Справа № 490/10208/23
н/п2/490/828/2024
Центральний районний суд м. Миколаєва
про залишення позову без розгляду
25 липня 2024 року м. Миколаїв
Центральний районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді Гуденко О.А., при секретарі Вознюк Д.І., без участі сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсними договорів та поділ майна подружжя,
16 жовтня 2023 року позивачка звернулася до суду з даним позовом до відповідача про поділ спільного майна подружжя, в якому просить:
- визнати договір купівлі - продажу нерухомого майна, що укладений 20.01.2020 року на прилюдних торгах через офіційного оператора з продажу нерухомого майна ДП «Сетам» щодо придбання ОСОБА_3 житлового будинку по АДРЕСА_1 удаваним;
- визнати договір дарування житлового будинку, що укладений 30.05.2020 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , що посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Ткаченко Ю.Г. за № 3 -404 удаваним;
- визнати житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 об'єктом спільної сумісної власності подружжя;
- в порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 .
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.10.2023 року визначено головуючого по справі суддю Гуденко О.А.
Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 18.10.2023 року позовну заяву залишено без руху.
02.11.2023 року позивачкою ОСОБА_1 надана суду заява про усунення недоліків.
Ухвалою Центрального районного суду від 06.11.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі .
В січні 2024 року подано відзив на позов, в якому відповідач заперечує вимоги позову в повному обсязі.
Ухвалою суду від 09 квітня 2024 року закрито підготовче провадження по справі та призначено цивільну справу до розгляду по суті .
Ухвалою суду від 06 листопада 2023 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя - задоволено. Вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на 1/2 частку житлового будинку АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до набрання судовим рішенням по справі законної сили. Заборонено укладати усі види угод, пов'язані з відчуженням вищевказаного майна.
В судові засідання, призначені на 17 червня та 25 липня 2024 року позивач не з'явилася, причини неявки суду не повідомили, повідомлялися судом належним чином,
Представник відповідача в судове засідання не з'явивися, про причини неявки суду не повідомив.
За вказаних фактичних обставин, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про залишення позову без розгляду, виходячи з наступного.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).
Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.
Згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"суди застосовують при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свободтапрактику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Згідно із ч. 1ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання правами не допускається.
Згідно приписів ст. 58, ч.ч. 3, 5 ст.223 ЦПК України позивач може забезпечити свою участь в судовому засіданні особисто або шляхом участі повноважного представника, при цьому особиста участь позивача не позбавляє його права мати при розгляді справі й представника, неявка ж представника за умови участі позивача не є перешкодою в розгляді справи, відкладення розгляду справи у такому випадку є правом, а не обов'язком суду, коли з урахуванням обставин суд дійде поважності причин та підстав відкладення справи, в той час у разі одночасної повторної неявки позивача та його представника в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від цих учасників процесу надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності, та не з'явлення безпосередньо позивачане перешкоджає вирішенню спору.
Згідно положень п. 3 ч. 1ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи.
Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов'язаний з'ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності. Наведений правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду у справі № 522/22303/14-ц від 27.03.2020 та у справі№ 658/1141/18 від 21.09.2020 .
З матеріалів справи вбачається, що позивач не з'явивися двічі поспіль рази у судове засідання з розгляду справи по суті, а загалом п'ять разів поспіль не з'являвся до суду в призначені судові засідання, не подав жодної заяви про розгляд справи у його відсутність чи про відкладення судового засідання з посиланням на поважні причини. Неявка позивача позбавляють суд можливості встановити всі обставини справи, необхідні для вирішення спору.
У постановах Верховного Суду: від 11 січня 2023 року у справі № 500/3032/18 (провадження № 61-19742св21), від 12 січня 2023 року у справі № 205/3009/16 (провадження № 61-6033св22), від 14 лютого 2023 року у справі № 947/15909/21 (провадження № 61-10773св22) зазначено, що причини повторної неявки позивача в судове засідання правового значення не мають, а обов'язковими умовами для застосування передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України процесуальних наслідків повторної неявки позивача в судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи без його участі у судовому засіданні.
Правом на залишення позову без розгляду суд наділений лише у разі повторної неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Залишення позову без розгляду у зв'язку з повторною неявкою позивача є негативним правовим наслідком для позивача у випадку зловживання ним своїми процесуальними правами, що презюмується.
Таким чином, положення частини п'ятої статті 223 та пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України дисциплінують позивача як ініціатора судового розгляду, стимулюють його належно користуватися своїми процесуальними правами, щоб не допустити затягування розгляду справи.
Суд зобов'язаний припиняти недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки до суду належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі.
Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору, зокрема забезпечує захист інтересів відповідача, який змушений витрачати час, кошти на свою чи представника явку в судові засідання.
Відповідно до положеньст. 223 ЦПК України в даному випадку відсутні правові підстави для відкладення судового засідання, оскільки позивач втретє не з'явивися для розгляду справи по суті.
Таким чином, відповідно до ч.3ст.131 ЦПК України, суд визнає, що позивач вдруге не з'явився до суду без поважних причин.
За таких обставин, враховуючи принцип розумності строків розгляду справи та те, що позивач повторно не з'явився у судове засідання для розгляду справи по суті, позивач та його представник не позбавлені були можливості подавати будь-які заяви через систему "Електронний суд", засобами електронного чи поштового зв'язку, даних про те, що перебуває за межами міста суду не надала - суд дійшов висновку про необхідність залишення позовної заяви без розгляду.
Відповідно до ч.9-10 ст. 158 ЦПК України, у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.
Керуючись ст.ст.46,47,55,84,223,247,257,258,260,261,268,353,354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсними договорів та поділ майна подружжя - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою суду від 06 листопада 2023 року , а саме скасувати накладення арешту на 1/2 частку житлового будинку АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та заборону укладати усі види угод, пов'язані з відчуженням вищевказаного майна.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Суддя Гуденко О.А.