Олевський районний суд Житомирської області
Справа № 287/1257/24
3/287/1828/24
26 липня 2024 року м. Олевськ
Суддя Олевського районного суду Житомирської області Винар Любомир Вікторович, розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, паспорт серії НОМЕР_1 виданий 22.11.2005 року Олевським РВ УМВС України в Житомирській області, фізичної особи-підприємця, жительки АДРЕСА_1 , раніше до адміністративної відповідальності не притягувалась,
за ч. 1 ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 292940 від 06.06.2024 року вбачається, що 06.06.2024 року, о 13 год. 25 хв., в АДРЕСА_1 , в продуктовому магазині гр. ОСОБА_1 здійснювала роздрібну торгівлю алкогольними напоями без наявної ліцензії та марок акцизного збору.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилась, надала до суду письмову заяву про розгляд справи без її участі у зв'язку з воєнним станом, провину визнає, що стверджується матеріалами справи. Заяв про відкладення розгляду справи від ОСОБА_1 не надходило.
За змістом ч. 1 ст. 268 КУпАП під час відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Частиною 1 ст. 277-2 КУпАП передбачено, що повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніше як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Таким чином, з метою дотримання розумних строків розгляду справи, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя вважає за можливе розглянути справу без участі особи, що притягується до адміністративної відповідальності за наявними матеріалами справи.
Вивчивши матеріали справи, оцінивши всі докази по справі, як кожен окремо так і в їх сукупності, всебічно, повно і об'єктивно, дослідивши всі обставини справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Ч. 1 ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Окрім визнання вини особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, обставини вчинення даного правопорушення підтверджується наступними доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 292940 від 06.06.2024 року, який містить формулювання суті вчиненого правопорушення та підписаний особою, яка притягається до адміністративної відповідальності;
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 06.06.2024 року зі змісту яких вбачається, що ОСОБА_1 стверджує, що вона в продуктовому магазині зберігала алкогольний напій;
- квитанцією про отримання речей та документів, вилучених під час здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення № ВАД292940, відповідно до якої 06.06.2024 року поліцейським з логістики ОСОБА_2 отримано на зберігання пластикову пляшку об'ємом 1,5 л заповнену спиртом;
- фотознімком;
- копією заяви ОСОБА_3 про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій;
- копією квитанції № 1 платника податків ОСОБА_1 ;
- копією повідомлення ОСОБА_1 про надання інформації щодо кваліфікованих/удосконалених сертифікатів відкритих ключів , які застосовуються в ПРРО.
Складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП, є роздрібна або оптова торгівля алкогольними напоями чи тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку.
Згідно із ст. 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання (у тому числі іноземних суб'єктах господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування.
Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» алкогольні напої і тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.
Торгівля тютюновими виробами та алкогольними напоями без марок акцизного податку заборонена законом.
За таких обставин суд вбачає в діях ОСОБА_1 ознаки правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 156 КУпАП, тобто - роздрібна торгівля алкогольними напоями без марок акцизного податку.
Так, Київський апеляційний суд у своїй постанові від 15.09.2022 року у справі за № 756/105/22 стосовно притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 156 КУпАП зазначив про те, що аналіз вказаної норми закону дозволяє зробити висновок про те, що суб'єктами відповідальності за вказаною статтею, можуть бути не тільки особи, які займаються господарською діяльністю та працівники підприємств (організацій) торгівлі або громадського харчування, а й фізичні особи.
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення, судом враховується характер вчиненого правопорушення та його наслідки, особа правопорушниці, майновий стан останньої.
Обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено.
Санкція ч. 1 ст. 156 КУпАП передбачає накладення штрафу від двохсот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією предметів торгівлі та виручки, одержаної від продажу предметів торгівлі.
Таким чином, з огляду на обставини справи та особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, враховуючи характер вчиненого правопорушення, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 слід визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП, та застосувати до неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу з конфіскацією вилучених предметів торгівлі та без конфіскації виручки, одержаної від продажу предметів торгівлі, оскільки до матеріалів справи не долучено жодних відомостей про розмір такої виручки, чи відомостей, які б свідчили, що така виручка існує взагалі.
Призначення саме такого адміністративного стягнення на переконання суду є необхідним і достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
В порядку, визначеному ст. 40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» вважаю за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605,60 грн.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 40-1, ч. 1 ст. 156, ст.ст. 283-285, 294 КУпАП, суд,
Визнати винною ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400,00 (три тисячі чотириста) гривень 00 копійок, з конфіскацією предметів торгівлі, а саме пластикової пляшки об'ємом 1,5 л з речовиною із запахом спирту.
Штраф перерахувати на рахунок отримувача (стандарт ІВАN) UA048999980313020106000006741, Отримувач ГУК в Житомирській області, Код отримувача (ЄДРПОУ) - 37976485, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 21081100.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605,60 грн., які перерахувати на рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, Отримувач ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено до Житомирського апеляційного суду через Олевський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: Л.В.Винар