621/195/24
2/621/409/24
іменем України
26 липня 2024 року м. Зміїв
Зміївський районний суд Харківської області:
головуючий - суддя Овдієнко В. В.
секретар судового засідання - Пєтряєва А. Є.,
позивач - ОСОБА_1 ,
представник позивача - ОСОБА_2 ,
відповідач - ОСОБА_3 ,
третя особа - приватний нотаріус Чугуївського районного нотаріального округу Харківської області Кожушна Лілія Миколаївна,
розглянувши в порядку загального позовного провадження у судовому засіданні за відсутності сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про встановлення фактів, що мають юридичні значення та визнання права власності в порядку спадкування за законом на частку житлового будинку і частку грошових внесків, третя особа приватний нотаріус Чугуївського районного нотаріального округу Харківської області Кожушна Лілія Миколаївна,
22.01.2024 позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, а 27.05.2024 з заявою про зміну предмету позову до ОСОБА_3 , з наступними вимогами:
1) встановити факт непроживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із спадкодавцем ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , на день відкриття спадщини, та неприйняття спадщини;
2) встановити факт непроживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із спадкодавцем ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_1 , на день відкриття спадщини, та неприйняття спадщини;
3) визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку житлового будинку літ. А-1 загальною площею 141,3 кв.м, житловою площею 69 кв.м, з надвірними будівлями та спорудами: гараж літ. Б, літня кухня літ. В, сарай літ. Г, убиральня літ. Д, літній душ літ. Е, огорожа № 1, ворота № 2, колонка № 3, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
4) визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку грошових внесків, що знаходяться: в АТ КБ "Приватбанк" на рахунках № НОМЕР_1 у розмірі 148 грн 67 коп. (депозитний рахунок), № НОМЕР_2 у розмірі 11 408 грн 59 коп. (картковий рахунок); в філії-ХОУ АТ "Державний Ощадний Банк України" на рахунку № НОМЕР_3 у розмірі 2 445 грн 45 коп., у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
На обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер його батько ОСОБА_4 , внаслідок чого за місцем його проживання відкрилася спадщина. За відомостями довідки про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб станом на 20.01.2021, на день смерті його батька ОСОБА_4 , разом з останнім у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , були зареєстровані: дружина - ОСОБА_5 (мати позивача), ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_1 (позивач), ІНФОРМАЦІЯ_5 , та дочка - ОСОБА_3 (сестра позивача), ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідач ОСОБА_3 дошлюбне прізвище " ОСОБА_6 " змінила на прізвище чоловіка " ОСОБА_7 " після реєстрації шлюбу з ОСОБА_8 .
Після смерті ОСОБА_4 залишилося спадкове майно у вигляді житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 141,3 кв.м., житловою площею 69 кв.м., з надвірними будівлями та спорудами, який належав спадкодавцю на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно індексний номер 43461185, виданого 08.09.2015 Реєстраційною службою Зміївського районного управління юстиції Харківської області.
ОСОБА_4 на випадок своєї смерті заповіту не залишив, отже спадкування належних йому прав і обов'язків здійснюється за законом.
З метою належного оформлення спадкових прав у визначений чинним законодавством шестимісячний строк позивач ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Чугуївського районного нотаріального округу Харківської області Кожушної Л.М. із заявою про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_4 та нотаріусом було заведено спадкову справу № 243/2021. 29.09.2022 приватним нотаріусом Чугуївського районного нотаріального округу Харківської області Кожушною Л. М. було видано на ім'я позивача свідоцтво про право на спадщину за законом, реєстровий № 1394. Зі змісту якого вбачається, що спадкоємцями майна ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є в рівних частинах (по 1/3 частці кожному): ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Отже, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 29.09.2022, реєстровий № 1394, ОСОБА_1 набув право власності на 1/3 частку житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
Водночас, нотаріусом зазначено, що свідоцтво про право на спадщину на 2/3 частки спадкового майна не видавалось, тобто інші спадкоємці за реєстрацією своїх спадкових прав до нотаріуса не зверталися.
ІНФОРМАЦІЯ_3 померла мати позивача - ОСОБА_5 , після смерті якої відкрилася спадщина. Заповіту на випадок своєї смерті мати не залишала, отже спадкування здійснюється за законом.
Після смерті ОСОБА_5 залишилося спадкове майно у вигляді 1/3 частки у праві спільної власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 141,3 кв.м., житловою площею 69 кв.м., з надвірними будівлями та спорудами, що належав ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкоємцем була його дружина ОСОБА_5 , яка спадщину прийняла, але не оформила своїх спадкових прав; грошові внески на рахунках в АТ КБ "Приватбанк" в розмірі 297 грн 35 коп. (депозитний рахунок) та 22 817 грн 18 коп. (картковий рахунок); грошовий внесок на рахунку в філїї-ХОУ АТ "Державний Ощадний Банк України" в розмірі 4 890 грн 90 коп.
З метою оформлення своїх спадкових прав після смерті матері ОСОБА_5 у визначений законодавством шестимісячний строк ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Чугуївського районного нотаріального округу Харківської області Кожушної Л. М. із заявою про прийняття спадщини, після чого нотаріусом було заведено спадкову справу № 244/2021.
29.09.2022 приватним нотаріусом Чугуївського районного нотаріального округу Харківської області Кожушною Л. М. було видано на ім'я ОСОБА_1 два свідоцтва про право на спадщину за законом, реєстрові № № 1395, 1396, згідно з якими спадкоємцями майна ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 є в рівних частинах (по 1/2 частці кожному): син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Таким чином, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 29.09.2022 реєстровий № 1395 ОСОБА_1 набув право на на 1/2 частку спадкового майна, що становить 1/6 частку у праві власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .
Крім того, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 29.09.2022 реєстровий № 1396 ОСОБА_1 набув право на 1/2 частку грошових внесків, що належали за життя його матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Отже, після смерті батьків ОСОБА_1 у загальному обсязі успадкував: 1/2 частку у праві власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , та 1/2 частку грошових внесків. Інша 1/2 частка спадкового майна батьків на цей час залишилася не оформленою. А коло спадкоємців батька та матері було визначено нотаріусом з урахуванням родинних зв'язків між спадкодавцями та спадкоємцями та інформації про зареєстроване місце проживання кожного із спадкоємців на день смерті спадкодавців.
Враховуючи, що місце проживання відповідача ОСОБА_3 на час смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 було зареєстровано за однією адресою із спадкодавцями: АДРЕСА_1 , нотаріус вважала, що відповідач ОСОБА_3 фактично спадщину прийняла, хоча з відповідними заявами про прийняття спадщини до нотаріуса не зверталася, своїх спадкових прав не оформлювала.
Однак, ОСОБА_1 вважав, що встановлені обставини нотаріусом не відповідають дійсності.
05.09.2008 відповідач ОСОБА_9 ОСОБА_10 зареєструвала шлюб з ОСОБА_8 та переїхала жити до будинку свого чоловіка за адресою: АДРЕСА_2 , де проживала до 2014 року. Останні декілька років його сестра ОСОБА_3 була схильна до зловживання алкогольними напоями, тому у 2014 році року вона покинула свою сім'ю: чоловіка ОСОБА_8 та малолітнього сина ОСОБА_11 , 2008 року народження, та переїхала жити до іншої місцевості, але адресу свого фактичного місця проживання нікому не повідомляла.
Отже, з того часу ані до будинку свого чоловіка, з яким мешкає їхній спільний малолітній син ОСОБА_12 , ані до будинку, в якому проживав ОСОБА_1 разом з батьками за адресою: АДРЕСА_1 , відповідач ОСОБА_3 жодного разу не прибувала, будь-яких стосунків із членами своєї сім'ї та рідними не підтримувала, життям і здоров'ям власної дитини та батьків не цікавилася.
Таким чином, вважав, що понад 9 років відповідач ОСОБА_3 не проживала в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , і на день смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , та на день смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки фактично проживала за іншою адресою, відмінною від її зареєстрованого місця проживання.
Позивачу відомо, що відповідач у встановлений законом шестимісячний строк заяви про прийняття спадщини до нотаріуса після смерті батьків не подавала, за отриманням свідоцтв про право на спадщину не зверталася, а зважаючи на те, що на час відкриття спадщини разом із спадкодавцями фактично не проживала, спадщину вона не прийняла, що також підтверджується документами, наявними у спадкових справах № № 243/2021, 244/2021.
За таких обставин, позивач вважав, що на цей час він є єдиним спадкоємцем за законом після смерті свого батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , та матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , та належним чином прийняв спадщину.
З метою завершення процедури оформлення своїх спадкових прав, ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Чугуївського районного нотаріального округу Харківської області Кожушної Л.М. з відповідними заявами.
Однак, приватним нотаріусом Чугуївського районного нотаріального округу Харківської області Кожушною Л. М. 19.01.2024 ОСОБА_1 було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій - видачі свідоцтв про право на спадщину у зв'язку з тим, що спадкове майно залишено відкритим за дочкою спадкодавців ОСОБА_3 , тобто відповідачем по справі.
Таким чином, на цей час він позбавлений можливості вирішити в нотаріальному порядку питання щодо спадкування всього спадкового майна через те, що рідна сестра відповідач по справі ОСОБА_3 була зареєстрована із спадкодавцями за однією адресою на день смерті кожного з них.
Водночас, сама лише реєстрація місця проживання відповідача за однією адресою із спадкодавцями у цьому випадку не є свідченням прийняття нею спадщини, оскільки вона фактично не проживала за вказаною адресою вже понад 9 років, отже факт постійного проживання разом із спадкодавцями відсутній.
На підставі викладеного вважав, що його сестра - відповідач ОСОБА_3 в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , була зареєстрована, проте не проживала, а сама по собі реєстрація місця проживання не є підставою для визнання місця проживання та не може свідчити відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України про своєчасність прийняття спадщини. Тому вона, як спадкоємець за законом, не прийняла спадщину, що відкрилася після смерті батьків, та не набула права на спадкове майно.
Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 06.02.2024 прийнято позовну заяву, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 06.03.2024, а також витребувано від приватного нотаріуса Чугуївського районного нотаріального округу Харківської області Кожушної Л. М. копії спадкових справ № 243/2021 та № 244/2021, зареєстрованих після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , та після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
28.02.2023 від приватного нотаріуса Чугуївського районного нотаріального округу Харківської області Кожушної Л. М. надійшли до суду копії спадкових справ № 243/2021 та № 244/2021 (а. с. 44-86).
06.03.2024, 01.04.2024, 24.04.2024 за клопотанням представника позивача ОСОБА_2 підготовче засідання відкладене.
27.05.2024 позивач ОСОБА_1 подав заяву про зміну предмету позову, в якій зазначив приватного нотаріуса Чугуївського районного нотаріального округу Харківської області Кожушну Л. М. як третю особу.
Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 06.06.2024 прийнято до провадження заяву позивача ОСОБА_1 про зміну предмету позову, відкладено підготовче засідання на 27.06.2024.
Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 27.06.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 15:20 годину 27.06.2024.
27.06.2024 відкладено судовий розгляд справи через неявку учасників справи, що обумовлене коротким проміжком часу від закриття підготовчого провадження до часу судового засідання.
26.07.2024 учасники справи повторно в судове засідання не з'явилися.
Представник позивача ОСОБА_2 подала заяву, в якій просила проводити судовий розгляд за її відсутності та за відсутності позивача, на задоволенні позову наполягала, а також просила не вирішувати питання щодо стягнення судових витрат з відповідача (а. с. 207).
Відповідач ОСОБА_3 у заяві від 28.05.2024 просила розглянути справу за її відсутності, проти задоволення остаточних позовних вимог її брата ОСОБА_1 не заперечувала (а. с. 134-137).
Третя особа приватний нотаріус Чугуївського районного нотаріального округу Харківської області Кожушна Л. М. у заяві від 12.06.2024 просила розглянути справу за її відсутності, а спір вирішити на розсуд суду (а. с. 181).
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Зважаючи на те, що всі особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:
Частинами 1, 3 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до ст. ст. 76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Особливості визначення шкоди, завданої у результаті виведення банку з ринку або ліквідації банку на підставі протиправних (незаконних) індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України особам, які на дату прийняття таких індивідуальних актів або рішень, відповідно, мали статус учасників такого банку, встановлюються Законом України "Про банки і банківську діяльність" та Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Спірним є право на спадщину за законом після померлих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , до складу якої входить 1/2 частка на право власності на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , а також на 1/2 частку грошових внесків ОСОБА_5 , що знаходяться: в АТ КБ "Приватбанк" на рахунках № НОМЕР_1 у розмірі 148 грн 67 коп. (депозитний рахунок), № НОМЕР_2 у розмірі 11 408 грн 59 коп. (картковий рахунок); в філії-ХОУ АТ "Державний Ощадний Банк України" на рахунку № 9760/2251 у розмірі 2 445 грн 45 коп.
Для вирішення цього спору позивачеві необхідно встановити факти непроживання та неприйняття спадщини відповідачем ОСОБА_3 разом зі спадкодавцями ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , станом на день їх смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 та 06.10.2021, за адресою: АДРЕСА_1 .
Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, в разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.
Якщо під час розгляду справи в порядку окремого провадження з'ясується, що має місце спір про право, суд залишає заяву без розгляду та роз'яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах.
Тобто визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов'язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.
Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб'єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов'язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб'єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.
Отже, вимога позивача про встановлення факту, що має юридичне значення у позовному провадженні має бути взаємопов'язаною з вимогою про право цивільне для їх вирішення в одній справі.
Встановлення юридичного факту в позовному провадженні без вирішення спору по суті, є неможливим.
Даний висновок узгоджується із правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 18 січня 2023 року по справі №464/1107/21.
Частиною 1 ст. 16 ЦК України передбачено право кожної особи звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч. 1, п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Частиною 6 ст. 294 ЦПК України передбачено, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Частиною 1 ст. 319 ЦПК України передбачено, що у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.
Так, позивач ОСОБА_1 є сином ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , що підтверджується відомостями свідоцтва про народження Серія НОМЕР_4 , паспорта НОМЕР_5 , копії яких долучено до справи (а. с. 10, 11, 46, 50, 51, 71).
За відомостями паспорта НОМЕР_5 позивач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 10, 11).
Відповідач ОСОБА_3 є дочкою ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , що підтверджується відомостями свідоцтва про народження Серія НОМЕР_6 , паспорта НОМЕР_7 , свідоцтва про шлюб Серія НОМЕР_8 (повторне), копії яких долучено до справи (а. с. 12, 13, 135, 136, 205).
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 в м. Зміїв Харківської області, що підтверджується копією свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_9 (а. с. 14, 49 зворот, 67).
Даними копій свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 08.09.2015, Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 43471051 від 08.09.2015, інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта № 311200091 від 29.09.2022, № 311199524 від 29.09.2022, підтверджується, що ОСОБА_4 був власником житлового будинку, загальною площею 141,3 кв.м, житловою площею 69 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 15, 16, 59 зворот, 60, 60 зворот, 61, 61 зворот, 82, 83, 84).
Згідно висновку ФО-П ОСОБА_13 від 25.04.2024, житловий будинок з надвірними будівлями, що розташований по АДРЕСА_1 , станом на 25.04.2024 має ринкову вартість - 565 200 грн 00 коп. (а. с. 130-133).
Даними довідки відділу реєстраційних послуг Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області № 5664 від 16.11.2021 підтверджується, що станом на день смерті ОСОБА_4 - 20.01.2021, разом з ним в будинку АДРЕСА_1 були зареєстровані: дружина ОСОБА_5 , син ОСОБА_1 , дочка ОСОБА_3 , онук ОСОБА_14 (а. с. 17, 68).
Крім того, відомостями домової книги для реєстрації громадян, мешкаючих у будинку АДРЕСА_1 , підтверджується, що за вказаною адресою були зареєстровані: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_15 (а. с. 18-22).
Після смерті ОСОБА_4 було заведено приватним нотаріусом Чугуївського районного нотаріального округу Харківської області Кожушною Л. М. спадкову справу № 243/2021, на підставі заяви ОСОБА_1 (а. с. 66 зворот, 68 зворот, 69).
29.09.2022 позивачу ОСОБА_1 було видано свідоцтво про право на спадщину за законом, посвідчене приватним нотаріусом Чугуївського районного нотаріального округу Харківської області Кожушною Л. М., реєстрований номер № 1394, за відомостями якого було встановлено, що спадкоємцями після смерті ОСОБА_4 є: на 1/3 частку його дружина ОСОБА_5 , що була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ; на 1/3 частку його син ОСОБА_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ; на 1/3 частку його дочка ОСОБА_3 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Спадщина, на яку в указаній частці видано це свідоцтво, складається з житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та свідоцтво про право на спадщину на 1/3 частки видано ОСОБА_1 Свідоцтво про право на спадщину на 2/3 частки спадкового майна не видано (а. с. 23, 84 зворот).
Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 311216061 за позивачем було зареєстровано право власності на 1/3 частину на житловий будинок АДРЕСА_1 (а. с. 24).
ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_5 в м. Зміїв Харківської області, що підтверджується копією свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_10 (а. с. 25, 46, 70 зворот).
Даними довідки відділу реєстраційних послуг Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області № 5665 від 16.11.2021 підтверджується, що станом на день смерті ОСОБА_5 - 06.10.2021, разом з нею в будинку АДРЕСА_1 були зареєстровані: син ОСОБА_1 , дочка ОСОБА_3 , онук ОСОБА_14 (а. с. 29, 47).
Після смерті ОСОБА_5 було заведено приватним нотаріусом Чугуївського районного нотаріального округу Харківської області Кожушною Л. М. спадкову справу № 244/2021, на підставі заяви ОСОБА_1 (а. с. 45 зворот, 47 зворот, 48).
На запит приватного нотаріуса Кожушної Л. М. від 01.12.2021, АТ КБ "Приват банк" надало наступні відомості про відкриті рахунку померлої ОСОБА_5 :
- (депозитні рахунки) договір SAMDN80000712238742 від 07.10.2010 - НОМЕР_11 , залишок - 297,35 UAH;
- (картки) договір SAMDNWFC00003582796 від 16.01.2018 - НОМЕР_12 , , залишок - 22 817, 18 UAH (а. с. 54 зворот, 55).
На запит приватного нотаріуса Кожушної Л. М. від 11.02.2022, АТ "Ощадбанк" надало наступні відомості про відкриті рахунку померлої ОСОБА_5 :
- наявний рахунок у філії-Харківське обласне управління АТ "Ощадбанк" у ТВБВ № 10020/0463: № 9760/2251 (компенсація 1997 р.) - сума залишку 4 890 грн 90 коп. (а. с. 55 зворот, 56).
29.09.2022 позивачу ОСОБА_1 було видано свідоцтво про право на спадщину за законом, посвідчене приватним нотаріусом Чугуївського районного нотаріального округу Харківської області Кожушною Л. М., реєстрований номер № 1395, за відомостями якого було встановлено, що спадкоємцями після смерті ОСОБА_5 є: на 1/2 частку її син ОСОБА_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ; на 1/2 частку її дочка ОСОБА_3 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Спадщина, на яку в указаній частці видано це свідоцтво, складається 1/3 частки на житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та свідоцтво про право на спадщину на 1/2 частку видано ОСОБА_1 Свідоцтво про право на спадщину на 1/2 частки спадкового майна не видано (а. с. 26, 62).
Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 311216151 за позивачем було зареєстровано право власності на 1/6 частину на житловий будинок АДРЕСА_1 (а. с. 27).
Крім того, 29.09.2022 позивачу ОСОБА_1 було видано свідоцтво про право на спадщину за законом, посвідчене приватним нотаріусом Чугуївського районного нотаріального округу Харківської області Кожушною Л. М., реєстрований номер № 1396, за відомостями якого було встановлено, що спадкоємцями після смерті ОСОБА_5 є: на 1/2 частку її син ОСОБА_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ; на 1/2 частку її дочка ОСОБА_3 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Спадщина, на яку в указаній частці видано це свідоцтво, складається з грошових внесків, з усіма нарахованими до них на цей час та в подальшому відсотками, індексаціями та компенсаціями, в тому числі з відповідними відсотками, що знаходяться у: АТ КБ "Приватбанк" на рахунках: - депозитний рахунок - НОМЕР_11 , договір SAMDN80000712238742 від 07.10.2010, залишок - 297,35 UAH; - картковий рахунок - НОМЕР_12 , договір SAMDNWFC00003582796 від 16.01.2018, залишок - 22 817, 18 UAH; в філії-ХОУ АТ "Державний Ощадний Банк України" на рахунку № 9760/2251 (компенсація 1997 року) з сумою залишку 4 890 грн 90 коп., та свідоцтво про право на спадщину на 1/2 частку видано ОСОБА_1 Свідоцтво про право на спадщину на 1/2 частки спадкового майна не видано (а. с. 28, 62 зворот).
З постанов приватного нотаріуса Чугуївського районного нотаріального округу Харківської області Кожушної Л. М. № 38/02-31, № 39/02-31 від 19.01.2024 про відмову у вчиненні нотаріальних дії вбачається, що ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на 1/3 частку у праві спільної власності на житловий будинок з відповідною часткою надвірних будівель, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , у зв'язку з тим, що вказане спадкове майно залишене відкритим за дочкою спадкодавця, ОСОБА_3 , а також відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про правло на спадщину на 1/6 частку у праві спільної власності на житловий будинок з відповідною часткою надвірних будівель, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та свідоцтва про право на спадщину на 1/2 частку грошових внесків, що знаходяться: в АТ КБ "Приватбанк" на рахунках № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 ; в філії-ХОУ АТ "Державний Ощадний Банк України" на рахунку № 9760/2251, в зв'язку з тим що вказане спадкове майно залишене відкритим за іншим спадкоємцем, що прийняв спадщину (а. с. 31, 32).
Даними акта, складеного 29.12.2023 депутатом Зміївської міської ради ОСОБА_16 , в присутності сусідів ОСОБА_17 та ОСОБА_18 , підтверджується, що під час обстеження будинку АДРЕСА_1 було встановлено, що ОСОБА_3 зареєстрована у будинку, але на момент смерті ОСОБА_4 (її батька) ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 (її мати) ІНФОРМАЦІЯ_3 в будинку не проживала, та тривалий час, понад 10 років, не проживає за вказаною адресою (а. с. 30).
На підставі зазначених вище доводів позивача ОСОБА_1 , викладених у позовній заяві, проти чого не заперечувала відповідач ОСОБА_3 , про що надала відповідну письмову заяву, в сукупності з відомостями, які містяться у зазначених вище письмових доказах, суд дійшов висновку про доведеність факту не проживання з 2014 року ОСОБА_3 разом зі спадкодавцями ОСОБА_4 , станом на день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_5 , станом на день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_7 , за адресою: АДРЕСА_4 .
Оскільки від встановлення цього факту залежить вирішення спору про право на спадщину за законом, позивач мав підстави звертатися з такою заявою у порядку позовного провадження.
Встановлення цього факту має юридичне значення для позивача, а підтвердити його іншим шляхом він не має можливості, тому вимоги позову про встановлення цих фактів є обґрунтованими і встановленими під час судового розгляду.
Водночас, суд зазначає, що відсутні підстави для зазначення в резолютивній частині рішення вказівки на встановлення фактів непроживання відповідача зі спадкодавцями, а ці факти розглядаються судом як обставини, що підлягають доказуванню для вирішення по суті спору щодо спадщини.
Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об'єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону.
Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та Закону України №475/97-ВР від 17 липня 1997 року "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції" закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном на власний розсуд, учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно ст. 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово. Фізична особа може мати кілька місць проживання.
Відповідно до ст. ст. 317, 319, 321 ЦК України право власності є непорушним, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном, власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ч. 1 ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
У відповідністю зі ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
У відповідністю зі ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
У відповідності до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Частиною 3 ст. 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Згідно з ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.
Відповідно до п. п. 4.15, 4.16 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.
Таким чином, свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Позивачем надано докази, якими підтверджується, що після померлих ІНФОРМАЦІЯ_2 батька ОСОБА_4 та 06.10.2021 матері ОСОБА_5 відповідач ОСОБА_3 не прийняла спадщину, оскільки не проживала разом зі спадкодавцями у будинку АДРЕСА_1 , а також не подавала заяв до нотаріуса про прийняття спадщини після смерті батьків.
З урахуванням зазначеного висновку, позивачем доведено, що після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , спадщину прийняв він ( ОСОБА_1 ) та дружина померлого (мати позивача) ОСОБА_5 відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, яка за життя своє право на спадщину не оформила, а після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 матері ОСОБА_5 спадщину прийняв лише він (позивач).
Разом з тим, позивач позбавлений можливості отримати свідоцтва про право на спадщину після смерті батьків через реєстрацію місця проживання відповідачки разом зі спадкодавцями на час їх смерті, а обставини її фактичного непроживання зі спадкодавцями підлягають доказуванню під час вирішення цього спору.
За таких обставин, оскільки позивачем надано належні, допустимі, достовірні та достатні докази на підтвердження обставин, викладених на обґрунтування позову, у справі є законні підстави для ухвалення рішення про його задоволення.
Оскільки представник позивача у заві по суті не вимагала відшкодування судових витрат, з урахуванням характеру спірних правовідносин та дотримуючись принципу диспозитивності цивільного судочинства, суд дійшов висновку про відсутність підстав для вирішення питання щодо розподілу судових витрат між сторонами відповідно до ст. 141, 142 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 211, 223, 247, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд
Позовну заяву задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 :
- право власності на 1/2 частку житлового будинку літ. А-1 загальною площею 141,3 кв.м, житловою площею 69 кв.м, з надвірними будівлями та спорудами: гараж літ. Б, літня кухня літ. В, сарай літ. Г, убиральня літ. Д, літній душ літ. Е, огорожа № 1, ворота № 2, колонка № 3, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , та після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
- право власності на 1/2 частку грошових внесків, що знаходяться: в АТ КБ "Приватбанк" на рахунках № НОМЕР_1 у розмірі 148 грн 67 коп. (депозитний рахунок), № НОМЕР_2 у розмірі 11 408 грн 59 коп. (картковий рахунок); в філії-ХОУ АТ "Державний Ощадний Банк України" на рахунку № 9760/2251 у розмірі 2 445 грн 45 коп., у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.
Учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_13 .
Відповідач - ОСОБА_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_14 .
Третя особа - приватний нотаріус Чугуївського районного нотаріального округу Харківської області Кожушна Лілія Миколаївна, місцезнаходження: АДРЕСА_6 .
Повне рішення складене 26.07.2024.
Головуючий: В. В. Овдієнко