Справа № 158/2085/24
Провадження № 2-а/0158/54/24
18 липня 2024 року м. Ківерці
Ківерцівський районний суд Волинської області у складі:
головуючого судді - Поліщук С.В.,
з участю секретаря - Квач Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ківерці за правилами загального позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Рущак Володимир Михайлович до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
28 червня 2024р. ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Рущак В.М., звернувся до Ківерцівського районного суду Волинської області з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що постановою №394 ЛРТЦК від 17.06.2024р. позивача по справі ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, встановлених ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме за неявку за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 без поважних причин за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Вищевказану оскаржувану постанову вважає незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки в оскаржуваній постанові не зазначено конкретного нормативного акту, який порушив позивач. Крім того вказує, що позивачу по справі ОСОБА_1 не вручалась повістка про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 23 травня 2024р. та матеріали справи доказів про виклик ОСОБА_1 на вказану дату до ІНФОРМАЦІЯ_2 не містять.
Просить позов задовольнити, скасувати постанову №394 ЛРТЦК від 17.06.2024р. про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення штрафу в розмірі 17000 грн. у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а провадження у даній справі закрити. Стягнути з відповідача в користь позивача судові витрати по справі пов'язані з наданням правничої допомоги та сплатою судового збору.
Ухвалою судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 01.07.2024 року відкрито провадження у даній адміністративній справі за правилами загального позовного провадження з особливостями розгляду такої категорії термінових адміністративних справ, запропоновано відповідачу подати до суду відзив на позовну заяву.
Позивач по справі ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, його представник - адвокат Рущак В.М. подав до суду заяву про підтримання позовних вимог, просить позов задовольнити, розгляд справи проводити у відсутності сторони позивача.
Представник відповідача по справі - ІНФОРМАЦІЯ_1 подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності. У передбачений ухвалою судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 01.07.2024 року строк відзив на позовну заяву не подав.
На підставі ч. 4 ст. 229 КАС України, справа розглядається без фіксування судового процесу технічними засобами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Згідно з ст. 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи чи інтереси.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно зі ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Так, правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни визначає Закон від 25.03.1992 року №2232-ХІІ «Про військовий обов'язок і військову службу».
Правила військового обліку встановлені Законом України «Про військовий обов'язок та військову службу», Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Порядком організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних, затвердженим постановою КМУ №921 від 07.12.2016 року (далі - Порядок).
За змістом цих нормативно-правових актів, військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави та ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення особовим складом у мирний час та в особливий період.
За визначенням у Законі України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який триває і по теперішній час.
За змістом ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 3 статті 210-1 КУпАП (в редакції чинній на момент винесення оскаржуваної постанови) передбачена адміністративна відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період -
порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Адміністративні справи про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України) згідно ст.235 КУпАП розглядають територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до ст. 235 КУпАП розгляд справ про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 210-1 КУпАП, віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, від імені яких розглядати справи мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (ч. 2ст. 251 КУпАП).
Згідно з ст.254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Відповідно до ст. 256 КУпАП в протоколі про адміністративне правопорушення зазначається: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по-батькові особи, яка склала протокол, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, інші відомості, необхідні для вирішення справи.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч.1 ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Аналізуючи наведені положення законодавства, слід дійти висновку, що розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для ініціювання притягнення особи до адміністративної відповідальності. Протокол про адміністративне правопорушення як підстава для притягнення особи до відповідальності та як один із засобів доказування (ст.251 КУпАП) у будь-якому разі повинен відповідати вимогам ст.256 КУпАП. Протокол складається у присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, з роз'ясненням їй прав та обов'язків, а також врученням їй копії протоколу.
Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Так, судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ІНФОРМАЦІЯ_3 13.05.2024р. за №4699 керівнику ТОВ «Кромберг енд Шуберт Україна ЛУ» скеровано розпорядження про оповіщення та забезпечення прибуття військовозобов'язаних, які перебувають на персональному військовому обліку ТОВ «Кромберг енд Шуберт Україна ЛУ» до ІНФОРМАЦІЯ_2 на з метою уточнення облікових даних, проходження обов'язкового медичного огляду. Згідно переліку визначених ІНФОРМАЦІЯ_4 осіб наявний запис про оповіщення позивача по справі - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 33-35).
Стаття 38 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначає обов'язки органів виконавчої влади , інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, закладів освіти, посадових осіб, призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо виконання правил військового обліку.
Згідно пп. 1 п. 47 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів Затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487 (далі Правила), у разі отримання розпоряджень районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів (додаток 13) щодо оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів керівники (голови) державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій зобов'язані:
- видати наказ (розпорядження) про оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, довести його до відома таких осіб під особистий підпис, а у разі виконання такими особами дистанційної, надомної роботи, у період їх тимчасової непрацездатності, перебування у відпустці або у відрядженні - рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення у частині, що стосується їх прибуття до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у визначені строки, та надіслати копію відповідних наказів (розпоряджень) та підтвердну інформацію або документи про здійснення оповіщення у триденний строк до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів.
На виконання вищезазначеного розпорядження у відповідності до пп. 1 п. 47 Правил, уповноваженою особою ТОВ «Кромберг енд Шуберт Україна ЛУ» винесено Наказ №59 від 14.05.2024р. про оповіщення працівників про їх виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 до 23 травня 2024р. з яким ознайомлений позивач по справі ОСОБА_1 , 21.05.2024 року, про що свідчить його особистий підпис про ознайомлення з даним наказом (а.с. 36-43).
У вказану у розпорядженні №4699 від 13.05.2024р. про оповіщення та забезпечення прибуття військовозобов'язаних, які перебувають на персональному військовому обліку ТОВ «Кромберг енд Шуберт Україна ЛУ» дату до ІНФОРМАЦІЯ_4 позивач по справі ОСОБА_1 не з'явився, про поважність причини неявки не повідомив.
З позовної заяви вбачається, що позивачу по справі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , 17 червня 2024р. стало відомо, що відносно нього було винесено оскаржувану постанову начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 №394 ЛРТЦК від 17.06.2024р., згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, встановлених ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме, неявка на виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 без поважних причин та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 17000 грн.
З протоколу про адміністративне правопорушення №394 від 17.06.2024р. вбачається, що позивач по справі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , комплектувальник проводів ТОВ «Кромберг енд Шуберт Україна ЛУ», в порушення вимог ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та п. 2 додатку 2 Порядку організації та ведення військового обліку приховників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого Постановою КМУ від 30.12.2022р. за №1487, допустив неявку до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 09 год. 00 хв. 23 травня 2024р. з метою уточнення облікових даних, проходження медичного огляду та визначення призначення в особливий період, чим вчинив дії, які підпадають під ознаки порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію під час особливого періоду, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Крім того з вищевказаного протоколу вбачається, що позивачу по справі ОСОБА_1 було роз'яснено положення ст. ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України та роз'яснено його права та обов'язки передбачені ст. 268 КУпАП та повідомлено про розгляд справи (дату, час та місце) про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП на 15 год. 00 хв. 17 червня 2024р., що стверджується особистим підписом позивача по справі ОСОБА_1 . Заяви, клопотання та зауваження до протоколу від позивача по справі ОСОБА_1 не надходили, другий примірник вказаного протоколу під підпис вручено ОСОБА_1 (а.с. 48-49).
Зі змісту оскаржуваної постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №394 ЛРТЦК від 17.06.2024р. вбачається, що позивач по справі ОСОБА_1 на розгляд даної справи прибув особисто та визнав свою винуватість у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, отримав копію вказаної постанови 17.06.2024р., про що свідчить його особистий підпис (а.с. 46-47).
Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Судом встановлено, що ТОВ «Кромберг енд Шуберт Україна ЛУ» на уповноважену особу якого покладено обов'язок оповіщення працівників підприємства та забезпечення прибуття військовозобов'язаних до ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою уточнення облікових даних, проходження обов'язкового медичного огляду, який було виконано, при цьому позивач по справі ОСОБА_1 не виконав свого обов'язку передбаченого Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992р. №2232-ХІІ та до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 09 год. 00 хв. 23 травня 2024р. без поважних на те причин, не з'явився.
Разом з тим, ч.4 ст.161 КАС України передбачає, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів.
Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на спростування обставин викладених в оскаржуваній постанові.
Позивачем по справі ОСОБА_1 та його представником - адвокатом Рущаком В.М. не доведено неправомірність винесення оскаржуваної постанови, при цьому з наявних у справі доказів, досліджених судом, вбачається наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Оцінюючи надані докази по справі, у їх сукупності, суд приходить до висновку, що постанова винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 №394 ЛРТЦК від 17.06.2024р. є правомірною, законною та скасуванню не підлягає.
Згідно із положеннями ст.139 КАС України при задоволенні позову суд стягує із відповідача судові витрати по справі. Враховуючи встановлену відсутність підстав для задоволення позовних вимог, суд не знаходить підстав для стягнення із відповідача на користь позивача судових витрат у справі пов'язаних з наданням правничої допомоги та сплатою судового збору.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 19, 55 Конституції України, Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу», Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ст. ст. 9, 210-1, 235, 251, 254, 256, 280, 283 КУпАП, ст. ст. 2, 6, 9, 77, 79, 132, 139, 241-246, 286, 293 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Рущак Володимир Михайлович до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На виконання п. 4 ч. 5 ст. 246 КАС України, суд зазначає повне найменування сторін та інших учасників справи:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ;
представник позивача - адвокат Рущак Володимир Михайлович, діє на підставі договору про надання правничої допомоги №63/24 від 26.02.2024р. та ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АС №1100063 від 26.02.2024р., юридична адреса: АДРЕСА_3 ;
відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_3 , юридична адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя Ківерцівського районного суду С.В. Поліщук