Справа № 126/1826/24
Провадження № 1-кс/126/912/2024
22 липня 2024 року м. Бершадь
Слідчий суддя Бершадського районного суду Вінницької області ОСОБА_1
зі секретарем ОСОБА_2
за участі прокурора Бершадського відділу Гайсинської окружної прокуратури ОСОБА_3
старшого слідчого СВ ВП №1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області, ОСОБА_4
підозрюваного ОСОБА_5
захисника підозрюваного, адвоката ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Бершадь клопотання старшого слідчого СВ ВП №1Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Тартак Чечельницького району Вінницької області, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше судимого, у кримінальному провадженні № 12024020100000341 від 19.07.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого, ч. 2 ст. 345 КК України,-
До Бершадського районного суду Вінницької області надійшло клопотання старшого слідчого СВ ВП №1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області, ОСОБА_4 , погоджене прокурором Бершадського відділу Гайсинської окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №12024020100000341 від 19.07.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 345 КК україни.
В обгрунтування поданого клопотання слідчий зазначає, що 19.07.2024 поліцейський з реагування патрульної поліції сектору поліцейської діяльності № 1 відділу поліції № 1 Гайсинського районного управління поліції Головного управління національної поліції у Вінницькій області (далі - РПП СПД № 1 ВП №1 Гайсинського РУП ГУНП) старший сержант поліції ОСОБА_7 та поліцейський з реагування патрульної поліції сектору поліцейської діяльності № 1 відділу поліції № 1 Гайсинського районного управління поліції Головного управління національної поліції у Вінницькій області (далі - РПП СПД № 1 ВП №1 Гайсинського РУП ГУНП) сержантом ОСОБА_8 відповідно до графіку несення служби з 08:00 19.07.2024 по 08:00 20.07.2024 заступили на добове чергування в складі екіпажу «СПРУТ 51» на транспортному засобі Renault Duster д. н. з. НОМЕР_1 .
Співробітниками екіпажу «СПРУТ 51» 19.07.2024 біля 16 год. 43 хв. під час патрулювання в АДРЕСА_1 , на підставі приписів ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» за фактом скоєння порушення п. п. 2.3 в правил дорожнього руху України, по вул. Підгаєцького, біля селещної ради, зупинено автомобіль марки Маzda 626, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_5 . При спілкуванні поліцейських з ОСОБА_5 у нього виявлено явні ознаки алкогольного сп'яніння, a саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів, тому поліцейським з РПП СПД № 1 ВП № 1 Гайсинського РУП ОСОБА_8 було запропоновано ОСОБА_5 пройти медичний огляд з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора алкотестера «Драгер» 6810, на що останній погодився та результат склав 2,11 ‰ (промілле). В цей час останній відреагував на позитивний тест агресивно, почав виражатися нецензурною лайкою, на неодноразові попередження припинити протиправні дії не реагував та вступив в словесний конфлікт з працівниками поліції. При спілкуванні поліцейських з ОСОБА_5 у нього виявлено явні ознаки алкогольного сп'яніння, a саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Окрім цього, у зв'язку із неодноразовими відмовами ОСОБА_5 припинити вчиняти протиправні дії, стосовно нього застосовано спеціальні засоби, а саме, кайданки та затримано під час чого останній діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, будучи достовірно обізнаним, що позаду нього перебуває працівник правоохоронного органу, який несе службу в форменому одязі, екіпірований спеціальними засобами, табельною вогнепальною зброєю та закріпленим на бронежилеті нагрудним жетоном із зображенням спеціального номеру, перебуваючи від нього у безпосередній близькості, наніс один удар лівою рукою, а саме ліктем в нижню губу ОСОБА_7 , коли останній знаходився позаду ОСОБА_5 , чим спричинив ОСОБА_7 тілесні ушкодження у вигляді гематоми нижньої губи.
Своїми діями ОСОБА_5 , спричинив тілесні ушкодження працівнику правоохоронного органу - ОСОБА_7 , який знаходився при виконанні службових обов'язків.
19.07.2024 відомості про вчинення вказаного злочину було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками, кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, тобто в умисному заподіянні працівникові правоохоронного органу, легких тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків.
Після чого, 19.07.2024 ОСОБА_5 , був затриманий працівниками відділу поліції № 1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області в порядку ст. 208 КПК України.
20.07.2024 встановивши наявність достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушенні, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Тартак Чечельницького району Вінницької області, жителю АДРЕСА_1 , українцю, громадянину України, з середньою освітою, не одруженому, не працюючому, раніше судимому, 26.09.2023 Чечельницьким районним судом Вінницької області за ч. 4 ст. 185 КК України, до позбавлення волі строком на 5 років, на підставі ст. 75 КК України, звільнений від відбування покарання з випробуванням строком на 1 рік 6 місяців, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованих йому злочину повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
- повідомленням про скоєння кримінального правопорушення відносно працівників поліції на спец. лінію «102»;
- протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, ОСОБА_5 , в порядку ст. 208 КПК України;
- поясненням ОСОБА_5 , повідомляє обставини скоєння ним злочинів;
- довідкою КНП «Бершадської ОЛІЛ БМР» в якій вказані тілесні ушкодження отримані ОСОБА_7 ;
- адміністративними матеріалами складеними на ОСОБА_5 ;
- тестом на алкоголь про те, що ОСОБА_5 знаходився в стані алкогольного сп'яніння, під час скоєння ним правопорушення;
- протоколом допиту потерпілого, ОСОБА_7 , який повідомляє фактичні обставини скоєння кримінального правопорушення відносно нього;
- протоколом допиту свідка, ОСОБА_8 , повідомляє про те, як ОСОБА_7 нанесли тілесні ушкодження;
- вимогою про судимість на ОСОБА_5 , з якої достовірно відомо, що останній засуджений за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, за який 26.09.2023 Чечельницьким районним судом Вінницької області, йому призначено покарання у виді - позбавлення волі строком на 5 років, на підставі ст. 75 КК України, звільнений від відбування покарання з випробуванням строком на 1 рік 6 місяців;
- вироком Чечельницького районного суду Вінницької області від 26 вересня 2023 року, про призначено ОСОБА_5 , покарання у виді - позбавлення волі строком на 5 років, на підставі ст. 75 КК України, звільнений від відбування покарання з випробуванням строком на 1 рік 6 місяців;
- повідомленням про підозру у вчиненні кримінального правопорушення;
- іншими доказами в їх сукупності.
В ході проведення досудового розслідування виникла необхідність застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою.
Згідно ст. 177 КПК України метою і підставами застосування запобіжних заходів є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Беручи до уваги те, що підозрюваний ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину за який законом передбачено покарання у виді обмеження волі на строк до п'яти років або позбавлення волі на той самий строк та відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховуватись від органів досудового розслідування та суду підтверджується тим, що ОСОБА_5 загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 5 років, а також, останній перебуває на іспитовому терміні та може переховування від органів досудового розслідування та суду, в зв'язку із тим, що розуміє, що йому загрожує реальне позбавлення волі.
Ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на свідків з метою уникнення покарання.
Ризик передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України - так як ОСОБА_5 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином з метою уникнення покарання.
Ризик передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення.
Застосування до підозрюваного іншого більш м'якого запобіжного заходу не може запобігти вищевказаним ризикам, оскільки:
- особисте зобов'язання, є недостатньо суворим запобіжним заходом, враховуючи репутацію підозрюваного, тяжкість вчиненого злочину та міру можливого покарання, особу підозрюваного.
- особиста порука, оскільки у ОСОБА_5 на даний час відсутні поручителі, які заслуговують на довіру та зможуть доставити останнього в суд на першу вимогу;
- застава, оскільки у ОСОБА_5 відсутні необхідні кошти для цього;
- домашній арешт, враховуючи складність контролю за виконанням підозрюваним покладених на нього обов'язків під час такого запобіжного заходу. Звертаючись із клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 слідчим на підставі зібраних матеріалів кримінального провадження враховано вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, відсутність постійного доходу, вчинення злочину в умовах воєнного стану, а також тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення.
Вчинене підозрюваним кримінальне правопорушення має високий ступінь суспільної небезпеки, зумовлений тяжкими наслідками не лише для конкретної особи, а й для суспільства в цілому.
Таким чином враховуючи, що вищевикладене свідчить про неможливість обрання більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою, так як вказане буде суперечити загальним засадам кримінального провадження.
В судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання підтримали, посилаючись на викладені у ньому обставини. Просили обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_6 , застосувати більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту .
Підозрюваний ОСОБА_5 , підтримав думку захисника.
Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно положень ст.132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
У відповідності до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частиною 2 цієї статті встановлено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Крім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, враховуються обставини, передбачені ст.178 КПК України, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу
Згідно п.4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно роз'яснень, що містяться в п.3 та п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства» від 25.04.2003 року №4, запобіжні заходи застосовується за наявності підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений буде намагатись ухилятися від слідства або суду, перешкоджати встановленню істини по кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень. Разом з тим, взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, у зв'язку з чим такий обирається лише за наявності підстав вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають норм КПК України, і його належної поведінки. Обов'язковою умовою взяття під варту (виходячи з його правової природи) має бути обґрунтована впевненість судді в тому, що більш м'які запобіжні заходи можуть не забезпечити належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.
Це можливо, коли особа немає постійного місця проживання, зловживає спиртними напоями чи вживає наркотичні засоби, продовжує вчиняти злочини, підтримує соціальні зв'язки негативного характеру, порушила умови запобіжного характеру, не пов'язаного з позбавленням волі, раніше ухилялася від слідства, суду чи виконання судових рішень.
Відповідно до мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 8 липня 2003 року №14-рп/2003 в справі №1-23/2003, тяжкість злочину законом не визначається, як підстава для застосування будь-якого виду запобіжного заходу, а не тільки взяття під варту, і при цьому, за своєю правовою природою запобіжний захід не є кримінальним покаранням.
У частині 3 статті 176 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
В обґрунтування заявленого клопотання про застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий зазначає, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, який відноситься до категорії нетяжких злочинів і за яке йому може бути призначено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, а тому з метою уникнення від кримінальної відповідальності він може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків чи іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню; продовжити кримінальне правопорушення чи вчинити інше кримінальне правопорушення.
Згідно положень ч.1 та ч.2 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1)наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч.4 ст.194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого (підозрюваного) від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Так, з матеріалів клопотання слідує, що органом досудового розслідування ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 345 КК України, який відповідно до вимог ст.12 КК України, відносяться до категорії нетяжких злочинів.
20.07.2024 ОСОБА_5 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 345 КК України.
Проте, підозра ОСОБА_5 у вчиненні даного злочину за відсутності фактичних даних, які б свідчили про те, що інші більш м'які запобіжні заходи можуть не забезпечити його належної поведінки та виконання процесуальних обов'язків, передбачених КПК України, не є підставою для обрання найбільш суворої міри запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.
Оцінюючи доводи прокурора та слідчого про необхідність застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою через ризики можливого переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків та продовження вчинення кримінального правопорушення слідчий суддя констатує, що ними не доведено те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність, що передбачає недопущення ув'язнення особи до засудження її компетентним судом.
Слідчий суддя вважає, що застосування відносно ОСОБА_5 найсуворішого запобіжного заходу у виді тримання під вартою не викликано об'єктивною необхідністю і не виправдовує ступінь втручання у права і свободи підозрюваного. Матеріали надані учасниками не містять об'єктивних даних про неналежну процесуальну поведінку ухилення ОСОБА_5 від явки до органу досудового розслідування, впливу на свідків і намагатися знищити докази чи вчинити інший злочин.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України) домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Ураховуючи тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, даних про його особу, наявністю у нього постійного місця проживання, слідчий суддя вважає за можливе застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, поклавши на нього обов'язки, передбачені ст.194 КПК України.
Керуючись ст.ст. 131, 132, 176, 177, 178, 181, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 205, 395 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання старшого слідчого СВ ВП №1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області, ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12024020100000341 від 19.07.2024 щодо ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого, ч. 2 ст. 345 КК України відмовити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Тартак Чечельницького району Вінницької області, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше судимого - запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 такі обов'язки:
1) прибувати до слідчого відділення Відділу поліції №1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області, а також до органів прокуратури Гайсинського району та в Бершадський районний суд в період досудового розслідування та судового провадження за першою вимогою;
2) цілодобово не залишати місце постійного проживання будинок, що знаходиться в АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора, або суду;
3) здати, при наявності, на зберігання до ВП №1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області особисті документи, які дають право виїзду з України.
Надати можливість працівникам органу поліції з метою контролю за поведінкою ОСОБА_5 з'являтися в його житло із вимогою надавати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Виконання ухвали доручити ВП №1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області.
Ухвала підлягає негайному виконанню органом внутрішніх справ.
Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під цілодобовим домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.
Строк дії ухвали про тримання під цілодобовим домашнім арештом - по 19.09.2024, включно.
Копію ухвали вручити учасникам кримінального провадження.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1