Справа № 127/21430/24
26 липня 2024 р.м.Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі судді Медяної Ю.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи без самостійних вимог - державний нотаріус Першої вінницької державної нотаріальної контори Сушицька Анна Олексіївна, приватний нотаріус Смірнова Альона Олександрівна про визнання заповіту недійсним,
ОСОБА_1 звернулася до Вінницького міського суду Вінницької області з даним позовом.
25.07.2024, до відкриття провадження у справі, ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про забезпечення доказів, в якій просить зобов'язати приватного нотаріуса Смірнову А.О. надати суду належним чином завірену копію заповіту померлої спадкодавиці ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь спадкоємця ОСОБА_2 , та зобов'язати державного нотаріуса Першої вінницької державної нотаріальної контори Сушицьку А.О. надати суду належним чином завірені копії матеріалів спадкової справи, зареєстрованої в спадковому реєстрі за №72435089 (номер у нотаріуса 287/2024) за заповітом ОСОБА_3 на спадкоємця ОСОБА_2 .
Заява мотивована тим, що позивач не має можливості самостійно надати суду дані докази.
Ознайомившись з матеріалами заяви, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ч.1, 2 ст.116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.
Згідно із ч. 3 ст. 116 ЦПК України, заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.
Вимоги до заяви про забезпечення доказів встановлені ст.117 ЦПК України.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 117 ЦПК України, у заяві про забезпечення доказів зазначається обґрунтування необхідності забезпечення доказів.
Суд звертає увагу на те, що процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено.
Тобто це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмету доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті в майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об'єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.
Такий правовий висновок щодо забезпечення доказів висловлений в постановах Великої Палати Верховного Суду від: 03 липня 2019 року у справі № 9901/845/18; 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/385/19; 11 березня 2020 року у справі № 9901/608/19, в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 квітня 2020 року у справі № 367/6751/18-ц (провадження № 61-23322св19).
Проте, в порушення вимог ЦПК України, ОСОБА_1 у своїй заяві про забезпечення доказів не наведено жодного об'єктивного факту на підтвердження того, що зазначені в заяві докази можуть бути втрачені або їх збирання чи подання стане згодом неможливим чи утрудненим. Більше того, заява не містить навіть припущень щодо ймовірності виникнення таких обставин у майбутньому.
ОСОБА_1 помилково ототожнює інститут забезпечення доказів з витребуванням доказів.
З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що вказана заява про забезпечення доказів подана без додержання вимог ч.1 ст. 117 ЦПК України, у зв'язку з чим підлягає поверненню заявникові.
Відповідно до ч. 4 ст. 117 ЦПК України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення доказів подано без додержання вимог цієї статті, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Керуючись ст. 116, 117, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи без самостійних вимог - державний нотаріус Першої Вінницької державної нотаріальної контори Сушицька Анна Олексіївна, приватний нотаріус Смірнова Альона Олександрівна, про визнання заповіту недійсним - повернути заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення безпосередньо до Вінницького апеляційного суду.
Суддя