Справа № 161/13946/24
Провадження № 2/161/3920/24
26.07.2024 м. Луцьк
Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Шестернін В.Д., вивчивши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до виконавчого комітету Луцької міської ради, ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування рішення про державну реєстрацію припинення права власності,-
23 липня 2024 року ОСОБА_1 звернулася в Луцький міськрайонний суд Волинської області з позовом до виконавчого комітету Луцької міської ради, ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування рішення про державну реєстрацію припинення права власності. Просить суд визнати протиправними та скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Луцької міської ради:
- №68375721 від 06.07.2023 про припинення права власності ОСОБА_1 на частку земельної ділянки площею 0,0617 га, кадастровий номер 0721882703:02:001:0233, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в с. Кульчин Ківерцівського району Волинської області та зобов'язати внести відповідні зміни до Державного реєстру речових прав;
- № 68377753 від 06.07.2023 про припинення права власності ОСОБА_1 на частку земельної ділянки площею 0,2499 га, кадастровий номер 0721882703:02:001:0232, цільове призначення - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, яка розташована в с. Кульчин Ківерцівського району Волинської області, та зобов'язати внести відповідні зміни до Державного реєстру речових прав;
- № 68377950 від 06.07.2023 про припинення права власності ОСОБА_1 на частку житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , та зобов'язати внести відповідні зміни до Державного реєстру речових прав.
Позовні вимоги обгрунтовані незаконністю проведення державним реєстратором державної реєстрації припинення права власності на нерухоме майно, оскільки відповідне майнове право в особи не припинилося (позивач не отримав компенсацію вартості частки).
Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Відповідно до частини 1 статті 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна та стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною умов договору, об'єктом якого є нерухоме майно.
Виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані із нерухомим майном (близький за змістом висновок викладений в п. 7.36 постанови ВП ВС від 07.07.2020 у справі № 910/10647/18 і п. 7.23 постанови ВП ВС від 16.02.2021 у справі № 911/2390/18).
Словосполучення «із приводу нерухомого майна» у частині першій статті 30 ЦПК України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов'язково виступає як безпосередньо об'єкт спірного матеріального правовідношення (близький за змістом висновок викладений в п. 7.25 постанови ВП ВС від 16.02.2021 у справі № 911/2390/18).
Суд враховує, що норми про виключну підсудність щодо спорів (позовів) з приводу нерухомого майна за ГПК України та ЦПК України є уніфікованими.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що нерухоме майно (земельні ділянки та житловий будинок), з приводу якого заявлені вимоги про скасування державної реєстрації припинення речових прав на нього, і які по своїй суті є похідними від майнових прав на таке нерухоме майно, знаходиться у с. Кульчин Луцького району (колишнього - Ківерцівського району) Волинської області.
Отже, суд висновує, що позов у справі виник із приводу нерухомого майна, та мав пред'являтися за правилами виключної підсудності згідно ч. 1 ст. 130 ЦПК України (за місцезнаходженням нерухомого майна) до Ківерцівського районного суду Волинської області. Справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) саме цього суду.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються.
Керуючись ст. ст. 30, 31, 354 ЦПК України, суд,
Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Луцької міської ради та ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування рішення про державну реєстрацію припинення права власності - надіслати за підсудністю до Ківерцівського районного суду Волинської області .
Передачу справи на розгляд Ківерцівського районного суду Волинської області здійснити на підставі цієї ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її отримання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст ухвали складено 26 липня 2024 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області В.Д. Шестернін