2-а/130/4/2024
130/3626/23
"18" липня 2024 р.
Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Верніка В.М.
за участі: секретаря судових засідань Корнійчук К.О.,
позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в м.Жмеринка справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції та Управління патрульної поліції в Чернігівській області про оскарження рішення в справі про притягнення до адміністративної відповідальності,
ОСОБА_1 26.12.2023 року подав до Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області адміністративний позов із вимогами скасування постанови серії ЕНА №1123231 від 19.12.2023 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.122 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржуваною постановою інспектора 2 взводу 2 роти батальону управління патрульної поліції в Чернігівській області Кобзаря О.М. позивача притягнуто до вказаного виду адміністративної відповідальності за ознаками того, що він 19.12.2023 року о 10:05 годині в с.Сираї на дорозі М01, керуючи автомобілем "OPEL ZAFIRA", державний номерний знак НОМЕР_1 , здійснив перевищення швидкості, чим порушив вимоги п.12.4 ПДР України. Вважає оскаржувану постанову відповідача незаконною.
Зазначив, що на вказаній ділянці дороги він рухався у лівій смузі руху, так як права була зайнята великогабаритним транспортом, який рухався трохи повільніше. На зустрічних смугах теж був присутній щільний потік транспортних засобів. У ДСТУ 4100 вказано, що на дорогах з двома і більше смугами для руху в одному напрямку знаки, що встановлені з правого боку дороги, потрібно дублювати. Дублюючі знаки потрібно установлювати на розділювальній смузі, а у разі її відсутності - над дорогою або на лівому боці дороги, якщо для руху в зустрічному напрямку є не більше ніж дві смуги. У даному випадку розділююча смуга присутня, але знак 5.49 (Початок населеного пункту) не встановлений. Тому він не мав можливості бачити знак 5.49, оскільки встановлений з правої сторони дороги закривав знак великогабаритний транспортний засіб, що рухався по правій смузі, а дублюючий знак на розділовій смузі відсутній. Його зауваження про відсутність дублюючого знаку інспектор проігнорував.
Також вказав, що при проведенні фіксації швидкості певного транспортного засобу автоматична фото- і відеотехніку повинна бути розміщена в порядку визначеному Законом "Про Національну поліцію" (стаціонарно вмонтованим способом), натомість ручне розміщення засобів автоматичної фото- і відеотехніки для вимірювання та фіксації швидкості суперечить приписам ст.40 Закону "Про Національну поліцію". Контроль швидкості руху транспортних засобів здійснюється лише в місцях, які облаштовані відповідним знаком про здійснення відеофіксації (дорожній знак 5.70), вказане обумовлено ч.2 ст.40 згадуваного закону, згідно якої інформація про змонтовану/розміщену автоматичну фототехніку і відеотехніку фіксацію повинна бути розміщена на видному місці. Знак 5.70 не був встановлений. Працівник патрульної поліції, фіксуючи швидкість, тримав прилад в руках, що може призводити до похибки вимірювання швидкості.
Додатково зазначив, що органи Національної поліції розглядають справи, перелік яких викладений у ст.222 КУпАП. Розглядати справу за ч.4 ст.122 КУпАП патрульна поліція не має повноважень, оскільки ч.4 ст.122 КУпАП не входить до переліку, викладений у ст.222 КУпАП, відповідно складати адміністративний матеріал за ч.4 ст.122 КУпАП теж не має повноважень (а.с.1-4).
Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 27.12.2023 року відкрито провадження у даній справі в порядку спрощеного позовного провадження, витребувано з власної ініціативи суду від Управління патрульної поліції в Чернігівській області матеріали, на підставі яких прийнято оскаржуване рішення.
Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 03.04.2024 року з ініціативи суду до участі в даній адміністративній справі залучено Департамент патрульної поліції у якості другого відповідача.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав свій адміністративний позов з викладених у ньому огбрунтувань, просив його задоволити.
Представник відповідачів згідно довіреності від 19.12.2023 року №23134/41/3/01-2023 - ОСОБА_2 (а.с.28,71) за наслідком належного виклику в судове засідання не з'явилась, причин своєї неявки до суду не повідомила, заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження не представила, подавши заяву про розгляд справи у її відсутність. Також попередньо подала відзив, яким повністю заперечено проти задоволення позовних вимог. Вказала, що Відповідно до ст.222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені ч.4 ст.122 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. При розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені ч.4 ст.122 КУпАП., поліцейський відповідного органу поліції діють не як самостійний суб'єкт владних повноважень, а від імені органів Національної поліції, яким у даній справі є Департамент патрульної поліції. Також зазначено, що 19.12.2023 року о 09 годин 51 хвилині, а/д М-01 Київ-Чернігів-Нові Яриловичі, 72 км, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом "OPEL ZAFIRA", номерний знак НОМЕР_1 , в населеному пункті с.Сираї, позначеному дорожнім знаком 5.49 на білому фоні "Початок населеного пункту", у якому діють вимоги Правил, що визначають порядок руху в населених пунктах, та рухався зі швидкістю 103 км/год, чим перевищив встановлене обмеження швидкості руху більше ніж на 50 км/год. Швидкість вимірювалась лазерним вимірювачем швидкості ТЗ TruCam II LTI 20/20 серійний ТС008431, чим порушив п.12.4 ПДР. ОСОБА_3 є уповноваженим працівником патрульної поліції, проходить службу на посаді поліцейського взводу №2 роти №2 БУПП в Чернігівській області ДПП, має звання рядовий поліції, а отже, у відповідності до ст.222 КУпАП має право розглядати справи про адміністративні правопорушення, зокрема, за ч.4 ст.122 КУпАП.
Також вважає правомірним використання останнім при фіксації швидкості руху транспортного засобу позивача лазерного вимірювача швидкості TruCam II LTI 20/20 (серійний номер ТС008431).
Лазерний вимірювач швидкості TruCam здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів.
Для фіксації допустимих швидкісних режимів руху транспортних засобів на приладі встановлюється поріг допустимої швидкості руху. При цьому, враховується похибка приладу ±2 км/год. Прилад дозволяє вимірювати швидкість на дистанціях від 15 м до 1200 м.
Під час вимірювання швидкості руху, поліцейський виконує наведення позначки оптичного прицілу на цільовий автомобіль і натискається спусковий гачок приладу (на відео та фото видно, як червона позначка фіксується на автомобілі позивача з відстані 283,3 м, тобто вимірює швидкість саме даного автомобіля (додаються на диску). Прилад починає вимірювання швидкості і здійснює запис відео.
TruCam - це не радіолокаційний, а лазерний вимірювач, що дозволяє уникнути будь-яких неточностей під час його застосування та здійснити вимірювання швидкості конкретного автомобіля, навіть у щільному потоці транспортних засобів.
Прилад TruCam автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, відмітка про що міститься у верхній частині фотографії з приладу, де зазначено, що правопорушення вчинено за адресою: 72 км а/д М-01 "Київ- Чернігів-Н.Яриловичі" в с.Сираї (А/Д М-01 КИЇВ-ЧЕРНІГІВ-Н.ЯРИЛОВИЧІ с.Сираї, 72 км).
Виробник приладу TruCam (LTI, США) застосував алгоритм шифрування AES з метою посилення достовірності доказової бази дорожньої поліції в суді в разі оскарження факту порушення.
Правильність реалізації у приладі TruCam зазначеного алгоритму AES, визначений п. 5.1 ДСТУ ISO/IEC 18033-3:2015, підтверджено експертним висновком виданим Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України № 04/05/02-3560 від 24.12.2020 року.
Застосування алгоритму шифрування AES забезпечує контроль цілісності інформації не тільки в самому приладі TruCam, але, також в зашифрованих файлах, що скопійовані на будь-які інші електронні носії.
Зазначені властивості алгоритму унеможливлюють підробку змісту інформації про порушення правил дорожнього руху від моменту її фіксації приладом TruCam.
Тому, достовірність інформації про порушення правил дорожнього руху може бути перевірена в будь-який момент після її фіксації приладом TruCam, у тому числі під час її пред'явлення в якості речового доказу в адміністративному судовому процесі.
Відтак впровадження додаткових заходів для забезпечення достовірності інформації про порушення правил дорожнього руху та проведення їх експертиз не є обов'язковим.
Лазерний вимірювач швидкості LTI 20/20 TruCam II отримав сертифікат відповідності від 23.12.2020 № UA-TR/001 22 054-20 дія цього сертифікату розповсюджується на прилади із заводськими/серійними номерами зазначеними у п.2 зворотної сторони сертифікату (ТС 008431 в тому числі).
Також прилад отримав сертифікат перевірки типу №UA.TR.001 241-18 Rev.O від 26.12.2018 року.
Сертифікат перевірки типу видається за результатами дослідження технічного проекту засобу вимірювальної техніки. Цей сертифікат підтверджує відповідність типу засобу вимірювальної техніки застосовним вимогам Технічного регламенту.
Відповідність засобів вимірювальної техніки, що надають ринку України та/або вводять в експлуатацію, типу, описаному в сертифікаті перевірки типу, і застосовним вимогам Технічного регламенту має бути підтверджена через проведення однієї з процедур оцінки відповідності за модулем, наступним за модулем В, згідно з вимогами Технічного регламенту.
На підставі позитивних результатів державних приймальних випробувань було затверджено тип засобу вимірювальної техніки "Вимірювач швидкості транспортних засобів лазерний LTI 20/20 TruCAM II", який було зареєстровано в державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером UA.TR.001.
Додатково Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України Видано експертний висновок на програмне забезпечення від 24.12.2020 року №04/05/02/-3561 "TruCAM II Clip Viewer v2.0.5.1" та "ShareViewII v2.2.2.23091".
Можливість використання виробу "LTI 20-20 TruCAM II", виробництва LaserTechnologylnc., також підтверджується наявністю виданого державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України експертного висновку від 24.12.2020 року №04/05/02/-3562, який зазначає про правильність реалізації криптографічного алгоритму шифрування AES відповідно до ДСТУ ISO/IES 18033-3:2015 та забезпечення конфіденційності, цілісності та автентичності зареєстрованих даних.
Нові LTI 20/20 TruCAM II можуть бути надані ринку та/або введені в експлуатацію в Україні тільки у разі, коли вони відповідають вимогам Технічного регламенту Згідно з наказом Мінекономрозвитку від 13.07.2016 №1161 "Деякі питання ведення Реєстру затверджених типів засобів вимірювальної техніки", зареєстрованим Міністерством юстиції України 03.08.2016 року за №1081/29211, ДП "Укрметртестстандарт" уповноважено на ведення Реєстру затверджених типів ЗВТ, який розміщується на веб-сайті підприємства www.ukrcsm.kiev.ua.
До реєстру, зокрема, занесено тип ЗВТ - вимірювач швидкості транспортних засобів лазерний LTI 20/20 TruCAM II виробництва Laser Technology Inc., США та видано сертифікат перевірки типу №UA.TR.OO1 241-18, який діє до 26.12.2028.
Крім того, проведення повірки передбачено Порядком проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та оформлення її результатів затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 08.02.2016 року №193, така повірка може бути проведена лише після закінчення строку дії сертифікати перевірки типу.
Згідно інструкції по експлуатації та свідоцтва про повірку вимірювач TruCAM II можна використовувати у ручному режимі. Зазначене свідчить, що лазерний вимірювач TruCAM II відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, тобто конструктивно створений для утримування в руках під час вимірювань та, відповідно, може розміщуватись безпосередньо в руках поліцейського при використанні по зовнішньому периметрі дороги для виявлення та фіксування правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху щодо перевищень встановлених обмежень швидкості руху транспортними засобами на вулично-шляховій мережі.
Відповідно до Свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №22-01/29287, виданого ДП "Укрметртестстандарт" від 07.11.2023 року та чинного до 07.11.2024 року, лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів LTI 20/20 TruCAM ІІ №ТС008431 є придатним до застосування.
Також зауважила, що настановою з експлуатації TruCAM II: "Вимірювач швидкості транспортних засобів лазерний LTI 20/20 ТгuСАМ призначений для вимірювання швидкості руху транспортних засобів в ручному або автоматичному режимах, тобто конструктивно створений для утримування в руках під час вимірювань.
Крім основного, ручного режиму роботи, вимірювач LTI 20/20 TruCAM II також може бути встановлений на триногу для проведення вимірювань швидкості руху ТЗ в автоматичному режимі. В автоматичному режимі без участі оператора забезпечується циклічне виконання послідовності дій: вибір цільового ТЗ, вимірювання швидкості руху ТЗ, документування результатів вимірювання та фотофіксація належної до цих результатів дорожньої ситуації.
Додатково вказала, що положення ст.40 Закону України "Про Національну поліцію" дозволяють поліцейському використовувати інформацію, отриману, зокрема із відеотехніки з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху, в тому числі відеозаписи отримані із портативного відео реєстратора поліцейського.
Вказана правова норма передбачає можливість (що не є тотожним обов'язку) закріплення, монтування та розміщення технічних приладів та технічних засобів, передбачених пунктами 1 і 2 цієї частини, тобто не виключає можливість використання таких приладів в ручному режимі.
Законодавством, а саме ст.40 Закону України "Про Національну поліцію" не обмежено спосіб розміщення відеоприладу (яким є вимірювач швидкості) по зовнішньому периметру дороги чи то, тримаючи його в руках, чи розміщуючи на триногах.
Крім того, ст.40 Закону України "Про Національну поліцію" стосується автоматичної техніки, а прилад TruCAM LTI 20/20 не є автоматичною технікою, хоча технічними характеристиками він може працювати в автоматичному режимі.
У пункті 7 оскаржуваної постанови зазначено: відео з п/в (портативного відеореєстратора) №472901, що і є технічним засобом, за допомогою якого було здійснено фіксацію розгляду справи та в описовій частині оскаржуваної постанови зазначено прилад TruCam II LTI 20/20 № ТС008431, що є технічним засобом за допомогою якого здійснювалась вимірювання швидкості транспортного засобу.
Як вбачається з доданих відеозапису та фото з приладу TruCam II LTI 20/20 (серійний номер ТС008431) автомобіль "OPEL ZAFIRA", номерний знак НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 103 км/год, що є перевищенням дозволеної швидкості руху в населених пунктах згідно ПДР на 53 км/год. На відео та фото також видно, як червона позначка фіксується на автомобілі позивача на відстані 283,3 м, тобто вимірює швидкість саме даного автомобіля, що підтверджує факт вчинення правопорушення.
З відеозапису, зробленого за допомогою портативного відеореєстратора поліцейського, вбачається, що екіпажем патрульної поліції був зупинений транспортний засіб марки OPEL ZAFIRA, номерний знак НОМЕР_1 під керуванням позивача за перевищення швидкісного режиму. Після зупинки транспортного засобу водія було проінформовано про причину зупинки з детальним її описом, ознайомлено з відеозаписом з приладу TruCam II LTI 20/20 (серійний номер ТС008431) та в подальшому поліцейським було розглянуто справу про адміністративне правопорушення та винесено оскаржувану постанову.
Вважає, що наявні відеоматеріали підтверджують факт порушення ОСОБА_1 вимог п.12.4 Правил дорожнього руху, що стало достатньою і належною підставою для винесення постанови серії ЕНА №1123231 від 19.12.2023 року та притягнення позивача до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.4 ст.122 КУпАП.
З відеозапису вбачається, що поліцейським була дотримана передбачена законодавством процедура розгляду справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності. Позивачу було повідомлено про причину зупинки та суть вчиненого ним правопорушення. До початку винесення оскаржуваної постанови поліцейський оголосив про початок розгляду справи, надав можливість ознайомитися з відеозаписом вчиненого правопорушення, ознайомив позивача з правами, якими користується особа, стосовно якої проводився розгляд справи та жодним чином не перешкоджав водієві у реалізації вказаних прав, про що позивач у п.8 оскаржуваної постанови поставив власний підпис.
Зауважила серед решти, що введений дорожній знак 5.76 "Автоматична відеофіксація порушень Правил дорожнього руху" є обов'язковим лише при фіксації правопорушень, зафіксованих в автоматичному режимі (камер автофіксації), про що зазначено у п.5 Порядку функціонування системи фіксації адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2017 року №833, зміст якого наступний: "Інформування учасників дорожнього руху про фіксацію (фотозйомку або відеозапис) фактів адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху стаціонарними технічними засобами (приладами контролю) здійснюється не пізніше початку роботи таких технічних засобів (приладів контролю) на визначених місцях (ділянках вулично-дорожньої мережі) шляхом установлення відповідних дорожніх знаків на вулично-дорожній мережі, а також шляхом розміщення відповідних відомостей на офіційних веб-сайтах МВС та Національної поліції.
Наявність або відсутність дорожнього знаку 5.76 не звільняє водіїв від обов'язку виконувати вимоги ПДР щодо дотримання швидкості руху саме у населених пунктах.
Отже, встановлення дорожнього знаку 5.76 передбачається, якщо порушення фіксуються за допомогою автоматичної системи вимірювання швидкості (камери автоматичної фіксації). Встановлення даного дорожнього знаку перед використанням приладу TruCAM має рекомендаційний характер і законодавством не передбачено обов'язковість їх встановлення.
Також наказом Департаменту патрульної поліції від 18.04.2023 року №794 затверджено перелік ділянок автомобільних доріг, на яких швидкість руху транспортних засобів контролюється за допомогою лазерних вимірювачів швидкості TruCam. Відповідно до додатку, на автодорозі М-01 "Київ-Чернігів-Н.Яриловичі" (64-90 км) проводиться вимірювання швидкості за допомогою приладу TruCam.
Наявність дорожнього знаку 5.76 підтверджується доданими довідкою начальника відділу безпеки дорожнього руху УПП в Чернігівській області ДПП О.Воронова та картою-схемою, на якій містяться зображення дорожніх знаків на автодорозі М-01.
Вважає що, поліцейський взводу №2 роти №2 БУПП в Чернігівській області ДПП Кобзар О.М. під час розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та винесення постанови серії ЕНА № 1123231 від 19.12.2023 року діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений законодавством України, а винесена постанова повністю відповідає вимогам ст.283 КУпАП (а.с.16-27).
Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши відзив та інші матеріали справи, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
Так, судом встановлено, що оскаржувана постанова серії ЕНА №1123231 (а.с.6,29) про притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 1700 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.122 КУпАП, за ознаками того, що він о 9 годин 51 хвилині 19.12.2023 року керував автомобілем "OPEL ZAFIRA", державний номерний знак НОМЕР_1 в с.Сираї, позначеному дорожнім знаком 5.59 на білому фоні, та рухався зі швидкістю 103 км/год, чим перевищив встановлене обмеження швидкості руху більш ніж на 50 км/год, швидкість руху вимірювалась приладом TruCam II LTI 20/20 TC 008431, чим порушив п.12.4 ПДР - порушення швидкісного режиму в населених пунктах, винесена 19.12.2023 року інспектором 2 взводу 2 роти батальону УПП в Чернігівській області рядовим поліції ОСОБА_3 , який, діючи від імені міжрегіонального територіального органу Національної поліції - відповідача у справі Департаменту патрульної поліції, відповідно до вимог ст.222 КУпАП уповноважений розглядати справи про адміністративні правопорушення, включно за ч.4 ст.122 КУпАП, та накладати адміністративні стягнення.
При цьому, згідно п.7 оскаржуваної постанови у якості її додатку зазначено "ПВ 472901".
Положення ч.4 ст.122 КУпАП передбачають адміністративну відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п'ятдесят кілометрів на годину.
Відповідно до ч.1 ст.286 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами.
Згідно вимог ст.289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно з ч.1 ст.246 КУпАП порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до ст.278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання:
1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи;
2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення;
3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду;
4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали;
5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У відповідності до ч.1-3 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Докази суду надають учасники справи.
Згідно ч.5 ст.77 КАС України, якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Згідно ч.2,3 ст.283 КУпАП постанова про адміністративне правопорушення повинна містити низку загальних відомостей і реквізитів, а саме:
найменування органу (посадової особи), який виніс постанову;
дату розгляду справи;
відомості про особу, щодо якої розглядається справа;
опис обставин, установлених під час розгляду справи;
зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення;
прийняте в справі рішення.
Постанова в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, окрім даних, передбачених ч.2 ст.283 КУпАП, повинна містити відомості про:
дату, час і місце вчинення адміністративною правопорушення;
транспортний засіб, який зафіксовано в момент учинення правопорушення (марка, модель, номерний знак);
технічний засіб, яким здійснено фото- або відеозапис (якщо такий запис здійснювався);
розмір штрафу та порядок його сплати;
правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження;
відривну квитанцію із зазначенням реквізитів і можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Відповідно до вимог п.3,4 розділу IV Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 року №1376, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення або місцем проживання правопорушника відповідно до статті 276 КУпАП у строки, визначені статтею 277 КУпАП.
У випадках, передбачених ч.1 ст.258 КУпАП, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова по справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 КУпАП.
Згідно положень ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 №23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї грунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні, в тому числі і закріпленій в ст.62 Конституції України презумпції невинуватості.
Згідно диспозиції ч.4 ст.122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п'ятдесят кілометрів на годину.
Відповідно до ч.5 ст.14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Пунктом 2.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306, передбачено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху.
Пункт 1.10 Правил дорожнього руху визначає значення термінів, зокрема, населений пункт - забудована територія, в'їзди на яку і виїзди з якої позначаються дорожніми знаками 5.45 "Населений пункт", 5.46 "Кінець населеного пункта", 5.47 "Населений пункт", 5.48 "Кінець населеного пункта".
Згідно вимог 12.4 Правил дорожнього руху у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
Відповідно до положень ч.1,4 ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
У відповідності до вимог ст.74 КАС України докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.
Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Відповідно до ч.1 ст.99 КАС України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).
Правовий висновок Верховного Суду, викладений в постанові від 25.06.2020 року в справі 520/2261/19, визначає, що ч.2 ст.77 КАС покладено обов'язок доказування відповідача - суб'єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного ч.1 цієї ж статті обов'язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Так, суд визнає необгрунтованими твердження позивача ОСОБА_1 про те, що він, керуючи власним автомобілем в с.Сираї, не бачив дорожнього знаку "Початок населеного пункту", оскільки особисто ним не представлено суду належних та допустимих доказів цих заявлених стороною позивача обставин, у тому числі за посиланням останнього на представлений стороною відповідача відеозапис, зокрема зупинки та затримання працівниками поліції автомобіля позивача (а.с.53), яким хоча й доводиться наявність двох полос руху в обох напрямках у вказаному населеному пункті, проте за його змістом з часу його зупинки та усієї тривалості розгляду справи про адміністративне правопорушення судом не встановлено суцільної щільності руху транспортних засобів навіть у правій смузі руху в напрямку первісного руху позивача, що не визначає безсумнівності тверджень останнього стосовно перешкоди йому крупногабаритного транспортного засобу, який рухався повільніше у правій смузі, в оглядовості встановленого на правому узбіччі відповідного дорожнього знаку, під час руху позивача у лівій смузі, безперервність руху ним по якій за вказаних обставин не є безумовно виправданою з урахуванням вимог п.11.2 Правил дорожнього руху, згідно яких на дорогах, які мають дві й більше смуг для руху в кожному напрямку, нерейкові транспортні засоби повинні рухатися якнайближче до правого краю проїзної частини, крім випадків, коли виконується випередження, об'їзд або перестроювання перед поворотом ліворуч чи розворотом, при тому, що позивачем не вказано про виконання ним затяжного обгону та ним не вмикався відповідний покажчик повороту, передбаченого для такого маневру. Також даний відеозапис не містить відомостей про вказівку позивача працівникам поліції щодо закриття для його огляду великогабаритним транспортним засобом дорожнього знаку "Початок населеного пункту", в якому діють вимоги Правил, що визначають порядок руху в населених пунктах, власне про що ним було зауважено в адміністративному позові, а наявне лише констатування позивачем після повідомлення йому відповідних обставин працівниками поліції, що він не помітив такого дорожнього знаку.
Також є безпідставними доводи позивача в частині того, що контроль швидкості руху керованого ним автомобіля здійснювався працівником поліції в місці, не облаштованому дорожнім знаком 5.70, оскільки у відповідності до чинної на час винесення оскаржуваної постанови редакції розділу 33 Правил дорожнього руху, дорожній знак 5.70 має назву "Зміна схеми руху" та позначає, що за цим знаком тимчасово або постійно змінено схему руху та (або) встановлено нові дорожні знаки; застосовується протягом не менш як трьох місяців у разі зміни руху на постійній основі, а також протягом необхідного проміжку часу у разі зміни руху на тимчасовій основі та встановлюється не менш як за 100 м до першого тимчасового знака. Дорожній знак 5.70 "Фото-, відеофіксування порушень Правил дорожнього руху" щодо інформування про можливість здійснення контролю за порушеннями Правил дорожнього руху за допомогою спеціальних технічних та (або) технічних засобів, передбачався редакцією розділу 33 Правил дорожнього руху, яка діяла раніше, відтак не підлягає врахуванню щодо спірних правовідносин.
Окрім цього, суд вважає необгрунтованими твердження позивача ОСОБА_1 про відсутність повноважень відповідача розглядати справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст.122 КУпАП, оскільки чинною на час винесення оскаржуваної постановою редакцією ч.2 ст.222 КУпАП прямо передбачено повноваження органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення щодо порушення правил дорожнього руху та забезпечення безпеки руху транспорту, включаючи правопорушення, передбачені, зокрема ч.4 ст.122 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Уповноваженими працівниками підрозділів Національної поліції штраф може стягуватися на місці вчинення адміністративного правопорушення незалежно від розміру виключно за допомогою безготівкових платіжних пристроїв.
Разом з тим, суд визнає неаргументованими доводи сторони відповідача за змістом відзиву щодо правомірності застосування задля контролю швидкості руху автомобіля позивача лазерного вимірювача швидкості TruCam II LTI 20/20 (серійний номер ТС008431), власне тримаючи його у руках працівником поліції, на неправомірності чого серед решти наголошено позивачем.
Згідно приписів ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до положень ч.1 ст.40 Закону України "Про Національну поліцію" поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення, зокрема:
1) фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень;
2) технічні прилади та технічні засоби з виявлення радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз.
Технічні прилади та технічні засоби, передбачені пунктами 1 і 2 цієї частини, поліція може закріплювати на однострої, у/на безпілотних повітряних суднах, службових транспортних засобах, суднах чи інших плавучих засобах, у тому числі тих, що не мають кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, які свідчать про належність до поліції, а також монтувати/розміщувати їх по зовнішньому периметру доріг і будівель.
Тобто, відповідно до наведеної норми закону працівники поліції задля виявлення та фіксації правопорушень можуть розміщувати по периметру доріг фото- та відеотехніку, стаціонарно встановлюючи необхідний для цього технічний прилад, оскільки термін "монтувати/розміщувати" не підлягає ототожненню із його використанням в інший спосіб, зокрема триматись в руках працівником поліції під час роботи приладу.
При цьому, суд визнає необгрунтованим тлумачення за змістом відзиву відповідача наведених положень ч.1 ст.40 Закону України "Про Національну поліцію" стосовно того, що передбачена цією нормою можливість закріплення, монтування та розміщення відповідних технічних приладів та технічних засобів, передбачених п.1,2 цієї частини статті закону, не є тотожною обов'язку, тобто не виключає можливість використання таких приладів в ручному режимі, й не обмежено спосіб розміщення відеотехніки, приладом якої є вимірювач швидкості, по зовнішньому периметру дороги, тримаючи його в руках, оскільки таке тлумачення суперечить наведеним приписам ч.2 ст.19 Конституції України та відповідним їм вимогам ст.8 Закону України "Про Національну поліцію", так як визначена ч.1 ст.40 Закону України "Про Національну поліцію" можливість працівників діяти у певний спосіб задля виявлення та фіксації правопорушень, одночасно визначає також їх обов'язок діяти саме у такий спосіб, не передбачаючи розширеного тлумачення окреслених законом його меж, у тому числі на підставі доданих до відзиву свідоцтва, сертифікатів, експертних висновків, повідомлень органу стандартизації і метрології, інструкції з експлуатації щодо приладу TruCam II LTI 20/20 (а.с.30-43), які не є нормативними актами правового регулювання та не мають вищої юридичної сили над Законом України "Про Національну поліцію".
Водночас, контроль швидкості повинен відбуватися лише в місцях, які облаштовані відповідним знаком (з часу виникнення спірних правовідносин - дорожнім знаком 5.76 "Автоматична відеофіксація порушень правил дорожнього руху"), оскільки це обумовлено приписами ч.2 ст.40 Закону України "Про Національну поліцію", згідно з якою інформація про змонтовані/розміщені технічні прилади, технічні засоби повинна бути розміщена на видному місці, натомість іншого дорожнього знаку подібного інформативного призначення положення розділу 33 Правил дорожнього руху не містять.
Також доданий до відзиву наказ Департамента патрульної поліції від 18.04.2023 року №794 "Про вдосконалення роботи за допомогою лазерних вимірювачів швидкості TruCam" А.с.47,48) не містить вказівки використання таких приладів поліцейськими у ручному режимі, оскільки містить застереження щодо забезпечення контролю за дотриманням дозволеної швидкості руху за допомогою приладів TruCam на вказаних у переліку ділянках доріг і вулиць із наявними дорожніми знаками 5.76 "Автоматична відеофіксація порушень правил дорожнього руху", й додаток даного наказу охоплює протяжність з 64 км до 90 км автомобільної дорого М-01 солученням Київ - Чернігів - Нові Яриловичі, тобто включно зазначену у постанові її ділянку 72 км в с.Сираї.
При цьому, виходячи власне з назви дорожнього знаку 5.76, його розміщення передбачено у відповідних місцях функціонування системи фіксації адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі, порядок чого затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2017 року №833, згідно п.7 якого передбачено, що за допомогою такої системи фіксуються порушення Правил дорожнього руху, зокрема щодо перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів, та згідно вказаних вище приписів ч.2 ст.40 Закону України "Про Національну поліцію" додатково обмежує здійснення фіксації не в автоматичному режимі перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів.
До того ж, розгляд справи про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого в автоматичному режимі, передбачає відмінний від застосованого відповідачем порядок.
Окрім цього, судом зауважується, що в оскаржуваній постанові вказано про додання до неї Пв472901, який за аналогічної назви відеозапису у переліку доданих відповідачем на DVD-R диску (а.с.53) документальних відомостей, слід вважати портативним відеореєстратором, що використовувався поліцейським.
Однак, відеозапис портативного відеореєстратора не містить безпосередніх відомостей щодо встановлення ним швидкості автомобілем позивача, так як у постанові відповідача лише зазначено про вимірювання його швидкості приладом TruCam II LTI 20/20 ТС 008431, додання певних даних власне якого до оскаржуваної постанови не вказано. У зв'язку з цим, суд вважає, що незазначення про додання до постанови документальних відомостей вказаного приладу вимірювання швидкості, тобто єдиного доказу відповідних обставин зафіксованої швидкості та місця руху транспортного засобу, визначає, що його не було покладено в основу оскаржуваного рішення, а тому згідно наведених вище застережень, встановлених ч.3 ст.77 КАС України, відповідач не вправі на них посилатися у розгляді судом даного адміністративного позову.
Натомість доказів того, що вказаний вимірювач швидкості TruCam ІІ в момент фіксації правопорушення був стаціонарно розміщений по периметру дороги відповідачем суду не надано.
За змістом Рішення Конституційного Суду України від 29.02.2019 року №1-р/2019 наголошено, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип in dubio pro reo, згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості.
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, неодноразово наголошено, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів (Рішення ЄСПЛ від 17.06.2011 року в справі "Бочаров проти України", п.45; Рішення ЄСПЛ від 15.02.2013 року в справі "Єрохіна проти України" п.52; Рішення ЄСПЛ у справі "Огороднік проти України" від 05.05.2015 року, п.75).
Відтак, враховуючи, що в ході судового розгляду не встановлено належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності оспорюваної постанови інспектора 2 взводу 2 роти батальону управління патрульної поліції в Чернігівській області Кобзаря О.М., а усі сумніви щодо доведеності вини належить тлумачити на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у зв'язку з недоведеністю відповідачем - суб'єктом владних повноважень правомірності його оспорюваного рішення та наявності у діях водія ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.122 КУпАП, постанова від 19.12.2023 року про накладення на останнього адміністративного стягнення підлягає скасуванню судом та провадження в адміністративній справі належить закрити, що визначає підстави задоволення вимог адміністративного позову згідно положень .
У відповідності до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позивачем ОСОБА_1 при зверненні до суду було сплачено судовий збір в розмірі 536,80 грн (а.с.5), що відпоідає ставці за предметом заявлених позовних вимог, тому вказані судові витрати слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача Департамента патрульної поліції, від імені якого як межрегіонального територіального органу Національної поліції винесено оскаржувану постанову.
Враховуючи викладене, керуючись ст.19, 62 Конституції України, ст.7, 9, 122, 222, 247, 251, 258, 268, 276, 278, 280, 283, 288 КУпАП, ст.1, 2, 8-10, 77, 156, 241-246, 250, 268, 269, 271, 286, 297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов задоволити частково.
Визнати неправомірною та скасувати постанову інспектора 2 взвода 2 роти батальону Управління патрульної поліції в Чернігівській області Кобзаря Олексія Миколайовича серії ЕНА №1123231 від 19.12.2023 року про накладення за ч.4 ст.122 КУпАП адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у виді штрафу в розмірі 1700 гривень, провадження в адміністративній справі щодо останнього закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (м.Київ, вул. Федора Ернста, 3, код ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , мешканця АДРЕСА_1 ) 536 гривень 80 копійок судового збору.
Рішення суду набуває законної сили, якщо протягом строків, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України, не подано апеляційну скаргу.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення, безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 24.07.2024 року.
Суддя Вернік В.М.