Справа № 161/2888/24
Провадження № 1-кп/161/515/24
м. Луцьк 26 липня 2024 року Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням
судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участю прокурора - ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_4
потерпілого - ОСОБА_5
представника потерпілого - ОСОБА_6
обвинуваченого - ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку кримінальне провадження № 12023030580003830 від 16.12.2023 про обвинувачення ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Луцьк Волинської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -
-за ст.121 ч.1 КК України, -
Обвинувачений ОСОБА_7 , 15.12.2023, близько 23:00 год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись на сходинковій клітці між третім та четвертим поверхом під'їзду АДРЕСА_2 , діючи умисно, в ході конфлікту, що виник на ґрунті особистих неприязних стосунків з ОСОБА_5 , керуючись метою заподіяння шкоди здоров'ю останньому, усвідомлюючи їх значення і суспільно-небезпечний характер власних дій та передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки, утримуючи в правій руці кухонний ніж, наніс ним один удар в стегнову ділянку лівої ноги ОСОБА_5 , чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді колото-різаної рани середньої третини лівого стегна по внутрішній поверхні з повним пересіченням лівої стегнової вени та не повним пересіченням лівої поверхні стегнової артерії, які згідно висновку судово-медичного експерта №63 від 30.01.2024 за ступенем тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочині визнав повністю та показав, що, дійсно, у вказані час, місце та спосіб вчинив зазначений в обвинувальному акті злочин. Даний конфлікт з потерпілим виник через те, що останній, коли вони грали в карти сказав, що ОСОБА_7 не вміє рахувати, після чого між ними виник словесний конфлікт і в подальшому були й інші дії і наслідки, що настали. Ніж обвинувачений взяв в себе вдома на кухні. Коли наніс удар потерпілому ножем, ОСОБА_7 нічого не казав, а в подальшому забрав ніж та викинув в смітник, при цьому обвинувачений не може пояснити свої дії, можливо внаслідок того, що він був в стані алкогольного сп'яніння. Цивільний позов потерпілого про відшкодування матеріальної, моральної шкоди та витрат, пов'язані із наданням правової допомоги визнав частково, зокрема, матеріальну шкоду та витрати, пов'язані із наданням правової допомоги визнав повністю, а моральну шкоду в розмірі 20 000 грн.. Завдані збитки не відшкодовані. У вчиненому обвинувачений ОСОБА_7 щиро розкаявся, просив суд суворо його не карати.
Крім повного визнання вини самим обвинуваченим, його вина у вчиненому повністю підтверджується зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема:
-показами даними в судовому засіданні потерпілим ОСОБА_5 , який підтвердив факт спричинення йому тілесних ушкоджень обвинуваченим ОСОБА_7 , при обставинах, що зазначені в обвинувальному акті та наслідками, що настали. Заявлений цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, а також витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги підтримав повністю та просив задовольнити, при цьому наполягав на призначенні суворого покарання у виді позбавлення волі;
-показами даними в судовому засіданні свідком ОСОБА_8 , який показав, що грудні 2023 року, після роботи, тобто в приміщенні роботи він разом з потерпілим ОСОБА_5 випили пляшку горілки ємності 0,5 л. і в подальшому пішли на тролейбус, який рухався по маршруту в 22:15 год. та приїхали на проспект Відродження, що в м. Луцьку орієнтовно в 22:30 год. та пішли в під'їзд поговорити, де живе ОСОБА_8 , бо на вулиці було холодно. В під'їзді зустріли обвинуваченого ОСОБА_7 , який сидів на сходах в коридорі під'їзду. Свідок залишив ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , а сам зайшов в квартиру, в цей час останні залишились на сходах та почали грати в карти, а коли ОСОБА_8 вийшов з квартири, то ОСОБА_5 та ОСОБА_7 сварились між собою, однак в результаті чого вони почали сваритись, свідку не відомо. В подальшому ОСОБА_7 сів на сходи, після чого раптово встав і пішов до себе в квартиру, взяв ніж та прийшов знову до ОСОБА_8 та ОСОБА_5 , після чого наніс один удар ножем в область лівої ноги останнього, тобто ОСОБА_5 , потім дістав з ноги потерпілого ножа і втік. ОСОБА_8 намагався стиснути ногу ОСОБА_5 щоб кров не виходила і викликав швидку допомогу, однак першими приїхали працівники поліції, а через ще кілька хвилин приїхала швидка допомога, яка й госпіталізувала ОСОБА_5 в лікарню, а самого ОСОБА_8 та ОСОБА_7 працівники поліції забрали в міський відділ поліції, для допиту. Через кілька днів він зустрічав ОСОБА_7 , який казав, що він жалкує, що наніс удар ножем ОСОБА_5 , однак причини своїх дій ОСОБА_7 не пояснював. Крім того, свідок додав, що будь-які негативні дії з боку ОСОБА_5 та самого свідка щодо ОСОБА_7 не здійснювались;
-протоколом огляду місця події від 16.12.2023, відповідно до якого працівниками поліції оглянуто місце конфлікту та зафіксовано його наслідки;
-протоколом огляду місця події від 16.12.2023, відповідно до якого було знайдено ніж, яким було спричинено тілесні ушкодження потерпілому;
-протоколом огляду місця події від 16.12.2023, відповідно до якого оглянуто речі потерпілого після конфлікту та зафіксовано сліди речовини бурого кольору (кров);
-протоколом проведення слідчого експерименту від 16.12.2023 за участю свідка ОСОБА_8 , який детально відтворив обставини конфлікту та його наслідки між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 ;
-висновком експерта № СЕ-19/103-23/14610-ХЗ від 28.12.2023, відповідно до якого проведено експертизу ножа, яким було спричинено тілесні ушкодження обвинуваченим потерпілому;
-висновком експерта №10 від 03.01.2024;
-висновком експерта №11 від 18.01.2024;
-висновком експерта №12 від 19.01.2024;
-висновком експерта №13 від 25.01.2024;
-висновком експерта №63 від 30.01.2024, відповідно до якого в потерпілого виявлено та зафіксовані тілесні ушкодження, які спричинені внаслідок конфлікту з обвинуваченим тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя;
-протоколом пред'явлення речей для впізнання від 10.02.2024, згідно якого свідок ОСОБА_8 вказав на ніж під №1, яким ОСОБА_7 спричинив тілесні ушкодження ОСОБА_5 ;
-випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого 1/216 від 09.02.2024, згідно якого в потерпілого ОСОБА_5 встановлено діагноз: Множинні інфіковані рани лівої стопи. Посттравматична нейропатія лівого сідничного нерва з елегією розгиначів та вираженим парезом згиначів лівої стопи, сенсорним та трофічним розладами, значним порушенням функцій;
-випискою № 2931/24 із медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_5 від 13.06.2024.
Аналізуючи зібрані та досліджені докази в їх сукупності, суд вважає доведеною вину обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.121 ч.1 КК України.
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_7 , своїми умисними протиправними діями, що виразились в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, тобто умисному тілесному ушкодженні, небезпечному для життя в момент заподіяння, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст.121 ч.1 КК України.
Обговорюючи питання про вид і міру покарання відносно обвинуваченого ОСОБА_7 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, який відносяться до категорії тяжких злочинів, всі обставини справи та дані про особу обвинуваченого.
Обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 , суд не вбачає.
Обставиною, що обтяжує його покарання, суд відносить вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває в стані алкогольного сп'яніння.
Посилання захисника щодо перекваліфікації дій обвинуваченого із ст.121 ч.1 КК України на ст.128 КК України, не заслуговують на увагу, оскільки не наведено та не надано суду доказів щодо необережності нанесення тілесних ушкоджень обвинуваченим потерпілому та в чому вони полягають, крім того, обвинувачений в судовому засіданні свою вину визнав повністю, що й підтверджується умисні дії обвинуваченого показами даними в судовому засіданні потерпілим ОСОБА_5 та свідком ОСОБА_8 , а також матеріалами кримінального провадження, які є послідовними та повністю узгоджуються між собою.
Щодо тверджень захисника по мобілізації обвинуваченого ОСОБА_7 , то зазначене судом не приймається до уваги, оскільки суду надано копії документів про проходження ОСОБА_7 військово-лікарської комісії та довідку позаштатної військової комісії, однак у вказаних документах зазначено ім'я та по батькові обвинуваченого - ОСОБА_7 , однак обвинувачений є - ОСОБА_7 .
При визначенні виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_7 , судом враховується те, що останній раніше не судимий, вперше притягується до кримінальної відповідальності, свою вину визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, має постійне місце проживання, однак протягом судового слідства не відшкодував завдану шкоду потерпілому, при цьому останній наполягав на призначенні суворого покарання ОСОБА_7 , вчинив тяжкий злочин перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, в результаті його дій потерпілий отримав тілесні ушкодження, які за наслідками призвели до призначення групи інвалідності потерпілому, не вибачився перед потерпілим, тому суд приходить до висновку, що його виправлення та перевиховання не можливе без ізоляції від суспільства, тобто покарання ОСОБА_7 , слід призначити в межах статті 121 ч.1 КК України у виді позбавлення волі, що на думку суду буде необхідним та достатнім для його виправлення і перевиховання, а також попередження вчинення нових злочинів, і відповідатиме вимогам ст.65 КК України.
Цивільний позов представника потерпілого, адвоката ОСОБА_6 в інтересах потерпілого ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, а також витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, слід задовольнити повністю.
При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди в користь потерпілого ОСОБА_5 , суд враховує положення ст.23 ч.3 ЦК України, згідно яких розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості і співрозмірності. А тому, приймаючи до уваги встановлені судом фактичні обставини справи та викладені вище вимоги законодавства України з цього приводу, суд вважає, що в даному конкретному випадку, як встановлено під час досудового розслідування, так і в ході судового слідства і з врахуванням глибини фізичних та душевних страждань, вимушених та незворотних змін у житті потерпілого ОСОБА_5 , які настали в результаті вчинення обвинуваченим тяжкого злочину, який призвів до встановлення групи інвалідності потерпілому, що такий розмір відшкодування моральної шкоди відповідає положенням ст.23 ч.3 ЦК України.
Керуючись ст.ст.368, 371, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.121 ч.1 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
Строк відбуття покарання ОСОБА_7 рахувати з моменту приведення даного вироку до виконання.
Застосувати до ОСОБА_7 запобіжний захід у виді особистого зобов'язання до вступу даного вироку в законну силу та покласти обов'язки, передбачені ст.194 КПК України, зокрема, заборонити відлучатись за межі м. Луцьк Волинської області, без дозволу суду.
Зарахувати в строк відбуття покарання ОСОБА_7 , термін попереднього ув'язнення з 16.12.2023 по 18.12.2023 включно, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Відповідно до ст.72 ч.7 КК України, зарахувати ОСОБА_7 в строк відбуття покарання термін запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту з 18.12.2023 по 15.02.2024 включно, в співвідношенні три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.
Цивільний позов представника потерпілого, адвоката ОСОБА_6 в інтересах потерпілого ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, а також витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги - задовольнити. Стягнути з ОСОБА_7 в користь потерпілого ОСОБА_5 матеріальну шкоду в розмірі 13 863,94 (тринадцять тисяч вісімсот шістдесят три гривні дев'яності чотири копійки) гривень, моральну шкоду в розмірі 500 000 (п'ятсот тисяч) гривень та витрати, пов'язані із наданням правової допомоги в розмірі 15 000 (п'ятнадцять тисяч) гривень.
Арешт, що накладено на змив речовини бурого кольору, які були виявлені на площадці другого поверху біля сходів і від 1- 5 сходинок (від площадки верх); змив речовини бурого кольору, які були виявлені на площадці між третім і четвертим поверхом на поверхні бетонного покриття; змив речовини бурого кольору, які були виявленні справа на стіні сходинковій клітки; футболка темно-синього кольору, на якій наявні сліди речовини бурого кольору; один навушник чорного кольору; одна запонка до навушникам; змив речовини бурого кольору, які були виявленні зліва на стіні сходинковій клітки; дві сигарети марки «Compliment», які були виявлені біля вікна на підвіконнику; недопалки сигарет «Compliment» у кількості 1 шт.; «Lucky strike» у кількості 2шт; « Chesterfield Blue» у кількості 2 шт., які були виявлені у металевій банці; змив із металевої банки «Rom Cola»; куртка із слідами речовини бурого кольору; змив із горлишка пластикової пляшки «Кока Кола»; сліди рук із пластикової пляшки «Кока Кола»; металеві банки «Ром Кола», «Бренді Кола» пластикової пляжки «Кока Кола» та скляна пляшка із маркуванням «Полісся»; змиви рук із пляшки «Поліська»; скляна пляшка з маркуванням «Поліська»; металевий ніж із чорною ручкою, на яких наявні сліди речовини бурого кольору; кофта сірого кольору марки «MUST» , на якій наявні сліди речовини бурого кольору - скасувати.
На вирок суду може бути подана апеляція до Волинського апеляційного суду, шляхом її подачі через Луцький міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.