Рішення від 25.07.2024 по справі 489/8348/21

справа № 489/8348/21 провадження №2/489/90/24

РІШЕННЯ

Іменем України

25 липня 2024 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Коваленка І.В.,

за участю секретаря судового засідання Коростієнко Н.С.,

в присутності:

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа - Територіальна громада міста в особі Миколаївської міської ради, про визначення порядку користування земельною ділянкою

встановив:

У грудні 2021 року ОСОБА_3 звернувсь до суду з позовом в якому просить визначити між сторонами у справі порядок користування земельною ділянкою (кадастровий номер: 4810136900:04:015:0021) загальною площею 680 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 на підставі судової земельно-технічної експертизи, виділивши в особисте користування власнику будинку за вказаною адресою ОСОБА_3 частину земельної ділянки загальною площею 408,00 кв.м з відділенням за точками по лінії земельнихділянок:4, 5? 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22,23, якими позначені поворотні точки межі земельної ділянки.

Як на підставу позовних вимог вказано, що на підставі заповіту, посвідченого приватним нотаріусом Миколаївської нотаріальної контори Балкіною О.Л. від 23.12.2002, ОСОБА_3 успадкувала 3/5 частини домоволодіння АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

23.03.2015 позивач отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав н а нерухоме майно та Реєстру пав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 16.08.2018, ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності від13.08.1984 належить 2/5 частки житлового будинку АДРЕСА_1 .

Рішенням Ленінського районного суду міста Миколаєва від 29.01.2019 у справі № 489/5198/18, яке набрало законної сили 01.03.2019, домоволодіння розділене між сторонами в натурі.

Так, ОСОБА_3 , якій належить 3/5 частки житлового будинку, виділено у власність частину житлового будинку літ. «А-1» (одноповерховий житловий будинок 1923 року) з прибудовою літ. «А» , за адресою: АДРЕСА_1 , з наступними приміщеннями: 1-1 - кухня, площею 9,10 кв.м.; 1-2 - передпокій, площею 8,9 кв.м.; 1-3 - житлова кімната, площею 12,6 кв.м.; 1-4 - житлова кімната, площею 14,80 кв.м.; 1-5 - санвузол, площею 4,2 кв.м.; Надвірні узаконенні господарські будови: Навіс літ. «К», 2009 року, площею 16,5 кв.м. - 3868 грн.; Навіс літ. «М», площею 5,9 кв.м.- 1462 грн.; 3/5 частини № 3-8 - огорожа з воротами - 7021 грн.; 3/5 частини № І - замощення -1200 грн.; 3/5 частини № 1 - водяна колонка -173 грн. Реальна частка складає 33/100 (63709: 193702буд.), що на 27/100 менше від частки, що ідеально належить 3/5 або 60/100 частин.

Відповідно до рішення виконкому Миколаївської міської ради від 27.09.2019 № 1095 частині домоволодіння, яка належить позивачу, надана нова адреса: АДРЕСА_2

Ув'язку із наведеним, позивач зареєстровала право власності на окремий житловий об'єкт з розміром частки 1/1 за адресою: АДРЕСА_2 .

Земельна ділянка за адресою домоволодіння та прибудинковою територією за адресою: АДРЕСА_2 (в межах земельної ділянки по АДРЕСА_3 ) становить 680 кв.м. є сформованою, кадастровий номер: 4810136900:04:015:0021. Форма власності земельної ділянки - комунальна, що стало наслідком залучення до участі у справі третьої особи.

Протягом тривалого часу між сторонами існують суперечки у користуванні земельною ділянкою тому в позасудовому порядку сторони не мають можливості здійснити реальний розподіл земельної ділянки, яка перебуває у спільному користуванні, угоди про спосіб виділу ділянки позивачки із загального майна не досягнуто.

Відповідно до висновку експерта № 115-178 за результатами проведення земельно-технічногодослідженнявід18.11.2021, здійсненого судовим експертом РТПП Миколаївської області Шапошниковою Е.О. визначення порядку користування спірною земельною ділянкою відповідно до ідеальних часток співвласників, з технічної точки зору є можливим. Експертом визначено один варіант порядку користування земельною ділянкою з урахуванням щільності забудови і він відповідає ідеальним часткам співвласників домоволодіння.

Позивачу ОСОБА_3 виділяється частина земельної ділянки загальною площею 408,00 кв.м, що відповідає ідеальній частці. Відповідачу ОСОБА_4 виділяється частина земельної ділянки загальною площею 272,00 кв.м, що відповідає його ідеальної частці.

Посилаючись на наведені обставини та неможливість в досудовому порядку визначити порядок користування спірною земельною ділянкою, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Правом на надання відзиву на позов відповідач не скористався.

Ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва суду від 15.12.2021провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 03.05.2023 за клопотанням представника відповідача призначено земельно-технічну експертизу.

Ухвалою суду від 23.04.2024, у зв'язку і надходження висновку експертизи, поновлено провадження у справі.

Ухвалою суду від 25.07.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

У судовому засіданні, представник позивача позовні вимоги підтримала та попросила задовольнити виходячи з варіанту висновку експерта № 115-178 від18.11.2021, доданого до позову, якому відповідає варіант № 2 судової земельної технічної експертизи від 30.05.2023.

Представник відповідача в задоволенні позовних вимог просив відмовити та визначити порядок користування земельною ділянкою за варіантом № 1 судової земельної технічної експертизи від 30.05.2023, якому приближений варіант № 3 цієї експертизи, так як після поділу в судовому порядку у 2019 році домоволодіння в натурі між сторонами, паво спільної часткової власності сторін припинено, а тому при визначні порядку користування земельною ділянкою слід виходити з рівності часток сторін.

Третя особа в поданій до суду заяві просила розглядати справу за відсутності їх представника та прийняти рішення відповідно до законодавства.

Вислухавши сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази та встановивши фактичні обставини справи, суд дійшов наступного.

Із матеріалів справи встановлено, що на підставі заповіту, посвідченого приватним нотаріусом Миколаївської нотаріальної контори Балкіною О.Л. від 23.12.2002, ОСОБА_3 успадкувала 3/5 частки домоволодіння АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 16.08.2018, ОСОБА_4 на підставі Свідоцтва про право власності виданого виконавчим комітетом Ленінської районної ради народних депутатів від 13.08.1984, належить 2/5 частки житлового будинку АДРЕСА_4 .

Домоволодіння було розділене в натурі між сторонами рішенням Ленінського районного суду міста Миколаєва від 29.01.2019 у справі № 489/5198/18 згідно варіанту № 1 судової будівельно-технічної експертизи № 125-087 від 26.11.2018.

При цьому, при поділу домоволодіння в натурі реальна частка ОСОБА_3 склала 33/100, що на 27/100 менше від частки, що ідеально належить 3/5 або 60/100 частин, а ОСОБА_4 67/100, що на 27/100 більше від частки, що ідеально належить 2/5 або 40/100 частин.

Графічно розподіл домоволодіння між співвласниками відображений в Додатку № 1 варіанту 1 висновку судової будівельно-земельно-технічної експертизи № 125-087 від 26.11.2018.

У зв'язку із поділом в натурі домоволодіння припинено право спільної часткової власності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на житловий будинок, з відповідними господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Порядок користування земельною ділянкою під домоволодінням між сторонами вказаним рішенням суду не встановлювався.

Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за індексним номером витягу:195540408 від 03.01.2020 підтверджується, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 23.03.2005 та рішення Ленінського районного суд міста Миколаєва від 29.01.2019 ОСОБА_3 є власником з часткою 1/1 житлового будинку з господарськими будівлями і порадами за адресою: АДРЕСА_2 .

Виділення частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 (Літ. А-1 приміщеннями з № 1-1 по №1-5 загальною площею49,6 м.кв, літ. К, М, 3/5 частини №№ 3-8, І, 1), яка належить ОСОБА_3 з наданням нової адреси: АДРЕСА_2 , здійснено на підставі рішення Виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 27.09.2019 № 1035.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-4812455912021 від 17.11.2021, земельна ділянка, яка розташованої за адресою: АДРЕСА_2 (в межах території земельної ділянки по АДРЕСА_1 ) загальною площею 0,0680 га, за кадастровим номером: 4810136900:04:015:0021, яка відноситься до категорії земель - землі житлової та громадської забудови, цільове призначення якої - будівництво і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), належить до комунальної власності.

До звернення до суду на замовлення ОСОБА_3 судовим експертом РТПП Миколаївської області Шапошниковою Е.О. 18.11.2021 було складено висновок експерта № 115-178 за результатами проведення судового земельно-технічного дослідження.

Згідно вказаного експертного дослідження запропоновано один варіант порядку користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до ідеальних часток співвласників, визначення якого з технічної точки збору є можливим.

У ході судового розгляду справи представник відповідача із експертним дослідженням, проведеним на замовлення позивача не погодився, оскільки він на його думку не враховує інтересів відповідача та за його клопотанням судом було призначено судову земельну технічну експертизу, проведення якої доручено експертам Миколаївського відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

Згідно висновку експерта № 23-2804 судової земельно-технічної експертизи від 30.05.2023 визначити порядки користування земельною ділянкою АДРЕСА_5 відповідно до ідеальних часток з урахуванням варіантів поділу домоволодіння, технічно можливо.

Судовим експертом запропоновано три варіанти порядку користування земельною ділянкою.

Варіант № 1, який відповідає порядку користування, що склався:

Позивач ОСОБА_3 з часткою 3/5 користується земельною ділянкою площею 141,17 кв.м., в т.ч. в особистому користуванні під будівлями - 95,50 кв.м., в т.ч.: під житловими будівлями - 73,10 кв.м.; під господарськими будівлями та спорудами - 22,40 кв.м.; в особистому користуванні під двором та городом - 23,67 кв.м.; в загальному користуванні під двором - 22,00 кв.м.

Відповідач ОСОБА_4 з частиною 2,5 користується земельною ділянкою площею 538,83 кв.м, в т.ч.: в особистому користуванні під будівлями - 128,50 кв.м., в т.ч.: під житловими будівлями - 94,70 кв.м.; під господарськими будівлями та спорудами - 33,80 кв.м.; в особистому користуванні під двором та городом - 388,33 кв.м.; в загальному користуванні під двором - 22,00 кв.м.

Наданий варіант порядку користування земельною ділянкою не відповідає ідеальним часткам.

Різниця площі земельної ділянки, яка фактично знаходиться у користуванні співвласників у порівнянні з ідеальними частками становить:

-у позивача ОСОБА_3 фактично у користуванні знаходиться земельна ділянка загальною площею 141,17 кв. м., що на 266,83 кв. м. менше ідеальної частки (408,00 кв.м.);

-у відповідача ОСОБА_4 фактично у користуванні знаходиться земельна ділянка загальною площею 538,83 кв.м., що на 266,83 кв.м. більше ідеальної частки (272,00 кв.м.).

Прохід (проїзд) шириною 6,07 м на земельну ділянку для співвласників здійснюється через існуючі ворота з хвірткою

АДРЕСА_6 , який відповідає ідеальним часткам та пропозиції позивача ОСОБА_3 :

Позивачу ОСОБА_3 з часткою 3/5 пропонується у користування земельна ділянка площею 408,00 кв.м., в т.ч.: в особистому користуванні під будівлями - 80,20 кв.м., в т.ч.: під житловими будівлями - 73,10 кв.м.; під господарськими будівлями та спорудами - 7,10 кв.м.; в особистому користуванні під двором та городом - 327,80 кв.м.

Відповідачу ОСОБА_4 з часткою 2/5 пропонується у користування земельна ділянка площею 272,00 кв.м, в т.ч.: в особистому користуванні під будівлями - 143,80 кв.м., в т.ч.: під житловими будівлями - 94,70 кв.м.; під господарськими будівлями та спорудами - 49,10 кв.м.; в особистому користуванні під двором та городом - 128,20 кв.м.

Вхід (в'їзд) № 4 шириною 4,37 м на частину земельної ділянки, яка пропонується у користування позивача ОСОБА_3 , залишається у користуванні ОСОБА_3 .

Вхід (хвіртка) шириною 1,70 м на частину земельної ділянки, яка надається у користування відповідача ОСОБА_4 , пропонується організувати від стіни гаража літ. «Б» до межі ділянки, яка надається у користування ОСОБА_3 .

Окрім того, заначений варіант передбачає перенесення навісу літ. «К», який належить ОСОБА_3 на частину ділянки, яка пропонується їй в користування, та перенесення вбиральні літ. «Е», яка належить відповідачу ОСОБА_6 згідно рішення Ленінського районного суду міста Миколаєва від 29.01.2019, на частину ділянки, яка передається відповіднодо побажань позивача розроблено з відступом від будівельних норм та правил, так як запропонована організація входу (хвіртки) для позивача на земельну ділянку, яка пропонується їй у користування в користування дорівнює 1,70 м.

Варіант № 3, який відповідає ідеальним часткам та пропозиції позивача ОСОБА_7 :

Позивачу ОСОБА_3 з часткою 3/5 пропонується у користування земельна ділянка площею 129,34 кв.м., в т.ч.: в особистому користуванні під будівлями - 95,50 кв.м., в т.ч.: під житловими будівлями - 73,10 кв.м.; під господарськими будівлями та спорудами - 22,40 кв.м.; в особистому користуванні під двором та городом - 33,84 кв.м.

Відповідачу ОСОБА_4 з часткою 2/5 пропонується у користування земельна ділянка площею 550,66 кв.м, в т.ч.: в особистому користуванні під будівлями - 128,50 кв.м., в т.ч.: під житловими будівлями - 94,70 кв.м.; під господарськими будівлями та спорудами - 33,80 кв.м.; в особистому користуванні під двором та городом - 388,32 кв.м.; в загальному користуванні під двором 33,84 кв.м.

Наданий варіант порядку користування земельною ділянкою не відповідає ідеальним часткам.

Різниця площі земельної ділянки, яка фактично пропонується у користування співвласників у зрівнянні з ідеальними частками становить:

-у позивача ОСОБА_3 фактично пропонується у користування земельна ділянка загальною площею 129,34 кв.м., що на 278,66 кв. м. менше ідеальної частки (408,00 кв.м.);

-у відповідача ОСОБА_4 фактично пропонується у користування земельна ділянка загальною площею 550,66 кв.м, що на 278 кв.м. більше від ідеальної частки (272,00 кв.м.).

Прохід (проїзд) шириною 6,07 м на земельну ділянку для співвласників здійснюється через існуючі ворота з хвірткою АДРЕСА_1 .

Межі земельних ділянок за варіантами №№ 1-3 графічно зображені у додатках №№ 1 -3 та детально описані у дослідницькій частині.

До висновку експерта додаються графічні зображення варіантів порядку користування земельною ділянкою, на яких зображені кольорові частини земельних ділянок співвласників, а саме: позивача ОСОБА_3 - ділянка блакитного кольору; відповідача ОСОБА_4 - ділянка земельного кольору; ділянка загального користування - жовтого кольору.

Представник позивача - адвокат Кучерява Т.Ю. у запереченнях щодо висновку експерта № 23-2804 від 12.04.2024, який надала до суду 09.07.2024, вказала на те, що лише перший варіант експертизи відповідає ідеальним часткам сторін. Тому позовні вимоги ОСОБА_3 підлягають задоволенню з огляду на цей варіант судової земельно-технічної експертизи, проведеної за клопотанням відповідача, та висновок судового експерта від 18.11.2024, який є доказом позивачки.

Проти інших двох запропонованих судовим експертом варіантів порядку користування спірною земельною ділянкою позивач категорично заперечує, оскільки вони суттєво не відповідають ідеальним часткам сторін та в разі їх застосування не призведе до врегулювання спору.

Правове обґрунтування та мотиви суду

Статтею 14 Конституції України передбачено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

У статті 41 Конституції України закріплено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Згідно з частиною першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статті 152 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

За змістом статті 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Статтею 120 ЗК України визначено особливий правовий механізм переходу прав на земельну ділянку, який також пов'язаний з переходом права на будівлю і споруду, які розміщені на цій земельній ділянці.

Також стаття 120 ЗК України закріплює загальний принцип цілісності об'єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований (принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди). За цією нормою визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість. Враховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди, слід зробити висновок, що земельна ділянка слідує за нерухомим майном, яке придбаває особа, якщо інший спосіб переходу прав на земельну ділянку не визначено умовами договору чи приписами законодавства.

Володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюється за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку. Учасник спільної часткової власності на земельну ділянку має право на отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки (стаття 88 ЗК України).

Загальні правила вирішення спорів щодо порядку володіння й користування земельною ділянкою застосовуються також у випадку, коли належний особам на праві спільної власності житловий будинок, господарські будівлі та споруди розташовані на земельній ділянці, яка знаходиться в їх користуванні.

Порядок користування земельною ділянкою, на якій розташований належний співвласникам житловий будинок, господарські будівлі та споруди, визначається, насамперед, їхньою угодою залежно від розміру їхніх часток у спільній власності на будинок, у зв'язку з чим при застосуванні статті 88 ЗК України при вирішенні спорів як між ними самими, так і за участю осіб, котрі пізніше придбали відповідну частку в спільній власності на землю або житловий будинок, слід брати до уваги цю угоду.

При вирішенні спору про встановлення порядку користування земельною ділянкою, визначаючи варіанти користування, суд повинен виходити з розміру часток кожного зі співвласників на нерухоме майно, наявності порядку користування земельною ділянкою, погодженого власниками або визначеного на підставі відповідного договору, оформленого у встановленому законом порядку.

Якщо суд установить, що співвласники визначили порядок користування і розпорядження земельною ділянкою, для зміни якого підстав немає, він ухвалює рішення про встановлення саме такого порядку.

Якщо ж погодженого або встановленого порядку користування земельною ділянкою немає, то суд установлює порядок користування земельною ділянкою з дотриманням часток кожного співвласника у нерухомому майні та забезпеченням вільного користування кожним зі співвласників належним йому майном.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові у від 20 жовтня 2022 року в справі № 490/12243/16-ц (провадження № 61-20600св21). Також висновку дотримується Верховний Суд України і в постанові 26.06.2024 у справі № 2-1850/11 (провадження № 61-5722св23).

У постанові від 31.01.2024 у справі № 207/1597/20 (поводження № 61-7581св23) Верховний Суд зазначив, що: «Нормами статей 120, 125 ЗК України встановлено, що в разі переходу права власності на об'єкт нерухомості у встановленому законом порядку, право власності на земельну ділянку в набувача нерухомості виникає одночасно з виникненням права власності на зведені на земельній ділянці об'єкти. Це правило стосується й випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстроване одночасно з правом на нерухомість, однак земельна ділянка раніше набула ознак об'єкта права власності. Відповідно до частини першої статті 319 ЦК України кожен власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Однак, право спільної власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Зазначені положення щодо користування власністю цілком повинні застосовуватись до майнових прав на майно (зокрема, до права користування земельною ділянкою. Право користування земельною ділянкою визначається відповідно до часток кожного з власників нерухомого майна, яке знаходиться на земельній ділянці, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Однак, у будь-якому випадку наявне в однієї особи право не може порушувати права іншої особи (частина п'ята статті 319 ЦК України). Викладене узгоджується із правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду України від 01 листопада 2017 року у справі № 6-2454цс16.».

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що сторони були співвласниками домоволодіння по АДРЕСА_1 , поділ якого між ними в натурі проведено на підставі рішення Ленінського районного суду міста Миколаєва від 29.01.2019 та припинено право спільної часткової власності сторін.

Порядок користування земельною ділянкою рішенням суду не визначався та договір щодо визначення порядку користування земельною ділянкою під домоволодінням між сторонами в досудовому порядку не укладався через наявність між ними спору.

Таким чином звернення позивача до суду є правомірним, оскільки в досудовий спосіб ОСОБА_3 не може досягнути домовленості з відповідачем щодо порядку користування земельною ділянкою.

В матеріалах справи наявні висновк експерта № 115-178 судового земельно-технічного дослідження, складеного судовим експертом РТПП в Миколаївській області Шапошниковою Е.О. 18.11.2021, відповідно до якого представник позивача просить визначити порядок користування земельною ділянкою, так як запропонований експертом у цьому висновку варіант відповідає ідеальним часткам сторін у домоволодінні, до його поділу в натурі.

Також наявний висновок судової земельно-технічної експертизи від 30.05.2023, проведеної на виконання ухвали суду згідно клопотання представника відповідача, в якому судовим експертом ОСОБА_8 запропоновано три варіанти порядку користування земельною ділянкою, другий з яких по площі і врахуванню часток сторін у праві спільної часткової власності аналогічний висновку експертного дослідження від 18.11.2021. Інші два варіанти стосуються порядку користування земельною ділянкою за порядком, що склався між ними на теперішній час та з урахуванням побажань відповідача, із значним відхиленням від ідеальних частко сторін в домоволодінні до його поділу в натурі.

Враховуючи, що висновки експерта є доказами у справі та відповідно до положень цивільного процесуального законодавства підлягають оцінюванню судом на загальних підставах, суд при вирішенні спору приймає до уваги варіант № 2 висновку судової земельно-технічної експертизи № 23-2804 від 30.05.2023, який на відміну від експертного дослідження від 18.11.2021 враховує будівельні роботи, які слід здійснити сторонам (перенесення позивачем навісу літ. «К» та відповідачем вбиральні літ. «М.» на свої половини земельних ділянок за заборонованим варіантом порядку користування спірною земельною ділянкою.

При цьому, суд погоджується з доводами представника позивача про те, що порядок користування спірною земельною ділянкою має визначатися максимально наближено до ідеальних часток співвласників домоволодіння, до його поділу в натурі.

Твердження представника відповідача, що порядок користування земельною ділянкою не може визначатися за частками сторін на момент набуття права власності на домоволодіння, через його поділ в натурі та припинення спільної часткової власності, суд до уваги наприймає, так як вони не відповідають вимогам законодавства та висновкам Верховного Суду, які наведено вище. При цьому суд звертає увагу, що визначення порядку користування земельною ділянкою з істотним відхиленням від ідеальних часток, приводить до порушення прав та інтересів одного із співвласників.

Також суд не приймає доводи представника відповідача про невідповідність варіанту № 2 висновку судової земельно-технічної експертизи ДБН, так як запропонована для заборонований для відповідача вхід на земельну ділянку (хвіртку) дорівнює 1,70 м.

У висновку експерт заначила, що вхід на територію відповідачу (допущено описку у назві сторони, що підтверджується графічним зображенням варіанту № 2) розроблено з відступом від будівельних норм та правил, що не свідчить про невідповідність висновку ДБН. Крім того, вхід на територію (хвіртку), ширина якого 1,70 м, розташований біля гаражу літ. «Б», який належить відповідачу, що не порушує його прав.

Враховуючи встановлені обставини та оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову шляхом визначення порядку користування спірною земельною ділянкою між сторонами за варіантом № 2 висновку експерта № 23-2804 судової земельно-технічної експертизи від 30.05.2023, який відповідає ідеальним часткам сторін в домоволодінні до його поділу в натурі та враховує інтереси обох співвласників.

Так як позов підлягає задоволенню з урахуванням варіанту № 2 судової земельно-технічної експертизи від 30.05.2023 відповідно понесені відповідачем витрати на проведення судової експертизи підлягають поділу між сторонами в рівних частинах, а тому з позивача на користь відповідача підлягає стягненню половина понесених витрат на експерта, що згідно акту № 23-2804 від 30.05.2023 становить 7169,40 грн. (14338,80 / 2).

На підставі положень статті 141 ЦПК України з відповідача на користь відповідача підлягає стягненню судовий збір в сумі 908,00 грн.

Згідно з частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

В позові зроблено заяву про те, що докази витрат, які понесені позивачем на професійну правничу допомогу, будуть подані до суду протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.

Суд не вирішує питання про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, оскільки позивачем зроблено заяву на підставі частини восьмої статті 141 ЦПК України.

Керуючись статтями 4, 19, 141, 263-265 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_3 задовольнити частково.

Визначити порядок користування земельною ділянкою площею 680 кв.м., кадастровий номер: 4810136900:04:015:0021, розташованої в АДРЕСА_2 та АДРЕСА_7 (в межах земельної ділянки по АДРЕСА_1 ), за варіантом № 2 висновку № 23-2804 судової земельно-технічної експертизи, складеного судовим експертом Одеського Науково-Дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України Яновською С.М. 30.05.2023, відповідно до якого:

Позивачу ОСОБА_3 з часткою 3/5 пропонується у користування земельна ділянка площею 408,00 кв.м., в т.ч.: в особистому користуванні під будівлями - 80,20 кв.м., в т.ч.: під житловими будівлями - 73,10 кв.м.; під господарськими будівлями та спорудами - 7,10 кв.м.; в особистому користуванні під двором та городом - 327,80 кв.м.

Відповідачу ОСОБА_4 з часткою 2/5 пропонується у користування земельна ділянка площею 272,00 кв.м, в т.ч.: в особистому користуванні під будівлями - 143,80 кв.м., в т.ч.: під житловими будівлями - 94,70 кв.м.; під господарськими будівлями та спорудами - 49,10 кв.м.; в особистому користуванні під двором та городом - 128,20 кв.м.

Вхід (в'їзд) № 4 шириною 4,37 м на частину земельної ділянки, яка пропонується у користування позивача ОСОБА_3 , залишається у користуванні ОСОБА_3 .

Вхід (хвіртка) шириною 1,70 м на частину земельної ділянки, яка надається у користування відповідача ОСОБА_4 , пропонується організувати від стіни гаража літ. «Б» до межі ділянки, яка надається у користування ОСОБА_3 .

Зазначений варіант передбачає перенесення навісу літ. «К», який належить ОСОБА_3 на частину ділянки, яка пропонується їй в користування, та перенесення вбиральні літ. «Е», яка належить відповідачу ОСОБА_4 згідно рішення Ленінського районного суду міста Миколаєва від 29.01.2019, на частину ділянки, яка передається відповідно до побажань позивача розроблено з відступом від будівельних норм та правил, так як запропонована організація входу (хвіртки) для позивача на земельну ділянку, яка пропонується їй у користування в користування дорівнює 1,70 м.

Графічне зображення порядку користування земельною ділянкою зображено в додатку № 2 до висновку № 23-2804 судової земельно-технічної експертизи від 30.05.2023.

Стягнути ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судовий збір 908,00 грн. (дев'ятсот вісім гривень 00 коп.).

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 половину витрат на залучення експерта 7169,40 грн. (сім тисяч сто шістдесят дев'ять гривень 40 коп.).

У іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

позивач: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ;

відповідач: ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

третя особа: Територіальна громада міста в особі Миколаївської міської ради, код ЄДРПОУ 26565573, місцезнаходження: м.Миколаїв, вул. Адміральська, 20.

Повний текст судового рішення складено 26.07.2024.

Суддя І.В.Коваленко

Попередній документ
120626896
Наступний документ
120626898
Інформація про рішення:
№ рішення: 120626897
№ справи: 489/8348/21
Дата рішення: 25.07.2024
Дата публікації: 29.07.2024
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Інгульський районний суд міста Миколаєва
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них:
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (05.02.2025)
Дата надходження: 13.12.2021
Предмет позову: визначення порядку користування земельною ділянкою
Розклад засідань:
02.04.2026 23:27 Ленінський районний суд м. Миколаєва
02.04.2026 23:27 Ленінський районний суд м. Миколаєва
02.04.2026 23:27 Ленінський районний суд м. Миколаєва
02.04.2026 23:27 Ленінський районний суд м. Миколаєва
02.04.2026 23:27 Ленінський районний суд м. Миколаєва
02.04.2026 23:27 Ленінський районний суд м. Миколаєва
02.04.2026 23:27 Ленінський районний суд м. Миколаєва
02.04.2026 23:27 Ленінський районний суд м. Миколаєва
02.04.2026 23:27 Ленінський районний суд м. Миколаєва
23.03.2022 09:30 Ленінський районний суд м. Миколаєва
05.04.2023 08:40 Ленінський районний суд м. Миколаєва
11.04.2023 09:30 Ленінський районний суд м. Миколаєва
03.05.2023 09:10 Ленінський районний суд м. Миколаєва
11.07.2024 09:00 Ленінський районний суд м. Миколаєва
25.07.2024 12:50 Ленінський районний суд м. Миколаєва