив ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які надали свою згоду на скоєння шахрайських дій у складі організованої групи.
Залучивши вказаних осіб до вчинення злочинів у складі організованої групи, ОСОБА_6 розробив злочинний план, розподілив ролі та напрямки діяльності із зайняття шахрайством, при цьому доручивши вказаним особам, виконувати функції «холодника» та «вбівера».
Так званий співробітник служби безпеки банку, а саме «холодник» відправляє фінансовий номер потерпілого “вбіверу”. Далі, “вбівер” робить спробу входу до особистого кабінету “ ІНФОРМАЦІЯ_4 ” потерпілого, після чого потерпілому надходить смс повідомлення з кодом на вхід до особистого кабінету, який складається із трьох цифр. У цей момент так званий “холодник”, а саме особа яка телефонує потерпілим, каже потерпілому, що його кошти знаходяться на рахунку тимчасового утримання і через 10 хвилин вони будуть автоматично списані, якщо не відмінити транзакію, а також, що йому зараз прийде повідомлення для підтвердження відміни нібито несанкціонованої транзакції, з проханням повідомити його код. Після чого, коли потерпілий повідомляє вищевказаний код, “холодник” повідомляє його “вбіверу”. У цей момент “холодник” задає потерпілому додаткові питання, такі як - Чи не губив потерпілий картку; -чи здійснював потерпілий інтернет сплати; -Чи має потерпілий при собі картку, для того щоб виграти час. Під час з'ясування цих питань “вбівер” відправляє “холоднику” банківські картки потерпілого. Після чого “холодник” каже потерпілому що дані його картки були втрачені та потрібно терміново змінити пін-код. Далі “холодник” каже, що для зміни пін-коду потерпілому потрібно сказати таку фразу на робот-ідентифікатор “я підтверджую зміну старого вже заблокованого пін-коду і назвати сам пін-код”. Далі потерпілий називає цю фразу повідомляючи свій пін-код. Цей пін-код “холодник” передає “вбіверу”. Якщо пін-код правильний, “вбівер” відправляє “холоднику” скріншоти з балансами та номерами карт потерпілого. Після чого “вбівер” змінює фінансовий номер телефону, підконтрольний учасникам угруповання, для входу до особистого кабінету потерпілого. Потерпілому відправляється смс повідомлення з кодом із чотирьох цифр, паралельно з цим “холодник” повідомляє потерпілому, що він встановить потерпілому двухфакторний захист у вигляді того, що потерпілий зможе зайти до особистого кабінету тільки зі свого мобільного телефону, та що йому відправлено смс повідомлення для встановлення нібито захисту. Далі, “холодник” передає код “вбіверу”, та останній зв'язує особистий кабінет потерпілого з номер ip-телефонії, тобто фінансовий номер телефону, підконтрольний учасникам угруповання. Далі, “вбівер” списує з карт потерпілого грошові кошти на підконтрольні рахунки учасників угруповання, різноманітних платіжних систем. Далі списані шахрайським шляхом грошові кошти розподіляються між учасниками організованої групи.
З метою унеможливлення ідентифікації особи та в подальшому викриття правоохоронними органами, члени організованої групи називались надуманими іменами, а саме: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 - « ОСОБА_10 », а в мобільному додатку «Telegram» - « ОСОБА_10 », « ОСОБА_11 », « ОСОБА_12 »; ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - « ОСОБА_13 », а в мобільному додатку «Telegram» - «Natali»; ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в мобільному додатку «Telegram» - «Ferruci Lamborghinni», «Mark Zuckerberg»; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в мобільному додатку «Telegram» - «Pokrovsky_y», «Покров».
ОСОБА_6 будучи організатором організованої групи, виконував наступне: утворив організовану групу для зайняття злочинною діяльністю; особисто підшукав членів організованої групи - ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 ; здійснював загальне керівництво діяльністю організованої групи; координував дії кожного з її учасників; контролював скоєння кримінальних правопорушень учасниками організованої групи; забезпечував фінансування «Колл-центру» та розподіл між її учасниками злочинних доходів в тому числі преміювання та штрафи за несвоєчасне та/або неналежне виконання членами організованої групи свої обов'язків; забезпечував членів організованої групи мобільними телефонами; проводив навчання членів організованої групи відповідної побудови розмови з потерпілими та введення їх в оману, з метою отримання логінів та паролів до електронних сервісів онлайн-банкінгу; отримував незаконний дохід від скоєння злочину.
ОСОБА_9 , будучи активним учасником організованої групи виконувала наступне: надавав «холодникам» перелік номерів мобільних телефонів з даними їх власників та банківських рахунків АТ КБ «Приват Банк»; безпосередньо здійснював несанкціоновану авторизацію за допомогою логінів та паролів незаконно отриманих від «холодників» до електронних сервісів онлайн-банкінгу та в подальшому перерахував гроші, які знаходились на банківському рахунку потерпілого; отримував розподілені організатором групи належні йому частини грошових коштів, отримані від злочинної діяльності «Колл-центру».
ОСОБА_7 , будучи активним учасником організованої групи виконувала наступне: звітувала перед ОСОБА_6 про діяльність «Колл-центру», кількість ошуканих осіб; виконувала функції «холодника» і безпосередньо вчиняла шахрайства - дзвонила потерпілим, заздалегідь отримавши від «вбівера» перелік номерів мобільних телефонів з даними їх власників та номером карткового рахунку АТ КБ «Приват банк», за допомогою IP-телефонії, представляючись робітником банківської установи, вводила останніх у оману та в ході розмови зловживаючи довірою потерпілих, переконувала в тому, що потерпілий дійсно розмовляє з робітником банку та отримавши від нього номер логіну та паролю до електронних сервісів онлайн-банкінгу, з метою досягнення єдиної злочинної мети, надавала отриману інформацію іншому учаснику організованої групи - «вбіверу» тобто ОСОБА_9 ; проводила навчання членів організованої групи відповідної побудови розмови з потерпілими та введення їх в оману, з метою отримання логінів та паролів до електронних сервісів онлайн-банкінгу; отримувала заздалегідь обіцяну частину грошових коштів від злочинної діяльності групи, що була основним джерелом її прибутків.
ОСОБА_4 , будучи активним учасником організованої групи виконував наступне: звітував перед ОСОБА_6 про діяльність «Колл-центру», кількість ошуканих осіб; виконував функції «холодника» і безпосередньо вчиняв шахрайства - дзвонив потерпілим, заздалегідь отримавши від «вбівера» перелік номерів мобільних телефонів з даними їх власників та номером карткового рахунку АТ КБ «Приват банк», за допомогою IP-телефонії, представляючись робітником банківської установи, вводив останніх у оману та в ході розмови зловживаючи довірою потерпілих, переконував в тому, що потерпілий дійсно розмовляє з робітником банку та отримавши від нього номер логіну та паролю до електронних сервісів онлайн-банкінгу, з метою досягнення єдиної злочинної мети, надавав отриману інформацію іншому учаснику організованої групи - «вбіверу» тобто ОСОБА_9 ; здійснював поповнення рахунку Ір-телефонії номерів ( НОМЕР_1 ) з яких в подальшому «холодники» здійснювались дзвінки потерпілим; отримував заздалегідь обіцяну частину грошових коштів від злочинної діяльності групи, що була основним джерелом її прибутків.
Таким чином, ОСОБА_6 створив організовану групу, що представляє собою стійке об'єднання осіб, які спеціально зорганізувалися для вчинення особливо тяжких злочинів, а саме незаконного збагачення за рахунок коштів, отриманих шляхом обману та зловживання довірою від потерпілих, об'єднаних єдиним планом, з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього єдиного плану, відомого всім учасникам групи, та в період з червня 2023 року по лютий 2024 року, відповідно до єдиного розробленого злочинного плану, учасники організованої групи ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 упродовж тривалого часу готувались до вчинення та вчиняли особливо тяжкі злочини пов'язані з шахрайством та яка була припинена правоохоронними органами.
Крім цього, члени очолюваної ОСОБА_6 організованої групи, діючи відповідно до заздалегідь розробленого останніми та погодженим всіма учасниками організованої групи плану, здійснивши всі підготовчі дії для вчинення злочину (орендувавши приміщення, придбавши мобільні телефони, підшукавши персонал, тощо), в період з червня 2023 по лютий 2024 року систематично, без вихідних, вчиняли шахрайські дії, направлені на заволодіння грошовими коштами громадян.
Під час проведення досудового розслідування встановлено причетність вищезазначеної організованої групи до скоєння 10 епізодів злочинної діяльності: 21.06.2023, 17.07.2023, 25.07.2023, 31.07.2023, 06.01.2023, 09.01.2024, 22.01.2024, 24.01.2024, 31.01.2024, 02.02.2024.
Так, слідчий зазначає, що метою арешту нерухомого майна підозрюваного ОСОБА_4 є одним із засобів забезпечення кримінального провадження та з урахуванням того, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні ряду епізодів особливо тяжких злочинів, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, а тому орган досудового розслідування вважає за необхідне накласти арешт на вказане нерухоме майно, що належить на праві власності підозрюваному з метою забезпечення можливої конфіскації майна.
Слідчий у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду клопотання був повідомлений належним чином, надав до суду заяву про розгляд клопотання за його відсутності, відповідно до ч.1 ст.172 КПК України, його неприбуття не перешкоджає розгляду клопотання.
Згідно вимог частини 2 вказаної статті, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає за необхідне здійснити розгляд клопотання відповідно до вимог ч. 2 ст. 172 КПК України без участі власника майна з метою забезпечення арешту майна.
Слідчий суддя, дослідивши витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання та інші матеріали, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання, доходить висновку про його задоволення з наступних підстав.
31.05.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.190 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).
Відповідно до п.1 ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.
Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Відповідно до інформації №364758070 від 06.02.2024 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна підозрюваному ОСОБА_4 на праві приватної власності належить частка квартири (загальна площа 60,9 кв.м., житлова площа 43,9 кв.м.) за адресою: АДРЕСА_2 на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 620, виданий 11.08.2014 видавник приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 .
Враховуючи, що майно, на яке слідчий просить накласти арешт, належить на праві приватної власності підозрюваному та з урахуванням того, що арешт спрямований на забезпечення конфіскації майна як виду покарання, санкція статті кримінального закону, за якою ОСОБА_4 повідомлено про підозру, передбачає покарання у виді конфіскації майна, слідчий суддя вважає наявними передбачені ч. 2 ст. 170 КПК України підстави для арешту належного на праві власності підозрюваному майна.
Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Так, слідчим доведено необхідність арешту зазначеного в клопотанні майна. Слідчий суддя вважає, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження. На даній стадії слідчий не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майна, а тому вважає розумним та співрозмірним обмеження права власності завданням кримінального провадження
Враховуючи викладене, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання слідчий суддя вважає необхідним задовольнити клопотання слідчого про накладення арешту на зазначене в клопотанні майно шляхом заборони відчуження, що відповідає вимогам ч.1 ст.170 КПК України, зазначений спосіб арешту майна не позначиться на інтересах власника майна та інших осіб.
Керуючись ст. ст. 98, 131, 170-175 КПК України, слідчий суддя
Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Харківській області підполковника поліції ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12023220000000108 від 26 січня 2023 року ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 190 КК України, про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт шляхом встановлення заборони відчуження на частку квартири АДРЕСА_3 , яка належить на праві власності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвала про арешт майна виконується слідчим, прокурором негайно.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1